В останні роки все більше відчуваються ознаки зміни клімату у світі та, зокрема, в Україні, в бік підвищення середньорічних, і, особливо, літніх температур. Тому проблема перегрівання організму свиней у пікові літні місяці, які незабаром почнуться, набуває дедалі більшої актуальності. Підвищення температури несе великий ризик розвитку теплового стресу. Це завжди на думці в кожного виробника, який працює у свинарській галузі. Ситуація ще більше ускладнюється суворою вимогою інструкції із запобігання занесення в господарство збудників африканської чуми свиней — повної заборони вигулу свиней на літніх площадках під прикриттям або навісами.
Серед зоогігієнічних умов утримання свинопоголів’я стабільність оптимального теплового режиму відіграє дуже помітну роль. Перевищення норм температурного режиму свинарських приміщень у найкращому разі призводить до відчутного зменшення приростів маси тіла тварин, а в гіршому — закінчується наростанням патологічних змін в організмі, аж до коматозного стану і летальних наслідків.
Клінічними симптомами точки «критичного теплового стресу», після якої починаються вже морфологічні зміни в органах і тканинах свиней, є сильне частішання дихання (задишка); млявість рухів; зменшення споживання корму для вповільнення утворення внутрішнього тепла під час перетравлення їжі (фізична теплота); зниження приросту поросят на відгодівлі; зниження вироблення молока у свиноматок, що годують, втрата маси тіла; діарея; збільшення споживання води; збільшення діурезу; м’язовий тремор і слабкість.
Першою реакцією свиней на тепловий стрес є зниження споживання корму, що напряму впливає на продуктивність тварин. Кишківник — один з органів, що найбільше страждає від зайвого тепла. Крім того, під час теплового стресу рух крові перенаправляється до периферії, щоб сприяти виділенню тепла. Отже, на кишківник й інші внутрішні органи негативно впливає зниження доступу до кисню й поживних речовин.
Суттєво знижується сорбційна здатність кишківника через скорочення кількості функціональних ентероцитів і негативного впливу підвищеної температури на клітинний транспорт основних поживних речовин.
Прямими наслідками теплового стресу є запалення кишківника й окисний стрес. Кишкове запалення негативно впливає на морфологію й порушує нормальну функцію кишкового бар’єра, тим самим змінюючи процеси травлення й усмоктування, збільшуючи кишкову проникність, в остаточному підсумку приводячи до синдрому підвищеної кишкової проникності та низької продуктивності.
Крім того, у свиноматок і кнурів, які страждають від теплового синдрому, спостерігається пригнічення репродуктивної функції, що знижує загальну ефективність виробничої технології.
Правила годівлі
Для профілактики розвитку патологічних змін варто застосовувати як традиційні, так і новітні методи регуляції й оптимізації температури в свинарських приміщеннях. Перш за все за високих літніх температур потрібно оптимізувати щільність утримання свиней, якщо немає можливості поліпшити вентиляцію.
Одним із найефективніших способів зниження інтенсивності тепловиділення вважається зменшення споживання корму. Роль скорочення споживання корму тим важливіша, чим більша маса тіла тварини. За вирощування свиней із масою тіла 60–100 кг влітку набір ваги відбувається на 15–20% повільніше, ніж узимку. Деякою мірою цей ефект пов’язаний зі зниженням споживанням корму в спекотний період.
Треба уникати годування тварин у найспекотніший час доби — тваринам потрібна енергія, щоб охолоджуватися, а не перетравлювати їжу, враховуючи, що тварини частіше споживають корм, коли прохолодніше. Обов’язково додавати електроліти, щоб допомогти тваринам утримувати вологу шляхом стабілізації осмотичного тиску. Вводити в раціон масляну кислоту й антиоксиданти — вітамін Е (α-токоферол) та вітамін С, селен і бетаїн, що можуть зменшити негативний вплив кортикостерону, підвищений синтез якого був спричинений стресом.
Згодовувати добовий раціон треба малими порціями, щоб стимулювати споживання корму. Одночасно збільшити вміст жиру, зменшити кількість сирого білка й оцінити якість клітковини раціону. Перетравлення клітковини вимагає та виділяє багато енергії, тому обов’язково слід годувати тварин легкозасвоюваними кормами. Метаболізм жиру генерує менше ендогенного тепла, ніж метаболізм ферментації білка та клітковини в товстій кишці. Тому слід уникати згодовування надлишку білка, щоб зменшити метаболічне виробництво тепла, але одночасно слід звернути увагу на амінокислотний профіль і вміст, щоб задовольнити потреби свині. Підтримання свиней у спекотну погоду передбачає забезпечення цих тварин великою кількістю прохолодної та чистої питної води. Тварини п’ють приблизно вдвічі більше, ніж їдять, а в разі поганого самопочуття перестають їсти, перш ніж припинити пити. Постійне забезпечення чистою прохолодною питною водою допомагає їм адаптуватись до стресу.
За високої температури швидкість зростання кількості небажаних бактерій та інших мікроорганізмів у воді напувалок зростає, тому треба звернути додаткову увагу на якість води. Доведено, що органічні кислоти пригнічують розвиток небажаних бактерій. Баланс макроі мікроелементів заслуговує на додаткову увагу в періоди теплового стресу, щоб виправити електролітний дисбаланс.
Способи охолодження
Хоча рефлекторна інтенсифікація периферійного кровообігу у свиней уважається неефективною для виведення тепла тіла, її можна використати, застосовуючи відносно новий метод крапельного нанесення води на холку і спину свиней (штучний піт), де під дією примусової вентиляції відбуватиметься випаровування цієї води й додаткове розсіювання тепла.
Коли використання води необмежене, треба спробувати застосувати систему туманоутворення в приміщенні, де утримують свиней. Під час розбризкування води протягом 1–2 хв через кожні 20–30 хв волога випаровується зі шкіри свині, перш ніж намочити її, і процес охолодження запускається циклічно, що ефективніше за безперервну подачу води.
З інших інженерно-технічних засобів і методів запобігання чи полегшення перебігу теплового стресу, слід зазначити облаштування сучасних систем примусової вентиляції приміщень для утримання свинопоголів’я та заходи з максимального зменшення безпосереднього впливу зовнішніх джерел тепла. Важливо збільшити швидкість вентиляції до максимуму, дозволеного нормативними показниками. Це вже буде мати великий ефект. Проте ефективне використання конвекційного методу можливе тільки за умови технології «тунельної» системи вентиляції, коли витяжні й нагнітальні вентилятори розміщено в горизонтальній площині на рівні технологічної зони. Якщо ж пікова денна температура зовнішнього повітря тривалий час досягає +30 °C і вище, слід використовувати додаткові системи охолодження, зокрема системи випарного типу, в основі роботи яких принцип поглинання тепла випаруваною рідиною.
Окрім того, для зниження температури у виробничих корпусах можна затонувати рідкою емульсією вапна всі вікна, на зовні приміщення свиноферм побілити вапном або пофарбувати у світлі кольори, які відбивають сонячне проміння, — для скорочення поглинання тепла; затінити стіни й частково дах зеленими насадженнями; спорудити легку теплоізольовану підвісну стелю, що створює буферну зону (горище) між дахом і робочим об’ємом свинарника.
The Ukrainian Farmer
