Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Запобігти появі небезпечних переносників інфекції можна систематичною ретельною дезінсекцією

Щоб муха не пролетіла

Щоб муха не пролетіла

Запобігти появі на свинокомплексі небезпечних переносників інфекції можна систематичною ретельною дезінсекцією  

Нещодавно вчені Національного ветеринарного інституту Данії провели дослідження й з’ясували, що джерелом зараження свиней африканською чумою крім уже відомих може бути особливий вид мух. Підштовхнуло науковців звернутися до цієї теми питання, чому АЧС заражаються навіть свині, яких утримують на свинокомплексах із високим рівнем захисту, з безпрецедентним дотриманням правил біобезпеки, куди, як то кажуть, і муха не залетить. З’ясувалося, для мух бар’єрів немає. 

Міркуючи над можливими способами перенесення мухами вірусу африканської чуми, вчені припустили, що це можливо, коли тварина разом із кормом з’їсть і муху. Звісно, не звичайну дрозофілу, а, наприклад, кровосисну кінську муху (осіння жигалка) із сімейства ґедзів. Хід думок науковців логічний: після ймовірного контакту з одними з найнебезпечніших переносників хвороби, дикими кабанами, кровосисна муха може залетіти на ферму і потрапити в корм свиней, а звідти й до організму тварин. Той факт, що найвища активність цього виду мух припадає саме на літній період, тобто коли найчастіше фіксується епідемія, на думку данців, є ще одним підтвердженням їхньої теорії. 

Відтак для перевірки своєї версії науковці вирішили нагодувати піддослідних свиней кінськими мухами, яких до цього годували кров’ю хворих свиней. В експерименті було залучено три групи по чотири свині. Тваринам із першої групи ввели в ротову порожнину один мілілітр зараженої крові, з другої групи — кашу з 20 кінських мух, третю нагодували «пирогом» із такої самої кількості кровососів. За підсумками дослідження виявилося, що в семи з восьми тварин другої й третьої груп через 5–11 днів виявлялися клінічні симптоми АЧС. Проте в жодної з 12 учасниць експерименту в сироватці не виявлено антитіл до вірусу африканської чуми. 

Звідси вчені дійшли висновку, що кровосисні кінські мухи майже на 100% здатні заражати свиней на африканську чуму. Після розголошення результатів досліджень данські свинарі негайно встановили у своїх системах вентиляції захисні фільтри. 

Небезпечні членистоногі 

Ризик зараження АЧС через кровосисних мух — це тільки одна з небезпек для поголів’я свиней, щоправда, найбільша, від якої не існує ліків і вакцини. Окрім вірусу чуми різні види жигалок поширюють сибірку, бешиху, туляремію, анаплазмоз, парафіляріоз й інші заразні хвороби тварин. Загалом до механічного перенесення вірусів залучено різні види комах ряду двокрилих. Віруси швидко інактивуються в ротовому апараті комах, і деякі з них здатні виживати в таких умовах кілька днів або тижнів, подовжуючи тим самим потенційний період передачі інфекції. 

Про щільність популяцій небезпечних членистоногих і їхнє видове різноманіття можна дійти висновку на основі дослідження учених Національного наукового центру «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини» (м. Харків), проведеного в Лісостеповій і Степовій зонах України. Так, на території Лівобережної України було виявлено 42 види кровосисних членистоногих: іксодові кліщі роду Ixodes ricinus та I. persulcatus, які для України є найпоширенішими та найнебезпечнішими для сільськогосподарських тварин і людини, гнус (мошки, комарі, ґедзі). А в місцях мешкання диких кабанів виявлено павукоподібних і комах, з яких медично-ветеринарне значення мають 18 видів кровосисних двокрилих, 25 видів твердокрилих і сім видів кліщів і павуків. Окрім того, тільки на території Харківської області було зареєстровано 29 видів мокреців, серед яких були виявлені види Culicoides chiopterus, C. obsoletus, C. Pulicaris. Відомо, що в західних регіонах Україні від мокреця C. pulicaris виділяли нейротропний вірус, натомість у Харківській області C. pulicaris є одним із наймасовіших видів. 

Окрім того, харківські вчені вивчили роль кімнатної мухи як механічного переносника інфекційного ринотрахеїту та вірусної діареї. Отримані дані реакції імунофлюоресценції дають змогу дійти висновку, що кімнатна муха (M. domestica) у разі великого скупчення в скотарських приміщеннях може бути переносником цих захворювань, якщо контактуватиме з хворими тваринами. 

Способи боротьби 

Мухи з огляду на їх мобільність і поширеність становлять значну небезпеку для тваринницьких господарств. За сприятливих умов тривалість життя мух у приміщеннях свиноферм у середньому становить два тижні. За цей час самки можуть відкласти тисячі яєць у гноївці. Щоб активно розмножуватись, мухам потрібні тепло, волога та світло. Яйця більшості мух найкраще дозрівають за температури +30…+35 °С за вологості 25–65%. За температури нижчої від +16 °С, браку освітлення їхній розвиток гальмується. Окрім того, слід пам’ятати, що мухи не люблять рухомого повітря, тому вкрай важливо приміщення ферми забезпечити витяжною вентиляцією. 

Боротьбу з мухами варто починати з визначення місць їхнього виплоду. Знищивши це джерело розмноження мух, можна розірвати цикл відтворення й істотно зменшити популяцію комах. Такими місцями можуть бути залишки корму та гній. Тож чистота біля годівниць — запорука здоров’я поголів’я. Слід дотримуватися принципу «зайнято — порожньо», також ретельно вимивати станки та приміщення між партіями свиней. Важливо регулярно чистити гноєзбірні канали, міняти підстилку. Тверду фракцію гною, яку зберігають на території ферми, потрібно вивозити мінімум раз на тиждень. Або ж купу гною можна накривати чорним поліетиленом — він вбиратиме сонячне проміння, нагріватиметься й личинки гинутимуть. Окрім того, гноївку слід обробляти відповідними засобами, зокрема ларвіцидами. 

Дорослі мухи найчастіше сідають на вікна, стелю, лампи. Боротися з ними можна за допомогою різних засобів — установлюючи сітки, пастки та застосовуючи інсектициди. Розрізняють внутрішні та зовнішні засоби проти мух. Останніми обробляють вікна й двері ззовні приміщення, контейнери для сміття та інші привабливі для мух місця. Всередині приміщень інсектициди потрібно використовувати обережно. Є препарати, які можна застосовувати в присутності тварин, обприскуючи місця скупчення мух, — вікна, стелю, обігрівальні рефлектори тощо, і такі, якими обробляють тільки порожні приміщення, наносячи інсектициди на всі внутрішні поверхні. Потрібно дотримуватися заходів безпеки, зокрема запобігати потраплянню хімічних препаратів у годівниці та напувалки. Свиней можна заводити у приміщення через 2 год після обробки та 30-хвилинного провітрювання. Повторюють дезінсекцію суцільним методом зазвичай через 2–З тижні залежно від чисельності мух. 

Для дезінсекції порожніх і заселених тваринами приміщень застосовують аерозолі. Для зручності можна застосовувати спеціальні автоматичні розприскувачі, які виприскують хімічний препарат з установленою частотою. 

Контактні інсектициди — один із найефективніших методів боротьби з мухами. Отруйні речовини наносять на стелі, стіни й інші поверхні, де мухи відпочивають. Комахи контактують з інсектицидами й гинуть. Один із різновидів контактних інсектицидів — отруйні приманки, які розставляють у місцях скупчення мух. Такі препарати зазвичай діють миттєво — через 5–10 хв, спричиняючи параліч і смерть комах. Використовувати їх потрібно так, щоб вони не потрапили у їжу тварин. 

Щоб уникнути вироблення резистентності до контактних інсектицидів, препарати потрібно періодично змінювати, поперемінно застосовуючи піретроїди, фосфорорганічні речовини, органічні сполуки хлору. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали