Агрономія
Головне:
Агрономія

Переоцінка вибору

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Переоцінка вибору

Дефіцит вологи та підвищення літніх температур має стимулювати фермерів Степу переглянути асортимент вирощуваних культур

Зміщення меж агрокліматичних зон в Україні, спричинене глобальним потеплінням, вимагає від сільгоспвиробників коригувати перелік вирощуваних культур і технологій їх обробітку відповідно до нової карти. Насамперед це стосується південних і східних регіонів, бо все більша частина цих територій потрапляє до зони ризикованого землеробства.

Крім того, тамтешні фермери доволі часто практикують чотири- чи трипільну сівозміну. Наприклад, на Луганщині й Донеччині чимало господарств сіють озиму пшеницю й соняшник — рентабельні та експортоорієнтовані культури, а це вже взагалі «двопілка». Така сівозміна призводить до накопичення хвороб, збільшення популяції шкідників, виснаження ґрунту. А отже, фермери змушені вкладати більше коштів у захист рослин і бути готовими до зниження врожайності культур.

Для уникнення згаданих проблем на території Луганської та Донецької областей бажано вводити в сівозміну нішові культури, які покращуватимуть структуру та родючість ґрунтів і даватимуть сталі врожаї в зоні ризикованого землеробства. Наприклад, фермери в цьому регіоні практично не вирощують горох, який сприяє підвищенню родючості ґрунту.

Для регіону це низькорентабельна або взагалі нерентабельна культура через недоотримані врожаї внаслідок недостатньої кількості опадів і високих температурних режимів навесні та влітку. А от на зимуючий горох хотілося б звернути увагу. Його перевагою перед ярим є те, що він використовує осінньо-зимові запаси вологи, краще розвивається, меншою мірою потерпає від впливу високих температур навесні й формує вдвічі вищий урожай.

За морозостійкістю зимуючий горох можна поставити в одну лінійку з озимим ячменем: він здатен витримувати морози до –12 °С, а в разі висоти снігового покрову 10 см — до –18 °С.

Чому зимуючий горох, а не озимий? Біологічно це не озимі форми гороху, а ярі, що можуть витримувати зниження температур на початкових фазах росту. Озимих форм гороху немає. Крім того, зимуючий горох є добрим попередником, особливо для озимої пшениці. Поле він звільняє у червні, тому в господаря є час на підготовку ґрунту до сівби озимини й нагромадження літньої вологи.

Також варто звернути увагу на нут: це доволі посухостійка культура, і в Україні є технологія його вирощування. До вибору сортів варто поставитися дуже відповідально, віддавати перевагу сортам, що стійкі до хвороб, із високим генетичним потенціалом продуктивності.

Щодо сочевиці, то їй тут може бути не зовсім комфортно, бо вона потребує трохи більше вологи, ніж нут. Однак за правильного підходу до технології вирощування отримання врожаю гарантоване.

Стабільні та високі врожаї в умовах посухи дає зернове та цукрове сорго. Культура економно використовує вологу на формування врожаю та витримує ґрунтову й повітряну посухи без зниження врожайності. Сорго — найбільш жаростійка культура, її транспіраційний коефіцієнт становить 150–200, тоді як в озимої пшениці — 300–500. Сорго має стабільний попит на зерновому ринку.

Заслуговує на увагу високоврожайна круп’яна культура просо. Це, мабуть, найбільш теплолюбна, жаростійка та посухостійка культура. Вона витримує температури повітря +30…+40 °С без зниження врожаю набагато краще, ніж зернові колосові. Транспіраційний коефіцієнт — 140–290.

Як і раніше, матиме попит озима пшениця, але щоб урожайність культури не падала, слід більше уваги приділити вибору сортів. На мою думку, найкраще обирати сорти української селекції, які більш адаптовані до місцевого клімату й в умовах браку вологи та високих температур дають стабільні врожаї.

З власного досвіду можу сказати, що варто звернути увагу на сорти озимої пшениці Селекційно-генетичного інституту (Ліра одеська, Нива одеська, Журавка одеська) та Донецької державної дослідної станції (Олексіївка, Богиня, Краплина). Ці сорти нормально витримують дефіцит вологи та високі температури, формують добре розвинену кореневу систему, добре кущаться, стійкі до хвороб, здатні дати стабільний і потужний урожай (60–70 ц/га).

Зазвичай озима пшениця має потенціал урожайності 80–100 ц/га, але існує низка негативних чинників — так званих стресів рослин, які не дають можливості максимально використати весь потенціал. Серед них — застосування гербіцидів, хвороби та шкідники, порушення живлення, суховії, відсутність вологи й високі температури, які знижують урожайність і деколи доволі суттєво — до 35–45 ц/га.

Щоб допомогти озимій пшениці реалізувати свій потенціал урожайності в несприятливих умовах вирощування, потрібно догляд за рослинами починати ще з обробки насіння. Разом із протруйниками застосовувати антистресанти та стимулятори росту рослин, які допоможуть підвищити польову схожість насіння, простимулюють ріст кореневої системи та підвищать стійкість рослин до зимівлі.

Перший етап «проростання — сходи» суттєво впливає на врожайність. Саме у цей період потрібно, щоб рослини якомога краще сформували та розвинули кореневу систему, утворили максимальну кількість зародкових корінців, тому що дуже часто за сильної посухи рослини виживають і дають урожай завдяки первинній кореневій системі. Варто пам’ятати: чим більша кількість зародкових корінців буде сформована з осені, тим вищу врожайність отримає сільгоспвиробник, а своєчасні й рівномірні сходи забезпечать відсутність конкуренції між рослинами, що також буде працювати на закладання високих урожаїв.

Варто наголосити на тому, що сільгоспвиробникам потрібно серйозно ставитися до вибору препаратів, якими обробляють свої поля. Сьогодні на ринку України представлено дуже велику кількість і дешевих, і дорогих засобів. Перевагу варто віддавати якісним, бо тільки тоді вони допоможуть рослинам у стресових ситуаціях. Виробники, що впевнені у дієвості своєї продукції та дорожать репутацією компанії, зазвичай пропонують супровід і готові надавати кваліфіковані консультації.

Руслана Богова, менеджер з організації консультативних послуг компанії «Агротехносоюз»

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі «The Ukrainian Farmer» та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України «Про авторське право та суміжні права».

Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись: