Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Уміючи працювати з данською генетикою, можна відлучати по 40 поросят від свиноматки на рік

Опорос по-данськи

Опорос по-данськи

Уміючи працювати з данською генетикою, можна відлучати по 40 поросят від свиноматки на рік  

Серед європейських країн Данія вважається визнаним лідером у галузі свинарства, а її технології в цій сфері — одними з найсучасніших у світі. На цій галузі багато в чому тримається добробут цілої держави, оскільки в країні виробляють понад 325 кг м’яса свинини на душу населення. 

Данська генетика свиней на світовому ринку відома своїм високим потенціалом завдяки багатоплідності та високим середньодобовим приростам. Племінна програма данського свинарства побудована на трьох породах свиней: Данський Ландрас та Данський Йоркшир (материнські лінії, в результаті схрещування яких отримуємо гібрид F1 — основну виробничу свинку), та термінальна лінія — Данський Дюрок. 

Наразі спостерігається тенденція не ухильного скорочення кількості тваринницьких господарств з одночасним підвищенням їх продуктивності. Тобто завдяки вдосконаленню генетичних особливостей свиней збільшилася кількість народжених поросят на свиноматку. Тенденцію розвитку данської генетики протягом останнього десятиліття показано на рис. 

Рис. Тенденція розвитку данської генетики 2011–2020 рр.

Таких показників не можна було б досягти без старанних зусиль і відповідальної праці. Крім того, система побудована таким чином, що інвестуються колосальні кошти на наукові дослідження та ведення селекційної роботи, залучаються провідні науковці світу. Тому не дивно, що на сьогодні данське племінне свинарство вважається найкращим у світі. 

Гіперпродуктивність данської генетики означає не лише більшу кількість народжених поросят, а й більшу кількість забійного м’яса за сталої кількості маточного поголів’я, що, своєю чергою, сприяє збільшенню доходів фермера. 

Звісно, робота з таким потенціалом вимагає певних умінь і навичок та посилення уваги на певних особливостях. Так, оскільки для вигодовування великої кількості поросят данської генетики використовують «свиноматок-мачух», необхідна дещо більша кількість місць у секції опоросу. Але з тим потрібно утримувати меншу кількість маточного поголів’я данських свиноматок проти інших генетик. Таким чином, така особливість скорочує кількість опоросів на тиждень, кількість місць у секції очікування та зменшує кількість необхідного ремонтного поголів’я, — все це, своєю чергою, знижує собівартість виробництва поросят. 

Особливістю данської генетики також є те, що данські свиноматки народжують більше поросят. Водночас данські свинарі практикують інтенсивне використання свиноматок за рахунок «свиноматок-мачух». 

Основним завданням для менеджменту сектору опоросу з данською генетикою є збереження новонароджених поросят. Проте, щоб вони з’явилися на світ здоровими та міцними, починати працювати над цим потрібно заздалегідь. 

Вплив свиноматок на поросят 

Одним із головних аспектів зниження падежу поросят у підсисний період є здоров’я свиноматки впродовж поросності й опоросу. Від цього безпосередньо залежить як збереженість поросят, так і їхня вага на момент народження та відлучення. Якість годівлі поросних свиноматок впливає на внутрішньоутробний розвиток плодів і їхню масу на момент народження, а також майбутню здатність до секретування молозива/молока. Так, наприкінці поросності потреба свиноматки в поживних речовинах зростає на 30%. У період лактації корм повинен бути високопоживним і добре збалансованим, годівля — згідно з нормами. Це забезпечить секретування достатньої кількості молозива та молока для вигодовування великих гнізд без залучення резервів організму (свиноматка не повинна бути худою, а втрата шпику впродовж лактації перевищувати 3–4 мм). 

Таким чином, за 14 днів до опоросу варто на 30% збільшити поживність корму та вміст у ньому протеїну та жирів (рекомендують додавати риб’ячий жир, лляну олію). На 70–110-й день поросності важливо ввести в раціон аргінін, що необхідний для регуляції плацентарно-плодового кровотоку — передачі поживних речовин і кисню від матері до плоду. Крім того, раціон поросних свиноматок має бути збалансованим за рівнем мінералів і вітамінів. Зокрема, містити фолієву кислоту, вітамін А, залізо, цинк і магній, що важливі для забезпечення нормального розвитку плодів. 

Допомога під час опоросу 

Присутність досвідченого оператора на опоросі дає змогу контролювати процес кожні 30 хв, а також: 

• зменшити кількість мертвородів вчасним наданням допомоги; 

• збільшити виживаність слабких поросят шляхом підсаджування їх до соска для споживання молозива в перші години після народження. Слід забезпечити доступ 100% поросят до молозива протягом перших 12 год з моменту народження. Якщо поросят більше, ніж робочих сосків, застосувати систему split milking, тобто поділити гніздо на дві групи й почергово кожній із них надати доступ до свиноматки; 

• знизити ризик гіпотермії (обтирання поросят від плацентарних рідин, розміщення поросят під лампою для обігріву тощо). 

Забезпечення належних умов утримання 

Забезпечення належних умов утримання передбачає створення комфортних умов перебування свиноматки й поросят шляхом правильно спроєктованого дизайну боксу для опоросу та підтримання відповідного мікроклімату у виробничому приміщенні. Для комфортного перебування свиноматки й поросят у боксі опоросу його площа має сягати 4 м. (довжина — 2,4–2,5 м, ширина — 1,7–1,9 м), а площа для поросят з обігрівом — 0,5–0,7 м.. Підлога в боксі має бути щілинною. Проте, щоб знизити ризик травмування сосків свиноматки, рекомендують, щоб підлога під свиноматкою була чавунною з невеликими щілинами. 

Налаштування мікроклімату в цеху опоросу є комплексним, бо має задовольнити потреби як свиноматок, так і поросят. Важливо забезпечити місцеве джерело тепла (лампа, навіс чи килимок для обігріву) в зоні для поросят, що дасть змогу підтримувати температуру середовища на рівні +30 °C, в той час як для свиноматок потрібна температура на рівні +15…+18 ˚C. Наявність підстилки з тирси чи соломи може зменшити втрати тепла поросят і сприятиме підтриманню сухості в зоні їх відпочинку. 

Недотримання санітарно-гігієнічних вимог у цеху опоросу та правил біобезпеки збільшують патогенне навантаження, що в комплексі з іншими чинниками сприяє зростанню рівня захворюваності поросят (типова проблема — діарея бактеріальної чи вірусної етіології). 

Разом із тим успішність виконання заходів у процесі опоросу значною мірою залежить від знань й умінь, навичок і мотивації персоналу, який працює в цеху опоросу. Чим досвідченіші та відповідальніші працівники, тим кращим буде результат. 

Допомога після опоросу 

Після опоросу тварини також потребують ретельного догляду, тому хворих свиноматок або тих, що не проявляють апетиту чи яким надавалася рододопомога, потрібно забезпечити знеболювальним. Усім тваринам обов’язково слід забезпечити доступ до води. Також у перший день рекомендовано 2–4 рази відокремити поросят (закрити в їх куточку) під час годівлі свиноматки. 

Свиноматки-мачухи 

Для оптимізації роботи в секції опоросу менеджмент великих гнізд застосовує систему перехресного вигодовування або свиноматок-«мачух». Ця система передбачає, що «зайвих» (яких не може вигодувати свиноматка) поросят починають підсаджувати до інших свиноматок. При цьому варто пам’ятати, що всі поросята повинні отримати молозиво від матері чи свиноматки, яка поросилась того самого дня. 

Не всі свиноматки придатні на роль «мачух». Перевірте історію опоросів, щоб зрозуміти, як тварина поводилася з попередніми гніздами, скількох поросят і якої маси відлучили, відсоток падежу сисунів тощо. Намагайтеся обрати молоду свиноматку (2–3–4-го опоросу), яка має принаймні 12 невеликих, але добре сформованих робочих сосків, спокійна (не агресивна й не боїться людей), не ховає вим’я від поросят. У Данії загальноприйнятою є практика, коли свиноматка вигодовує на одне порося більше, ніж має функціональних сосків. У гнізді свиноматки рекомендують лишати 14–16 поросят. 

Але завжди варто пам’ятати, що свинка — це не виробничий станок, а живий організм, тому потребує відповідного ставлення. А також мати на увазі, що під час роботи з будь-якою генетикою варто враховувати, що кожна ферма індивідуальна, тому має самостійно обирати найприйнятніші способи та методи роботи. 

Знаючи вказані вище особливості та вміючи з ними працювати, доволі легко розкрити потенціал данської генетики, відчути її перевагу та відлучати по 40 поросят від свиноматки на рік. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали