Основою північного виноградарства у неукривній культурі є морозостійкі сорти. Щоб проєкт був успішним, їх треба правильно скомпонувати за термінами дозрівання й типом ягід.
Ще донедавна скрізь в Україні, окрім регіонів із теплим південним кліматом, культуру столового винограду трактували як екзотичну й практикували лише у присадибному садівництві. Сьогодні ж товарні виноградники поширилися на всі регіони. Просуванням у північніші зони виноград завдячує кліматичному потеплінню і багаторічній роботі науково-дослідних виноградарських установ, що вели його селекцію на морозостійкість. Нині нові сорти і форми столового винограду на європейському континенті можна культивувати, не вкриваючи кущі на зиму, й це відриває широкі перспективи для розвитку бізнесу. Якщо технічне виноградарство в Україні досить розвинене, то неукривне столове, особливо у північних регіонах, ще мало опрацьоване. План робіт, який майбутньому виноградарю доведеться втілити, великий і складний:
1. Підбір сортів і створення виноградного конвеєра.
2. Вибір і придбання садивного матеріалу.
3. Вибір і підготовка ділянки, закладка винограднику.
4. Облаштування шпалери і системи поливу.
5. Формування виноградних кущів.
6. Зелені операції і догляд.
7. Підживлення і полив.
8. Обробки проти хвороб і шкідників.
9. Збір і реалізація готової продукції; зберігання і переробка.
Щоби полегшити працю, особливо тим, хто у галузі новачок, обміркуймо у деталях створення невеликого фермерського винограднику (площею до 2 га). Першу розмову присвятімо правильному вибору сортів й саджанців, а далі, у наступних публікаціях, обговоримо закладання насаджень, монтаж спеціальних опор й особливості неукривної агротехніки.
Тенденції ринку
Сучасні тенденції розвитку столового виноградарства у світі свідчать про попит на продукцію з великими, яскраво забарвленими ягодами, надзвичайно популярним на ринку є й безнасінний виноград. Наукові установи виноградарства у низці країн (Японія, Китай, США, Канада, Болгарія, Україна, Росія тощо) зосередили свою увагу саме на створенні останніх. Гібридизацією (схрещуванням) та методами генної інженерії уже отримані оригінальні за формою і смаком нові сорти винограду. У останні десятиліття особливо популярними стали великоплідні безнасінні сорти. Такі новинки швидко завойовують ринок і витісняють із нього старі, традиційно вирощувані виноградарями сорти.
Утім, для закладки неукривного винограднику в нашому регіоні підійдуть не всі сортові новинки — слід обов’язково зважати на їх морозостійкість. Селекція столового винограду за цією ознакою посилено ведеться лише у країнах, для яких це актуально (США, Канада, Україна і Росія), з цих селекційних джерел й варто черпати.
Обираючи сорт, необхідно враховувати й напрям, для якого його створено — десертне споживання чи виноробство, терміни дозрівання урожаю у місцевості господарства та стійкість до хвороб і морозу. Також слід узяти до уваги економічні чинники, що впливають на ефективність бізнесу у місцевості. Помилки обійдуться дорого, адже будь-яка реконструкція винограднику, зокрема й заміна сортового складу, є витратними. Звісно, усе передбачити не можна, але прагнути до цього потрібно.
Помилки вибору сортів
Основні помилки, які допускають виноградарі у виборі сортів і форм для закладки нового насадження:
1.Моносортовий виноградник. Категорично не рекомендовано закладати виноградник одним або двома сортами, якими б чудовими й перспективними вони не видавалися на етапі планування насаджень. Те, що певний тип сортів популярний сьогодні (наприклад, із великими й рожевими, овальними або довгастими ягодами), зовсім не означає, що за кілька років не з’являться новинки з кардинально відмінним смаком і формою. Якщо сьогодні в усьому світі популярні безнасінні сорти і форми, то завтра можуть бути затребувані ягоди винограду із насінням.
Правильним буде вирощувати сорти різної форми, кольору й смаку ягід. Рекомендую під сорти, у ягодах яких є насіння, відвести 60–70% площі, безнасінним віддати 40–30. Щодо розподілу за кольорами: з рожевими ягодами — 50% площі, білим — 30%, чорним — 20%. За формою ягід площу слід розподілити на: 70–80% — сорти із овальною або іншою оригінальною формою, 30–20 — сорти із круглими ягодами.
2. Однаковий термін дозрівання. Створювати виноградник із сортів, що дозрівають у той самий термін, наприклад — ранніх, є серйозною помилкою. Попри те, що на початку виноградного сезону (у липні) грона реалізуються за максимальною ціною, загальний обсяг продажів на ринку в цей час незначний. Аналогічні економічні ризики виникають й за вирощування самих лише пізніх сортів винограду.
Правильним буде створити виноградний конвеєр: від дуже ранніх і до пізніх, які встигають визріти у регіоні господарства, сортів. Дуже великий сортимент теж не потрібен, вистачить 15–20 різного терміну дозрівання.
Мої рекомендації щодо вибору сортів за термінами дозрівання ґрунтуються на графіку (рис. 1), де подана залежність роздрібної ціни винограду від періоду реалізації. Зверніть увагу на рекордні ціни ранньої продукції. Можливо, варто виділити 5–10% площі під вирощування у тунелях, і на дуже пізні терміни дозрівання, коли ціна винограду знову підіймається, — варто поміркувати про камери для зберігання урожаю винограду.
3. Тільки столовий або технічний. Попри особисті уподобання (лише столовий, чи — навпаки, технічний), варто подбати про кілька напрямків реалізації продукції. Продаж десертного винограду є складним не через його різноманіття або велику пропозицію на ринку, а тому, що це фрукт, який швидко псується, і його необхідно продати протягом 1–2 тижнів після збору. Сам сезон продажів столового винограду триває усього 2–3 місяці на рік, решту ж часу виноградне господарство лише витрачає кошти. А продукти переробки винограду (вино, соки, джеми і т. д.) можна реалізовувати протягом усього року.
Тому правильним буде розділити виноградник на дві ділянки: столовий і технічний, їх розміри можуть залежати від уподобань фермера. Моя рекомендація: для початку — 50:50.
4. Тільки виноград. Закладка, формування і доведення винограднику до повного плодоношення — витратні й тривають не один рік. Перший, сигнальний, урожай кущі дадуть на 3–4-й рік після садіння, а плодоносити на повну силу — на 5–7-й, залежно від догляду та сортименту. Тому у перші роки існування плантації було б раціональним використовувати міжряддя під однорічні скоростиглі овочеві (цибуля на перо, кріп, петрушка і т. д.). Їх збір і реалізацію слід виконати до травня-червня, коли на винограднику починаються основні роботи й обробітки хімікатами. Мої рекомендації: перші 3–5 років розвитку винограднику його міжряддя можна і потрібно використовувати для додаткового заробітку.
Морозостійкість
Для неукривного винограднику слід обирати сорти і форми, які здатні витримувати морози до –25 °C, а ліпше — до –27…–28 й навіть –29…–30 °C. Такі новинки селекції на ринку садивного матеріалу України вже є.
Вимоги з морозостійкості обґрунтовані спостереженнями і обліками у неукривних виноградниках Київської області протягом останніх 15 років. На графіку (рис. 2) приведені зимові температурні мінімуми у центральній частині України.
За цей період лише в одну із зим, 2011–2012 рр., було спостережено сильні морози (до –34 °C), й кущі столового винограду підмерзли. Однак випадів (повного вимерзання кущів) не сталося, і врожай із запасних бруньок спільно з пасинковим (другим) урожаєм становив 10–15% планового.
Морозо- й зимостійкі сорти
У таблиці наведено інформацію про морозостійкі сорти й форми винограду, які я на основі власного досвіду й знань рекомендую для товарного вирощування у фермерських господарствах центральної України. Важливо. Обираючи сорти під конкретні ґрунтово-кліматичні умови, варто порадитися з більш досвідченими виноградарями або фахівцями профільних наукових установ. Для центральних і північних регіонів України рекомендую підбирати сорти винограду тільки раннього й середнього терміну дозрівання. У цих регіонах тепла бракує не лише для дозрівання урожаю, а й для визрівання лоз та підготовки кущів до зими. Загальновідомо, що не підготовані до зими багаторічні рослини мають низьку зимостійкість.
Придбання саджанців
Закладаючи виноградник, фермерам і аматорам часом складно знайти садивний матеріал новітніх сортів. Для створення неукривної плантації у зоні північного виноградарства є сенс використовувати саме морозостійкі селекційні новинки. Найперша порада — купувати садивний матеріал лише у сертифікованих розсадницьких господарствах. Це гарантуватиме, що саджанці вільні від вірусів і хвороб. Також у сертифікованих розсадниках можна отримати фахові консультації, і не лише на тему сортів, а й щодо вибору підщепи залежно від типу ґрунту — для новачків ця інформація є особливо цінною. На жаль, в українських сертифікованих, державних і приватних виноградних розсадниках не завжди можна знайти новинки селекції винограду. Річ у тім, що вони виготовляють саджанці лише тих сортів винограду, які внесено до реєстру сортів України й допущено для вирощування.
Як же бути? Рішення просте. Якщо розсадник не має потрібних сортів і форм винограду, то фермеру необхідно знайти в середовищі виноградарів живці новітніх сортів і укласти договір з розсадником на виробництво щеплених саджанців. Наводжу перелік офіційних сертифікованих виноградних розсадників України (станом на 2020 рік):
1. ДП ДГ «Таїровське» ННЦ ІВІВ ім. В. Є. Таїрова, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт Таїрове, вул. 40 років Перемоги, 27А, www.tairov.com.ua.
2. ДП «ДГ ім. О. В. Суворова ІСГП НААН», Одеська обл., Роздільнянський р-н, с. Щербанка.
3. КП «Агрофірма радгосп “Білозерський”», Херсонська обл., с. Дніпровське, вул. Центральна, https://agro-sovhoz-belozerskiy.agrobiz.net.
4. Офіційний розсадник «Виноград Одеса», м. Одеса: http://vinograd-odessa.com/index.php/en/
Щеплені чи кореневласні саджанці
Які потрібні саджанці: щеплені чи кореневласні? Передусім не забуваймо про дві головні переваги щеплених рослин винограду: їх стійкість до філоксери й карбонатів у ґрунті.
Якщо сьогодні у центральних або східних областях України ще немає філоксери, це не означає, що вона там не з’явиться згодом. Цей карантинний шкідник свого часу завдав непоправної шкоди європейським виноградникам, і оскільки нині маємо справу з глобальним потеплінням клімату та появою шкідників, невластивих для нашої кліматичної зони, варто підготуватися заздалегідь. Хороші підщепи дадуть можливість експлуатувати виноградник довгі роки та застосовувати стандартні засоби захисту.
Які підщепи для конкретних сортів винограду обрати? Раджу керуватися правилом: для сильнорослих сортів винограду обирати слаборослі підщепи (РР 101-14, Презент, Феркаль та інші), для слаборослих сортів — сильнорослі підщепи (СО-4, Кобер-5ББ, Гарант, Добриня та інші).
Підщепу слід підбирати й за її толерантністю до карбонатів у ґрунті майбутнього винограднику. Від правильності цього вибору у майбутньому значно залежатиме розвиток кущів і їх стійкість до неінфекційного хлорозу. Різні підщепи по-різному реагують на уміст кальцію в ґрунті. Тому спершу слід зробити хімічний аналіз ґрунту майбутнього винограднику, а вже потім підбирати підщепу.
Анатолій Бачинський, Київська обл.
журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі
“Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
