На сучасному етапі розвитку сільськогосподарських технологій більшість спеціалістів додержується думки, що без застосування ферментів, незамінних амінокислот, вітамінів і мікроелементів неможливо виготовити повноцінний комбікорм. Кожна група цих кормових інгредієнтів має свою специфіку, що залежить не лише від біохімічних показників, а й від усього ланцюжка усунення проблемних питань, пов’язаних із можливістю виробництва, логістикою сировини та готової продукції, наявністю й платіжною спроможністю споживачів, попитом на готову продукцію тощо.
Щодо ферментів слід звернути увагу на те, що поряд із поживними речовинами у зернових та бобових культурах містяться й різноманітні антипоживні речовини. Це клітковина, некрохмальні полісахариди (арабіноксилани, бета-глюкани, маннани та ін.), фітати, інгібітори протеаз (трипсин-інгібітор), різноманітні мікотоксини тощо. Антипоживні речовини погіршують засвоєння корму, що призводить до падіння продуктивності тварин і птиці, погіршення конверсії корму та зниження імунітету. Але проти кожного різновиду антипоживних речовин можна застосувати свій специфічний засіб — кормовий фермент, що діє за принципом ключа, який відкриває відповідний замок.
Методики для різних зон
Теоретично з ферментами все цілком зрозуміло. Проте особливо в період війни доводиться зважати на такі обставини, що значно обмежують застосування кормових добавок взагалі та ферментів зокрема. Центральним питанням застосування кормових ферментів є можливість надання клієнтам такого сервісу, який ураховував би можливість годівлі тварин кормами на основі тієї сировини, до якої клієнт має доступ. У цьому разі кормова сировина (зерно, шрот тощо) надається на аналіз у лабораторію, де аналізується вміст антипоживних речовин і розробляється рецептура відповідної ферментної суміші (її ще називають мультиферментною композицією).
Склад мультиферментної композиції теоретично є специфічним для кожного окремого господарства, але практично він може бути застосований для певної обмеженої групи господарств, що використовують одну й ту саму кормову сировину. Зважаючи на обставини воєнного часу, перелік доступної кормової сировини у споживачів з областей, які потерпають від воєнних руйнувань, може бути дуже малим, а в деяких випадках фермерам доводиться підіймати господарства практично з нуля. У цих випадках не можна застосувати методику додавання кормових ферментів за принципом over the top, тобто додавати їх до збалансованого повнораціонного комбікорму, як за звичай роблять у ЄС, США та інших розвинутих країнах.
Звичайно, якщо фермеру пощастить із таким варіантом, коли комбікорм буде надано у вигляді допомоги міжнародними організаціями типу US Aid або ПроООН, не можна відмовлятися від цього, особливо на початковій стадії відновлення тваринницьких господарств. Проте дуже часто на Півдні та Сході України матеріальні умови для старту виробництва є жахливими. У цьому разі фермерові доцільно застосувати африканську методику відновлення бізнесу на основі несучок м’ясно-яйцевої селекції. На щастя, в Україні для цього є генетичний ресурс Інституту птахівництва (Харківська обл.) і розгалужена система інкубаторних станцій, яка постачає курчат різноманітних порід. У цьому разі найдоцільніше використовувати птицю, що має здатність харчуватися підніжним кормом, і тільки підживлювати її будь-яким доступним зерном або відходами зернового та олієекстракційного виробництва для задоволення потреб у протеїні та енергії.
Додавати кормові ферменти чи ні — вирішує фермер. Якщо він має доступ до дешевої сировини з відходів, наприклад, мучки або висівок, або дешевої макухи, то, звичайно, у ферментах є сенс. Лабораторія підприємства «Кронос Агро» надає послуги з таких питань. З тим дуже важливо, що лабораторні тестування проводять швидко і не вимагають довгих і дорогих експериментів на тваринах.
Дещо простіша ситуація з господарствами, які перебувають у зоні помірних руйнувань. Вони частково відновили роботу й платоспроможність, мають у штаті спеціалістів-зоотехніків і можуть користуватися ширшим переліком кормової сировини. Держава дає їм змогу користуватися пільговим кредитуванням. У цьому разі доцільно скористатися методикою down specification, яка дає змогу кормовими ферментами годувати тварин збідненим раціоном. Підприємство «Кронос Агро» готове допомогти нашим партнерам у введенні ферментів до відповідних комп’ютерних рецептур. Поголів’я має тримати паспортну продуктивність. Результатом такої методики є зменшення вартості кормів, що знижує собівартість готової продукції. Такі господарства можуть виготовляти комбікорм самостійно у своїх цехах або ж закуповувати його в окремих комбікормових заводів. До речі, згідно із законодавством комбікормові й преміксні заводи й виробники кормових добавок не є сільськогосподарськими підприємствами та не можуть бути об’єктами державної підтримки.
Одним із вирішальних чинників, що впливають на застосування кормових добавок, є ціни на зернову сировину та на продукти її технічної переробки. Гальмування експорту зернових через морські порти України викликало перевантаження внутрішнього ринку та відповідне зниження цін. За цих умов фермерам вигідно застосовувати більше дешевого зерна та менше добавок, бо здешевлення корму може перекрити втрати від зменшення продуктивності тварин.
Але з часом ситуація почне змінюватися. Війна зумовила скорочення посівних площ на наступний рік практично вдвічі. Тому доступність збіжжя для внутрішніх закупівель знизиться, а вартість збіжжя зросте. І питання застосування преміксів і кормових добавок знову стане актуальним.
The Ukrainian Farmer
