У Приватній агрофірмі «Агроінвест» вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник і ячмінь на площі близько 14 тис. гектарів. У сівозміні під першими трьома культурами приблизно по 30% площ, і 10% відведено під ячмінь. Ураховуючи значну частку технічних культур, до їх сівби ставляться з особливою увагою. До 2019 року тут застосовували тільки сівалки американських виробників, бо заокеанські бренди мають значний досвід роботи з технічними культурами й демонструють високий рівень якості. Однак технічний прогрес вимагав руху вперед, і три роки тому в господарстві з’явилася сівалка точного висіву Väderstad Tempo L16.
Агрегат побачили в роботі на виконанні демонстраційної сівби й узяли на «випробувальний термін». Коли побачили перші результати, керівництво вирішило придбати ще три таких сівалки. Пізніше докупили ще дві 8-рядних моделі Väderstad Tempo F8 для роботи на невеликих полях складної конфігурації. Такі чималі інвестиції у посівну техніку були зумовлені цілим комплексом характеристик техніки Väderstad, а саме — неперевершеними швидкістю і точністю сівби. Щоб сіяти вчасно великі площі, у попередні роки доводилось мобілізувати всі наявні технічні й людські ресурси. Із сівалками Väderstad усе стало набагато простіше. Наприклад, 16-рядна сівалка за добу встигає засіяти 200–220 га, а подекуди вдавалося досягати показника у 250 га. Тобто за п’ять днів зі сприятливими погодними умовами можна розраховувати засіяти не менше як 1000 га. Маючи чотири 16-рядних агрегати й два 8-рядних можна сіяти до 1000 га соняшнику або кукурудзи за добу. Якщо взяти фактичні площі під цими культурами, сівбу вдається завершити в оптимальні строки, і до того ж лишається запас часу на випадок несприятливих погодних умов. Загалом завдяки технічному переозброєнню сівалок Väderstad вдалося скоротити терміни посівної вдвічі! Керівництво тепер шуткує, що не встигають вести облік і рахувати економію.
За словами заступника директора з рослинництва Сергія Мацька, вдалось позбутися проблеми переміщення техніки між підрозділами. Іноді доводиться їздити на відстань до 60 км — завдання досить складне, ураховуючи, що попередні моделі сівалок не входили в габарит 3 м. До війни поліція дуже прискіпливо ставилась до таких переміщень, і підприємство було змушене витрачати ресурси й час власного персоналу для усунення цих питань. Із сівалками Väderstad переїзди з поля на поле перестали бути проблемою.
Що змінилось
Насамперед було зазначено, що сівалки з електричним приводом висівних пристроїв дали змогу уникати пересівів на зворотах. До цього там завжди були загущені ділянки з низькою врожайністю. Збираючи культури, не вдавалося навіть нормально обмолочувати — комбайни частину рослин валили на поверхню ґрунту. Загалом із новими сівалками вдалося відчутно зменшити витрати насіння й добрив. Раніше найкращим результатом перевитрат насіння було 4,5% по соняшнику. А так доходило до 6–7%. Цьогоріч перевитрата насіння становила всього 1,5%, що свідчить про фактичну відсутність пересівів. До того ж із нинішнього сезону почали калібрувати всі секції сівалки без винятку, що також покращило точність дотримання норми висіву. Це дало змогу додатково заощадити 2% насіння. Звісно, таке ретельне калібрування вимагає додаткових втрат часу, однак воно того варте. До того ж оператор може через планшет виконувати всі операції з калібрування, перебуваючи безпосередньо біля сівалки. Також із цього сезону калібрують кожну секцію для внесення мінеральних добрив, що покращує точність процесу й дозволяє уникати перевитрат.
Паралельно з придбанням першої сівалки Väderstad на старі агрегати встановили комплекти висівних апаратів з електроприводом та навігацією. Система працювала непогано, але у вологих умовах спостерігалось закорковування висівних трубок. Це відбувалось через те, що висівні апарати працювали з вакуумом, і вологе повітря всмоктувалось усередину висівного апарата. Там оброблене тальком насіння злипається, його текучість зменшується й виникає закорковування. Із сівалками Väderstad такої проблеми не спостерігається, бо тут висівний пристрій працює з надмірним тиском. Тож коли всі інші сівалки стояли, Väderstad Tempo L16 працювала. Якось навіть довелося досівати поле під час дощу — ніяк не хотілося лишати недосіяну ділянку. Поготів, що прогноз обіцяв затяжні дощі, й повернутись сюди змогли б нескоро. Отже, вирішили ризикнути й відпрацювали чимало гектарів у зовсім несприятливих умовах. Після появи сходів оцінили якість сівби: рослини підійнялись рівномірно, в очікуваній кількості, з однаковою відстанню між рослинами. Єдиним огріхом можна назвати непрямі рядки, бо трактор трохи «водило» по перезволоженій поверхні ґрунту.
Соняшник сіють із нормою 48–50 тис./га, кукурудзу — 50–55–61 тис. Норми добрива дають 150 кг/га. Соняшник завантажують двічі на добу, а кукурудзи вистачає в середньому на 50 га. Норму висіву та якість розподілення в межах рядка перевіряли різними способами й у різних умовах, і жодного разу параметри не відрізнялись від установлених більше ніж на 1–2%.
Заступник директора з рослинництва розповів, що в господарстві завжди спостерігалася значна різниця з точності сівби соняшнику та кукурудзи. Соняшник через особливості форми насіння на будьяких сівалках сіяти з високою точністю не вдавалось. Однак із сівалками Väderstad цього року вдалось досягти точності 98,5%. Звісно, довелось ретельно обирати гібриди, бо форма насінин, а також якість калібрування, — це основні складники доброго врожаю. Проте навіть не на найкращих гібридах удавалось сіяти з точністю 94–96%. З кукурудзою зазвичай якість сівби становить 99–100%, однак і тут можливі відхилення, які залежать від форми насіння та якості його калібрування на заводі.
Швидко і все одно якісно
Коли перша сівалка Väderstad тільки почала працювати, у господарстві помітили значне збільшення продуктивності сівби. На полях, попередньо оброблених дисковими знаряддями, встановлювали робочу швидкість 16 км/год, а подекуди доходили і до 18 км/год. Не завжди трактор був готовий до роботи на такій швидкості, особливо на полях із горбистим рельєфом. По оранці вдавалося працювати на швидкості 14–16 км/год, і тут також усе залежало від рівності поля й можливостей трактора.
Із сівалкою Väderstad Tempo L16 витрати пального становлять 5–6 л/га. Взагалі 16-рядні сівалки у господарстві експлуатують із тракторами потужністю від 340 до 370 к. с. З практики працівники стверджують, що бажано, щоб трактор мав запас потужності. Тоді задана робоча швидкість буде без проблем витримуватись за будь-яких ґрунтових умов і будь-яких рельєфів.
Господарство має поля із найрізноманітнішими умовами як по рельєфу, так і по гранулометричному складу, і це дало значний досвід експлуатації сівалок різних виробників. Наприклад, на супіщаних ґрунтах важкі сівалки американських виробників у перезволожених умовах часто прогрузали, глибина сівби суттєво зростала. Якщо умови в межах поля не були однаковими, це викликало певні труднощі з установленням глибини сівби. Коли ж почали експлуатувати сівалки Väderstad, проблеми вдалось позбутись. Тут працює система активного довантаження секцій, яка за потреби може не дозволити сошнику заглиблюватись більше ніж установлений рівень.
На сьогодні перша сівалка відпрацювала близько 5000 га, і за цей час замінили зношені диски сошників для міндобрив. Також кілька разів виникала потреба в заміні датчиків підіймання. Усе інше працює без зауважень. Таким чином, можна стверджувати, що інвестиції в сучасні високотехнологічні сівалки сприяють значній економії насіння й добрив, дають змогу виконувати сівбу вдвічі швидше, точніше та якісніше, а також сприяють меншій залежності від примх погоди.
The Ukrainian Farmer
