Сівба озимої пшениці у жовтні, коли оптимальні строки минули, зазвичай гарантує зменшення врожайності від 10-20 і до 50-60%. Культура не встигає нормально розкущитися, погано зимує, тож навесні стан поля далекий від ідеального. Перевагою пізнього висіву є кращий контроль бур’янів, бо за тривалий допосівний період встигає зійти більше небажаних рослин, які знищують перед і під час сівби.
Пізній висів залишає значно менше можливостей і для помилок, і для їх виправлення. В середньому культура має на місяць менше часу осінньої вегетації, а це на 400 градусів менше сумарного тепла. Відповідно, входження в зиму є ризикованішим, рослини слабші й можуть потребувати додаткового захисту від зовнішніх загроз – хвороб, шкідників й інших стресів.
Безперечно, для успішного старту рослин у будь-які строки найважливішою є підготовка ґрунту. Обробіток у другій половині жовтня слід виконувати якомога швидше, з мінімальним рухом ґрунту. Земля має забезпечувати сходи вологою: без
цього отримати нормальний урожай буде неможливо.
Структура ґрунту повинна бути дрібногрудкуватою, інакше проростання зерна буде під загрозою. Якщо не буде забезпечено якісний контакт насіння із ґрунтом, а також спостерігатиметься дефіцит вологи, значна частина насіння не зійде взагалі, або це відбудеться із запізненням. Для пізнього висіву така ситуація є неприйнятною, оскільки існує значна ймовірність загибелі слабких рослин. Якщо ж слабкі рослини виживуть, їхня низька продуктивність взагалі поставить під сумнів доцільність сівби.
Отже, за неможливості якісно підготувати ґрунт, і особливо у пізні терміни, краще взагалі відмовитися від осінньої сівби. Через потенційно низьку врожайність імовірність отримати прибуток надто мала, тому ризикувати не варто. Ярі зернові також можуть показати добрий результат, особливо за вдалого вибору сортів.
Насіння заглиблюють на 3-4 см, щоб забезпечити його вологою й водночас дати змогу рослинам швидко зійти. Також потрібно якісне ущільнення ґрунту. На такій глибині насіння менше травмується взимку і є краще захищеним від перепадів температур. Якщо ґрунт надто сухий, глибину висіву пшениці можна збільшити до 5 см, щоб отримати доступ до вологи. Однак якщо і там вологи немає, сіяти глибше за 5 см у будь-якому разі не рекомендовано. Паростку може забракнути сил для подолання додаткових сантиметрів ґрунту, і загальна якість сходів не покращиться.
Під час висіву або безпосередньо перед ним слід внести фосфорні добрива, що стимулюватимуть розвиток кореневої системи. Враховуючи, що доступність фосфору суттєво знижується у холодних вологих ґрунтах, треба застосовувати стимулятори, які поліпшують доступність фосфору. Збільшення витрат на гектар у цьому разі становитиме близько $10, а збільшення врожайності може сягнути 5-6 ц/га.
Важливо використовувати сорти й гібриди зі швидким початковим розвитком. Запізнення зі сходами й укоріненням автоматично тягне за собою потенційне зменшення врожайності, а якщо відбудеться раптове зниження температури, то може постати питання про повторний висів уже навесні.
Якщо обирати серед швидкорослих гібридів і сортів, то варто звернути увагу на високорослі варіанти. Вони зможуть швидко випередити бур’ян навесні й не дати тому шансів на конкуренцію. З іншого боку, високі стебла несуть певні ризики, пов’язані з розподілом енергії та високою ймовірністю вилягання за несприятливих погодних умов. Спеціалісти радять застосовувати регулятор росту рослин на початку вегетації: це поліпшить стійкість стебел, укорінення й запобіжить виляганню.
Незалежно від ґрунтових умов під час пізньої сівби потрібно застосовувати вищі норми висіву. Головною причиною цього є зменшення потенціалу кущення, тож з однієї зернини отримується менше колосся. Крім того, до весни доживає менше сходів. Наприклад, 400 насінин на 1 м² дадуть навесні 320 рослин за пізнього висіву, тоді як за звичайних умов достатньо висівати 260-280 насінин. Багато хто й далі вимірює норму висіву в кілограмах на гектар. Ураховуючи, що маса зернин може суттєво відрізнятися, правильної норми висіву на гектар отримати не вдасться. Отже, знадобиться підрахунок саме кількості насінини на одиницю площі з подальшим визначенням маси на гектар.
Норми висіву на основі самої лише маси насіння можуть призвести до надмірної або надто низької популяції рослин залежно від розміру насінин. Занадто високі норми висіву призводять до популяцій витягнутих рослин, що схильні до вилягання й дають нижчий урожай зерна. Занадто низькі норми висіву можуть призвести до популяцій низьких рослин і також до зниження врожайності. У разі пізнього висіву неточність під час підрахунків може погіршити ситуацію в рази.
Останніми роками погода в осінній період здебільшого є посушливою. Однак трапляються роки, коли дощі наче не хочуть пускати аграріїв у поле. Крім проблем зі строками сівби інтенсивне зволоження може змінити концентрацію поживних речовин у ґрунті.
Зазвичай озима пшениця не потребує осіннього внесення азоту, проте велика кількість вологи може вимити цей елемент, і тоді варто його внести в кількості 20–30 кг/га (але не більше як 40 кг/га) перед або під час висіву. Особливо це стосується полів у долинах, на яких протягом хоча б кількох днів спостерігалися підтоплення. Хоча багато аграріїв вносять комплексні добрива саме восени, і питання азотного дефіциту для початкового етапу вегетації автоматично знімається.
Незважаючи на певні труднощі, що виникають під час пізньої сівби озимої пшениці, є і позитивні моменти. Наприклад, відчутно зменшуються витрати на боротьбу з хворобами, шкідниками та
бур’янами. Однак повністю відмовлятися від обробок на ранніх стадіях не варто, бо це може обійтися надто дорого. Іноді так трапляється, що погодні й ґрунтові умови не дають можливості зайти обприскувачам у поле. В результаті вся боротьба з бур’янами відкладається на весну. А тоді може бути пізно: небажана рослинність виходить у ту стадію розвитку, коли гербіциди не здатні її знищити.
За нормальних строків висіву аграрії зазвичай мають більше шансів заїхати в поле обприскувачем і поборотися з бур’янами. Коли ж висів зміщується на другу половину жовтня, є дві проблеми: можуть піти дощі, або температура впаде до того рівня, коли гербіциди не діятимуть. Розв’язанням цієї проблеми може стати застосування ґрунтового гербіциду, коли обприскувач може йти одразу за сівалкою: тоді умови для роботи обприскувача точно будуть сприятливими.
Короткі поради для пізнього висіву озимої пшениці
1. Забезпечити якісну підготовку ґрунту, на однакову глибину, без грудок. Якщо це неможливо, краще зачекати до весни.
2. Під час висіву якомога менше переміщувати ґрунт, сіяти на глибину 3-4 см, забезпечити доступність фосфору (внести добрива та стимулятори).
3. Використовувати найкраще якісне насіння тих сортів, що швидко розвиваються і добре конкурують із бур’янами.
4. Обробляти насіння проти шкідників і грибів.
5. Висівати 400-450 насінин на 1 м² залежно від умов для досягнення популяції навесні близько 320 рослин на 1 м².
6. Перед висівом виконати боротьбу з бур’янами та падалицею хімічними засобами. Розраховувати час обробки таким чином, щоб препарат встиг подіяти.
7. Застосовувати допоміжні препарати для підвищення активності й безпеки рослин.
8. Застосовувати рано навесні підживлення азотом разом із фосфором, калієм та сіркою, а також додаткові підживлення в пізніх стадіях.
Володимир Огійчук
журнал The Ukrainian Farmer, серпень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The
Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою
https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та
авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та
суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
