Для розкриття генетичного потенціалу поросят у перші тижні життя потрібно організувати й забезпечити комплекс заходів, основним із яких є повноцінна і збалансована годівля, менеджмент на фермі та у відділенні для опоросів. Від того, наскільки добре поросята почнуть розвиватися у підсисний період, як проходитиме процес відлучення, залежить подальший їхній ріст та ефективність виробництва.
Відлучення поросят є стресовим періодом, що впливає на них як у соціальному, так і фізіологічному плані. Поросят відлучають від свиноматок, змішують з іншими поросятами, в результаті чого змінюється приміщення, умови утримання, корми та система годівлі. Все це призводить до великого стресового навантаження, результатом якого є виникнення діареї. Через це у кишківнику поросят з’являється дисбаланс мікрофлори (дисбактеріоз), тобто кількість патогенної мікрофлори переважає корисну.
Основним збудником діареї в господарствах є кишкова паличка E. Сoli, рідше — Salmonella, Campylobacter, Brachyspira hyodysenteriae та Lawsonia intracellularis. У господарствах для лікування бактеріальних захворювань застосовують антибіотики разом із регідраційною терапією, дієвішим методом є вакцинація свиноматок проти E.сoli. Антибіотики здебільшого задають у схемі вирощування молодняку з профілактичною метою. Проблема полягає в тому, що це спричиняє розвиток і поширення стійких бактерій до дії антибіотиків, які можуть передаватися людині кількома шляхами: контакт із тваринами, споживання продуктів тваринного походження, забруднення ґрунту і поверхневих вод відходами, що містять антибіотики та стійкі до них мікроорганізми. У разі значної концентрації стійкої до антибіотиків мікрофлори в організмі тварин лікування антибіотиками не буде давати результату.
Здоров’я кишківника
Метаболічні процеси, які виконує мікрофлора в кишківнику, подібні до тих, що виконує той чи інший орган: перетравлення невикористаних поживних речовин, стимуляція росту клітин, пригнічення росту патогенних мікроорганізмів, адаптація імунної системи реагувати на патогени, захист від хвороб. Підтримання стабільної та стійкої мікробіоти в кишківнику є основою ефективного вирощування тварин.
Забезпечити здоров’я кишківника можна шляхом збагачення раціонів фітогенними кормовими добавками (фітобіотиками). Фітобітики можуть бути визначені як продукти рослинного походження, виділені з частин рослин, у твердій або в рідкій формах: трави, спеції, леткі й нелеткі рослинні екстракти та їх біоактивні молекули. До найвідоміших активних молекул фітобіотиків належать карвакрол, коричний альдегід, евгенол, тимол, анетол та інші. Більшість із цих сполук мають властивості фенолів.
Фітогенні кормові добавки в поєднані із середньоланцюговими жирними кислотами опосередковано впливають на склад мікрофлори кишківника. Так, екстракти рослин моделюють мікрофлору кишківника внаслідок антимікробної дії на патогени.
Крім антибактеріальної та бактеріостатичної дії фітобіотики покращують засвоюваність поживних речовин шляхом стимулювання виділення травних ферментів і посилення їхньої активності. Крім того, у численних дослідженнях установлено позитивний вплив на морфологію тканин тонкого кишківника (зокрема, збільшення довжини ворсинок і глибини крипт, умісту келихоподібних клітин тощо).
Підтверджено експериментом
Одним зі способів підвищення продуктивності свиней є застосування стимуляторів продуктивності й збереженості, до того ж в центрі уваги — їх безпечність. Зважаючи на цю інформацію, ми поставили за мету вивчити вплив рідкої та сухої форм фітобіотика Liptosa Expert на інтенсивність росту помісного молодняку свиней (велика біла . ландрас) . макстер) у період відлучення.
Продуктивність піддослідних поросят, x– ± Sx
В умовах підприємства «Вікторія» Миколаївської області було проведено науково-господарський дослід на двох групах поросят, яких відлучали у віці 21–28 діб, по 40 голів у групі. Умови утримання та годівлі були однаковими у двох групах. Поросята контрольної та дослідної груп отримували однаковий повнораціонний престартерний комбікорм. Різниця полягала у схемі ветеринарної обробки поросят у період відлучення. Так, поросята контрольної групи отримували з водою препарат колістину сульфату з розрахунку 6 мг/кг живої маси протягом 5 днів у період відлучення.
Поросята дослідної групи замість антибіотикотерапії отримували рідку фітобіотичну добавку Liptosa Expert, що складалася з екстрактів рослин і середньоланцюгових жирних кислот у дозі 0,7 л/т питної води. Фітобіотик давали за 3 доби до відлучення та 4 доби — після. Під час експерименту визначали кількість випадків ентеритів, збереженість поросят, живу масу.
У результаті проведення науковогосподарського досліду встановлено: в контрольній групі збереженість була на 2,5% вірогідно меншою, ніж у дослідній групі й становила 95,0% (P>0,95). Середня жива маса поросят у кінці досліду в контрольній групі становила 7,49 кг, тоді як у дослідній групі — 7,55 кг (на 0,8% більше).
Слід також зазначити, що середньодобові прирости живої маси в поросят контрольної групи були на 4,42% меншими проти дослідної групи, де вони становили 162,9 г (P>0,95). Очевидно, що це було спричинено випадками появи ентеритів у контрольній групі, кількість яких становила 10% проти 5% у дослідних аналогів.
Кількісний склад мікрофлори товстого відділу кишківника
У кінці досліду було зроблено дослідження кількісного складу мікрофлори товстого відділу кишківника. Зокрема, було встановлено, що кількість корисних мікроорганізмів Bifidobacterium spp. у кишківнику поросят дослідної групи перевищувала в тисячі разів кількість із контрольних аналогів, а Lactobacillus spp. — у 125 разів. Кількість патогенної мікрофлори E. coli була меншою в кишківнику поросят дослідної групи у 2,3 раза, а колоній Candida spp. і Candida albicans було менше в 152 рази проти контролю.
Отже, застосування фітобіотиків у період відлучення може бути ефективним методом заміни антибіотиків, що призводить до збільшення збереженості поросят, підвищення середньодобових приростів живої маси та розвитку корисної мікрофлори у кишківнику свиней.
The Ukrainian Farmer
