Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Волога залишається у ґрунті

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Волога залишається у ґрунті

Чому не завжди «багато» означає «добре» і як технологія «одного проходу» дозволяє керувати ризиками у період сівби й вегетації сільськогосподарських культур.  

 

Волога в ґрунті є одним із чинників обмеження польових робіт. Про її значення для зростання й урожайності рослин аграріям добре відомо. Тож за умов, коли в період вегетації протягом місяця опадів випадає на кілька десятків міліметрів менше, ніж це потрібно рослинам, кожен елемент агротехніки має служити ефективному збереженню вологи.  

 

Що важливо: чинники росту й розвитку рослин залежать один від одного й не завжди «багато» означає «добре». Яскравий приклад — їх вплив на проростання насіння. Зокрема, ґрунт, у який потрапляє насінина з живим зародком, має бути достатньо зволоженим і збагаченим киснем, а його температура повинна перевищувати мінімальну для цього виду рослин. Жодна з цих складових не може компенсувати іншу. Скажімо, через надмірне зволоження ґрунту бракуватиме кисню. Насіння не проросте й у надто холодному ґрунті попри достатню кількість решти складових. Збагачений киснем, але зневоднений ґрунт — також несприятливе середовище для проростання. Отже, дуже важливо через обробіток ґрунту забезпечити насінню ідеальний баланс вологи й кисню із самого початку вегетації, а належні температурні умови — оптимально визначивши термін і спосіб сівби. 

 

У технології «одного проходу» Mzuri Pro-Til наступні проходи не можуть коригувати можливі агротехнічні помилки, припущені під час виконання в попередніх операціях. Тому їх слід планувати завчасно — під час збирання культури-попередника. 

 

Рис. Вологість ґрунту, посівного ложа (0–5 см) у період посіву озимого ріпаку

Дефіцит вологи в ґрунті найчастіше спостерігається в період посівної й у першу фазу росту рослин, посіяних улітку та на початку осені (озимини), а також пізньою весною. Щоб затримати вологу в ґрунті (обмежити її випаровування), слід поверхню ґрунту вкрити шаром мульчі, наприклад, соломи (її треба добре подрібнити й рівномірно розкидати по всій поверхні поля, а не лише в смугах за комбайном) або розпушити ґрунт на кілька сантиметрів углиб (якщо солому збирають). Хоча цей його шар і висохне, проте кисень, яким він збагачений, ізолює глибші шари й запобігатиме випаровуванню вологи. Ефективність такої методики підтверджують і доводять дослідження, проведені в контрольованих умовах. Зокрема, зволоженість замульчованого й розпушеного ґрунту протягом чотирьох тижнів після збирання зернової культури була на кілька відсотків вищою за нерозпушуваний і не замульчований (рис. 1). Мульчування ефективніше за розпушення, бо верхній шар ґрунту в разі застосування технології «одного проходу» має стати ще й посівним ложем для насіння. Це важливо, якщо сіяти доводиться в засушливих умовах. Про те, як розпушування ґрунту впливає на втрату вологи за високих температур повітря та відсутності опадів, свідчать дослідження, що було проведено під час сівби озимого ріпаку (рис. 2). Верхній шар зораного та підготовленого передпосівним культиватором ґрунту був майже на 5% менш вологим, ніж посівне ложе після сівби агрегатом Mzuri, хоча до сівби ріпаку випав дощ. Перевага на користь смугового вирощування на замульчованому подрібненою соломою полі буде ще більшою, якщо до сівби та безпосередньо після неї дощу не було. У таких випадках раніше зораний ґрунт або ґрунт, глибоко розпушений безплужно та ще раз розпушений безпосередньо перед посівом, сильно висихає, зокрема в поверхневому шарі. Висіяне насіння не проростає або, що ще гірше, проростає й гине, бо зародкові корені не контактують із вологим ґрунтом. У технології «одного проходу» вже під час збирання культури-попередника — озимої пшениці, ґрунт був вкритий тонким шаром подрібненої соломи. Це дозволило закрити вологу в глибших шарах, запобігши її випаровуванню. Після розпушення смуг ґрунт одразу ущільнили, що унеможливило його висихання до сівби ріпаку. В таких умовах ріпак ріс швидко й рівномірно. В міжряддях же ґрунт взагалі не розпушували, ба більше, він був вкритий тонким шаром ґрунту, відкинутого висівними сошниками. Отже, цей ґрунт був джерелом вологи для бічних коренів ріпаку. Такий позитивний вплив технології striptill на вологість ґрунту очевидний, зокрема, в умовах дефіциту опадів. В багаті на опади роки, коли ґрунт достатньо вологий, а вода доступна для рослин, культивація ґрунту має менше значення. 

 

Вплив технології strip-till на збереження вологи в ґрунті в роки з малою кількістю опадів добре видно на її вимірюванні впродовж усієї вегетації озимої пшениці (рис. 3).   

 
 

 

Оранка чи глибокий безплужний обробіток із вирівнюванням поверхні поля та розпушенням до сівби призвели до пересихання ґрунту, що тривало до кінця осінньої вегетації. У цей період (коли в другій половині вересня, у жовтні та листопаді опади були меншими, ніж середнє значення в попередні роки) ґрунт у прикореневому шарі пшениці (10–20 см) після смугового вирощування як у рядках, так і в міжряддях був на кілька відсотків вологіший, ніж після плужного та безплужного вирощування. Пізньої осені, взимку й ранньої весни, особливо в березні, що був багатим на опади, неотримання рослинами вологи й обмежене її випаровування через низьку температуру призвели до того, що в період відновлення вегетації ґрунт був вологим — близько 26–29%, вологість не залежала великою мірою від культивації ріллі. Культивація та сівба також не впливали на вологість ґрунту в період великих дощів, тобто в другій половині травня. У фазу інтенсивного росту рослин і великого поглинання ними вологи, посиленого випаровування через високі температури й незначні опади, ґрунт після обробітку за технологією strip-till був вологішим, ніж після плужного та безплужного обробітку. Особливо велика різниця була помітна у червні та першій половині липня, коли опадів було дуже мало (приблизно 50% середнього значення для району досліджень). Згадані вище спостереження, проведені у весь період вегетації озимої пшениці та навіть у кількатижневий період після збирання культури-попередника, підтверджують, що технологія Mzuri Pro-Til із мульчуванням ґрунту подрібненою соломою, як у разі вирощування смугами за strip-till в інших дослідженнях, позитивно впливає на вологість ґрунту й ефективне використання вологи після опадів. Це має особливе значення в регіонах із малою кількістю опадів і невідповідним їх розподілом у період вегетації сільськогосподарських культур. 

 

*** 

 

Підбиваючи підсумки впливу технології «одного проходу» щодо вологості ґрунту з боку її оптимізації для рослин, не слід забувати про температуру ґрунту, яка залежить від його вологості. Дуже мокрий ґрунт — холодний, а для його прогрівання треба багато тепла. Це важливий чинник для сівби ранньою весною, а також для рослин із великими температурними вимогами, наприклад, кукурудзи та сої. Не розпушений і не аерований ґрунт до сівби в разі вирощування за технологією strip-till прогрівається повільніше. Тому сіяти треба тоді, коли ґрунт досягне оптимальної температури для певної рослини. Це відбувається на кілька днів пізніше, ніж за інтенсивного розпушенння ґрунту. І не треба боятися затримки вегетації цих рослин — оскільки ґрунт достатньо вологий, вони ростуть швидше й рівномірніше. Ця технологія також знижує ризик дефіциту вологи пізньою весною, коли відсутні опади.  

 

 

Івона Яскульська, Технологічно-природничий університет у Бидгощі, Польща 

газета “АгроМаркет”, лютий 2019 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: