Маючи значний досвід в агросфері і вже кілька десятиліть ефективно керуючи активами аграрного бізнесу, він не називає себе аграрієм. Мовляв, сільське господарство в його випадку – це, скоріше, певний промисловий етапний продукт із циклічністю конкретних робіт і певною взаємодією між людьми в цих процесах.
Розповідаючи про здобутки і виклики, керівник аграрного бізнесу Групи «Квадрум» Володимир ЗУБКОВ зауважує, що екстенсивна модель розвитку більше не актуальна. Земельний банк нині сягає близько 24 тис. га: 14 – у кластері на Кіровоградщині (ТОВ «Верес»), та близько 10 – на Рівненщині (ТОВ «Захід Агропром»). А щоб максимально розвинути потенціал активів Групи, підприємство реалізує цілу низку інфраструктурних ініціатив та глобальних проєктів.
Забезпечити ґрунтам дренаж і зрошення
На Рівненщині, де з 2013 року ТОВ «Захід Агропром» орендує землю, переважають підзолисті грунти із родючим шаром на поверхні щонайбільше 20 см, а часом його взагалі немає. При цьому суттєво ускладнює роботу значна строкатість ґрунтових умов, вкраплення заболочених та оторфованих ділянок. Такі умови потребують специфічних підходів щодо ґрунтообробітку, сівби культур та технологій агро виробництва. Втім провідною задачею в компанії було регулювання рівня вологи в кореневмісному шарі ґрунту.
– Компанія працює на землях, що були меліоровані у 70-80 роках минулого століття, – розповідає Володимир Зубков, – утім, тепер усі ці канали перетворилися в обмежувальні посадки між полями, що з кожним днем дедалі більше руйнуються і практично не підтримуються. Інституція, яка свого часу займалась меліорацією, «успішно» помирає і нині залишилося дуже небагато людей, що були залучені в її роботі. Втім, система й досі на балансі цієї інституції, хоч за роки скотилася до нульової балансової вартості. Гроші не виділяються, ніхто не обслуговує напівзруйновані меліоративні системи…
А тим часом, як свідчать дослідження, близько 30% втрат агровиробництва – це втрати винятково через перезволоження у весняний період і ще близько 10-15% – через дефіцит вологи у критично посушливі періоди в липні-серпні…
Хочеш – не хочеш, довелося брати в оренду цей напівзруйнований комплекс, дбати про його подальшу експлуатацію, зокрема, відновлювати системи дренажу та зрошення – щоб максимально розкрити потенціал цих земель.
Ресурсу потрібно значно більше
Масштаби цього інфраструктурного проєкту врешті набрали обертів і переросли локальний рівень. У взаємодії з місцевими органами самоврядування й обласними організаціями, з науковими установами й державними інституціями, за підтримки Інституту водних проблем і меліорації НААН України, Держагентства водних ресурсів, Національного університету водних ресурсів та природокористування народилася відповідна законодавча ініціатива.
– Уже давно на часі відбудова напівзруйнованих меліоративних каналів, – пояснює Володимир Зубков. – Проте для цього держава має передати своє майно на баланс тим, хто здатний про нього належно подбати…
Нині «Захід Агропром», за словами його очільника, на свій страх і ризик відновлює меліорацію в Рівненській області власним коштом – підписавши меморандум між усіма інтересантами. Є сподівання, що до цього інфраструктурного проєкту долучатимуться потужні партнери, в першу чергу – державні законотворчі інституції.
Щоправда, надалі знадобиться суттєво більше ресурсу. Власне, а як по-іншому, коли йдеться про такі масштаби? Скажімо, тільки в Рівненській області 390 тис. га меліоративних земель, а по всій Україні – близько 2,8 млн га осушених земель. На 1,1 млн га раніше здійснювалося двостороннє регулювання водного режиму (тобто, в одні місяці відводився надлишок води, в інші – компенсувалася її нестача). До слова, близько 90% таких систем розташовано в басейні Дніпра, переважно в Поліссі. Загальна площа зони Полісся з подібними ґрунтами в межах України становить понад 9 мільйонів гектарів, 60% – це сільськогосподарські угіддя. Уданий час менше 10% з них використовується.
Ініціатива осіла «під куполом»…
Найбільша проблема господарювання в таких умовах, як каже Володимир Зубков, навіть не в механічному обладнанні для забезпечення зрошення, а в самій воді –її треба правильно накопичувати. Зокрема, треба подбати і про водовідведення, і про акумуляцію вологи навесні, й про полив у необхідні строки за природного дефіциту опадів – тим паче, що на Рівненщині чи не щороку навесні спостерігаємо перезволоження ґрунтів, а в літній період – посуху.
Утім, «друге дихання» колись потужній системі двостороннього регулювання водного режиму можуть дати найновітніші технології – за принципом Нідерландів, Італії чи інших країн. І в цій справі доречною буде колаборація на всіх рівнях.
Передусім потрібна державна підтримка, щоб здешевити позики, частково компенсувати купівлю обладнання за відновлення меліоративної системи, запровадити пільгове оподаткування ПДВ. Усе це, до речі, закладено в законодавчій ініціативі про спілки водокористувачів і про передачу згаданого вище майна органам самоврядування. Підготовано проєкти відповідних нормативних документів профільним комітетом.На переконання чиновників, це дозволить наростити обсяги виробництва агропродукції і забезпечити стійке екологічно збалансоване землеробство на теренах України. Наступний довгоочікуваний крок –ухвалення законопроєкту депутатами Верховної Ради.
Як каже Володимир Зубков, меліорація має стати глобальним державним проєктом на тих землях, що нині використовуються з ефективністю 10%. І, за умови правильного розпорядження ресурсами, Україна може отримати належний результат.
А тим часом на Аграрному Полігоні…
Допоки така необхідна державі та агросектору ініціатива чекає свого розгляду народними обранцями, «Захід Агропром» готується до нового виробничого сезону.
Свого часу компанія провела роботи з розкислення ґрунтів і на тлі сусідів нині отримує набагато кращі результати. Аналіз стану ґрунтів здійснюють у власній лабораторії. Крім того на власному Аграрному Полігоні (площею 1 тис. га в Березнівському районі Рівненської області) досліджують доцільність вирощування конкретних гібридів/сортів агрокультур і потенційні шляхи коригування агро технологій для отримання максимальної продуктивності культур в нестабільних кліматичних умовах, вивчають величезний спектр засобів захисту і підтримки рослин – бактеріальної, хімічної і біологічної природи.
До цього потужного дослідницького проєкту долучилися партнери-виробники насіння й ЗЗР, які співпрацюють із «Захід Агропром». Вони надали свою продукцію, узгодили схему випробувань і мають можливість відстежувати кожен етап експерименту через спеціальну Інтернет-платформу (із відеотрансляцією, залученням супутникових даних, матеріалів скаутингу тощо). За результатами досліджень оригінатори агрономи підприємства формують незаангажовані висновки – і в цьому найбільша цінність цього інформаційного продукту.
Аграрний Полігон дає змогу виявляти і популяризувати найперспективніші гібриди й технології – звісно ж, за умови їх однозначної якості й відповідності умовам господарювання в регіоні.
Крім того, це ще й можливість забезпечити правильні схеми розподілу виробничих ресурсів, а також – робота з аграрними розписками і постачальниками зерна на елеватори «Захід Агропром».
Усе,як мовиться, максимально прозоро. Сільгоспвиробникам така можливість спрощує розрахунок із постачальниками. До того ж акредитовані на цих елеваторах компанії Cargill, Glencore, Soufflet, LouisDreyfus, Kernel, COFCO готові давати (і дають!) за зерно справедливу конкурентну ціну.
Тож отримавши досвід такої взаємодії,фермери більше не шукають альтернатив….
Олена Синюта
газета AgroTimes, лютий 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “AgroTimes” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
