Відвідуючи інтернет-сторінки провідних українських аграрних холдингів, мимоволі звертаєш увагу на рубрику, присвячену корпоративній соціальній відповідальності (КСВ). Як правило, в ній можна знайти інформацію про багатомільйонні інвестиції в заводи з виробництва біогазу, вкладення в спортивну та дорожню інфраструктуру місцевостей, де діють компанії, інформацію про створення нових робочих місць, активну співпрацю з університетами. Чи достатньо цього, щоб вважатися, соціально відповідальною компанією?
Для аналізу розвитку КСВ в українських аграрних холдингах мипорівняли діяльність у цій сфері вітчизняних та провідних світових компаній. Серед напрямків, що булипроаналізовані: вплив на навколишнє середовище, розвиток працівників і робочих місць, турбота про місцевість, де функціонує підприємство, а також забезпечення якості продукції.
Вплив на навколишнє середовище
На даному етапі вітчизняні холдинги з істотним земельним банком акцентують увагу не тільки на кількісному розширенні, а й на якісному розвитку своїх угідь. Для їх ефективного використання провідні підприємства застосовують новітні технології. Зокрема, запровадження точного землеробства дозволяє зменшити використання добрив і засобів захисту рослин від 30% до 50%.
Одним з ключових трендів в українському сільському господарстві сьогодні є будівництво заводів і установок з виробництва біогазу та палива з органічних продуктів. Їх розвиток допомагає зменшити енергозалежність України, а також скорочує обсяг викидів вуглекислого газу в атмосферу. До прикладу, завдяки спалюванню лушпиння соняшнику замість природного газу «Кернелу» вдалося зменшити викиди вуглекислого газу на 160 тис. т протягом 2012 року.
На відміну від провідних іноземних компаній вітчизняні підприємствапоки що не надто переймаютьсяефективним використанням водних ресурсів. Насамперед це зумовлено наявністю великих водних запасівв Україні та зміщенням акцентів на питання виробництва.
Розвиток працівників і турбота про місцевість
Українські аграрні холдинги передусім стурбовані підбором, розвитком і утриманням своїх працівників — на відміну від західних компаній, що в основному піклуються про працівників, які йдуть на пенсію.У європейських країнах медичне страхування працівників є поширеною практикою. На жаль, у наших реаліях соцпакет для аграріїв є швидше винятком, ніж правилом.
Зазвичай для залучення молодих фахівців українські підприємства активно співпрацюють з аграрними навчальними закладами, створюють свої академії.Є приклади, коли холдинги забезпечують працівників житлом.Одна з кращих практик —спорудження будинків для персоналу біля великих заводів. Приміром, «Миронівський хлібопродукт» паралельно зі зведенням Вінницької птахофабрики надав житло в Ладижині на 180 квартир для ключового персоналу. Але з огляду на нерозвиненість сільських місцевостей в Україні відкриття кожного нового заводу або господарства вже можна вважати подвигом завдяки створенню нових робочих місць.
Якість і безпека продукції
На шляху розширення експортних ринків агрохолдинги докладають максимум зусиль, аби відповідати кращим стандартам виробництва. Проте ахіллесовою п’ятою нашої аграрної галузі є слабкий контроль з боку державних органів безпеки виробництва, і це підриває довіру до всієї сільськогосподарської продукції, виробленої в Україні. Тому контроль якості всіх вхідних ресурсів, що використовуються для виробництва фінального продукту, та максимальна вертикальна інтеграція є одним з пріоритетних напрямків розвитку українських агрохолдингів.Однакпроблему упорядкування контрольних процедур для визначення якості виробленої продукції неможливо вирішити без активної співпраці держави і бізнесу.
Дорогу здолає той, хто йде
Очевидно, що українські аграрні холдинги намагаються відповідати новим викликам сьогодення і турбуються не лише про фінансові цифри, а йпро те, яким чином вони досягаються. КСВ має бути органічним доповненням до господарських операцій компанії —тільки в такомуразі компанія розвиватиметься.
На даному етапі українські аграрні холдинги насамперед стурбовані питаннями оптимального використання земельних ресурсів, зменшення енергоємності виробництва.
Втім, щоб реалізувати свій унікальний потенціал,слід докласти максимум зусиль до оптимізації використання водних ресурсів, забезпечення соціального та медичного захисту працівників і розробки спільно з державою оптимальних процедур і форм контролю якості продукції.
Михайло Мельник, партнер «Делойт», керівник групи по роботі з підприємствами аграрного сектора
газета “АгроМаркет” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “АгроМаркет” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “АгроМаркет” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
AgroTimes
