Овочі-Ягоди-Сад
Головне:

Як правильно інвестувати в малиновий бізнес, щоб отримати прибуток?

Малина як бізнес

Малина як бізнес
Малина в господарстві «Оріль-Еко». На фото Сергій Коробкін (директор) та Андрій Оселедець (управляючий)

Як правильно інвестувати в малиновий бізнес, щоб отримати прибуток? У чому специфіка вирощування цієї ягоди в південних регіонах України? Своїми порадами ділиться консультантка з агрономічних питань, експертка з міжнародним досвідом роботи Ганна Луцько.  

Викладений у цій статті матеріал є вступною частиною онлайн-курсу «Малиновий бізнес. Покрокова інструкція», що був організований «Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва» (UHBDP). 

Основною лекторкою курсу стала Ганна Луцько. Пані Ганна має вищу агрономічну освіту, упродовж багатьох років здійснює агрономічний супровід підприємств, допомагаючи їм вийти на новий, вищий рівень ефективності. 

Зі слів Ганни Луцько, перш ніж інвестувати в малиновий бізнес, треба від початку враховувати багато чинників: від кліматичної зони, в якій знаходиться господарство, вибору сорту і до аналізу ринку реалізації готової продукції. Надзвичайно важливо правильно і грамотно інвестувати у виробництво, щоб не лише якнайшвидше повернути вкладені кошти, а й їх примножити. 

ОСОБЛИВОСТІ ПІВДНЯ 

Виробництво малини в південних регіонах має свою специфіку. Наприклад, перевагою в цих кліматично-погодних умовах можна вважати можливість раннього весняного старту. 

Притаманне Півдню спекотне літо — певний мінус, адже в спеку пересихає і стає стерильним пилок, а отже, не відбувається правильного запилення ягід. На це теж треба зважати, вибираючи оптимальні моделі вирощування малини. 

Ще однією проблемою для Півдня є дефіцит вологи. Його можна поповнити шляхом крапельного зрошення, проте не слід забувати, що поливна вода в південних регіонах має погану якість. Зокрема, інтенсивне випаровування у спеку і недостатнє надходження весняних талих вод сприяє її підвищеній солоності. Така поливна вода не лише заважає отримати якісний урожай, а й погіршує якість ґрунту. Тому перш ніж почати малиновий бізнес, слід розібратися з питанням якісного водозабезпечення. 

Особливість південних регіонів полягає в тому, що землі там не дуже родючі. Колись Дніпровщина мала багаті чорноземи, але тепер навіть на її полях уміст гумусу прирівнюється до вмісту в дерново-підзолистих ґрунтах. У поєднанні з неякісною поливною водою і спекотним літом це додає складності для виробників ягід. 

Попри все, зауважує Ганна Луцько, перевагою Півдня залишається рання весна, а отже, й можливість вирощувати ранню ягідну продукцію з високою маржинальністю. 

— Наведу простий приклад зі своєї практики. На одному з агропідприємств у Київській області ми в лютому запустили проєкт з вирощування суниць садових у закритому ґрунті, на кокосових матах. Тобто вже наприкінці зими «розбудили» рослинки, почали їх підживлювати, досвічувати, обігрівати, що коштувало недешево. У результаті отримали першу товарну ягоду 10 квітня. І в той самий час свою ранню суницю садову вивели на ринок господарства Херсонщини: із плівкових теплиць, але без опалення, досвічування, а значить, без таких суттєвих затрат, як на Київщині. От і порахуйте собівартість тієї й іншої ягоди. На додачу приплюсуйте ще й чудовий смак херсонських суниць: так, як насичує ягоди смаком південне сонце, не зможуть жодні лампи досвічування. Тому господарникам обов’язково треба скористатися перевагою, наданою самою природою.

ВИБІР ДІЛЯНКИ 

З огляду на можливість раннього весняного старту для вирощування малини в південних регіонах варто орієнтуватися на свіжий ринок: це значно вигідніше, ніж вирощувати її, скажімо, для заморожування. Але малина — одна з найбільш м’яких ягід. Саме тому, до речі, на європейських прилавках у свіжому вигляді вона така дорога: через м’якість та делікатність її складно транспортувати на великі відстані. Це треба враховувати, оцінюючи придатність земельної ділянки, призначеної для її вирощування. 

В ідеалі ділянка повинна мати зручний під’їзд з рівним твердим покриттям і розміщуватися поблизу великих міст (у межах 100 км), де можна забезпечити збут продукції. Інакше, якщо транспортування буде тривалим, а дорога розбитою, доправити якісну свіжу ягоду до споживача буде неможливо. Велике значення має також можливість підключення до енергоджерел і наявність поблизу ділянки природних джерел водопостачання, як-от: річка, ставок чи озеро (як зазначалося вище, вода зі свердловини може мати погану якість). 

ОЦІНКА ЯКОСТІ ҐРУНТУ 

— Нещодавно випала нагода консультувати переробників ягід, які мають виробництво із заморожування, — розповіла Ганна Луцько. — Раніше ягоди для переробки вони закуповували, але зрештою вирішили їх вирощувати, аби мати певність щодо належної якості. Уже було придбано на аукціоні землю, і навіть зорано; було складено бізнесплан і прораховано вартість проєкту. Коли я приїхала на це підприємство з аудитом і побачила земельну ділянку, то зрозуміла, що отримати на ній якісний урожай ягід не вдасться. Я це побачила як агроном, і потім лабораторія, яка досліджувала зразки ґрунту, підтвердила: через високий рівень наявних у ґрунті карбонатів вирощувати тут ягоди недоцільно. Тепер цю земельну ділянку продадуть і придбають іншу, більш відповідну. 

Отже, перш ніж засаджувати ділянку малиною, слід відібрати зразки ґрунту, згідно з протоколом, та відправити їх для аналізу в одну з профільних лабораторій. Лабораторія має бути з хорошою репутацією, надавати комплексні послуги для підтримки агровиробників, щоб мати змогу підібрати базову систему живлення для рослин. 

ОЦІНКА ЯКОСТІ ВОДИ 

Якщо поблизу немає відкритого джерела водопостачання і cкладно самостійно передбачити якість води з майбутньої свердловини, варто звернутися по допомогу до спеціалістів зі зрошення, які мають карти з водними горизонтами та можуть професійно оцінити якість місцевої води. Вони роз’яснять, якими можуть бути ризики водопостачання, де варто робити свердловину. Така консультація буде набагато дешевшою, ніж кошти, які фермер може вкласти в стаціонарні споруди для водопостачання, що зрештою виявляться неефективними. 

— Коли в околицях Запоріжжя ми починали черговий ягідний проєкт, фахівці з поливу нам запропонували, хоч це й не близько, брати воду з Дніпра, адже вода зі свердловини мала б підвищену солоність. Після усіх прорахунків з’ясувалося, що цей варіант справді ефективніший і вигідніший, — навела приклад Ганна Луцько. 

Вирощувати малину під накриттям можна з використанням зворотного осмосу (технологія очищення води із застосуванням напівпроникних мембран). Це затратно, тож може окупитися лише в інтенсивному ягідництві. 

ВИБІР МОДЕЛІ ВИРОЩУВАННЯ 

У південних регіонах можна з високою маржинальністю вирощувати літню малину: у відкритому ґрунті (якщо дозволяє якість води), або в тунелях — у ґрунті чи в контейнерах. Можна також вирощувати ремонтантну малину на два врожаї: в контейнерах у тунелях, із затіненням у спекотний період. 

— В Азербайджані, де також спекотна весна й літо, ми в тунелях отримували малини по 20 т з гектара, – розповідає Ганна Луцько. — Тоді як у відкритому ґрунті ті самі сорти давали лише 5 т з гектара. До того ж ягоди суттєво відрізнялися за якістю: за умов застосування однакових технологій і однакових добрив якість ягід з тунелю, на відміну від ягід з відкритого ґрунту, була на порядок вищою. У кінцевому підсумку з ділянок малини площею 1 га в тунелях і площею 5 га у відкритому ґрунті було зібрано майже однакову кількість продукції. Варто також зазначити, що малину, яка вирощувалася у відкритому ґрунті, обслуговувала бригада з 20 осіб, натомість для роботи в тунелях було достатньо всього 4–6 працівників, які, до речі, працювали в більш комфортних умовах. 

Багатьох закритий ґрунт відлякує тим, що потребує додаткових фінансових вкладень. Але ж не обов’язково витрачатися на дорогі імпортні теплиці. 

— На одному з підприємств у Херсонській області, яке я консультувала, встановили кілька теплиць тунельного типу харківського виробництва — завширшки 10 м і завдовжки 50 м. Вони доволі непогані, хоча, можливо, потребують удосконалення щодо провітрювання, бо відкриваються лише з одного боку. А загалом до них більше немає претензій. Тож коли херсонські аграрії побачили переваги цих сучасних тунелів, твердо вирішили раніше встановлені аматорські конструкції розібрати і замінити їх на якісні теплиці. Словом, раджу одразу робити щось невелике, але якісне. До речі, деякі агропідприємства самі навчилися виготовляти теплиці-тунелі за іспанськими проєктами, а також за проєктами «Хайгроу», і доволі вдало, — зазначила експертка. 

БІЗНЕС-ПЛАН 

Критично важливо скласти детальний бізнес-план, навіть якщо фермер господарює поки на половині гектара у відкритому ґрунті. Бізнес-план — документ, який показуватиме реальні затрати для старту, а також поточні витрати. 

Дехто вважає, що достатньо порахувати кількість саджанців на гектар, обчислити їх вартість, додати вартість оренди чи придбання землі — і справу зроблено. Потім потенційний урожай з ділянки (звісно, ідеальний) множать на вартість кілограма ягід. Цифра зазвичай виходить вражаючою, тож фермер з ентузіазмом починає проєкт, а в процесі стикається з багатьма додатковими витратами й труднощами. Адже закупівля саджанців — це насправді лише 10–15% у структурі витрат, потрібно також враховувати витрати на облаштування ділянки, боротьбу з бур’янами, придбання техніки, добрив, засобів захисту, облаштування гряд і шпалер тощо. 

Отже, лише тоді, коли все прораховано згідно з технологічними картами, можна рахувати, скільки коштів фермер отримає за потенційний урожай і з чим залишиться в кінцевому підсумку, з якого року зможе отримувати прибуток. 

ВИБІР СОРТУ 

Вибір сорту диктує і стратегію продажу, і цінову політику. Скажімо, ягоди доволі популярного українського сорту малини Феномен можуть коштувати в сезон по 100 грн за кілограм ранньої продукції. Водночас ягоди сорту Пшехіба, який підходить для вирощування в південних регіонах, можна продати й по 400 грн за кілограм. Чому? Бо цей ранній літній сорт малини просто феноменальний за своїми якостями: ягоди дуже великі (до 14 г), хорошої форми, привабливого яскраво-червоного кольору (який дещо темніє після збирання), з глянцевим блиском. Вони мають чудовий десертний смак і до того ж ідеальні для транспортування. 

Якщо ж узяти для порівняння літній сорт Туламін, то хоча він і доволі хороший, і ягода смачна та чудово тримається на кущі, проте його не повезеш далеко: він швидко зійде з дистанції, перетворившись просто на «кашу». Тому вибір сорту — справа надзвичайно важлива. 

Ганна Луцько радить: 

— Завжди і в усьому використовуйте найсучасніші технології, обираючи найвідповідніші сорти, найефективніше обладнання і агрегати для догляду за насадженнями. Пам’ятайте: щоб бути успішним бізнесменом, треба бути прогресивною людиною.   

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали