Тваринництво

Застосування емульгаторів у годівлі курей-несучок сприяє зниженню вартості корму

Добавка, що заощаджує

Добавка, що заощаджує

Застосування емульгаторів у годівлі курей-несучок сприяє зниженню вартості корму, бо дає змогу зменшити кількість олії в кормі без втрат обмінної енергії в раціоні  

Годівля відіграє важливу роль у птахівництві, оскільки в структурі собівартості виробленої продукції на корми припадає велика частина витрат. Важливе значення має використання оптимальної кількості олії або жиру в раціонах, оскільки цей компонент необхідний не тільки для покриття енергетичних потреб птиці, але й для забезпечення організму птиці та яєчної продукції незамінними жирними кислотами, транспортування жиророзчинних вітамінів, поліпшення смакових якостей раціону тощо. 

На сьогодні виникли деякі труднощі із забезпеченням високого попиту на рослинну олію, що посилило пошук інструментів ефективного його використання. Дієвим способом розв’язання цієї проблеми є додавання в раціон птиці спеціальних добавок — емульгаторів. 

Додавання в раціон кормових жирів і олій для підвищення вмісту енергії — один із методів підтримки балансу обмінної енергії і запобігання зниженню несучості курей-несучок, оскільки продуктивність птиці на 40–45% залежить від надходження енергії, на 20–35% від надходження протеїну і на 10–15% від надходження БАР. 

ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ КОРМІВ 

Молодняк яєчних курей віком до 8 тижнів життя більш чутливий до споживання протеїну й амінокислот. Надалі вміст енергії в раціоні стає головним чинником годівлі. За оптимального енерго-протеїнового відношення у кормі встановлюється необхідний баланс між обмінною енергією і протеїном. У раціоні, багатому на протеїн, але бідному на жири й вуглеводи, організм птиці отримує енергію з компонентів із високим умістом білка. Це призводить до порушення обміну речовин і неефективного використання кормів. За умови підвищення вмісту енергії та водночас низького вмісту протеїну організму не вистачає пластичного матеріалу для відтворення клітин, у цей час настає білкове голодування. Саме тому для збільшення енергетичної цінності кормів слід вводити в раціон більше джерел жиру і водночас використовувати емульгатори для його кращого засвоєння. 

Джерелом енергії в раціоні курей-несучок є зернові та зернобобові культури (65–70%), продукти їх перероблення (макухи, шроти) (15–20%), компоненти тваринного походження (3–5%), олії і жири (3–5%) та інші види сировини (менше як 5%). Високоенергетичні тваринні жири й рослинні олії вводять у комбікорм не тільки для збалансування енергії, але й з метою оптимізації його жирнокислотного складу. 

Засвоюваність кормових жирів у шлунково-кишковому тракті птиці обмежена такими чинниками: 

• Вік птиці

Молоді курчата не мають фізіологічного потенціалу для повноцінного засвоєння жирів, їхній організм не здатний заповнювати втрату кислоти, що міститься в жовчі після її виділення. 

Вид жиру, який використовують у кормі. 

За своєю структурою жирні кислоти в складі жиру можуть бути насиченими або ненасиченими. Останні містять від одного до шести подвійних зв’язків і більшою мірою активні та здатні до трансформації, як порівняти з насиченими жирними кислотами. 

Довжина шлунково-кишкового тракту птиці. 

Швидка прохідність та мала довжина шлунково-кишкового тракту в сільськогосподарської птиці означає знижену засвоюваність поживних речовин. 

ОПТИМАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ЛІНОЛЕВОЇ КИСЛОТИ 

За додавання у комбікорм курей-несучок підвищених доз соняшникової або соєвої олії в ньому відмічають надлишок лінолевої кислоти. У цьому разі погіршується міцність шкаралупи, формуються великі й надвеликі (двожовткові) яйця, які спричиняють травмування під час їх знесення, захворювання репродуктивних органів, а потім припинення несучості. Важливим аспектом застосування емульгаторів у годівлі курей-несучок є здатність деяких з них впливати на засвоєння лінолевої кислоти. Це сприяє стимуляції синтезу ліпопротеїнів, які, своєю чергою, можуть транспортуватися в яєчник і поглинутися яйцеклітиною, яка розвивається у курей-несучок. Розмір яйцеклітини не може бути максимізований, якщо кількість доступної лінолевої кислоти недостатня для підтримки максимальної швидкості синтезу ліпопротеїнів. 

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЕМУЛЬГАТОРІВ  

У птахівництві емульгатори почали використовувати відносно недавно, але вони швидко стали поширеними завдяки отриманим результатам їх впровадження в практику годівлі. Згідно з даними науково-виробничих дослідів, їх застосування може підвищити масу яєць, якщо вона мала, зробити колір яєчного жовтка яскравішим внаслідок кращого використання каротиноїдів корму, підвищити засвоюваність поживних речовин і несучість. Крім того, вони можуть впливати на зміну смаку й запаху яєць. Принцип роботи емульгаторів полягає у зменшенні напруження між двома нерозчинними одна в одній рідинами й створенні постійної міжфазної плівки. Під час складання стабільної емульсії важливим є вибір відповідних агентів, оскільки різні типи молекул мають свої специфічні характеристики. Одні емульгатори забезпечують стабільність емульсії, надаючи заряд поверхні крапель, тим самим знижуючи фізичний контакт між ними і зменшуючи потенціал коалесценції (злиття частинок). Інші створюють роздільний бар’єр шляхом прямої взаємодії молекул з обома рідинами, тобто молекули емульгаторів орієнтовані так, що їх неполярні частини виступають в олійну фазу, а полярні — у воду. Комерційні емульгатори, які зазвичай використовують у комбікормовій промисловості, можна розділити на дві групи: натуральні й синтетичні. Натуральні — це ті, які виробляються в організмі тварин, зокрема жовч і фосфоліди, а також із харчових матеріалів, таких як сойлецитин, але здатність цих природних емульгаторів може бути обмеженням для перетравлення жиру. Синтетичними є модифіковані емульгатори, такі як лізолецитин або лізофосфатидилхолін. Такий поділ є умовним, оскільки і «натуральні», і багато «синтетичних» емульгаторів, по суті, є продуктами, отриманими з вихідної сировини рослинного походження. 

 ПРАВИЛЬНИЙ ВИБІР ЕМУЛЬГАТОРІВ  

Обмінна енергія корму є ключовим чинником для застосування емульгаторів, зокрема вони позитивно впливають на продуктивність, розподіл жиру в організмі, імунну відповідь і гормональний фон крові за використання раціонів із високим умістом жиру. Вибір емульгатора й типу олії є важливим кроком для отримання хороших результатів. Під час вибору емульгатору як ключовий критерій слід використовувати гідрофільно-ліпофільний баланс (ГЛБ), який показує розчинність жиру й води в діапазоні від нуля до 20. Емульгатори з низьким рівнем ГЛБ більш жиророзчинні, тоді як більш високий показник ГЛБ свідчить про кращу розчинність у воді. У годівлі курей-несучок бажано використовувати емульгатори з високим рівнем ГЛБ, з огляду на те, що вміст кишківника більш водянистий. Найвищий показник ГЛБ мають солі жовчних кислот — 18 і «синтетичні» емульгатори — від 12 до 20. Для порівняння, рівень ГЛБ лізофосфоліпідів дорівнює 10.  

Іншим важливим критерієм вибору емульгатору є величина крапель, на які він розбиває жир, оскільки це сильно впливає на оптичну реологію, фізичні й хімічні властивості емульсій. Звичайні або макроемульсії мають розмір крапель у діапазоні від 100 нм до 100 мкм і є термодинамічно нестабільними і непрозорими. Наноемульсії можуть мати меншим розміром крапель із середнім діаметром від 20 до 100 нм, і вони все ще класифікуються як термодинамічно нестійкі системи. Мікроемульсії, на відміну від двох інших, є термодинамічно стабільними системами з розміром частинок від 5 до 50 нм.  

Дедалі більша кількість досліджень свідчить про те, що менший розмір частинок крапель, що містять жиророзчинні біоактивні сполуки, збільшує їх поглинання в біологічних системах. Фінська компанія Bioproton Europe Oy постачає на ринок України комплексний емульгатор Натуфактант на основі сорбітан монолаурату (2,5%) і гліцерил поліетиленгліколь (ПЕГ) рицинолеату (2,5%). Особливість цієї кормової добавки полягає в тому, що її компоненти беруть участь в усіх етапах перетравлення жиру: емульгуванні, гідролізі і всмоктуванні (рис.).  

Рисунок. Основні етапи перетравлення жиру в травній системі курей-несучок

Окрім двох молекул емульгаторів до складу Натуфактанта входять моно-, ди і тригліцериди жирних кислот, деканова (капринова) й октанова кислота та гліцерин, які беруть участь у перетравленні жирів на стадіях гідролізу і всмоктування. Це робить цю кормову добавку аналогом жовчних кислот і солей за дією, а у дозуванні й ефективності — привабливим варіантом заміни дорогих препаратів на основі лецитину і лізолецитину. Застосування Натуфактанта в годівлі курей-несучок дозою 500 г/т дає змогу заощадити 7,5–8 л олії в тонні корму без втрат обмінної енергії в раціоні. Це не тільки покриває витрати на введення емульгатора, але й знижує вартість корму, і це без урахування зниження собівартості готової продукції. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ