Тваринництво

В Україні вперше зареєстрували імунобіологічний препарат для лікування маститів ВРХ

Не дати маститу жодного шансу

Не дати маститу жодного шансу

Вітчизняний імунобіологічний препарат має високу ефективність для профілактики та лікування клінічних і субклінічних маститів.  

Запалення молочної залози (мастит) у корів є одним із найпоширеніших захворювань. З’являється патологія як у період лактації, так і під час запуску та сухостою. Причиною найчастіше є умовно-патогенна мікрофлора на тлі зниження резистентності організму тварин, рідше розвиток маститів спричиняють асептичні чинники або небезпечні інфекційні захворювання. Серед мікрофлори, що виділяють із молока хворих на мастит корів, домінують стафілококи (S. aureus), ентеробактерії (E. coli, Citrobacter spp., Enterobacter spp.), стрептококи групи В. 

Головне — не нашкодити 

Терапія маститів має складатися з комплексу заходів, які спрямовані на усунення причин, симптомів, а також на відновлення продуктивності. Застосовують антибактеріальні, нестероїдні протизапальні, знеболювальні препарати, що вводять різними шляхами (внутрішньом’язово, інтрацистернально, внутрішньовенно) у чисельних комбінаціях. Безконтрольне застосування антибіотикотерапії лімітує кількість молока через заборону на його використання під час і після лікування антибактеріальними препаратами, призводить до антибіотикорезистентності мікрофлори, частих рецидивів захворювання, і, як наслідок, зниження або втрати продуктивності тварин. Мастити, що насамперед викликані Staphylococcus aureus, важко контролювати тільки шляхом лікування та впровадження санітарно-гігієнічних заходів. У світі розроблено та з успіхом використовується ціла низка вакцин проти маститів великої рогатої худоби. 

Інноваційна розробка 

Лабораторія «СмартБіоЛаб» спільно з компанією «ВетЛайн АгроСаєнс» на підставі загальносвітового та накопиченого власного досвіду розробили, створили та вперше в Україні зареєстрували імунобіологічний препарат «Вакцина інактивована для профілактики та лікування маститів великої рогатої худоби «ЛактоВак». Цю вакцину призначено для профілактики та лікування клінічних і субклінічних маститів, що спричинені патогенними штамами Staphylococcus aureus та E. coli. 

Вакцина являє собою емульсію, що містить комплекс антигенів виробничих штамів Staphylococcus aureus і E. coli. Для виготовлення вакцини використовують штами, які виділено від хворих тварин із господарств України, що дозволяє забезпечити спектр антигенних детермінант стафілококу та кишкової палички, що циркулюють у вітчизняних господарствах. Після введення в організм антигени, які містяться у вакцині, активізують численні механізми імунної системи, що беруть участь у продукуванні антитіл. Вакцина забезпечує формування напруженого імунітету у вакцинованих тварин проти стафілококів і ешерихій — збудників маститу корів — через 14 діб після повторної вакцинації. 

Рис. Динаміка зниження рівня соматичних клітин у молоці корів, яким застосовано вакцину «ЛактоВак»

Ефективність підтверджено дослідженнями 

Перевірку ефективності препарату «Вакцина інактивована для профілактики та лікування маститів великої рогатої худоби «ЛактоВак» було проведено на великій рогатій худобі в господарстві Черкаської області в період 2014–2017 років. Для цього 80 клінічно здоровим коровам, а також 12 тваринам, що були хворі на субклінічний мастит, уводили «Вакцину інактивовану для профілактики та лікування маститів великої рогатої худоби «ЛактоВак» внутрішньом’язово згідно з листівкоювкладкою дворазово з інтервалом 14 діб із ревакцинацією через три місяці. Строк спостереження тривав 180 діб. 

У результаті досліджень установлено, що в молоці корів, що були хворі на субклінічний мастит, протягом перших 14 діб зареєстровано зниження рівня соматичних клітин із 550 до ≤350 тис./см.. У всіх дослідних тварин побічних місцевих реакцій, а також відхилень загальних показників від норми виявлено не було. На 28-му добу спостережень рівень соматичних клітин у молоці всіх корів установлено на рівні ≤300 тис./см.. На 60-ту, 90-ту добу спостереження встановлено кількість соматичних клітин у збірному молоці — 130 тис./см.. Кількість спалахів субклінічних маститів скоротилася з 14 до 2% серед корів, яким уводили вакцину «ЛактоВак». 

На наступному етапі проводили дослідження ефективності вакцини «ЛактоВак» у лікуванні маститів у господарстві Чернігівської області. З цією метою 70 клінічно здоровим коровам, а також 18 тваринам, що були хворі на субклінічний мастит, та 22 коровам із клінічними ознаками маститу згідно з листівкоювкладкою вводили «Вакцину інактивовану для профілактики та лікування маститів великої рогатої худоби «ЛактоВак» внутрішньом’язово, дворазово з інтервалом 14 діб в дозі 3,0 см.. Десяти з 22 хворих на мастит тваринам одночасно проводили антибіотикотерапію. П’ять корів, що були хворі на клінічний мастит, лікували тільки антибактеріальними та протизапальними препаратами. Антибіотики застосовували згідно з настановами виробника. 

Термін спостереження тривав 90 діб. Протягом перших 14 діб спостерігали зниження рівня соматичних клітин у молоці корів, хворих на субклінічний мастит, з 700 до 600 тис./см., а також зменшення клінічних ознак маститу в корів, котрим уводили тільки вакцину «ЛактоВак», та зникнення клінічних ознак маститу в корів, котрим уводили вакцину «ЛактоВак» з антибактеріальними препаратами. Побічних місцевих реакцій, а також відхилень загальних реакцій від норми виявлено не було. На 28-му добу спостереження кількість соматичних клітин у молоці корів установлено на рівні ≤400 тис./см.. На 60-ту та 90-ту добу спостереження встановлено кількість соматичних клітин у збірному молоці 200 тис./см.. Ремісії захворювання та нових спалахів маститів серед корів, яким уводили вакцину «ЛактоВак», не зареєстровано, водночас серед п’яти корів, котрих лікували тільки антибактеріальними препаратами, зареєстровано три випадки субклінічного маститу. 

За результатами проведених досліджень ветеринарний імунобіологічний препарат «Вакцина інактивована для профілактики та лікування маститів великої рогатої худоби «ЛактоВак» було зареєстровано в Україні за №ВВ-00884-02-18. Його успішно впроваджено в практику та рекомендовано для профілактики й лікування маститів великої рогатої худоби.  

Вікторія Кучерявенко, канд. вет. наук, директор ТОВ «СмартБіоЛаб» Співавтор: Анна Пилипенко  

журнал The Ukrainian Farmer, грудень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернетсторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону УкраїниПро авторське право та суміжні права”.
Використання
інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ