Енергетика — одна з основних складових успіху аграрного бізнесу. І цей успіх безпосередньо залежить від вартості й доступності енергоресурсів, а також від уміння раціонально цим ресурсом розпорядитися. Дуже важливо навчитися «бачити» енергію, згадати основні закони та правила її переходу з одного стану в інший, реально оцінювати силу й обсяг енергії, що нас оточує.
Взяти, наприклад, Сонце. Доведено, що на один квадратний метр української землі з Сонця прилітає 1200 кВт • год світла і тепла на рік. Така кількість променевої енергії дорівнює кількості теплової, що можна отримати від спалювання 160 кг вугілля або 100 л бензину.
Дбайливо зібрати таке цінне, але поки що віртуальне пальне нам допоможе фізика з арифметикою. Сучасні сонячні панелі мають ККД 20% і площу 2 м.. Коли на обидва з них протягом року падає 1200 кВт • год, вони перетворюються на 480 кВт • год енергії постійного струму. Перетворити постійний струм у змінний можна за допомогою інвертора, витративши на це 14%. Таким чином, за допомогою однієї панелі можна отримати 413 кВт • год електричної енергії на рік. Практично в середньому по Україні співвідношення потужності обладнання до його продуктивності має дуже зручне значення: 1 кВт обладнання на рік дає 1 МВт • год електроенергії. За середньої (для фізичних і юридичних суб’єктів) вартості «зеленого» тарифу 5 грн за 1 кВт • год, кожен кіловат обладнання в середньому здатний приносити 5000 грн/рік.
Звісно, одну панель ніхто не ставить, а модельний ряд мережевих промислових інверторів починається з 5 кВт і «крокує» до 185 кВт на один прилад. До того ж інверторів можна брати декілька. Кількість панелей визначається кількістю грошей, які можна освоїти, або поверхонь дахів і земельних ділянок, на яких ці панелі можна розташувати.
Три схеми
Комплектацію інверторного обладнання можна будувати за трьома основними схемами, а саме: для генерації електроенергії в мережу за гроші, для компенсації власного споживання та для автономного живлення.
Комплект обладнання для автономного живлення відрізняється наявністю потужної акумуляторної батареї й гібридним типом інвертора, який використовує для виробництва змінного струму постійну напругу акумуляторної батареї. Як правило, він однофазний, а модельний ряд за показником потужності коливається в межах від 5 до 8 кВт. Фактично такий тип сонячної станції є зручним джерелом безперебійного живлення з підзарядкою акумуляторів від сонячних панелей. У промислових цілях автономні станції майже не використовують, але в енергозабезпеченні приватного будинку — це прекрасна альтернатива проблемному мережевому приєднанню.
З промислового погляду нас більше цікавлять перші два з трьох згаданих типів сонячних станцій, здатних забезпечити живлення виробничому обладнанню й генерувати електроенергію в зовнішню мережу.
Компенсація власного споживання — найпопулярніше завдання, що здатний виконати простий комплект фотоелектричного обладнання на основі мережевих інверторів. Проте з урахуванням особливостей природи сонячного випромінювання на практиці влітку ми отримуємо електроенергію Сонця з надлишком, а взимку — за браком.
Але кіловат-години, отримані від Сонця, так чи інакше зменшують споживання від мережі й дають позитивний економічний ефект. Головне — проявити творчість щодо раціонального розподілення роботи обладнання й ділянок виробництва за часом дня і сезонами року, щоб максимально залучити Сонце. Для роботи в такому режимі не потрібно ніяких дозволів. Треба тільки налаштувати обладнання так, щоб унеможливити генерацію в мережу, бо більшість операторів системи розподілу розглядають несанкціоновану генерацію як неприпустиме порушення договору з боку споживача.
Сценарії продажу
Продати літні надлишки сонячної електроенергії в мережу і не перейматися з приводу споживання від мережі в зимовий період допоможе «мережева» сонячна електростанція. Склад її обладнання такий самий, як і в компенсаційної, а відрізняється вона обсягом документів, які потрібно оформити для можливості генерації й продажу надлишків електроенергії в мережу за так званим «зеленим» тарифом. Національна комісія з регулювання у сфері енергетики й комунальних послуг (НКРЕКП України) передбачила два сценарії реалізації права суб’єктів господарської діяльності на продаж електроенергії, отриманої від альтернативних поновлюваних джерел.
Перший сценарій передбачає відкриття нової юридичної особи, оформлення на неї у власність або отриманої в оренду у місцевої громади земельної ділянки, зміна цільового призначення цієї ділянки в розряд 14.01 (скорочено — «землі енергетики») і далі за затвердженим списком документів — кілька проєктів, ліцензій і договорів. Подібне оформлення передбачає будівництво на землі фотоелектричної станції потужністю до 1 МВт і вище з метою продажу всієї виробленої енергії за «зеленим» тарифом. Про споживання в цьому разі не йдеться.
Другий сценарій, спрощений, дає змогу не відкривати нових юридичних осіб і не оформляти земельні ділянки. Він передбачає установлення фотоелектричних панелей на дахах і фасадах будівель, що належать чинним суб’єктам або кооперативам, але обмежує потужність обладнання не більше ніж 150 кВт. Відповідно до цього сценарію передбачається продаж надлишків електроенергії, виробленої понад обсяг власного споживання.
Обсяг робіт з оформлення всієї дозвільної документації, вартість нестандартного приєднання, виконання вимог операторів енергоринку і розміри офіційних платежів для двох сценаріїв сильно відрізняються. Утім, строк окупності за обома з них є практично однаковим — від 5 до 7 років.
Сьогодні ставку «зеленого» тарифу затверджено постановою №2878 НКРЕКП України від 31.12.2020 «на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт» і становить вона 4,2042 грн/кВт⋅год без ПДВ.
На сьогодні й найближчим часом в Україні стає однаково вигідним як продавати електроенергію за «зеленим» тарифом, так і відмовлятися від її споживання. Мається на увазі не знеструмлення підприємств, а генерація власної електроенергії в обсязі, необхідному для споживання, або в обсягах, які тільки можливо отримати, використовуючи наявні покрівлі тваринницьких, виробничих, складських й адміністративних будівель і продажу надлишків.
У будь-якому разі всі варіанти сонячних електростанцій реалізують один і той самий принцип: перетворення безкоштовної й невичерпної енергії сонячного випромінювання на електрику.
Переваги співпраці
Компанія «Енергетична Альтернатива» має достатній досвід у будівництві сонячних електростанцій будь-якої потужності. Напрацювання взаємодії та зв’язки на рівні від НЕК «Укренерго» до місцевих Обленерго гарантують отримання «зеленого» та подальше адміністрування для продажу енергії в мережу.
Наявність прямих контрактів із виробниками фотоелектричного обладнання дозволяє компанії пропонувати найнижчі ціни на обладнання та витратні матеріали. Не аби який досвід нашого інженерного та технічного персоналу з проектування, монтажу та інсталяції обладнання забезпечують якісний кінцевий продукт — енергетичну незалежність замовника.
Наша компанія цінує кожного свого клієнта насамперед як цінують однодумців, здатних мислити прогресивно, раціонально і нестандартно. Далекоглядність і прагматизм у питаннях інвестування у використанні поновлюваних джерел енергії стають дедалі поширенішими серед сучасних українських господарників.
Керівник агрофірми «Маяк» на Черкащині Олексій Миколайович Васильченко є саме таким господарем. На покрівлях його тваринницького комплексу та їдальні було встановлено й працюють фотоелектричні комплекти для компенсації енергоспоживання, відповідно, на 88 і 38 кВт. Наразі триває робота з оформлення «зеленого» тарифу для обох з них, а на 2021 рік заплановано оснащення фотоелектрикою інших об’єктів господарства. Триває робота з оформлення «зеленого» тарифу для цих і майбутніх станцій. Так, рухаючись крок за кроком, сучасні господарі поступово залучають сучасні енергетичні рішення у повсякденність і отримують відчутні конкурентні переваги.
Сергій Косатий, керівник відділу маркетингу ТОВ «Енергетична Альтернатива»
журнал The Ukrainian Farmer, січень 2021 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
