Сезон 2024 року в плодоовочівництві триває під впливом кількох важливих чинників — кліматично екстремальна весна у Європі, поглиблення дефіциту робочої сили в українському виробництві та проблеми з енергозабезпеченістю через вимкнення електроенергії та подорожчання палива.
Через ранню весну продукція вийшла на ринок у середньому на два тижні раніше, і стартові ціни на деякі позиції ранніх українських фруктів були нижчими, ніж у той самий період торік. Одночасно рання вегетація значно порушила плани багатьох господарників, які не встигли зробити обов’язкові операції вчасно. Приморозки в травні знищили значну частину врожаю деяких культур. Особливо постраждали зерняткові та ягідні культури, з овочевих — картопля. Масштаби цієї події, її наслідки та міра готовності до таких негараздів власників та агрономів господарств є окремою темою для обговорення аналітиками та гравцями галузі.
Трохи збавив гостроту інший чинник впливу на ринок, який зберігався минулого сезону, — ускладнення логістики. Це стосується як експорту, якому заважала тогорічна блокада кордонів, так й імпорту, із завезенням якого в Україну ситуація поліпшилася.
Докладніше про стан плодоовочевого ринку — у новому огляді, складеному на допомогою наших експертів — Максима Гопки, аналітика «Українського клубу аграрного бізнесу», Володимира Гуржія, керівника компанії USPA Fruit та Тетяни Попович, керівниці відділу маркетингу ринку «Шувар».
Додатково пропонуємо вам результати опитування, яке «Садівництво по-українськи» провело наприкінці травня — початку червня серед власників й агрономів господарств плодоовочевої та ягідної галузі щодо того, як вони впоралися з важким кліматичним викликом цієї весни.
СТРАТЕГІЯ ПРИТРИМУВАННЯ
Українські яблука лишаються в сховищах у достатніх обсягах, зауважує Володимир Гуржій, керівник компанії USPA Fruit, але переважно цю продукцію спрямовують уже на задоволення попиту внутрішнього ринку. Про це, за словами експерта, свідчить, наприклад, доволі широкий асортимент свіжих плодів на внутрішньому ринку — на полицях у роздрібних мережах і на ринках та ярмарках.
«Обсяги по виробниках — неоднорідні: в одних уже давно немає яблук на зберіганні, а інші ще мають тисячі тонн у холодильнику, — додає Гуржій. — Ба більше, триває підвищення цін на яблука в Україні. Станом на початок червня воно становить 12% до початку травня».
Експерт констатує: якщо на початку повномасштабного вторгнення виробники не мали повної впевненості взагалі в майбутньому своїх підприємств і боялися втратити продукцію й продавали її якомога швидше, то тепер знову повертається стратегія притримування товару до кінця сезону, щоб продати дорожче.
Вартість яблук на початок літа є стабільною, без значних коливань, констатує Тетяна Попович, керівниця відділу маркетингу ринку «Шувар».
«Це пов’язано з тим, що сьогодні на ринку багато яблук, бо активно збувають тогорічний урожай, плюс початок сезону полуниць, черешні та інших фруктів не дає цінам на яблука суттєво підвищуватися. Загалом усі сорти яблук станом на початок червня на 35–40% є дешевшими, ніж тогоріч», — розповідає Попович.
За спостереженнями керівниці маркетингу «Шувар», господарства активно збувають залишки яблук минулого врожаю. Це пов’язано з початком нового сезону та необхідністю звільнити сховища для свіжого врожаю. Найдорожчими станом на 7 червня є сорти Голден, Муцу, Фуджі та Лігольд — 18–25 грн/кг залежно від калібру.
«Я, як завжди, рекомендую виробникам не зрівнювати ціни на початку та в кінці сезону, а рахувати повну економіку, — каже Гуржій. — А отже, відповідно до наших спостережень, протягом як мінімум 10 років ми бачимо, що краще продавати продукцію з початку до кінця сезону, рівномірно розподіляючи обсяги продаж».
За даними компанії USPA Fruit, за десять місяців сезону-2023/24 (липень-квітень) Україна експортувала приблизно 43 тис. тонн яблук, що на 8 тис. тонн більше, ніж минулого сезону. До того ж, на відміну від 2023 року, експортні поставки досі тривають. Зокрема, тільки за квітень 2024 року продано за кордон понад 5 тис. тонн українських яблук.
Загалом за чотири місяці 2024 року експорт яблук становив майже 24 тис. тонн, а середня ціна — 556 дол./т. Найбільший попит українські яблука мають, як і раніше, в ОАЕ, Саудівській Аравії та Узбекистані, звідки отримано близько 60% виручки.
«Через низку геополітичних катаклізмів на планеті середня ціна є дещо вищою від середньої за попередні роки, — коментує ці дані керівник USPA. — Хотів би наголосити, що таке певне підвищення середньої ціни зумовлено більше не ринковими чинниками, а саме геополітичними. Тому не варто на них спиратись у формуванні стратегії, це тільки тимчасовий тренд, хоча ніхто не знає на скільки тривалий».
Ситуація на польському кордоні весь сезон унеможливила нормальне планування. Проте й нині, коли ситуація дещо потеплішала, розслаблятись не варто, вважає Гуржій, адже страйки польських фермерів постійно поновлюються. Також непередбачуваною є й доставка морськими шляхами, особливо в сенсі транзитного часу доставки товару.
«Основним трендом кінця сезону-2023/24 я б виділив довгий транзитний час, який призводить до довгих грошей, але ми вже навчились працювати й у таких умовах», — резюмує цю тему експерт.
Груша, за даними Попович, сьогодні дорожчає через низький урожай минулого року та, відповідно, менші залишки у сховищах. Якість груш є високою. Додатково на ціновий тренд впливають вимкнення електроенергії — підвищення через це вартості зберігання. На ринку переважно лишаються сорти Конференція, Бера і Вільямс. Ці сорти є популярними серед споживачів завдяки своєму смаку.
На ринку імпортних фруктів в Україні наприкінці травня — початку червня 2024 року переважали персики й абрикоси, лохина, банани, ківі, мандарини та цитрусові. Ціни на ці фрукти, за даними керівниці маркетингу «Шувару», не показують суттєвих коливань.
КРАЩІ ЗА СУСІДІВ
Сезон продажу яблук, який добігає кінця, показав: якість товару українських виробників загалом є кращою за якість, яку продемонстрували наші головні конкуренти — польські, молдовські та сербські садівники.
«Це наше власне спостереження, і воно має достатньо непогану глибину, — каже Гуржій. — Обираючи товар із перелічених країн, ми віддаємо перевагу українському продукту, хоча, звісно, що я кажу не про всіх українських виробників, які прагнуть до експорту».
За словами керівника USPA Fruit, Україна свого часу випередила Сербію та Молдову у виході на експорт до низки ринків, і на сьогодні ці країни наздоганяють нас за показником глибини дистрибуції, а поляки значно вже переважають у потенціалі внаслідок більших можливостей на рівні фітопротоколів і дозволів у країнах Південно-Східної Азії та Латинської Америки.
За спостереженнями компанії-експортера, покупці, які постачають яблуко в Узбекистан та Ірак, значно підвищили попит на яблуко сорту Голден Делішес, особливо рівномірного жовтого забарвлення з чистою шкіркою. Таким характеристикам відповідає здебільшого клон Голдена — Рейнджерс. Також постійне підвищення попиту має жовтий Голден із рожевим бочком — клон Парсі да Роса, хоча за певних умов і Рейнджерс отримує рожевий бочок, особливо на верхівках дерев, зауважує Гуржій. «Рекомендую збирати таке яблуко окремо — це підвищить його ціну продажу, — каже експерт. — Хоча розумію, що за поточних проблем із працівниками — це малоймовірно».
У тренді експорту на два вище названі ринки нині — темні клони Ред Делішесу (Жеромін, Ред Кап, Ред Велокс) і незмінним у топі є продаж Роял Гала.
«Останнім часом багато виробників лишають яблука сорту Роял Гала в саду, щоб не вкладатись у подальшу його економіку, хоча я бачу позитивний тренд на підвищення попиту на таке яблуко і раджу все ж зберігати таке яблуко для подальших продажів на експорт. USPA Fruit тут допоможе», — запевняє Володимир Гуржій.
Щодо тактики продажів на кінець сезону-2023/24, він рекомендує продавати дорого, але пильно стежити за ринком, щоб не отримати проблему з перехідними залишками, адже внутрішній ринок дуже кволий.
З основного, що точно і суттєво вплине на обсяги яблук майбутнього врожаю, Гуржій називає пізні весінні приморозки відразу в кількох фазах розвитку дерев, особливо у Вінницькій області, яка є лідером виробництва яблук в Україні.
«Думаю, що певним викликом може також стати питання якості цього сезону, — додає експерт, — адже приморозки впливають і на нього. Хоча доцільніше про це говорити пізніше».
Загалом керівник USPA Fruit так ранжує головні чинники впливу на майбутній експортний сезон:
• Урожай у Польщі. За прогнозами польських виробників, він буде меншим на 1 млн тонн від звичайного;
• Якість яблук в Україні;
• Прогнозованість морської логістики. Серед позитивних трендів тут — захід певних морських ліній у порти великої води в Одесі;
• Ціни на технічне яблуко як похідна показників якості.
ОВОЧЕВА ПОЛИЦЯ
Ринкова ситуація для овочів борщового набору на початок червня також складалася під впливом одразу кількох чинників. Насамперед на внутрішньому ринку було достатньо якісно підготовленого посівного матеріалу для цьогорічної сівби, й виробники на високому рівні виконали роботу в теплицях, зауважує Максим Гопка, аналітик УКАБ.
З позитивних чинників: зима пройшла відносно стабільно, а весна на початку була ранньою й теплою. Господарства в основному не постраждали від обстрілів енергетичної інфраструктури й руйнівних змін для неї.
«Хоча певні тижні були дощовитими й із приморозками, але це компенсувалося раннім початком вегетації, — каже Гопка. — Нарешті третій важливий чинник, що вплинув на ситуацію, — дещо стабілізувались, порівнюючи з минулим сезоном, імпортні надходження овочів, які розпочалися з кінця зими».
Загалом спостерігачі фіксують збільшення обсягів овочевої продукції на ринку. Ще один чинник, що цьому посприяв, — релокація фермерів із Херсонщини й інших окупованих або постраждалих від воєнних дій областей.
«Вони відновлюють свої підприємства на маленьких обсягах виробництва або намагаються знайти нові ділянки на землях інших областей, де могли б працювати й використовувати свій досвід і практичні навички для заробітку або відновлення справи», — розповідає Гопка.
На його думку, якщо 2022 рік був для всіх овочівників шоковим, перехідний 2023-й — експериментальним, то 2024 рік буде витриманим — у сенсі виробництва та розуміння попиту й пропозиції, які складаються на внутрішньому ринку.
Овочі промислово вирощують у менших масштабах, ніж зернові та олійні культури, і значну частку ринку становить продукція домогосподарств, зауважує аналітик, і через це важко прогнозувати ситуацію з овочами на наступний рік.
«Тому цього року до планування овочівники підійшли серйозніше — що ми й бачимо по ситуації із цінами, яка стабілізується», — додає Гопка. За його спостереженнями, овочевий ринок ще не зробив такий великий крок, щоб наблизитись до обсягів 2021 року, але за деякими показниками й продуктами, можливо, вже вирівнявся.
«Наприклад, кавуни минулого року були вже доволі доступними в кожній області — це нетипова ситуація для довоєнних років, — наголошує Гопка. — Теплі регіони, де було кліматично обґрунтовано вирощувати цю культуру, випали з ринку через війну, і ціни 2022 року підвищились. А 2023 рік показав, що кліматичні умови з кожним роком змінюються, дозволяючи збільшити виробництво кавунів в інших регіонах».
На ситуацію з кавунами вплинув не лише клімат, а й зменшена загальна внутрішня пропозиція, додає експерт. Їх виробництво, можливо, й не виросло до довоєнного рівня, але поступово збільшується. Цю тенденцію можна віднести й до інших продуктів.
За даними Державної служби статистики України, обсяги виробництва овочів 2023 року проти 2022-го в середньому збільшились на 10%. Це доволі не поганий показник, який вказує на відновлення овочівництва, коментує Максим Гопка. Майже кожен продукт збільшився в обсягах виробництва. Найпопулярніші овочі. такі як помідор та огірок, зросли на 34 та 6%, відповідно. Морква — на 13%, салат качанний — на 32%. Цибуля ріпчастка — на 10%.
У той самий час споживачів у країні більше не стає, тому в плодоовочевої сфери немає цілі вийти на рівень 2021 року, проте є ціль — задовольнити внутрішній ринок, щоб по можливості не зашкодити вітчизняним виробникам й одночасно лишити комфортні ціни для споживача, адже має бути певна пропорція між тими, хто імпортує, й внутрішнім виробництвом, уважає Гопка, особливо якщо собівартість, яку собі запланував виробник, буде корегуватись із ринковою ціною.
«Тут багато може залежати від ціни імпортного продукту, — додає аналітик. — З того що я бачу сьогодні, ціна на ввезені овочі не дуже низька, якщо порівнювати з минулим роком, але ця продукція стає все доступнішою завдяки тому, що логістичні можливості імпортерів поступово відновлюються, зокрема, на морських шляхах. Ми чуємо також, що будуть збільшуватись контейнерні перевезення. Це все здешевлює логістичну собівартість для імпорту».
Наприклад, через те, що цього сезону почалися раніше і збільшились в обсягах поставки імпортної картоплі, стабілізувалися ціни на цей товар. Якщо в минулі роки молоду картоплю починали імпортувати десь із кінця лютого — початку березня, то тепер імпорт почався у січні, і ціни на картоплю були відразу вищими за торішні, констатує Гопка.
«Важко сказати, через який саме з двох чинників склався дефіцит картоплі на внутрішньому ринку — через зменшення виробництва минулого сезону чи збільшений попит — треба дивитись статистику. Пізніше ситуація стабілізувалася, і нині все більше вітчизняної молодої картоплі з’являється на ринку», — резюмує аналітик.
Щодо ріпчастої цибулі, ціна на яку всю весну трималася на одному рівні, на думку експертів, почне потроху просідати. Стабільність і зниження цін на цей товар, зауважує Попович, спричинено відновленням внутрішнього виробництва та збільшенням імпорту, що дозволило забезпечити надлишок пропозиції на ринку. Основні регіони постачання цибулі — південні області України, які відновили виробництво. Усі підвищення чи зниження цін тут насамперед пов’язано з меншою або більшою врожайністю проти минулого року, уточнює Тетяна Попович.
На ринку наразі є значні обсяги помідорів і огірків, що дозволяє задовольнити попит споживачів, веде далі вона. Помідори й огірки надходять як з-за кордону, так і з українських теплиць — в основному Закарпатської, Львівської та Тернопільської областей.
«Завдяки сприятливим погодним умовам і збільшеним площам посіву якість овочів цього сезону є високою й відповідає тогорічним показникам, — розповідає керівниця маркетингу «Шувар». — Незважаючи на деякі логістичні проблеми, українські фермери забезпечили стабільну пропозицію овочів на ринку».
За даними Попович, від початку тижня тепличний помідор подешевшав майже на 20% і коштує станом на 7 червня 45–80 грн/кг — це фактично рівень цін минулого року. Аналогічна ситуація відбувається і з огірком, який коштує на кінець першої декади червня 35–38 грн/кг.
«Таким чином, ціни на помідори й огірки поступово знижуються завдяки збільшенню пропозиції та надходженню сезонної продукції, що дозволяє підтримувати стабільну якість і доступність цих овочів на українському ринку», — резюмує Тетяна Попович.
Максим Гопка яскравих тенденцій на овочевому ринку поки що не спостерігає: кліматичні умови, на його думку, дозволяють працювати з переважною кількістю овочів. Єдина проблема, що може суттєво вплинути сьогодні на ціноутворення в середньостроковій перспективі, — це брак робочої сили та збільшення витрат на паливо та інші енергоносії, наголошує аналітик УКАБ.
Якщо взяти весь виробничий ланцюг із посадки продукту й до збирання врожаю та продажу, людей бракуватиме на всіх етапах, тому власникам підприємств треба їх шукати, мотивувати, платити більше. Інакше ж збільшуватиметься час на всі процеси, наприклад, збирання врожаю.
«Нині кажуть, що треба перенавчати жінок на чоловічі позиції у виробництві, щоб вони могли сісти за кермо трактора, — розмірковує Гопка. — Однак, чи багато жінок захочуть працювати на таких посадах, особливо в областях, наближених до районів бойових дій, наприклад, у Харківській області. Крім того, у нас всі думають, що жінки разом візьмуть і підуть працювати за чоловіків. Дуже спірна думка. Ця проблема надто великого розголосу ще не набирає — поки що є, кому працювати, але, якщо до цього дійде, це може перерости у велику демографічну й соціальну проблему і не тільки для аграрного сектору».
Аналітик УКАБ порівнює з іншою галуззю: коли у великих підприємств, наприклад, металургійних, з’являється можливість забрати своїх працівників із війська, люди часто вже не бувають згодні повертатись до роботи, тому що це інші зарплати, інші умови праці.
Через дефіцит робочих рук може також знизитись попит на державний грант на садівництво, ягідництво і теплиці, зауважує аналітик УКАБ, адже умови гранту прописують певні обов’язкові нормативи з працевлаштування постійного та сезонного персоналу.
«Повертаючись до жінок — у нас їх просто стільки не буде, щоб і в теплицях, і на тракторах працювати, — каже Гопка. — Найгостріше з дефіцитом робочої сили ми зіткнемось із другої половини літа — початку осені, тоді стане зрозумілим, які нові умови праці, який склад робітників працюватиме в аграрній галузі та які обсяги виробництва й торгівлі нас очікують».
Збільшення витрат на паливо будуть зумовлені збільшенням акцизів із 1 липня, за яке вже проголосувала Верховна Рада. Підвищення роздрібної ціни на дизельне пальне на сьогодні за фактичного валютного курсу й світових закупівельних цін на нафту становитиме від 1,5 до 2 грн за літр. З тим ціни на нафту не дуже знижуватимуться, тому що за офіційною інформацією країни ОПЕК вже готові зменшити видобуток нафти, щоб підтримати світові ціни на відносно високому рівні, не дати їм різкого зниження, каже аналітик УКАБ.
«З цього доходимо висновку, що мінімальне підвищення ціни на паливо внаслідок акцизу буде, але подальше її підвищення у другій половині літа та восени залежатиме від загальних цін на світовому ринку, — зауважує Гопка. — Плюс додайте витрати на електроенергію у супермаркетах або у холодильниках, де якийсь короткостроковий час зберігається продукція, і ми виходимо на те, що ціна на овочі підвищуватиметься, як і на продукти загалом».
З тим витрати господарств, як і ціни, будуть збільшуватимуться поступово і залежатимуть від того, яка це продукція і чи вимагає вона додаткових методів зберігання або інших інструментів для продажу, уточнює Гопка.
Якщо у другій половині осені почнуться серйозні проблеми зі світлом, господарства використовуватимуть генератори на дорогому пальному, це також посприяє підвищенню ціни борщового набору. Найшвидше, кажуть експерти, восени та взимку вона буде вищою, ніж за аналогічний період торік.
«А можливо, якщо все піде за позитивним сценарієм, 2025 року ми побачимо значну динаміку цін на овочі, що змусить виробників певною мірою експериментувати з асортиментом культур або розширювати посівні площі», — резюмує представник УКАБ.
СЕЗОН ЧЕРЕШНІ Й ПОЛУНИЦЬ
Для української черешні ринковий сезон розпочався досить незвично. На ринку «Шувар» «вона з’явилася на цілих три тижні раніше, а її ціна була на 16% нижчою, ніж на старті сезону 2023 року, констатує Тетяна Попович.
«Уся ягода хорошої якості й у достатніх обсягах, щоб на ринку не було дефіциту, а ціна була приємною для покупців, — розповідає вона. — Це доводить поступове зниження ціни, яке ви бачите на графіку. Черешня їде з усіх регіонів Західної України та південних областей».
У той самий час на столичних ринках аналітик УКАБ особисто не спостерігав достатку на ринках саме якісних плодів. Можливо, на це вплинули дощі, під які потрапили ранні сорти, припускає він.
Так само й сезон полуниць почався цього року швидше і з нижчих цін, ніж торік, каже Попович. Вона припускає, що так складається через відносно сприятливі погодні умови для ранніх сортів цієї культури, зокрема збирання полуниць почалося на три тижні раніше, ніж зазвичай.
«Упродовж сезону, особливо ближче до його піку, який припадає на другу половину червня, ціни знижуються через збільшення пропозиції на ринку, — пояснює керівниця відділу маркетингу «Шувару». — Незважаючи на те, що цьогорічні весняні приморозки дещо пошкодили частину врожаю, очікується, що ціни будуть дуже близькими до тогорічних».
Таким чином, можна очікувати, що ціни на полуниці знижуватимуться протягом червня, досягаючи свого мінімуму на початку сезону консервації, що є сприятливим часом для закупівлі ягід для зимових запасів, прогнозує Попович.
За спостереженнями Максима Гопки, на початку сезону української тепличної полуниці було в пропозиції більше, ніж імпортної. Першою вийшла на ринок продукція із Заходу України, де лишається значна частка тепличних господарств. Далі пішли суниці садові з відкритого ґрунту Півдня, потім — з Центру України. На думку аналітика УКАБ, загальна ситуація з вирощування культури стабілізується проти 2022–2023 років.
А лохина, за словами Гопки, демонструє подальше збільшення виробництва. Тенденція останніх трьох-чотирьох років розширення площ під культурою та плантації, закладені кілька років тому, дають свої плоди у прямому й переносному сенсі.
Обсяги виробництва лохини цього сезону будуть не меншими, ніж тогорічні, прогнозує аналітик, хоча відомо, що частину плантацій пошкодили приморозки кінця квітня — початку травня, тому пропозиція може бути дещо нижчою. Можливо, захмарних цін на лохину далі вже не буде, допускають експерти.
Закарпатська лохина вже є на ринку «Шувар», констатує Попович, і ця ягода також вийшла в продаж раніше звичайного, хоча ціна на неї поки що відповідає тогорічній — 400 грн/кг.
ЗАМОРОЖЕНІ ЯГОДИ
Останні три-чотири роки цю продукцію дуже активно експортують. Цьогоріч обсяги полуниць не зменшаться, припускає Максим Гопка.
«Обсяг замороженої малини минулого сезону був задовільний, але я не побачив низьку ціну на неї, хоча багато хто про це казав, — розмірковує аналітик. — Взагалі це досить складна ніша, статистику по якій дуже важко відстежувати».
Ситуацію нині ускладнюють проблеми з логістикою замороженої продукції до кордону, адже є багато фактів, коли перевізники відмовляються везти будь-які товари через кордон і Україною, побоюються сідати за кермо і навіть лишають машини через небажання зустрітись із ТЦК і мобілізацією.
«Тому прогнози замороженого експорту я поки що робити не наважуюсь, — резюмує Гопка. — Цей напрям зможе відносно стабільно працювати, коли процедура бронювання чоловіків стане зрозумілішою, тоді можна буде казати про обсяги».
КОМЕНТАРІ ЕКСПЕРТІВ
Оксана Шпак, директорка господарства «Сади Підгайчики» (Івано-Франківська обл.), яблуневі сади
Дуже незвичайна рання весна з холодними й теплими перепадами завдала нам трохи проблем. Цвітіння почалося, як і скрізь по Україні, на два тижні раніше, і було дуже добрим. У цьому нам додатково допомагають пасічники, які привозить вулики з бджолами. Але потім прийшли ті самі приморозки. Від найсильнішого, 19–20 квітня, ми захищались обробками: до морозу — обробляли Квантум — Амінофрост (виробництва Quantum), а відразу після — регулятором росту Амалгерол Ессенс (виробництва «Самміт Агро»). І все б було добре, але неочікувано через кілька днів ударив повторний приморозок. Його метеослужби навіть не прогнозували, тому ми просто не спрацювали препаратами. Прикро, що й холод був не сильний, але біля нашого саду є став у низині, який, напевно, і нагнав якийсь додатковий градус нижче від нуля. Цього виявилося достатньо, щоб знищити відсотків 30 квіток. У старому саду постраждали в основному не дуже ходові сорти — Джонаголд та Глостер. Меншою мірою зачепило Айдаред, Флоріну й Голден. Також цікаво, що молодий сад торік ми дуже сильно проріджували, тож тепер цього робити не довелося — спрацювало природне проріджування. Добре також, що на початку травня приморозків по зав’язі, як в інших областях, у нас уже не було. Так само і нещодавній град, який дуже накрив інші регіони, нас зачепив не сильно — пройшов лише невеликою смугою в одному з кварталів.
Віталій Крупа, агроном господарства СТОВ «Енограй» (Херсонська обл.), кісточкові сади
У нас не було приморозків. Найнижча температура, яку ми зафіксували на більшості території, — 3,5 градуса тепла. Щоправда, на одній площі слива росте в достатньо глибокому яру — там взагалі не зав’язалося плодів, але це всього по 10–15 дерев від краю, ближчого до яру. Можливо, все ж там десь і опустилася температура нижче за нуль, але у тій зоні, на глибині, у нас немає метеостанції, і правдиво сказати неможливо. Щодо інших садівників, то у нас таких сусідів майже не лишилося. Найближчою була агрофірма «Радгосп Білозерський», яка нині не працює, бо перебуває під дуже великими обстрілами. Про інших, хто далі від нас, навіть невідомо, бо хтось працює, хтось — ні. Багато садів було біля Дніпра, а всю прибережну зону постійно обстрілюють окупанти, тож майже всі лишили сади та виїхали. Хтось щось розповідав, що овочі підмерзли неподалік від славнозвісної Чорнобаївки. Але ж я не цікавився, якщо чесно, бо своїх проблем достатньо.
Андрій Романів, власник господарства «Раст-Агро» (Дніпропетровська обл.), овочівництво: Як вплинула незвична холодна погода весни на ваше виробництво?
Приморозки нас не оминули — доходило до трьох морозу, а по ґрунту — напевно, й до мінус п’яти. Картопля підмерзла. Із 7 га картопляного поля 3 га — під агроволокном, і останні витримали зниження температури абсолютно нормально — без втрат. Решту 4 га приморозило, але повної загибелі бадилля не відбулось. На сьогодні пошкоджена морозом картопля вже відновилася — звичайно це буде вже зовсім інша врожайність й інші терміни дозрівання, але ми її, скажімо так, не втратили. Хоча чуємо розмови, що далі на північ — на Полтавщині, Харківщині картоплю поморозило абсолютно. Утім, картопля — така культура, що все одно потім ростки кине, але врожайність може бути нікудишньою, тобто виробництво цього сезону стане нерентабельним. Ми ж нормально проскочили, тому що в нас на той момент були ще сходи капусти, цибулі та моркви, які не бояться приморозків. Щодо картоплі, то в середньому, прогнозуємо, що відсотків на 20–30 урожайність просяде. Чесно кажучи, у нас вперше трапилася така ситуація з нею через погодні умови, та й це непрофільний для нас продукт.
Валерій Хворостовський, ПАТ «Дружба-ВМ» (Вінницька обл.), яблуневі сади
Поморозило нас конкретно: є такі квартали яблуневого саду, де все вимерзло. Смородина також практично вимерзла, аґрус і суниці — частково. На яблунях якщо щось і лишилось, то з перетяжками на плодах, а це вже нестандарт. Якщо рахувати майбутні втрати врожаю, порівнюючи з минулим роком, то це — понад 50%. Трохи плодів на груші лишилося. Якби було надкронове зрошення, можливо, й вдалося рятувати, а в нас взагалі богарний сад. Посилив ефект сильний вітер, який дув під час приморозку. Словом — хвалитись нема чим.
Віталій Ішмурат, засновник компанії «Ягоди Волині»
У квітні, коли спочатку було дуже тепло, у нас почалося масове цвітіння полуниць, а 24 квітня перший приморозок «прибив» цвіт на ранніх сортах. У травні додалися поворотні приморозки. Ми захищалися, де встигли й змогли, агроволокном — з його допомогою градусів п’ять у природи відвоювали. Проте, оскільки в нас велика сукупна площа і на всі ділянки волокна не вистачало, застосовували задимлення тюками соломи — цим також дещо захистили квіти. Тюки розкладали вздовж доріг поруч із насадженнями. Приблизно півтора тижня їх підпалювали — щойно надходили прогнози про ризик нічних приморозків. Таким чином, хай не повністю, але зберегли більшу частину врожаю. Звичайно, ці весняні гойдалки температурних режимів — чинник стресовий, і позначиться на врожайності. Ми ще збираємо полуниці (розмова відбулася 5 червня), але, за попередніми підрахунками, отримаємо на ранніх сортах (Румба, Хоней) відсотків на 30–40 менше, ніж зазвичай. На суницях альпійських (вони, як і полуниці, квітнуть рано) перший цвіт ми теж втратили, але трохи менше — відсотків 20. Але ще тиждень, і будуть заходити вже пізні сорти, наприклад, Флоренс. Сподіваюся, що з ними ситуація буде кращою.
Віктор Кожухаренко, власник СФГ «Вікторія» (Одеська обл.), сади кісточкових
У нас приморозків практично не було, але цвітіння почалося днів на десять раніше, на початку квітня. Однак, чи то бджола ще не готова була в цей час літати, чи то нектар ще не виділявся, чи то вологість була не та, але запилення черешні вийшло зовсім слабким, на сливі — середнім, і тільки на персику — хорошим. Його ми навіть проріджували й ще будемо проріджувати. На сливі якість запилення варіювалася залежно від сорту: десь — на 80–90%, десь — на 50%. Що ж до черешні, то саме її цвітіння було яскраве, гарне, було тепло і сонячно у ці дні, ні дощів, ні холоду, але запилилася вона втричі-вчетверо гірше, ніж зазвичай. Відповідно, і врожай може бути тільки відсотків 20 від середніх показників за минулі роки, хоча минулими роками навіть за морозів і дощів дерева краще запилювалися. Тож можна вважати, що з черешнею ми рік пропустили.
Еріка Шапочка, засновниця СОК «Дари Берегівщини», садівництво, виноградарство, овочівництво
У нас на Закарпатті, у всякому разі де тепліше — у Берегівському та Мукачівському районах, — не було таких великих приморозків, як в інших областях. Наші сади й плантації взагалі не постраждали. Можливо тільки самі ранні культури зачепило трохи, наприклад, абрикоси. А цвітіння в нас відбулося практично на місяць раніше — це було дуже несподівано, і трохи довелося наздоганяти деякі процеси, але нічого — впоралися. Запилення відбулося нормально — бджоли вже літали. Загалом рання весна спровокувала ранній розвиток хвороб. Наш онлайн-моніторинг показав, що парша розвивається повним ходом, і ми попередили про це господарства нашого кооперативу. Треба було працювати швидко, але хтось не дослухався, а хтось просто не скористався консалтингом — і вони, найшвидше, отримають не дуже вдалий сезон. Але господарі, які все зробили правильно і вчасно, застосували проти парші інтегровану систему захисту.
Садівництво по-українськи
