Реконструкція яйцескладу та двох пташників, розширення експортних поставок — головні, але не всі досягнення ЗАТ «Полтавська птахофабрика» за минулий рік.
Євген Хайлов, заступник директора ЗАТ «Полтавська птахофабрика» поділився з читачами журналу «Наше птахівництво» результатами та планами підприємства.
Євгене Михайловичу, розкажіть, якими досягненнями може похвалитися підприємство за минулий рік?
– По-перше, минулого 2013 року ЗАТ «Полтавська птахофабрика» завершила будівельні роботи яйцескладу площею близько 5000 м². По-друге, ми ввели в експлуатацію новий інкубатор. Окрім того, проведено реконструкцію двох пташників в зоні вирощування. Оскільки тут ще з 2004 року експлуатувалося обладнання вітчизняного підприємства «Ніжинсільмаш», то нині в результаті проведеної реконструкції ми вирішили перейти на обладнання німецької компанії «Хельман». Щодо обладнання для яйцескладу, тобто яйцесортувальних машин, то вони виробництва голландської компанії «Сталкат». До цього сортування яєць у нас відбувалося в ручному режимі, але людина не може відчути приміром 2 г руками, у результаті втрачає і покупець, і виробник яєць.
Крім того, підприємство змінило крос утримуваної птиці на Ломанн ЛСЛ Лайт, що дозволить птахофабриці отримувати на одну курку-несучку за період її яйценосності на 10 яєць більше — десь близько 341,3 штук.
Якими були фінансові показники підприємства минулого року?
– У 2013 році вдалося досягти рентабельності у 13%, а це близько 18 млн гривень прибутку.
Щодо фінансових інвестицій, то минулого року компанія вклала у реконструкцію яйцескладу близько 12 млн гривень, із них 3 млн витрачено на будівельні роботи, а ще 9 млн — на придбання сортувальних машин. Інвестиції в реконструкцію пташників становили 9 млн гривень: кліткове обладнання — 7 млн гривень і будівельні роботи — 2 млн гривень.
Відомо, що ЗАТ «Полтавська птахофабрика» активно експортує курячі яйця, чи змінилася останнім часом географія збуту?
– Так. Нам вдалося дещо розширити географію поставок: налагодили експорт у країни Азії, зокрема Катар та Сірію, Африки — у Ліберію та Нігерію.
У 2009 році довелося припинити експорт у Казахстан, який раніше активно закуповував яйця ЗАТ «Полтавська птахофабрика», унаслідок вступу країни до Митного союзу.
Загалом у 2013 році було реалізовано 290 млн штук яєць, із них на експорт пішло десь 30%.
А чи змінився останнім часом збут вашої продукції всередині країни?
– Збут змінився. Якщо раніше куряче товарне яйце продавали переважно у дрібні магазини, на базарах й оптовикам, сьогодні ця тенденція змінилася. Зокрема, птахофабрика активно постачає свою продукцію до великих торгівельних мереж: у супермаркети «Сільпо», «АТБ» та ін.
Останніми роками умови співпраці з торгівельними мережами якісно змінилися: вони стали більш лояльними. Не в останню чергу це пов’язано з тим, що сьогодні на ринку не вистачає якісних яєць. Часом в окремих торгівельних мережах можна побачити несортовані, немарковані яйця (що заборонено, до речі, законодавством). Звичайно, тоді у виробників виникає питання, чому одні повинні дотримуватися всіх вимог торгівельних мереж, а іншим виробникам, як-то кажуть, правила не писано?
Нині можна знайти яйця на будь-який смак — дешеві несортовані, брудні, із поганою шкаралупою яйця. Більш дорогі — сортові, великі яйця. А є ще споживчі цікавинки — яйця із селеном, йодом, збагачені вітамінами та мікроелементами тощо.
Раніше співпрацювати з мережами було дуже важко. Щоб потрапити туди, треба було погоджуватися практично на кабальні умови: великі відтермінування платежів, вимоги до об’єму та якості.
Якщо раніше торгівельна мережа могла завернути машину з яйцями тільки тому, що їм не сподобався стан шкаралупи, то сьогодні вони менш вимогливі, подекуди навіть можуть закривати очі на певні огріхи у зовнішній якості яєць.
Сьогодні модно бути соціально відповідальним підприємством. Розкажіть про соціальний напрям роботи ЗАТ «Полтавська птахофабрика»?
– У селищі Стасі живе більша частина працівників ЗАТ «Полтавська птахофабрика». Отож, школа, будинок культури, дитячий садок, що функціонують у селищі, на балансі птахофабрики. Окрім того, ЗАТ «Полтавська птахофабрика» повністю фінансує місцеву футбольну команду.
Плани підприємства, мабуть, не менш глобальні, ніж соціальна відповідальність?
– У планах компанії на 2014-й рік — закінчити реконструкцію третього пташника — із двох пташників з утриманням по 50 тис. голів птиці кожний зробити один пташник на 100 тис. голів одночасного утримання. Установити у цьому пташнику нове кліткове обладнання знову ж таки виробництва компанії «Хельман».
Крім того, підприємство планує досягти реалізації яйця у 296 млн штук яєць на рік. Є плани не глобальні — придбати сучасний курчатовіз, купити трактори. Замінити машини для миття пташників — десь 20 штук.
Є думка розпочати у 2014–2015 рр. будівництво забійного цеху.
Наталія Колос
журнал “Наше Птахівництво”, березень 2014 року
Наше Птахівництво
