Осінь-2022 стала сумнозвісною для платників ПДВ: тотальне блокування податкових накладних, штрафи за несвоєчасну їх реєстрацію, неприйняття таблиць платників, купа часу на розблокування.
За проведеними дослідженнями, результати яких є в загальному доступі, щонайменше 50% платників податків зазнавали проблем через блокування реєстрації податкових накладних у другій половині листопада 2022 року проти близько 16% у вересні.
Чи буде полегшення для бізнесу?
Аналіз законодавчих змін
Аналізуємо постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 23.12.2022 №1428. Зміни спрямовано на створення сприятливих умов для реєстрації податкових накладних, усунення непорозумінь між платниками ПДВ та контролювальними органами й можливість держави своєчасно виконувати свої зобов’язання перед платниками податку в частині відшкодування ПДВ з бюджету.
Ось такі зміни (покращення) передбачено цим нормативним актом:
• розширення ознак безумовної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, зокрема, виключено з моніторингу:
а) податкові накладні, в яких обсяг постачання не перевищує 5 тис. гривень,
б) розрахунки коригування, в яких абсолютне значення суми коригування на зменшення/збільшення суми компенсації не перевищує 5 тис. грн.
До того ж обсяг операцій у поточному місяці за такими податковими накладними / розрахунками корегування не може перевищувати 500 тис. гривень.
• зміна форми рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості та рішення про врахування/ неврахування таблиці даних платника;
• критерії ризиковості стосовно неподання декларацій з ПДВ та неподання фінзвітності застосовуватимуться з урахуванням можливості/неможливості подання такої звітності в умовах воєнного стану (пп. 69.1 ПКУ);
• запровадження довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості. Коди визначатимуться ДПС та будуть розміщуватися на офіційному вебсайті ДПС.
• пом’якшення критеріїв ризиковості здійснення операцій:
а) доповнення коефіцієнта націнки 1,5 у формулу визначення залишку товару, в межах якого можна реєструвати розрахунок коригування на зменшення суми податкових зобов’язань,
б) не вважатиметься ризиковою операція, за якою складено розрахунок коригування за операціями з постачання електричної енергії, природного газу, теплової енергії:
• показники, за якими визначається позитивна податкова історія, визначено для платників податку, які перебувають на спрощеній системі оподаткування четвертої групи єдиного податку (сільськогосподарські підприємства);
• розширити показник позитивної податкової історії платника податку на додану вартість щодо одночасного виконання умов досягнення обсягів постачання за поточний період, зокрема, збільшити вимоги до обсягу постачання з 500 тис. до 1 млн гривень та на одного отримувача з 50 тис. до 100 тис. гривень;
• запровадження разової автоматичної реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування, що були зупинені у період з 14.10.2022 р. до дати набрання чинності запропонованими змінами, якщо прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податку, у якій зазначені коди товарів згідно з УКТ ЗЕД та/або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які відображені у поданих на реєстраціях податкових накладних / розрахунках коригування.
Постанова набирає чинності через 15 календарних днів з дня її опублікування, тож вступає в дію з 11.01.2023.
Можливі наслідки дії внесених змін
Унесені Кабміном зміни можуть стати у пригоді переважно малому бізнесу, у якого обсяг постачання протягом місяця не перевищує 500 тис. гривень і який має справу переважно з незначними операціями.
Однак принципово такі зміни проблему не усувають. Без змін у підході податкових органів до цього питання блокування податкових накладних все одно лишиться масовим явищем. Адже переважна більшість великих платників податків мають операції на значні суми. А отже, їхні податкові накладні так і далі блокуватимуть.
З фіскального боку за допомогою блокування податкових накладних відбувається миттєве додаткове наповнення бюджету, адже за блокування податкової накладної продавець товару все ще зобов’язаний сплатити суму податку. Покупець у цей час втрачає право на податковий кредит до моменту реєстрації податкової накладної.
Продавці до того ж змушені витрачати адміністративний і фінансовий ресурс не для забезпечення функціонування економіки чи розвитку бізнесу (що в перспективі тільки збільшить надходження податків до бюджету), а на спори з податковими органами для розблокування податкових накладних. А це доволі реальні витрати бюджету — на персонал, який супроводжує спір, на відшкодування судового збору, витрат платника на правничу допомогу. Та ще й покупець за наслідками вирішення спору, нарешті, отримає право на свій податковий кредит.
У патовій ситуації опиняється покупець, який позбавлений права на податковий кредит, однак не може захистити свої порушені права.
Цікавим є також нововведення, яким податковий орган тепер зобов’язано зазначати не лише підставу ухвалення рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, а й інформацію, за якою це встановлено.
Можна сказати, що платникам податків має стати трохи легше оскаржувати такі рішення контролювальних органів, адже вони хоча б матимуть змогу зрозуміти, які саме аргументи та посилання податкового органу треба спростувати.
Також певним позитивним зрушенням є підвищення порогу обсягів постачання за місяць для цілей показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість: з 500 тис. до 1 млн гривень.
Однак, оскільки такі зміни принципово не змінюють ні проблему блокування реєстрації податкових накладних, ні безпідставного та свавільного віднесення платників податків до ризикових, таке «розв’язання проблеми» нагадує, швидше, методи аб’юзивного партнера: він спочатку ламає тобі ноги, а потім дає милиці, щоб було зручніше бігати.
Які документи слід подати для розблокування податкових накладних
Порядок ухвалення рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування у Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520 (далі — Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 передбачено, що ухвалення рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків корегування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі — комісія регіонального рівня).
Відповідно до п. 4 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання ухвалення комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку №520, перелік документів, необхідних для розгляду питання ухвалення комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку корегування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, може містити:
• договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
• договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
• первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), зокрема рахунки — фактури/інвойси, акти приймання-передання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
• розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
• документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до кількох податкових накладних/ розрахунків корегування, якщо такі податкові накладні/розрахунки корегування складено на одного отримувача — платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)) (п. 6 Порядку №520).
Згідно з п. 7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 5 Порядку №520, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 №851-IV, «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 №2155-VІІІ та Порядку обміну електронними документами з контролювальними органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 №557 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 №261).
Пунктом 8 Порядку №520 визначено, що ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв’язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до конт ролювального органу, відповідно до п. 4 Порядку №520, розглядає комісія регіонального рівня (п. 9 Порядку №520).
The Ukrainian Farmer
