Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Овочі - Ягоди - Сад

Для рекордних врожаїв

Садівництво по-українськи
Джерело:
Садівництво по-українськи
Поділитись:
Для рекордних врожаїв

За правильного догляду й високої агротехніки сади колоноподібних сортів яблуні здатні формувати надвисокі, порівняно зі звичайними інтенсивними садами, урожаї.

Численні науково-популярні публікації, присвячені колоноподібним сортам яблуні, розповідають здебільшого про походження цього незвичайного селекційного продукту та описують сорти, яких є багато. Роміна Петерсен з Кембриджського університету (Romina Petersen, University of Cambridge) відзначає, що колона є унікальною формою яблуні, яку характеризує вертикальний стовбур зі щільно розташованими укороченими міжвузлями; замість бічних гілок стовбур укривають плодові утворення. Молекулярною основою такої будови є домінантна алель гена Со, ідентичність і функція якого ще досліджуються. У гену Со недавно картографували хромосому 10 — у тій її області, яка містить сукупність точок, що пов’язані з особливостями архітектури рослини. Також науковці зауважили у тканинах генетично колоноподібних рослин яблуні вищий, порівняно з традиційними яблунями, уміст ауксинів й нижчий — гіберелінів та абсцизової кислоти. 

Колоноподібні яблуні у саду Світлани Овчаренко

Описуючи переваги саду з «колон», особливості садіння й догляд незвичних дерев кирилична література здебільшого переказує поради російського науковця Віктора Кічини — засновника селекції колоноподібної яблуні на теренах колишнього СРСР. Сам фахівець описує ці сади так: «Високорентабельне насадження із комфортними умовами праці серед малогабаритних компактних дерев і залужених міжрядь, у якому виробництво яблук стає привабливим й не поступається чистим заводським цехам». 

І справді. Глибина плодової стіни у саду колоноподібної яблуні близько 40 см, естетичні дерева-колони без втручання людини зберігають свою форму 12–15 років та ростуть заввишки лише до 3 м. На 2–3-й рік після перенесення в сад рослини дають високі урожаї (20–100 т/га), урожайність повновікових садів — 160–400 т/га. Живе й плодоносить сад 15 років, далі, коли дерева перевершують цей вік, у них природно відмирають плодушки в нижній частині стовбура й стрімко падає урожайність: сад потребує заміни. 

Від часу, коли у Великій Британії, Нідерландах, Канаді, Словенії та РФ з’явилися перші, невеликі, площею 0,5–3,5 га сади колоноподібної яблуні, минуло вже 40 років, трохи згодом такі сади створили у Швейцарії, Україні та Німеччині. Майже у всіх країнах ці насадження розташовувалися в наукових установах. Віктор Кічина вважає, що причиною, через яку нині не закладають великі товарні сади колоноподібної яблуні, є її відставання від лідерів глобального сортименту (Гала, Елстар, Голден Делішес, Джонаголд) — за якістю плодів, та високі витрати на садивний матеріал — для створення 1 га саду колоноподібних яблунь знадобиться 20–48 тис. саджанців. І певно що через це середня площа сучасних товарних садів колоноподібної яблуні — 3 га. 

Рис. Система багаторядних блоків для саду колоноподібних сортів яблуні, за М. Качалкіним

Технологічність 

Колоноподібні сорти яблуні добре сумісні з усіма поширеними підщепами яблуні, їм властива підвищена посухостійкість. На середньоабо слаборослих оздоровлених клонових підщепах дерева у саду розташовують рядами або смугами із 2–6 рядів, між смугами лишають «міжряддя» завширшки 2,5–3 м для вільного пересування техніки. Між рядами у смузі має бути 0,5–0,9 м, між деревами у ряду — 0,4–0,5. За такої схеми на гектарі розташовують 13–22 тис. саджанців. Орієнтація рядів за сторонами світу будь-яка. Дерева садять навесні або восени, зазвичай механізовано й чітко дотримуючись відстаней в ряду. 

Маточно-живцеве дерево колоноподібної яблуні сорту Трайдент віком
20 років

Якщо дерева посаджено правильно, їх у перші роки існування саду не вкорочують. Першого року у саду усі бруньки на стовбурі, окрім 5–10 нижніх, пробуджуються. Кожна несе розетку листків й дає початок кільцівкам, рідше — списикам. З верхівкової бруньки виростає пагін подовженням завдовжки 10–30 см. У першу весну саду наприкінці квітня — на початку травня дерева 2–3 рази підживлюють азотними добривами й у посушливі періоди поливають. За обладнання саду системою крапельного зрошення, яка для яблунь-колон обов’язкова, останню рекомендацію не важко втілити. 

Усі відомі сорти колоноподібної яблуні є диплоїдами, формують пилок доброї якості, добре зав’язують плоди від перехресного запилення колоноподібними та звичайними сортами; деякі — Єсенія, Восторг, як засвідчили дослідження Галини Сєдишевої (Всеросійське НДІ селекції плодових культур, м. Орел, РФ), можна використовувати як ефективні запилювачі. 

Деякі колоноподібні сорти вже у рік садіння дерев формують перші 3–5 плодів, решта починає плодоносити на 2–3-й рік в саду. У наступні 5–7 років сад нарощує продуктивність аж поки не вийде на свій максимальний рівень — 8–16 кг/дерева. На такому рівні дерева плодоносять 8–10 років, до кінця експлуатації саду. 

Досвід німецьких науковців свідчить, що у перші 4–5 років дерева сягають 3–4 м заввишки, а ширина їхньої крони не перевищує 30 см. Далі ріст стає помірним, й довжина пагону подовження не перевищує 15 см. Теоретично обґрунтована оптимальна урожайність колон — 5 кг/м довжини стовбура. Дерево віком 4–5 років та стовбуром завдовжки 3 м здатне давати 15 кг плодів. 

Колони не формують зайвих гілок, що корисно впливає на врожайність і якість плодів, зменшує витрати на догляд за кроною. Так, струнке веретено на підщепі М9 щороку продукує близько 20–40 м «зайвих» пагонів, витрачаючи на них енергію, якої б вистачило на формування 20–40 плодів. Ріст плодової деревини завершується рано, наприкінці травня — на початку червня, формування асиміляційної поверхні — наприкінці червня. Це створює сприятливі умови для збалансованого надходження поживних речовин у плоди і бруньки. Наслідком є формування високого урожаю якісних плодів й численних квіткових бруньок. Високу життєдіяльність плодух у колоноподібних сортів пов’язують із товстою корою, у якої добре розвинена флоема — сховище поживних речовин. 

Короткі міжвузля, компактні плодові гілочки, що розташовані на стовбурі, забезпечують високу щільність цвітіння. Нормування суцвіть позитивно впливає на якість плодів — завдяки цьому 90% плодів має оптимальний розмір і забарвлення. Колоноподібні сорти плодоносять на кільцівках, списиках, плодушках і плодухах уздовж усього стовбура. Рівномірність плодоношення за висотою стовбура визначає біологія сорту. Неналежна агротехніка спричинює зменшення довжини пагонів подовження, опадання недостиглих яблук та здрібніння тих, що лишилися, закладання генеративних бруньок ослаблюється. 

Плоди сорту Валюта

Увійшовши в повне плодоношення й отримуючи усе необхідне, сад колоноподібних яблунь регулярно видає дуже великі обсяги продукції. Під необхідним для таких насаджень слід розуміти усе те, що застосовують в інтенсивному саду — удобрення, полив, догляд крони, ґрунту, захист від шкідників і хвороб тощо. Більшість науковців зазначають, що продуктивний вік плодух — 10–15 років, а далі вони формують слабкі генеративні бруньки та починають всихати. Кільцівки і плодухи на «колонах» не відновлюються, й тому у колоноподібних яблунь віком понад 10–15 років оголюється нижня частина стовбура й безповоротно знижується урожайність. У будь-який період життя саду й за різних причин (несформована верхівкова брунька пагона подовження стовбура, її механічне ушкодження, відсутність урожаю тощо) на верхівці дерев можуть виростати 3–4 сильних пагони й кілька — паралельних стовбуру. Усі вони, окрім одного пагона подовження, підлягають обов’язковому видаленню. Для цього зайві пагони на початку їхнього росту у травні прищипують на 1,5–2 см, або виламують «на п’яту» під час виконання зелених операцій. Можна ці пагони видаляти й наприкінці зими — обрізаючи на кільце або лишаючи пеньок понад 2 см. 

Новий сортимент 

В останні два десятиріччя сортимент культивованих колон й погляд на потенційну врожайність та довговічність дерев значно змінилися. Цьому сприяли наукові дослідження у галузі генетики й біології рослин, ґрунтовна селекційна робота та вивчення вимог рослин до умов довкілля. Для нових колоноподібних сортів дослідженнями визначили тривалість оптимальної експлуатації саду й раціональні схеми розміщення рослин у ньому, потребу у формуванні й обрізці та конкретні способи догляду за кроною. Над цією тематикою працювала широка міжнародна спільнота науковців — Пітер Браун (Німеччина), Ярослав Тупа (Чехія), Лайла Ікасе (Латвія), Євген Сєдов, Надія Савельєва та Михайло Качалкін (РФ), Світлана Овчаренко (Україна) та інші. Численні нові сорти різняться силою росту, часом вступу у плодоношення й термінами достигання врожаю. Так, скороплідні сорти-колони навіть на сильнорослих підщепах починають плодоносити вже на 3-й рік після окулірування, їм не властива періодичність, а у період цвітіння і формування зав’язі вони здатні без ознак ушкодження витримувати приморозки до –2 °С. Цим сортам властивий імунітет або висока стійкість до парші, вони формують плоди десертного типу різної лежкості (Blushung Deligh, Rosalie, Golden Sentuiel, Golden Treat, Starlet Sentinel, Stark Bros, Tasty Red, Smaragd, Urban Apples, Tangy Green, Baida, Uldus, Zane, Solo, Inese, Валюта, Касатка, Кальвіта, Камвіта, Ася, Танцівниця та ін.). 

Продуктивність й вік дерев 

Плоди сорту Спарта

Наші дослідження продуктивності колоноподібних сортів яблуні різних еколого-географічних груп в умовах Київщини засвідчили: у колон на підщепі 54-118 за класичного формування й достатнього освітлення складні кільчатки на стовбурі повноцінно працювали й у дерев віком понад 15 років. Так, у період 2016–2019 рр. на деревах, які 2002 року було перенесено в сад однорічками, складні й рясно вкриті листям кільчатки інтенсивно синтезували органічні речовини — не залежно від віку ділянки стовбура, на якій розташовувалися. Ці кільчатки щороку закладали велику чи середню кількість генеративних бруньок (сила цвітіння сягала 13–85%). Наприклад, сила цвітіння плодух на 18-річній ділянці стовбура яблуні сорту Спарта становила 45%, зав’язування плодів — 8,5–12%, маса достиглих плодів — 180 г. Натомість у плодух на 4-річних ділянках стовбура відповідно 12–44%, 13–18% та 160–180 г. У цілому ми не виявили суттєвого впливу віку ділянки стовбура (віку плодових утворень) 19-річного колоноподібного дерева на його продуктивні можливості. Це вказує на необхідність уточнення твердження про 12–15-річний продуктивний вік колоноподібних яблунь. 

Плоди сорту Танцівниця

На стовбурі рослин усіх колоноподібних сортів, залежно від біологічних особливостей використаної підщепи та навантаження урожаєм крім плодушок і плодух утворюються 1–10 бічних пагонів, які ростуть під гострим кутом або паралельно до стовбура. У класичному колоноподібному саду їх обов’язково видаляють. У наших дослідах на 14–19-річних деревах карликових сортів Танцівниця і Вертикаль бічні пагони узагалі не утворювалися, річний приріст пагону подовження сягав 3–7 см, діаметр горизонтальної проєкції крони — 35–40 см, а загальна висота 19-річних дерев не перевищувала 2,5 м. Урожайність одного дерева була на рівні 10,5–11,5 кг. У 19-річних дерев середньорослого сорту Спарта ці показники становили відповідно 12–20 та 30–40 см, 2,8–3 м, 8,3–13 кг. Дерева сильнорослого сорту Болеро у 14-річному віці сягали заввишки понад 4 м, тому їх стовбур було вкорочено до 2,5 м. З-поміж п’яти пагонів подовження, які виросли нижче місця зрізу, було залишено один. Наприкінці вегетації 2019 року 19-річні сортові дерева знову сягнули у висоту 4 м. 

Плодоношення сорту Трайдент у саду ДП ДГ «Новосілки»

Щоб продовжити життя колоноподібних яблунь, які сягнули порогу своєї продуктивності, садівники-аматори радять ранньої весни зрізати їхній стовбур на висоті 60–70 см. Метою є спровокувати ріст пагонів. З пагонів, що утворилися, треба лишити найсильніший, й у наступні роки він повторить цикл життя дерева. Щодо рекомендацій укорочувати бічні пагони на 0,25–0,5 їх довжини та підпорядковувати їх, особливо ті, що виросли у нижній — найстаршій частині стовбура, то вони мають сенс лише для вирощування великої кількості живців для подальшого тиражування сортів. 

Конструкція саду 

Як уже зазначалося, однією із причин слабкого поширення колоноподібних садів є високі витрати на садивний матеріал для створення таких насаджень. Щоб обійти цю проблему, деревам колоноподібних сортів формують крону з кількох бічних гілок. Це дає змогу створювати насадження зі щільністю 1,7–3,3 тис. дерев/га. У Всеросійському НДІ селекції плодових культур розробили технологію вирощування колоноподібних сортів у кроні напівкарликової підщепи 3-4-98. Метод передбачає більш розріджену схему садіння: щеплені на сіянцях дворічні саджанці підщепи 3-4-98 розташовують у саду за схемою 3 × 1; 3 × 1,5; 3 × 2 м. У рік садіння пагони подовження і бічні гілочки окулірують колоноподібними сортами. Кожну гілку колоноподібного сорту у кроні розглядають як стовбур окремого дерева. Розташувавши дерева за схемою 3 × 1 м, на гектарі розташовується близько 30 000 колоноподібних гілок. Автори (Є. М. Сєдов, С. О. Корнєєва та ін.) прирівнюють таку конструкцію до саду яблунь-колон, у якому дерева розташовані за схемою 0,4–0,5 × 0,9–1 м. 

Габітус крони колоноподібних яблунь улітку з урожаєм та узимку

Щодо продуктивності. На восьмий рік після окулірування колоноподібних сортів у кроні 3-4-98 урожайність сорту Созвєздіє сягала 66 т/га, а сортів Поезія, Пріокскоє та Восторг відповідно 51, 41 та 63 т/га. Згаданий колектив науковців запропонував й інші конструкції насаджень, у яких можна використовувати традиційні для садівництва засоби механізації. 

Так, одна з конструкцій передбачає, що щеплені на сіянцях чи напівкарликах однорічні окулянти колоноподібних сортів розташовують у саду за схемою 1 × 4–5 м (2–2,5 тис. дерев/га) і кронують на висоті 50 см над землею. Друга пропонує використовувати трикомпонентні саджанці колоноподібних сортів (сіянцева підщепа; вставка карликової — 3-17-38 чи напівкарликової форми завдовжки 15–20 см; колоноподібний сорт) й культивувати такі рослини з кронуванням або без. 

Сади колоноподібних сортів, у яких використано кроновані саджанці, культивують і в Україні. Так, у саду Світлани Овчаренко (ФГ «Подільський плодорозсадник “Ренет”», Хмельницька обл.) сорти Болеро і Михайлівське та гібридні форми 11-1-1, 11-15 й 11-1-2, які було щеплено на 54-118, увійшли в плодоношення на 2–3-й рік після окулірування, а з дерев віком 7–8 років отримали урожай 8–16 кг. У виробничому саду ДП ДГ «Новосілки», закладеному 2006 року, де кроновані рослини сорту Трайдент на підщепі 54-118 розташовано дворядними смугами (відстань між рослинами у ряду 50 см, між рядами у смузі 70 см, між смугами 4 м), урожайність дерев віком 12–13 років сягає 15–19 кг. 

Михайло Качалкін за результатами тривалого випробування 12 схем розміщення класичних колон, які передбачали насадження щільністю від 2670 дерев/га (схема 1,5 . 2,8 м) до 40 000 (0,5 х 0,5 м) довів ефективність системи багаторядних блоків (див. рис.), у яких відстань між рослинами в ряду становила 40 см, між рядами у блоці — 1 м, ширина блоку (довжина рядів) — 10 м, а поперечний технологічний прохід між блоками, для обприскування й інших проходів техніки — 2,5–3 м. 

Сад на основі багаторядних блоків закладали безпересадковим методом — підщепи переносили на постійне місце в сад й там окулірували, це утричі зменшило витрати на створення насаджень. Перший урожай (45–56 т/га) отримали вже через 2,5 роки після перенесення підщеп у сад. Кошти, витрачені на створення саду, були відшкодовані вже першим врожаєм. Залежно від сорту, сумарна урожайність за перші три роки плодоношення сягала 100–294 т/га. Кращими для вирощування у такому саду науковець називає сорти Поезія, Єсєнія, Валюта, Нєосипаємая, Московскоє ожерєльє. Міжряддя у такому саду фахівець радить обробляти мотокультиватором. 

Інтерес до колон не слабне. Їх сьогодні використовують як елемент ландшафтного дизайну — для створення алей, зелених огорож тощо. З цією метою створено спеціальні сорти: Pronto, Subitor, Greenlight — для зелених огорож; Маліновоє ожерєльє, Манящий аромат, Гранатовий браслет, Розовая сказка, Кармеліта — для кордонів, арок, індивідуальних і групових композицій, контейнерної культури. 

Декоративні сорти-колони різняться кольорами своїх квітів. Палітра яскрава й насичена — від білого й рожевого до яскраво червоного. У деяких форм діаметр квітки сягає 8 см, в інших вона складається з 8–12 пелюсток, що розташовані в один ряд. Рясно вкритий яскравими квітами стовбур колоноподібної яблуні — незабутнє видовище. Яблучка у декоративних сортів невеликі, 20–30 г, їстівні й дуже привабливі. 

Підсумок 

Сади яблуні на основі колоноподібних сортів скороплідні й дають регулярні високі урожаї, ці товарні насадження вдається організувати так, аби догляд за ними був зручним. Сад колоноподібних яблунь — унікальне плодове насадження з найвищими потенційними можливостями. Реалізувати цей потенціал можна за правильного добору сортів, раціонального розміщення дерев і тривалого збереження їхніх крон у вигляді малогабаритних колон. Деревам слід забезпечити оптимальне живлення, полив й захист від шкідників та хвороб. Тільки за дотримання цих умов колоноподібний сад стане біологічно й економічно досконалим. 

Тетяна Кондратенко, д-р с.-г. наук, професор
Олександр Гаврилюк,
НУБіП України

журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2020 року 

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
Садівництво по-українськи
1
Статті з журналу:
Поділитись: