Агрономія

Оптимальний вибір

The Ukrainian Farmer
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
Оптимальний вибір

Досвід вирощування ріпаку в компанії «Агропросперіс» доводить — ця культура здатна приносити прибуток за різних умов.  

Ріпак є досить вимогливою культурою, що потребує ретельного підходу до виконання кожного етапу технології. Проте, навіть якщо все виконано бездоганно й одержано добрий урожай, це не завжди означає отримання великого прибутку. Тому крім дотримання технологій треба постійно рахувати ефективність кожної вкладеної гривні. 

Підготовка 

Василь Смолій, Генеральний директор ТОВ «Горинь Агро»

Насамперед для досягнення успіху у вирощуванні ріпаку потрібно якісно підготувати ґрунт. Єдиним правильним рішенням для наших земель, що розташовані в Рівненській і Хмельницькій областях, є оранка. Після збирання попередників — озимої пшениці або ячменю рослині рештки слід рівномірно розподілити по полю. Тому ще під час збирання попередників треба забезпечувати розподіл решток на ширину захвату жатки. 

Оранку виконуємо 8-корпусними плугами, що агрегатуються з тракторами Claas Axion 930. На передпосівній підготовці працюють культиватори Amazone Centaur із двома рядами дисків, п’ятьма рядами лап і важким гумовим котком позаду. 

Сівба 

Оптимальні терміни висіву для нашої природно-кліматичної зони — від 10 до 20 серпня. Однак інколи погодні умови вносять свої коригування, і ми змушені сіяти або раніше, або пізніше. Зміщення термінів в основному відбувається через відсутність вологи. Досвід показав, що сіяти в суху землю з надією на дощ — надто ризиковано. Краще тиждень почекати або вийти із сівалкою в поле раніше, ніж втратити дороге насіння, паливо й ресурс техніки. 

Перший етап — підготовка ґрунту. Посів виконують сівалками PÖTTINGER Terrasem

Залежно від термінів обираємо норму. Наприклад, за дуже раннього висіву норма становить 400 тис. насінини на гектар, за оптимальних строків — 450 тис., а якщо сівалки виходять у поле із запізненням, норма збільшується до 500 тис. У вазі це в середньому 3–3,5 кг/га залежно від маси тисячі насінин, хоча буває, що норма коливається від 2,8 до 4 кг/га. 

Висіваємо двома власними сівалками POTTINGER TERRASEM із міжряддям 25 см (кожний другий сошник вимикається). Протягом доби дві сівалки встигають засіяти до 240 га. Також обов’язковим є дотримання швидкісного режиму: механізатори не їдуть швидше як 10–12 км/год, хоча сівалки можуть працювати на швидкості 15–18 км/год. Під час висіву ріпаку слід чітко дотримуватися завданої глибини закладання насіння й інших параметрів, і на меншій швидкості якість краща. Також дотримання глибини — це можливість отримати високу польову схожість і забезпечити рівні умови розвитку рослин. 

За швидкості висіву до 12 км на год витрати палива не перевищують 5–6 л на гектар

Такий посівний комплекс можна швидко відкалібрувати: до нього в комплекті постачаються спеціальні ваги, на яких зважують контрольну міру. Для цього сівалка прокручує дозувальний апарат на 0,1 га, і все насіння збирається й зважується. Якщо норма відповідає завданій, можна починати сівбу. Якщо ні, комп’ютер показує величину похибки (наприклад, 6 або 8%) і запитує: чи влаштовує такий результат? Якщо ні, комп’ютер змінює кількість обертів дозувального апарата залежно від похибки. Після цього виконується контрольний замір. Зазвичай одного-двох коригувань достатньо, щоб досягти майже ідеальної точності. Всі ці речі дуже прості, їх може виконувати будь-який механізатор, що досить важливо за умов дефіциту кадрів в аграрній галузі. В господарстві механізатори самостійно налаштовують сівалки — без допомоги агрономів. Калібрування достатньо робити один раз для кожного гібрида. Під час переїзду з поля на поле додаткові калібрування непотрібні. Дванадцятирічний досвід роботи із сівалками POTTINGER TERRASEM показує, що одного калібрування достатньо для будьякої культури: ці машини чудово витримують завдану норму. Витрата пального на сівбі не перевищує 5–6 л/га, і це з урахуванням роботи дискових секцій, що рухаються перед сошниками і готують ґрунт до сівби. До речі, це дозволяє зберегти вологу, що за умов літньої сівби вкрай важливо. 

Якісний посів забезпечує половину успіху у вирощуванні ріпаку

Глибина висіву залежить від того, скільки опадів, скільки вологи в ґрунті та яка температура ґрунту й навколишнього середовища. Потрібно враховувати не лише фактичні показники на момент сівби, а й передбачати стан ґрунту через тиждень, коли відбуватиметься проростання. Якщо посіяти у вологий ґрунт, але на незначну глибину, за високої температури повітря волога за тиждень може висохнути, і молодий паросток загине. В такому разі слід сіяти дещо глибше. Якщо ж погодні умови помірні, в ґрунті є волога й прогноз обіцяє дощі, можна сіяти на незначну глибину. В середньому глибина висіву — 2–3 см. Якщо вологи мало, глибину можна збільшити до 4 см. 

Гібриди 

У компанії висівають гібриди Monsanto, Syngenta і DSV. Обираємо за кількома критеріями: по-перше, береться до уваги співвідношення «ціна-якість», а також характеристики олійності — зібраний урожай експортується до Європи. Ще одним критерієм є терміни сівби: залежно сівби — ранньої чи пізньої — залежатиме вибір гібрида. Наприклад, торік на деяких полях отримали врожайність до чотирьох тонн, і такий результат показали гібриди різних виробників насіння. Тож не обов’язково купувати найдорожче насіння, щоб отримувати хороший результат. 

Догляд 

Догляд за посівом також слід виконувати вчасно та із застосуванням якісних засобів захисту. Терміни тут теж дуже важливі, і якщо якусь операцію треба виконувати сьогодні, то докладаємо максимум зусиль, щоб усе робити за мінімальну кількість часу. Подекуди навіть наймаємо додаткову техніку або власні машини знімаємо з інших робіт, щоб не запізнитися. 

Залежно від потенціалу полів і стану культури інвестиції в добрива і засоби захисту можуть змінюватися. Під час цвітіння обов’язково здійснюють фунгіцидний захист.

Після висіву обов’язково застосовуємо ґрунтові гербіциди. Обробляємо фунгіцидами під час цвітіння. Використовувані препарати обов’язково мають бути безпечними для бджіл. По-перше, компанія не хоче нашкодити довкіллю та пасічникам, по-друге, бджоли є ефективним «інструментом» для запилення ріпаку. До якості фунгіцидів висуваємо особливі вимоги, бо практика останніх років показала негативні наслідки в тих, хто вносив неякісні препарати або взагалі не захищав посіви. Отже, тільки якісні та безпечні для довкілля препарати здатні гарантовано захистити посіви ріпаку. 

Добрива 

Одночасно з посівом вносять сірковмісні мінеральні добрива

Сівбу виконуємо обов’язково з одночасним унесенням сірковмісних добрив. Ріпак «любить» сірку, тому що цей елемент є «провідником» азоту. Норма сірки — 20 кг/га у діючий речовині. Інші добрива вносимо весною після відновлення вегетації. Підживлення виконуємо самохідними обприскувачами у два або інколи в три заходи рідкими добривами КАС 28 або КАС 32. Кількість підживлень залежить від дощів. Як відомо, азот здатен мігрувати в ґрунті, і за великої кількості опадів може промиватися на значну глибину, де його не дістануть корені рослин. Така ситуація повторюється кілька останніх років. Наприклад, торік у червні протягом доби випало близько 100 мм опадів. Це призвело до інтенсивного промивання азоту, і щоб рослинам було чим живитися, потрібне було третє внесення. Взагалі перше внесення добрив робимо по мерзлоталому ґрунту, друге — через 3–4 тижні, третє — ще через 3 тижні. Таким чином, рослини на всіх важливих етапах вегетації забезпечені живленням. Якщо ж добрива вносити одноразово, є великі ризики промивання азоту. Наслідками цього буде зменшення вегетативної маси, кількості зернин й урожайності загалом. 

Збирання 

Головною вимогою до збирання є вчасність і швидкість. Незважаючи на те, що в господарстві є власних чотири комбайни, часто доводиться наймати додаткову техніку, щоб зібрати ріпак за 2–4 дні. Збираємо тільки прямим комбайнуванням. На випадок, коли погодні умови або інші чинники розтягують період цвітіння на 5–6 тижнів, і частина зернин уже майже дозріла, а інша — зелена, застосовуємо десикацію. Зазвичай таке стається зі звичайним ріпаком — у гібридах рівномірне достигання закладено на генетичному рівні. Тому в 90% випадків десикація не потрібна. 

Для збирання ріпаку застосовуємо якомога ширші жатки, щоб менше робити проходів полем. Річ у тім, що бокові ножі, які розділяють масив переплетених гілок, ріжуть також і стручки. Тому чим більша ширина захвату жатки, тим менше втрат за вертикальними ножами. 

Вивантаження ріпаку здійснюють на ходу для скорочення загального часу збирання

Регулювання комбайна також важливе. Починаємо з висоти зрізання — жатка має рухатися на 5–7 см нижче від висоти нижніх стручків. Для цього агроном визначає середню висоту рослин, дивиться на розташування стручків і дає завдання комбайнерам. У результаті висота зрізання може становити 20–25–30 см. За налаштування систем обмолоту й сепарації відповідає головний агроном, але все це робиться разом із механізаторами. Втрати за комбайном підраховуємо за допомогою лотка розміром 100 . 25 см. У лоток потрапляють решки разом із насінинами, які можна досить швидко порахувати. Такі перевірки агроном виконує 3–4 рази на день для кожного комбайна. Якщо десь спостерігаються великі втрати, комбайн зупиняють і з’ясовують причини. За потреби очищуємо грохоти й решета. Самі комбайнери також кілька разів на день зупиняються й перевіряють стан машини. 

Ріпак завжди збирається з вологістю на 1–1,5% вище, ніж потрібно для зберігання. Тому на елеваторі його доводять до потрібної кондиції. В останні роки частка сміття не перевищує 2–3%, тож додаткове очищення не проводиться. Далі ріпак відправляємо на експорт у Європу: це вигідніше, ніж продавати на внутрішньому ринку, але й вимоги до якості теж вищі. Передусім це стосується олійності: якщо для внутрішнього ринку достатньо 40%, то для експорту мінімум олійності становить 43%. 

Економіка 

Урожайність є досить відносним показником, бо можна змолотити 3,5 т ріпаку з гектара й нічого не заробити, а можна змолотити 2,5 т й отримати добрий прибуток. Коли ми рахуємо гроші, то насамперед зважаємо на показник рентабельності, а також EBITDA — заробіток у доларах на гектар. Ми розуміємо, що чим більший урожай, тим більшою буде виручка, але щоб отримати прибуток, потрібно від виручки відняти затрати. І саме тут з’ясовується, що прибуток не так залежить від урожайності, як від затрат. 

Якщо поле має хороший потенціал, рослини добре розвинені, їм вистачає поживних речовин, і погода також сприятлива, то на такі поля можна дати більше добрив і забезпечити якісніший захист. Якщо ж поле в зиму зайшло слабким, чи навесні з’ясувалося, що частина рослин вимерзла або згнила через вимочки або інші причини, то краще заощадити на добривах і засобах захисту — все одно великої врожайності тут не буде. Проте навіть невеликий урожай може дати хороший прибуток, але для цього потрібно скоротити витратну частину. 

Наведу простий приклад, який показує, що дороге насіння не завжди краще, а дешеве — не завжди гірше. Торік ми придбали два гібриди різних виробників, які за ціною відрізнялися більше ніж у два рази. Однак обидва гібриди показали абсолютно однакову врожайність. Через різницю у вартості насіння підприємство отримало більший прибуток на тих полях, де вирощувався дешевший гібрид. Тому ми спочатку шукаємо ті гібриди, які влаштовують нас якістю, і вже з тих обираємо дешевші.  

Василь Смолій, генеральний директор ТОВ «Горинь Агро» (Група компаній «Агропросперіс»)

журнал The Ukrainian Farmer, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
The Ukrainian Farmer
7
Статті з журналу:
Джерело:
The Ukrainian Farmer
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями