Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Телячий табір

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Телячий табір

Утримання телят на свіжому повітрі сприяє вирощуванню здорового молодняку, пришвидшенню досягнення парувального та продуктивного віку. 

Інтенсивний тип вирощування ремонтного молодняку дозволяє створити передумови, які в процесі ведення молочного бізнесу призводять до отримання повноцінної корови з міцним здоров’ям, добре розвиненим шлунком і передшлунком. 

У природі й на фермі 

Велика рогата худоба крокує поряд із людством багато тисяч років, а її одомашнені предки працюють на благо людини. Варто пам’ятати, що велика рогата худоба — це стадна тварина, не вимоглива до умов утримання. Телята, народжені в дикій природі, з першої миті життя наражаються на випробування перепадами температури, дощем і снігом, з відсутністю грубого корму. Новонароджене телятко не має імунітету, але завдяки споживанню з перших годин життя материнського молока, насиченого імуноглобулінами, розвитку на свіжому повітрі й в екстремальних умовах, воно дуже швидко стає на ноги та розвиватися в загальному стаді. 

У промисловому виробництві телят вирощують за інтенсивною та екстенсивною технологіями, і думки науковців щодо їх переваг і недоліків розділилися. За екстенсивною системою новонароджених телят утримують в окремих клітках у приміщенні. Цей тип утримання широко використовувався на пострадянському просторі до 2000-х років — уважалося, що вирощені таким чином телята будуть здоровими й міцними. Але досвід і практика засвідчують протилежне: серед молодняку був високий відсоток вибракування, телята часто хворіли через те, що господарства не могли забезпечити їм комфортні умови, дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог; знижувалась продуктивність — відповідно, господарства втрачало кошти. 

Інтенсивний тип вирощування 

Інтенсивний тип вирощування ремонтного молодняку почав масово розвиватися в України відносно недавно. За цим типом телят утримують на свіжому повітрі, на глибокій підстилці в індивідуальних будиночках із вигульним майданчиком, розташованих під навісами. Обов’язковою умовою є випоювання теляти маминим молозивом — така практика дозволяє максимально швидко нормалізувати імунну систему маля завдяки споживанню материнського молока. 

За утримання на свіжому повітрі телята добре й інтенсивно розвиваються, що пояснюється кількома передумовами: відсутній контакт з іншими телятами (мінімізовано поширення інфекційних і респіраторних хвороб, що легко «підхопити» в телятниках закритого типу); є можливість точного контролю щодо випоювання та споживання корму; тварини мають постійний доступ до свіжого повітря. Крім того, зменшується рівень інвазійних хвороб, бо не всі яйця того чи іншого збудника можуть вижити за несприятливих умов. 

За такого утримання середньодобовий приріст становить 650–700 г за умови використання молозива, надалі — концентрованих кормів і свіжого сіна. Відповідно, вік отелення скорочується до 24–26 місяців. У перспективних господарствах прирости сягають 800 г/день, що дозволяє осіменяти телиць у віці 14–15 місяців живою вагою 360–400 кг й отримувати первісток у 23–24 місяці. 

Отже, утримання в індивідуальних будиночках на свіжому повітрі дозволяє вирощувати ремонтних телиць інтенсивніше — це пришвидшує обіг стада, збільшує продуктивність, відповідно, економічна ефективність підприємства зростає. Тобто генетично зумовлену продуктивність можна реалізувати, впливаючи на розвиток тварин на різних етапах життя комплексом спрямованих дій. 

Молозивний і молочний періоди 

Висока продуктивність корови й статеве дозрівання залежать від якості вирощування телиць у молозивний і молочний періоди. 

Новонароджені телята мають кишковий вид травлення. У перші 21 дні життя телята здатні засвоювати тільки молочні корми, бо в них більше розвинений сичуг і значно менше розвинені підшлунки.

Випоювання молозивом. Досліди показали, що найбільша проникність стінок кишківника зберігається в перші шість годин після народження й через 12 год різко знижується. Тому важливо в перші години випоїти теля первинним молоком породіллі. Кількість молозива вираховується залежно від живої маси теляти: якщо вона близько 35 кг — випоюють до 5 л молозива на добу, за 40 кг — до 6 л/добу, 40 кг і більше — до 7 л/добу. Випоювати треба рівномірними порціями не менше як 4 рази/день. Молозиво має бути теплим (+36,8 °С), тому що коагуляція холодного молозива триваліша. У телят, які тривалий час не отримували молозива, порушується нормальне співвідношення кишкової мікрофлори, внаслідок чого може виникнути диспепсія. Такі телята більш схильні до захворювань. 

З 3–5 дня теляткам дають теплу кип’ячену воду, яка сприяє покращенню процесу травлення. Випоювання водою починається після 20 днів, коли молока недостатньо для забезпечення організму кількістю води. 

Молочний період. Після молозивного періоду (7–5 днів) настає молочний період, і кількість випоювань скорочують до 3 разів/ добу. У цей період телятам рекомендовано випоювати збірне молоко від корів старшого віку: воно більш насичене імунобіологічним складом, а його антитіла мають більший спектр дій. Зі збірним молоком в організм телят надходять кисломолочні бактерії, що протидіють розвитку кишкових захворювань. 

У молочний період телята мають підвищений обмін речовин. І щоб забезпечити їм добре здоров’я, треба вміло стимулювати розвиток шлунків і секрецію травних соків. Для цього використовують рослинні корми, а також грубі соковиті й концентровані корми, що сприяють збагаченню рубця мікроорганізмами. Після потрапляння у чотирикамерний шлунок теляти грубий корм подразнює стінки рубця, і він починає скорочуватися, що сприяє розвитку м’язового шару шлунка. Чим частіше шлунок рухається, тим краще він розвивається. 

Автомати для випоювання 

У цей період телят переводять на утримання в групах по 5–7 голів із розрахунку 2–2,5 м./голову. Важливим елементом відгодівлі є встановлення в кожній групі автомата випоювання телят — це економічно доцільно і має низку переваг. Сучасні автомати випоювання оснащені комп’ютерною програмою, яка розраховує оптимальну кількість молочної суміші. Завжди ситі телята дають середньодобовий приріст до 800 г. Завдяки використанню соскової напувалки молоко потрапляє теляті до рота невеликими порціями, що забезпечує повну ферментацію слиною і ефективне перетравлення в шлунково-кишковому тракті. Навпаки: жадібне сьорбання молока з місткості може призвести потрапляння рідини до рубця та її прокисання, що спричинить розлади здоров’я. 

Замінник молока можна давати з 30– 40 дня життя, попередньо привчивши телят до нового продукту. Для цього протягом 5–7 днів їм уводять у раціон замінник молока, починаючи з 200 мл на одне випоювання й поступово збільшують норму. Найкращий замінник — той, що виготовлений на основі казеїну, найціннішого білка. Але його не завжди використовують через високу вартість. 

Розвиток рубця пришвидшується за споживання сухих кормів у процесі ферментації. Тому важливо привчати телят до сіна і концкормів із народження. Сіно потрібно давати в годівничці — так воно менше взаємодіє з організмами, що на підлозі чи на кормовому столі. Щоб не травмувати травні шляхи, варто давати злаково-бобове, дрібностеблове сіно. Концентровані корми в перші місяці мають складатися із суміші вівса та висівок. 

Постійний моціон 

За групового утримання обов’язковим елементом інтенсивної технології вирощування молодняку є регулярний моціон. До двох місяців у зимовий період тварин утримують безприв’язно на підстилці, яку періодично замінюють. З 2-місячного віку теличок потрібно привчати до стійлового типу утримання: тварин переводять в індивідуальні бокси, де умови наближені до тих, що в дорослих корів. 

Варто наголосити на тому, що телята до 2-місячного віку менше реагують на перегрупування. Старшим тваринам важче адаптуватися, а в групах активніше виражається ієрархічність — слабші тварини більше стресують, що призводить до зменшення споживає корму й сповільнення розвитку. Тому доцільно комплектувати групи в більш ранньому віці. 

Отже, інтенсивний тип утримання телят на вулиці дозволяє закласти основу для отримання високопродуктивної дійної корови та гарантувати прибутковість ферми.  

Олександр Батюк, директор компанії «Євро Деталь»

журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer