Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Навіщо аграріям бенчмаркінг

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:

Використання цього інструменту для багатьох українських фермерів за межами досяжності. Бракує розуміння й об’єктивних даних

Про наміри розвивати в Україні бенчмаркінг агрокомпаній публічно заявило вже кілька учасників ринку. Чи має цей інструмент перспективи, зважаючи на особливості розвитку вітчизняного АПК? «АгроМаркет» поцікавився думкою учасників ринку.

Саме поняття «бенчмаркінг», що народилося в стінах Кембриджу близько півстоліття тому, означає процес пошуку найдостойнішого аналога і порівняння щодо себе (свого бізнесу). Починався він зі створення бази даних про залежність накопиченого прибутку різноманітних компаній і їх маркетингових стратегій. Нині на Заході, окрім стратегічного рівня бенчмаркінгу, ефективно розвивається і тактичний, і навіть операційний (процесний). Власне, й у нас кожен «не проти» дізнатися, що ж там робить наш сусід (чи конкурент). Така інформація однозначно дає розуміння власних сильних і слабких сторін. Утім, як мовиться, було б із чим порівнювати.

«Коли власник чи топменеджмент бачить середній по ринку показник, а також показники найкращих рішень у галузі, це може стати підґрунтям для ухвалення інноваційних рішень, сфокусованим вектором і мотивацією для розвитку, — переконаний очільник напряму Agrohub Benchmarking Олексій Колбасинський. За його прогнозами, у вітчизняного агроринку на часі напружений етап розвитку: маржа виробників скорочуватиметься, ринкові умови стануть жорсткішими. Тому бенчмаркінг — найкращий інструмент, щоби зменшити ризики «просідання» ефективності. Мовляв, є змога визначити основні точки, інвестування в які дасть найпомітніший ефект. 

Великі компанії оптимістично оцінюють перспективи подальшого розвитку цього інструменту в Україні. «Збір об’єктивних даних для порівняння та пошуку кращих практик в секторі агровиробництва — це дуже корисна ініціатива, — вважає віцепрезидент компанії Agro Generation Сергій Булавін. — Нині кожна велика агрокомпанія проводить власними силами аналогічні дослідження, що базуються на публічній інформації. Та, на жаль, у багатьох інформація або зовсім непублічна, або ж порахована й представлена в такому вигляді, що викликає чимало питань… Є багато тонкощів, щоб дані агрокомпаній можна було порівнювати й робити висновки про кращі практики. Слід нівелювати вплив різниць, які не пов’язані з технологіями вирощування, наприклад, кліматичної (агрокомпанії, які порівнюються, мають обробляти землі, розташовані поруч, в одній кліматичній зоні), трансфертні ціни при вертикально інтегрованих компаніях, різні облікові політики тощо. Такий бенчмарк буде корисним для всіх агрокомпаній. З боку AgroGeneration накопичено великий методологічний досвід benchmark, і ми з задоволенням готові долучитися до цієї роботи разом з Agrohub.

«Досвід таких країн, як Бразилія й Аргентина, показує, що, коли фермери почали обмінюватися інформацією та знаннями, запроваджувати найкращі практики — почалося зростання врожайності. Саме тому ми запустили багатофункціональний портал для сільгоспвиробників Оpen Agribusiness, — наголосив на конференції PRO100 AGRO гендиректор компанії «Кернел» Євген Осіпов, який переконаний, що бенчмаркінг — це один зі способів підвищення конкурентоздатності. — Важливо, на яких полях вдався найкращий урожай і яку технологію там застосовували. І ці найкращі поля є для нас бенчмарком. Наше завдання — весь масив цієї кліматичної зони підтягнути до результатів найкращих полів. Ми прагнемо до того, щоби у відкритій системі космічного моніторингу врожайності всі бачили, який результат найкращий …»

Втім, як зауважують аналітики, в Україні спроби розвитку бенчмаркінгу наштовхнулися на цілу низку «але»… Менталітет вітчизняного бізнесу, специфіка ведення справ, стилі управління не дають можливості одержати необхідні кількісні показники для подальшого їх порівняння з аналогічними галузевими у світовому масштабі. Далеко не кожен керівник нині застосовує методики менеджменту  для основних бізнес-процесів. Тож такі управлінці навряд чи готові адекватно сприймати необхідність запровадження прогресивного досвіду, добровільно обмінюючись інформацією. Помилкове розуміння інструментарію та призначення бенчмаркінгу веде до асиметрії сприйняття. Зокрема, чимало аграріїв вбачають у таких намірах прояв недобросовісної конкуренції. Сільгоспвиробники, що мають в обробітку небагато землі, не надто зацікавлені мірятися врожайністю в публічній площині. Мовляв, у межах району господарства добре знають, яка в кого врожайність, а порівнювати свої показники з аграріями іншої кліматичної зони не вбачають жодної потреби. Крім того, величезною проблемою є недостовірність звітної інформації. З огляду на недоліки вітчизняної системи фінансової звітності й наявні схеми мінімізації оподаткування доходів й інших бюджетних платежів, достовірність публічної інформації викликає великий сумнів.

«З точки зору бенчмаркінгу як такого, агросектор є однією з найскладніших галузей економіки для використання цього інструменту, — каже заступник директора компанії Clever Agri Ірина Кравець. — Маючи досвід роботи в міжнародному торгівельному фінансуванні й структуруванні угод для агрохолдингів, вважаю, що найприйнятнішим та найактуальнішим для сільського господарства буде застосування двох видів бенчмаркінгу: функціонального, коли порівнюють певні функції всередині виробничого сектору, та операційного (процесного), за якого порівнюють показники певних процесів та обмежених функцій з підприємствами, у яких найкращі характеристики в аналогічних процесах».

Яскравий приклад «кухонного бенчмаркінгу» — коли аграрії цікавляться один в одного, скажімо, врожайністю кукурудзи. В процесі обговорення з’ясовується, що торік, залежно від поля, збирали від 7 до 14 тонн «цариці полів» (у середньому по господарству — 10 ). Так ось у цьому прикладі зовнішній бенчмаркінг — це порівняння врожайності свого підприємства з конкурентами («середня — 10»), внутрішній — порівняння врожайності на власних полях («від 7 до 14»)… 

На переконання Ірини Кравець, аби не залишитися позаду конкурентів, усім агропідприємствам, незалежно від обсягу земельного банку, слід регулярно вивчати й застосовувати передовий світовий досвід у всіх можливих сферах, переймати всі види ефективних технологій. Для великих агрохолдингів впоратися з таким викликом не так уже й складно. А от для фермерських господарств використання згаданих інструментів — за межами досяжності, як і широке запровадження інновацій у сільгоспвиробництві. Щоби в українському агросекторі запрацювали світові фінансові інструменти, першочергово слід домогтися їхньої доступності й зрозумілості для сільгосппідприємств усіх розмірів і форм власності. Ще один важливий виклик — забезпечити об’єктивні дані для проведення бенчмаркінгу й виробити певну етику взаємодії між учасниками ринку.

Перш ніж розпочинати вивчення конкурентів, не завадить мати власну ціль і розуміння того, що саме досліджується і які показники порівнюються. За результатами зібраної інформації має народитися план змін. І тільки тоді, цілком імовірно, бенчмаркінг принесе бажаний результат.

газета “АгроМаркет”, серпень 2019 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись: