Агромаркет
Головне:
Агромаркет

На першому місці — продуктивність

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
На першому місці — продуктивність

Наявність відпрацьованих агротехнологій, програми лояльності від постачальників і поради колег майже не впливають на вибір аграріями насіння.

 

Складні погодні умови під час сівби озимини, збільшення вартості основних ресурсів, законодавчі реформи — далеко не повний перелік викликів, що стоять перед аграріями у формуванні врожаю-2016. Утім, попри всі негаразди, результати мають усі шанси традиційно перевершити очікування напередодні весняної посівної кампанії.

 

Загальну посівну площу під культурами ярого клину можна оцінити, проаналізувавши структуру посівів за останні 5 років. Відповідно до цієї динаміки посушлива погода торік восени зумовила скорочення площ під озиминою до мінімального рівня — в 7,8 млн га.

 

Це на 13% менше, ніж було засіяно під урожай-2015 (9,0 млн га). Крім того, значну частину озимини засіяно в пізні терміни, що суттєво підвищувало ймовірність загибелі посівів під час перезимівлі. За моїми попередніми оцінками, нормальні озимі посіви буде збережено на площі близько 7,3 млн га, що майже відповідає мінімальному значенню показника 2012 року (7,1 млн га). Відповідно, для збереження балансу посівних площ обсяг сівби ярих культур оцінюється в 15,2 млн га. Це майже на 8% більше за торішній показник (14,1 млн га).

 

Структура посівів основних с.-г. культур в Україні, млн га
 

Зауважу, що показник може бути скориговано в бік збільшення, коли остаточно буде зрозуміла ситуація із обсягами загиблої озимини. Не виключено збільшення сумарної площі під ярими культурами до 15,5 млн га або навіть до показника 2012-го (15,8 млн га).

 

Найактуальнішою проблемою нині є забезпеченість основними ресурсами. Експерти ІА «АПК-Інформ» провели опитування українських аграріїв, за результатами якого зясувалося, що понад половина респондентів однозначно очікує збільшення виробничих витрат.

 

Найбільший приріст вартості аграрії очікують в сегментах ЗЗР та насіння. Так, понад 42% розраховують, що ціни збільшаться на 30–60% щодо торішніх показників. Близько 10% не виключають збільшення цін удвічі. Проте основна частина сільгоспвиробників усе ж сподіваються, що ціни не виростуть більше ніж на 30%.

 

На тлі таких тенденцій певне занепокоєння викликає рівень забезпеченості аграріїв цими ресурсами. На початок лютого менше за половину респондентів повідомили про повну забезпеченість основними засобами виробництва. До того ж майже для третини аграріїв рівень забезпеченості насінням, паливом, ЗЗР і добривами становив менше за 30% потреби.

 

Такий підхід до формування ресурсної бази, з одного боку, можна було б пояснити тим, що не до кінця сформовано розуміння, які саме культури ярого клину висіватимуться, та у якій кількості потрібно ресурси. З другого боку, нестабільна економічна ситуація та поточна ринкова кон’юнктура змушує сільгоспвиробників чекати з реалізацією збіжжя до останнього — до найкращої ціни. Тому ресурсна база, швидше за все, формуватиметься мірою потреби та фінансових можливостей підприємств. Крім того, не поспішаючи із закупівлею основних засобів, аграрії можуть здійснити вигідні закупівлі, взявши участь у програмах лояльності великих постачальників МТР. Саме напередодні сезону такі компанії активно змагаються за покупця, застосовуючи різні способи стимулювання. Зрозуміло, що, обираючи ту чи ту акційну пропозицію, аграріям слід із великою увагою зважити всі можливі ризики й оцінити реальну вигоду від дешевших закупок.

 

Основним чинником, що зумовлює формування ресурсної бази сільгосппідприємств, а також обсяги майбутнього врожаю, є вибір основних культур у структурі ярого клину. Близько 88% учасників опитування вже чітко визначилися з вибором Зокрема, близько 68% виробників планують висівати одразу кілька основних культур. І безперечним лідером є соняшник. Його планують сіяти понад 70% опитаних, дехто має намір збільшувати посівні площі.

 

Майже 60% аграріїв традиційно планують пересівати кукурудзою площі під загиблою озиминою. Проте про розширення площ під цією культурою говорять стриманіше. Загалом, згідно з оцінками аналітиків ІА «АПК-Інформ», цьогоріч у сегменті соняшнику цілком можуть бути сформовані рекордні посівні площі в обсязі понад 6,0 млн га. Також приріст посівних площ під кукурудзою оцінюється стриманіше. Площі під цією культурою прогнозуються на рівні 4,3 млн га. Основною причиною для того є різна кон’юнктура в названих сегментах. Так, на соняшник є високий попит на внутрішньому ринку, за наявного дисбалансу між сумарними потужностями й обсягами виробництва сировини. Кукурудза ж, як експортно орієнтована культура, перебуває під тиском світової кон’юнктури, де спостерігається перевищення пропозиції над попитом і глобальне зниження цін. А на тлі внутрішнього зростання витрат на виробництво їй дедалі складніше конкурувати на світовому ринку. Також аграрії доволі часто озвучували наміри збільшувати посіви під нішевими культурами, зокрема під гречкою, для якої сформувалася приваблива цінова кон’юнктура та дефіцит пропозиції.

 

Серед культур, яким надаватимуть перевагу у формуванні ярого клину, слід згадати також ячмінь. Понад 43% аграріїв планують збільшувати площі під цією культурою. Така тенденція зумовлена великим попитом на зернову на зовнішніх ринках. Другий рік поспіль навіть на тлі скорочення внутрішнього виробництва характерним є активний експорт українського ячменю. Так, за результатами 2014/15 МР було експортовано майже 4,5 млн тонн цієї культури, а за період із липня по січень поточного МР обсяги експорту сягнули 3,9 млн тонн.

 

Також у понад тричі збільшилися постачання у Китай та Японію, які входять до ТОП-3 найбільших імпортерів ячменю. Так, наприклад, за весь 2014/15 МР в Китай було експортовано близько 250 тис. тонн українського ячменю, що становило лише 3% загального імпорту зернової до цієї країни. Поточного ж сезону постачання в Китай збільшилися до 690 тис. тонн (за звітний період), що становить уже 10% прогнозованого обсягу китайського імпорту (7,0 млн тонн, згідно з даними USDA). До Японії, за прогнозованого імпорту в 1,3 млн тон, в липні-січні 2015/16 МР вже було поставлено близько 180 тис. тонн ячменю з України (14% річного обсягу японського імпорту). Загалом лише у ці дві держави за звітний період поточного МР було експортовано понад 860 тис. тонн українського ячменю, що втричі перевищує показник за весь 2014/15 МР (283 тис. тонн). Таким чином, попит із боку провідних держав-імпортерів цілком може сприяти збільшенню виробництва ячменю в Україні.

 

Основні культури для ярої сівби 2016 р.*
 

Запорукою збільшення виробництва будь-якої культури є якісне насіння. Тому останнім часом усе більше уваги приділяється цьому ресурсу. На тлі останніх законодавчих реформ, що передбачають нарахування ПДВ на імпортоване насіння, питання доступності якісного насіння постає перед вітчизняними аграріями гостро. Загальний насіннєвий фонд зернового й олійного сегмента рослинництва на сьогодні оцінюється у 2,4 млн тонн, з яких понад 88% припадає на зернові культури. Близько 56% загального насіннєвого фонду становить насіння пшениці, 23% — ячменю, близько 9% — сої та 5% — насіння кукурудзи.

 

Ще те питання — якою буде цьогорічна частка імпортного насіння в загальному насіннєвому фонді. Якщо проаналізувати такі показники для формування врожаю 2015 року, то можна побачити, що достатньо високі частки імпортного насіння використовуються у вирощуванні соняшнику, ріпаку та кукурудзи. Так, за загальної потреби насіннєвого матеріалу соняшнику у 26,0 тис. тонн торік близько 13,2 тис. тонн становило саме імпортне насіння (понад 50%). У формуванні врожаю ріпаку було використано майже 30% імпорт ного насіннєвого матеріалу, а в сегменті кукурудзи цей показник становив 24% загального насіннєвого фонду. Однак тут слід зазначити, що ще рік тому понад половину насіння кукурудзи було імпортного походження. До зниження показника привело розміщення своїх потужностей із виробництва насіння безпосередньо в Україні великими світовими компаніями. Виробництво забезпечується з імпортного генетичного матеріалу, але в умовах України. Відтак забезпеченість імпортним насінням виробництва кукурудзи є на рівні 50% або навіть перевищує цей показник. В сегменті насіннєвого матеріалу соняшнику ця схема розвивається не так інтенсивно, що зумовлено меншим обсягом ринку.

 

Щодо таких культур, як пшениця та ячмінь, то тут урожаї формуються переважно з вітчизняного насіння. Імпортується менше за 1% насіннєвого матеріалу. Для сої цей показник торік становив близько 1%.

 

У поточних умовах може бути доцільним налагодження аграріями власного виробництва насіння, особливо в сегменті зернових колосових культур, де шляхом якісної доробки насіннєвого матеріалу можна досягти суттєвого приросту врожайності. Крім того, виробництво насіння може стати одним зі способів диверсифікації ризиків. Адже попит на товарне зерно постійно змінюється, а якісне насіння буде завжди в ціні.

 

Щоправда, аграрії достатньо стримано ставляться до такої перспективи. За результатами опитування, лише 23% тих, хто не виробляє насіння ні для реалізації, ні для власних потреб, хотіли б в майбутньому опанувати цей сегмент. Основними причинами небажання розпочати виробництво й доробку насіння аграрії називали високу конкуренцію з боку великих компаній (54% респондентів із тих, що не планують працювати в насінництві), бюрократичні труднощі (45%) і великі витрати на виробництво за відносно невисокої прибутковості (29%). Також для багатьох респондентів причина була комплексною й містила всі названі чинники. В будь-якому разі використання якісного насіння є одним із базових чинників для збільшення виробництва зерна й олійних культур в Україні. Адже саме в насіннєвому матеріалі закладається генетичний потенціал продуктивності, а якість доробки насіннєвого матеріалу формує рівень використання цього потенціалу. Тому на тлі зміни агрокліматичних умов рік у рік зростає потреба в адаптованому та належним чином обробленому насінні.

 

Аналізуючи основні чинники, якими керуються аграрії у виборі насіння, можна побачити, що на першому місці стоїть саме продуктивність. На цьому наголосили близько 70% опитаних. На другому місці — вартість (17%), на третьому — відповідність зоні вирощування (10%). Такі чинники, як наявність відпрацьованих агротехнологій, програми лояльності від постачальників і поради колег, майже не впливають на вибір насіння аграріями. Саме висока продуктивність зернових та олійних у поточних складних економічних умовах може дозволити аграріям збільшити прибутковість виробництва.

 

Загалом цієї весни на аграріїв укотре чекає складна посівна кампанія з великими обсягами сівби та труднощами з формуванням ресурсної бази. Очікується певна зміна структури посівів, а основні ставки зроблено на культури з найбільшим попитом. Насамперед ідеться про формування рекордних посівних площ під соняшником, і не виключається збільшення площ під ячменем, якому передувало скорочення посівів протягом 5 попередніх сезонів.

 

На початок посівної кампанії буде зрозуміла остаточна картина з озимими посівами, що дозволить сформувати більш точні та деталізовані прогнози. Свої коригування, звичайно ж, будуть вносити погодні умови, але перспективи достатньо оптимістичні.

 

 

Андрій Купченко, аналітик ІА «АПК-Інформ»

газета “АгроМаркет”, березень 2016 року

   

    

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
  

 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись: