Про годівлю й утримання ремонтних свинок у період літньої спеки.
На відміну від людей тварини чекають літа з меншим ентузіазмом. І якщо для нас літо — це пора позитиву, то для свиней це швидше пора страждань і суцільного стресу. В умовах промислового утримання тварина повністю залежить від дій людини й у разі потреби самостійно не може нічим собі зарадити. Всі це розуміють, але, на жаль, не всі із цього роблять чіткі висновки.
За вікном літо. Надворі спека. З восьмої ранку і до восьмої вечора сонце нещадно нагріває всі без винятку споруди, конструкції, обладнання свинарника тощо. За типовими проектами на свинофермах не передбачено захисту споруд від спекотних сонячних променів, високих дерев поблизу них також немає. За невеликий проміжок часу в приміщенні, де утримуються свині, стає надзвичайно спекотно. І вентиляція перестає справлятися. Свинарники старої побудови можна провітрити шляхом утворення неймовірного протягу, на якому свинки можуть ще й застудитися. Конструкція нових свинарників, на щастя, не передбачає відкритих навстіж дверей і вікон.
Здавалося б, людина терпить спеку, то чому свиня не може її потерпіти? Може. І терпить, але у такому разі фермер не отримає від неї тієї продуктивності, на яку очікував, а натомість матиме ще й проблеми з її здоров’ям і репродуктивними функціями.
Для ремонтних свинок комфортною температурою утримання є +20 °С з незначними коливаннями. Утримати температуру в свинарнику на такому рівні влітку майже неможливо. Особливо, якщо свинарник заповнений на повну потужність, або, ще гірше, якщо він перевантажений.
Свині не пітніють. Із підвищенням температури повітря тварини намагаються охолодити своє тіло частим диханням. Це призводить до підвищення частоти пульсу, що впливає на роботу серцево-судинної системи. Крім цього, через часте дихання свині з видихуваним повітрям втрачають більше рідини, ніж зазвичай. Як наслідок, в організмі порушується водний баланс, знижується активність ферментів, перетравність поживних речовин кормів тощо.
Перегрів свиней можна побачити неозброєним оком. Свині ставатимуть млявими, лежатимуть так, щоб жодною клітинкою свого тіла не доторкатися до інших тварин, часто дихатимуть, поза лежання — на боку з витягнутими ногами.
Щоб допомогти свинкам пережити спеку, потрібно дещо змінити їх годівлю. Зазвичай, схеми годівлі ремонтних свинок орієнтуються на живу масу. Це не завжди виправданий орієнтир, оскільки до досягнення статевої зрілості свинки набирають «зайву» вагу, що негативно впливає на заплідненість. Тому у вирощуванні ремонтних свинок часто застосовують обмежену годівлю. За різними технологіями її розпочинають після досягнення живої маси 60 кг, або ж 90–120 кг. Мета обмеженої годівлі — не допустити ожиріння свинок на момент штучного осіменіння, який збігається з віком 230–240 діб. До того ж свиноматка може набирати велику живу масу, проте вгодованість її має бути середньою. Обмежену годівлю завершують за тиждень до першого осіменіння. В цей період свинку посилено годують. Це дає змогу отримати більше яйцеклітин під час овуляції, а відповідно й більше поросят під час опоросу.
Спека може заскочити свинку на будь-якому етапі її життя. Найгірше, якщо спекотні дні припадають на період осіменіння. Меншої шкоди тваринам завдає спекотна погода в період обмеженої годівлі.
У спекотну пору року поросята менше їдять. Ремонтні свинки не виняток. Тому бажано врахувати цей факт і підвищити концентрацію енергії, поживних, мінеральних речовин і вітамінів у їх комбікормі з одночасним зменшенням його кількості та збільшенням кратності годівлі. Особливо звертаємо увагу на такі речовини, як вітаміни Е, С, В1, В2 та Селен. Концентрація цих речовин не має бути нижчою за норму. Проте в період спеки рекомендовано дещо підвищити норму зазначених речовин.
Також треба звернути увагу на концентрацію такої речовини, як бетаїн. Спробуємо розібратися, навіщо він свиням. Зневоднення клітин, спричинене тепловим стресом, дуже негативно впливає на обмін речовин в організмі свиней. Бетаїн має властивості регулювати водний баланс клітин, чим запобігає зневодненню організму. Окрім цього, бетаїн позитивно впливає на ступінь засвоєння поживних речовин.
У разі перегрівання всередині тіла свині спостерігається ціла низка змін, більшість яких можна об’єднати терміном тепловий стрес: значно збільшується кількість вільних радикалів (активованих молекул атомарного кисню) в клітинах, які згубно впливають на здоров’я тварин. У звичайних умовах із детоксикацією вільних радикалів успішно справляється антиоксидантна система організму тварини, проте в умовах стресу, та ще й стійкого і тривалого, тварині потрібно надходження антиоксидантів ззовні. Саме тому в період стійкої спеки слід особливу увагу приділити кількості вітаміну Е та селену, оскільки вони є досить потужними природними антиоксидантами.
Оскільки одним із наслідків теплового стресу є зниження перетравності та засвоєння поживних речовин кормів, доцільним є уведення до складу комбікорму ферментних препаратів, оскільки активність багатьох ферментів, що виробляються в організмі поросят у цей період, знижується.
Ще одним не зайвим кроком до подолання наслідків теплового стресу є уведення в раціон свиней пробіотиків. Це дасть змогу захистити мікрофлору шлунково-кишкового тракту й підтримати імунітет тварини, який, до речі, теж знижується в спеку.
І на останок — не забуваємо про кількість і якість питної води. Тварини в період спеки п’ють більше, але якість води у цей період іноді бажає кращого. Адже підвищення температури води у водоймах сприяє розмноженню різноманітної мікрофлори, подекуди негативної. Тому воду, яка надходить у напувалки тварин, треба очищати. Також варто звернути увагу на те, що тварини довше затримуються біля напувалок, що може призвести до браку точок напування. Якщо в клітці спостерігається скупчення тварин коло напувалок, слід подбати про додаткові джерела води для свиней.
Усі запропоновані зміни в годівлі ремонтних свинок не відкидають потреби в налагоджені системи вентиляції й охолодження приміщення до комфортних +18…+20 °С.
Ще раз хочеться нагадати, що висока температура навколишнього середовища негативно впливає на репродуктивні якості свинок. Їх статеве дозрівання гальмується, тварини гірше приходять в охоту, а запліднюваність зменшується. Тому варто подбати про тваринок уже сьогодні, щоб отримати «достойних» свиноматок восени.
Говорить експерт Світлана Щербина
Оскільки замовити погоду неможливо, доводиться підлаштовуватися до умов і шукати оптимальні способи боротьби з високими літніми температурами.
Ризик, що свині зазнають теплового стресу, починається вже з +22 ºС. Найкращий спосіб уберегти свиней від теплового стресу — підтримувати комфортні для них температури. Арсенал доступних засобів включає різні системи вентиляції, кондиціонування повітря в окремих приміщеннях перед подачею до тварин, капілярне охолодження, плакучі панелі, системи туманування тощо. Крім того, раціони свиней також відіграють істотну роль у попередженні теплового стресу.
Крім того, потрібно намагатися підвищити частоту споживання кормів.Під час перетравлювання кормів генерується енергія, і якщо свиноматка одноразово отримує велику порцію, температура її тіла підвищується. Тому потрібно давати менші порції, але частіше. Це може бути три невеликих порції протягом дня плюс годівля вночі, коли температура спадає. Дослідним шляхом доведено, що за такого підходу споживання кормів підвищується на 10–15%. Також важливо стежити за гігієною годівниць і зон навколо них.
Слід також подбати про забезпечення калоріями тварин за допомогою жиру, а не клітковини. Для цього потрібно додавати в раціони білий жир (вищий сорт свинячого технічного жиру) або олії рослинного походження (2–6% раціону), заміщуючи цим інгредієнти з високим умістом клітковини (оболонки сої, ядра пшениці, суха післяспиртова барда, люцерна тощо). Так, 25–45 кг жиру на тонну корму істотно підвищують енергетичну цінність кормів, забезпечуючи свиноматок необхідною кількістю поживних речовин. До того ж організм генерує менше енергії, ніж під час перетравлення протеїну.
Улітку потрібно ретельно стежити за рівнем мінералів і вітамінів. Контролювати, щоб амінокислоти, вітаміни й мінерали були збалансовані з енергетичною цінністю кормів. Також може виникнути потреба в підвищенні рівня цих мікроелемінтів.
Олена Косяненко, доцент кафедри технології кормів, кормових добавок і годівлі тварин
Білоцерківський національний аграрний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
