Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Навіщо коровам браслети

Навіщо коровам браслети

Що має знати фермер про побудову ефективного менеджменту продуктивності стада.

 

Виявлення корів в охоті для економічної ефективності ферми — одне з найважливіших завдань у молочному тваринництві. Особливо гостро це питання стоїть у великих господарствах, де візуальне визначення охоти є вельми складним. У західній науковій літературі опубліковано сотні статей і запропоновано безліч методів передбачення овуляції корів: від вимірювання вмісту прогестерону в молоці (найнадійніший, але найдорожчий метод) і до спектрального аналізу мукання. Отже, який із методів є найзручнішим, економічно найефективнішим і нешкідливим для тварин?

 

Прогрес не стоїть на місці. У господарствах ми більше не доїмо корів вручну, замість нас на полях працюють трактори та комбайни, а корм змішує міксер. Завдяки сучасним технологіям ми сьогодні можемо утримувати не сто, а навіть кілька тисяч корів із відносно невеликим залученням працівників із догляду за такою кількістю тварин. Ще сто років тому таке здавалося неможливим. А нині у пригоді господареві стають нові технології, що підвищують економічну ефективність бізнесу. Серед них і система виявлення охоти. Як кажуть фахівці, робота з фертильністю — це менеджмент у поєднанні з мисленням на випередження.

 

Ідеться, звісно, про підходи й стратегію. Вже давно виведено правило успішного молочного тваринництва — щороку корова повинна народжувати одне теля, тобто інтервал між отеленнями в ідеалі має становити не більше як 360 днів. Поки що для України такі показники є складними для виконання, але вже і в нас є господарства, які так працюють і мають від корови по одному теляті на рік. У кожному з цих господарств установлено систему виявлення охоти.

 

Як відомо, корову запліднюють методом штучного осіменіння. Для цього слід розуміти статевий цикл корови та знати оптимальний час для введення спермодози. Є безліч способів для спеціаліста виявити охоту. Ознайомимо з найпопулярнішими з них.

 

Огляд. Такий метод потребує найбільше часу й нічого не коштує, але, якщо порахувати час, який спеціаліст витрачає на цю роботу, він стає найдорожчим. І чим більше стадо, тим дорожчим стає метод. За цей час спеціаліст міг би зробити багато корисної роботи, що спрацювала б на розвиток господарства, а не тупцювання на місці.

 

Маркування хвостів. Для цього методу потрібні лише дві позиції: маркерні олівці, якими маркують корінь хвоста, й час спеціаліста, котрий спочатку всіх тварин промаркує, а потім ще й виявлятиме охоту. А ми пам’ятаємо, що час — це найдорожче на фермі. Тож такий нібито дешевий метод не є економічно ефективним з погляду тайм-менеджменту. Не витрачайте час свого цінного спеціаліста на такі речі.

 

Камери. Метод дорожчий, але не надто зручний. Для роботи за цим методом по периметру корівника встановлюють камери, котрі, працюючи цілодобово, ловлять момент настрибування однієї корови на іншу — тобто одну з ознак статевої охоти. Щоб полегшити роботу спеціалістові й не змушувати його дивитися все багатогодинне відео, в такій системі є певні сенсори, що фіксують саме момент настрибування (коли корова перетинає уявну межу по висоті). Мінус такої системи — на відео не завжди видно номер тварини, також є ризик не побачити певну кількість корів в охоті, бо не спрацювали сенсори, або корови були далеко від камер. Не варто забувати й про «сліпі» зони. Тож система загалом цікава, але в менеджменті статевої охоти є й інші варіанти.

 

Системи виявлення охоти. Це браслети, нашийники або кліпси у вуха, всередині котрих вбудовано сенсори, що під’єднані до роутерів і комунікатора, які аналізують активність корови, таким чином виявляючи статеву охоту. Роки досліджень довели, що існує прямий зв’язок між проявленням охоти у корів і стрімким підвищенням рухової активності тварини. А оскільки кожна корова має свій власний сенсор, котрий реєструють у програмі під її номером та з її даними, такий спосіб майже не має шансу на похибку. Крім того, такі системи значно полегшують життя спеціалістам, бо до них завжди можна приєднати функцію аналізу споживання корму, жуйки, здоров’я та температури тіла. Завдяки всім цим опціям спеціалістам набагато легше аналізувати ситуацію у стаді й вчасно відреагувати на будь-які зміни, що можуть статися.

 

Звісно, є ще багато чинників, що впливатимуть на виявлення охоти, такі як світло, простір, вгодованість і здоров’я тварин тощо. Проте система виявлення охоти стане інструментом для аналізу ситуації та швидшого виправлення проблеми.

 

Для правильної побудови менеджменту осіменіння та складання правильного плану роботи, спеціалістам доречно ставити собі три ключових запитання, які допоможуть організувати процеси та виявити, у який саме період виникає проблема (якщо вона є):

• чи корова приходить в охоту;

• чи можете ви побачити охоту? (відсоток корів має так звану «тиху» охоту, тобто таку, котру ми не можемо побачити або виміряти);

• чи корова тільна.

 

Тепер поговоримо про економічний бік питання. Якщо корова телиться не щороку, господарство має збитки і як через витрати (на медикаменти, нову спермодозу, заробітну плату техніка штучного осіменіння та ветеринарного лікаря тощо), і через недоотримання коштів (менший надій, відсутність можливості продавати молодняк).

 

Пропущена охота однієї корови обійдеться фермерові в середньому у 6000 грн. Перераховуючи навіть на середню ферму в Україні з кількістю 400 дійних корів, ми вже матимемо 2,4 млн гривень збитків! Та й навіть якщо пропущена охота у 30% стада, вже можна говорити про збитки у 720 тис. гривень! А це — втрачений потенційний прибуток. За наявності системи виявлення охоти у корів можна повністю уникнути людського чинника, бо сенсор працює цілодобово, аналізувати ситуацію в будь-який час і в будь-якому місці (оскільки кожна така система має ще й додаток на телефон).

 

Підвищення показників виявлення охоти — це, як наслідок, підвищення показників запліднюваності та скорочення сервіс-періоду (час між отеленням корови та її наступною тільністю), економія коштів на оплату праці та ліків. До того ж немає потреби спостерігати за тваринами і, що найважливіше — зменшує гормональну стимуляцію охоти, а це, у свою чергу, зберігає як здоров’я тварини, так і ваші гроші.

 

Якщо ви маєте систему виявлення охоти та відносно невелике поголів’я, то можете перевести майже все стадо на природну охоту й назавжди відмовитися від масової гормональної стимуляції.

 

Економічна ефективність молочного виробництва зростає разом із ростом продуктивності корів. Основним чинником, що обмежує оптимальне відтворення на багатьох комплексах, є нездатність своєчасно й точно виявити корів, які прийшли в стан охоти. А кожен день яловості (нетільності) дорівнює втраті одного дня тільності або 0,0036 теляти. Знаючи кількість днів яловості по стаду й втрати телят, що припадають на один такий день, визначаємо кількість недоотриманих телят. Вартість одного теляти прирівнюється до вартості 1,5 ц молока. Визначаючи збитки від недоотриманого господарством молока, виходять із недоотримання за день яловості на 1 кг молока в розрахунку на 1000 кг ненадоєних за рік. Користуючись наведеною нижче формулою, можна обчислити збитки від яловості й економічний ефект від зменшення днів яловості завдяки запровадженню системи виявлення охоти в корів:

 

Нт = Т × М × С,

де

Т — кількість телят, недоотриманих за день яловості, гол.;

М — кількість молока, до якого прирівнюється одне теля, кг;

С — вартість молока, BYN.

 

Збитки від недоотримання молока, у свою чергу, обчислюють за такою формулою:

 

Нм = У × 1000 × З,

де

У — надій за лактацію, кг;
С — вартість молока, BYN.

А ще ж є витрати на утримання нетільних корів. Їх обчислюватимемо так:

Зс = УБС × Д,

де

УБС — збитки від одного дня яловості (утримання тварини), BYN;
Д — кількість днів яловості

Збитки одного дня утримання ялової тварини обчислюємо за такою формулою:

Уд = Нт + Нм + Зс.

 

 

Анна Качурець,

лікар ветеринарної медицини, тренер із Сигналів корів

газета “АгроМаркет”, вересень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали