Агрономія

За дотримання технології виробництва сорти ріпаку дають високий урожай, натомість їхня собівартість значно нижча від гібридів

Варті уваги

Варті уваги

За дотримання технології виробництва сорти ріпаку дають високий урожай, натомість їхня собівартість значно нижча від гібридів.

Михайло Лазаренко та Володимир Тишковський — давні прихильники сортів ріпаку

Здорожчання насіння, ЗЗР, добрив, пального змушують аграріїв замислюватися над підвищенням собівартості виробництва. Щодо ріпаку, то є перевірений спосіб цього досягнути — вирощувати сорти. Чому в новому сезоні варто сіяти сортовий ріпак, розповів Володимир Тишковський, директор ПП НВФ «Тирас», що має понад 25-річний досвід діяльності на насіннєвому ринку України. 

Пане Володимире, компанія «Тирас» тривалий час представляє в Україні селекцію ріпаку чеської компанії Selgen. З вашого досвіду, наскільки сильними є позиції сортового ріпаку, як порівняти з гібридами? 

— Найголовніший аргумент для аграрія на користь того чи іншого сорту або гібрида — його врожайність. Тому, перш ніж завести на вітчизняний ринок новий сорт, ми ретельно його тестуємо в польових умовах, порівнюємо виробничі характеристики з гібридами й іншими сортами ріпаку. Зокрема, цього року ми спостерігаємо за нашими сортами Рескатор, Кортес, Орекс, Бенефіт на демополі в ТОВ «Україна» Тернопільської області, де представлена практично вся лінійка ріпаків різних компаній, що є на вітчизняному ринку. Поки що про урожайність говорити зарано, але візуально ми бачимо, що на фоні решти наші сорти ріпаку мають гарний вигляд. У 2020 році за результатами випробувань на цьому полі наші сорти ввійшли в п’ятірку лідерів, показавши середню врожайність за 4–4,2 т з гектара, 4,6 і навіть 5,1 т з гектара. 

Тобто результати, які ми маємо, доводять, що врожайність сортів ріпаку анітрохи не нижча за гібриди. А щодо якісних показників — умісту ерукових кислот, олії тощо сорт на одному рівні з гібридом. 

Головна ж перевага сорту перед гібридом — дуже приваблива ціна на насіння. Так, вартість гектарної норми сортового насіння ріпаку — сертифікованого, очищеного й протруєного з додаванням мікроелементів становить 600 грн, а вартість гектарної норми гібрида — 1300–1800 грн. До того ж наше насіння гарантовано не містить ГМО, має низький уміст ерукових кислот і високу олійність — це головна вимога ринку. Відповідність насіння цим показникам підтверджена документально. 

Для аграрія важливі не лише характеристики сорту, а й кондиційність насіння. Чи має ваша компанія належні умови для виробництва насіння високої якості? 

— Щодо виробництва насіння ріпаку ми співпрацюємо з ТОВ «Агропродсервіс», що в Тернопільської області, — це підприємство високої культури землеробства, має статус елітнасінгосп. Там ми маємо насінницькі посіви ріпаку, доводимо насіння до насіннєвих кондицій на спеціалізованому заводі Cimbria. Торік отримали 38 ц чистого насіння. Також маємо в цьому господарстві демополя, тож кожен охочий може оцінити наші сорти прямо в полі. 

Для будь-якого насіння важливим є ефективний захист, адже, захистивши насінину, тим самим ми захищаємо й рослину на початкових етапах розвитку. Саме такий ефект має комплексний інсектофунгіцидний захист із додаванням мікродобрива, яке додає насінню енергії проростання. Насіння, оброблене стартовим добривом, розробленим американською компанією «Брендт», забезпечує посівам дружні та рівномірні сходи, а також підвищує морозостійкість молодих рослин і стійкість до браку вологи. Нині все частіше в період посівної бракує вологи, господарства сіють ріпак в суху землю. Тому дуже важливо підтримати сходи, щоб ріпак увійшов у зиму в доброму стані. 

Нині ми знову будемо закладати насіннєві ділянки, еліту завозимо з Чехії. 

Незрідка аграрії, щоб здешевити технологію, вирощують другу репродукцію ріпаку. Чи виправдана така практика? 

— Ріпак — культура дуже цікава. Вона має високий коефіцієнт розмноження, і, звичайно, господарства повторно висівають ріпак наступного року. Але я б не радив цього робити. Вирощування гібридів F2 взагалі недоцільно. Щодо сорту, то другу репродукцію можна сіяти, бо в такому разі немає великих відхилень від показників першої репродукції. Але все одно перша репродукція дає найкращі результати. Загалом ціна сортового насіння не надто висока й не варто ризикувати, бо навіть менший на 0,5 т/га урожай — це значні недоотримані кошти. 

Чи має технологія вирощування сортового та гібридного ріпаку якісь нюанси? 

— Технології абсолютно ідентичні, хіба що є різниця в нормах висіву. Селекційні компанії пропонують висівати сортовий ріпак нормою 500–700 тис. насінин на гектар. Коли є достатній запас вологи, можна зменшити посівну норму навіть до 300 тис. насінин, збільшивши таким чином посівну площу. Наша посівна одиниця розрахована на 700 тис. схожих насінин на гектар — щоб мати резерв на випадок несприятливих погодних умов. Але бажано, щоб на площі до збирання було 40–60 шт. рослин на квадратний метр. Навіть 30 шт. рослин допустимо — в такому разі ріпак має можливість добре гілкуватися. 

Хочу наголосити: якщо до сортів і гібридів буде однаковий технологічний підхід, то і якісні та кількісні показники сорту будуть високими. Натомість часто господарства можуть не дотримуватися технології вирощування сортового ріпаку, внаслідок чого результат може бути гіршим. 

Головний принцип вибору гібрида чи сорту — його районування. Чи придатні сорти ріпаку чеської селекції для вирощування в інших кліматичних зонах України, окрім західної? 

— Сорти ріпаку розкривають свій потенціал у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Тож ми працюємо по всій території України. Більше з тим: до виробництва насіння сортового ріпаку в Україні ми повернулися два роки тому після деякої перерви. Бо зміни клімату змушують аграріїв більш ощадно розраховувати посівну кампанію, менше ризикувати на старті, коли бракує вологи. Удвічі — втричі менші вкладення в насіння набагато знижують фінансовий ризик виробництва ріпаку. 

Ріпак — дуже гнучка культура, що добре реагує на живлення, і водночас доволі ризикована у вирощуванні. На які технологічні нюанси слід особливо звертати увагу, щоб зменшити вплив цих ризиків? 

— Найголовніше для ріпаку — отримати сходи, а для цього потрібна волога в ґрунті. Коли розуміємо, що можна працювати з ріпаком за повною технологією, постає питання живлення й захисту. Ріпак у зиму має ввійти з 6–8 справжніми листками з розеткою, розміщеною безпосередньо на поверхні землі — жодним чином не вище, а коренева шийка має бути не менше 1 см. Для цього треба регулювати ріст рослин. Якщо ріпак слабо розвивається, слід до добрива додавати мікроелементи — щоб він увійшов у зиму в потрібній стадії. 

Для правильного входження в зиму велике значення мають строки сівби. Колись починали сіяти ріпак після 10 серпня, тепер — у перших числах серпня. Все залежить від наявності ґрунтової вологи. 

Навесні новий цикл технології — живлення й захист. У стадію цвітіння ріпак має ввійти з потужним стеблом — волога тут відіграє велике значення. Період цвітіння має бути тривалий — у цей період закладається вражай. Щоб його подовжити, слід розробити систему удобрення відповідно до запланованого врожаю, на кожній стадії розвитку додавати мікроелементи й регулятори. Але головне — наявність вологи, бо ми можемо насипати багато міндобрив, але без вологи вони не працюватимуть. 

Зріджені сходи чи посіви після перезимівлі ставлять під загрозу отримання хоч якогось урожаю ріпаку. Коли варто боротися за посіви? 

— Від 25–30 шт. на квадратний метр уже варто боротися. Коли ми розробляємо програму живлення ріпаку — в основному це азотні добрива, ми повинні розуміти, що ми хочемо отримати в результаті. Якщо отримаємо понад 5 тонн з гектара, отже, потенціал гібрида або сорту розкритий, хоч біологічна врожайність може бути набагато більшою. 

З вашого досвіду, які елементи технології дають найбільшу прибавку врожайності ріпаку? 

— Ми для себе відкрили новий напрям — рідкі універсальні мікродобрива Ферті плюс і Брендт, які водночас є і стимуляторами росту, і антистресантами. Вони покращують результат за певних нестабільних кліматичних умов. 

Взагалі застосування рідких добрив дає найкращий ефект для ріпаку, особливо в умовах браку вологи. На кожній фазі розвитку вони допомагають рослині краще розвиватися, посилюють гілкування, формування стручків, наливання зерна тощо. На ринку чимало різних технологій, ми починаємо працювати з цими брендами. Бо брак вологи все гостріший, і з цим треба боротися. 

Найголовніше за таких нестабільних умов для кожної культури — дотримання правильної сівозміни. Інакше накопичуються хвороби та шкідники — а з ними й погіршуються умови вегетації культур і знижується урожайність. Ріпак, як і соняшник, мав би повертатися на поле не раніше ніж через сім років. Під ним не має бути 20–25% посівних площ. От тоді технологічні заходи працювали б. За правильної сівозміни можна максимально зменшити винесення поживних речовин із ґрунту. Бо ріпак ґрунт не виснажує, він, навпаки, є непоганим попередником під озиму пшеницю та озимий ячмінь — якщо правильно з ним працювати. 

Добре гілкування ріпаку — передумова високого врожаю

Ваша компанія на насіннєвому ринку вже понад чверть століття, тож маєте можливість стежити за розвитком селекції ріпаку. Які напрями селекційної роботи нині найдинамічніше розвиваються? 

— Коли ми починали, сорти ріпаків були дуже високими. Тепер усі компанії намагаються створювати середні. Важливе питання — розтріскування стручків. Щоб його позбутися, багато років тому застосовували прилипачі, які їх склеювали. Нині сорти вже стійкі до розтріскування й практично прилипачі не застосовують. 

Також ми бачимо, що сорти й гібриди ріпаку мають потенціал урожайності понад 5 тонн з гектара — це не межа. Хоч колись збирали усього понад 2 т. 

Однак головні характеристики насіння сортового ріпаку — якісні: низький уміст ерукових кислот, висока олійність, стійкість до розтріскування стручків і добре гілкування. Важлива характеристика — морозостійкість та здатність до надійної перезимівлі. 

Чеські селекціонери й далі створюють нові сорти. Ми маємо кілька новинок, які нині випробовуємо, зокрема, сорт Орекс. Плануємо його внести до свого портфеля, можливо, навіть в ексклюзивному варіанті. 

Війна порушила напрацьовані схеми збуту культур, що впливає й на пріоритети у сівозміні. На вашу думку, які перспективи ріпаку в Україні? 

— Сьогодні дуже важко щось спрогнозувати. Ріпак — культура експортна, тому все залежить від логістики, чи буде можливість його експортувати. Під час весняної посівної на ходу змінилися пріоритети — максимально висівали пшениці. Але, думаю, значних змін ріпакових площ під урожай 2023 року не буде, бо в Україні налагоджено переробку ріпаку, експорт продуктів переробки. 

Був період, коли ріпак більше запитували для виробництва біодизеля. Тепер потреба в цьому продукті зменшилася. Все-таки найбільше ріпак використовують як сировину для ріпакової олії — харчової, технічної, для потреб інших галузей. У цьому контексті роль сортів ріпаку, які містять підвищену кількість олії, зростає. Тож сорти матимуть підвищений попит на ринку.  

ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ 

Михайло Лазаренко, директор ТОВ «АГРОФІРМА ПРОГРЕС — АГРО», Одеська обл.  

— З компанією «Тирас» наше господарство спершу співпрацювало щодо інших культур чеської селекції — ми вирощували безосту пшеницю Ганна, ячмінь Луксор, горох. Це команда професіоналів, з якими легко працювати і можна завжди розраховувати на допомогу, зокрема й у виборі районованих гібридів чи сортів різних культур. Бо Одеська область має велику територію, і різні регіони мають різні кліматичні умови. А з паном Володимиром Тишковським за роки співпраці ми стали справжніми друзями. 

Ріпак у нашому господарстві ми вирощуємо з 2003 року. На початку ця культура в аграріїв викликала певне занепокоєння — мовляв, він зменшує родючість ґрунту. Звісно, якщо не дотримуватися технології, не вкладати в неї кошти, то можуть бути проблеми. Але якщо вирощувати ріпак за технологією, то, повірте мені, це навіть найкращий попередник для озимої пшениці, ніж горох. По ріпаку завжди пшениця краща — бо для отримання 3,5–4 т ріпаку з гектара, треба внести на гектар мінімум 750 кілограмів міндобрив. Під інші культури більше ніж 300 кілограмів не вносять. Натомість ріпак може забирати з унесених добрив усього 50%, решта елементів лишається в ґрунті разом із попередником. Можу відповідально сказати: в нашому господарстві протягом восьми років пшениця після ріпаку за мінімальною технологією менше як 6–7 тонн з гектара не родить. А по горохові не завжди маємо такий результат. 

Окрім того, ми використовуємо ріпак як пожнивну культуру. Вимолотивши солому, її збираємо й тюкуємо, а потім використовуємо для досушування кукурудзи. Коефіцієнт тепловіддачі досить високий. 

У структурі Подільського району Одесь кої області маємо до 25% ріпаку. Ріпак — це перші гроші. Окрім того, це потужний медонос для наших бджіл. За вмістом поживних речовин ріпаковий мед входить у трійку найкращих. 

Щороку закладаємо демополя ріпаку, де висіваємо гібриди й сорти, щоб порівняти їхню продуктивність. Можу сказати відповідально: якщо правильно застосовувати технологію вирощування, то сорт практично не поступається урожайністю гібридам. Але собівартість посівного матеріалу гібридів 1300–1800–2100 грн на гектар, а сорту — 600–800 грн. 

Окрім того, якщо сорти на початку 2000 рр. осипалися і їх потрібно було «клеїти», то нині такої проблеми немає. Селекціонери попрацювали над цим, і тепер навіть за сильного вітру, граду тощо сорт не осипається. 

Еліта сорту дає до 4 т з гектара, перша репродукція — 3,3–3,5 т, друга репродукція — 2,7–2,5 т з гектара. Тому сорт треба сіяти високорепродукційний, не нижче від першої репродукції. 

Ми із сортами ріпаку працюємо чотирнадцять років, два роки робили перерву, вирощували гібриди, але, порахувавши економіку, знову перейшли на сорти. Я впевнений, що продуктивний сорт ріпаку дає добрий результат, на рівні гібрида. Цього року вирощуємо сорт Бенефіт першої репродукції. Нині він цвіте, сягає 1,6 м, добре гілкується. Якщо не буде форс-мажорних погодних умов, то отримаємо урожай не менший за 3,5 т з гектара.   

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
6
Статті з журналу:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ