Тваринництво
Головне:
Тваринництво

Кондиційні індичата

Наше Птахівництво
Джерело:
Наше Птахівництво
Поділитись:

Як правильно вибрати, транспортувати й перевірити добовий молодняк індиків перед посадкою на вирощування.

В Україні діє чинний нормативний документ, що поширюється на добовий молодняк різних видів сільськогосподарської птиці, зокрема індиків. Добовий молодняк (індиченята) має відповідати вимогам чинного стандарту (ДСТУ 2021:2006 Молодняк сільськогосподарської птиці добовий. Технічні умови), ветеринарно-санітарним вимогам і нормам, що поширюються на птахівничі підприємства, й бути клінічно здоровим. 

Відбір за зовнішніми параметрами 

Фото 1. Кондиційні індиченята (1-ша категорія)

За зовнішніми ознаками кондиційні добові індичата мають бути рухливими, стійкими на ногах, активно реагувати на звук. Пух у них має бути підсохлий, добре розпушений і рівномірно розподілений по всьому тілу; очі відкриті, блискучі; голова, дзьоб, суглоби й пальці — без дефектів (фото 1, 2). Індичата повинні мати чітко виражений рефлекс клювання, підібраний і м’який живіт зі щільно зімкнутим пупковим кільцем і чисту рожеву клоаку.

Фото 2. Зімкнуте пупкове кільце

У партії добового молодняку, призначеного для промислових цілей або реалізації населенню, дозволена наявність 10% індиченят із незначними відхиленнями за зовнішніми ознаками. До дозволених відхилень належать: дещо збільшений живіт, слабка пігментація пуху, плюсен, дзьобу відносно стандарту породи; діаметр струпу пупкового кільця — до 2,5 мм (фото 3). Жива маса кондиційних індиченят має становити для племінних/промислових цілей 52/50 (середні кроси), 53/51 (важкі кроси), відповідно (г, не менше).

Фото 3. Кондиційні індичата (2-га категорія)

Молодняк, що не відповідає вимогам чинного стандарту (слабкі, каліки, дрібні), підлягає вибракуваннюЩодо вимог безпеки, то, згідно з цим документом, індиченят реалізують із господарств, благополучних за інфекційними захворюваннями. Проте в окремих випадках за письмовим дозволом Держспоживслужби дозволено реалізувати добовий молодняк для комплектування промислових стад і населенню з господарств, у яких батьківські стада не вакциновані проти інфекційних захворювань. 

Транспортування індичат 

Після вибірки з вивідної шафи інкубатора та сортування добових індиченят розміщують у пластмасову, картонну, фанерну або іншу тару, розділену на секції розміром не менше ніж 300 . 300 мм і заввишки 180–195 мм. Тара повинна мати суцільне дно, отвори в зовнішніх стінках і бокові виступи для вентиляції й прогріта до температури +25…+32 °С, бути чистою, продезінфікованою. Щільність посадки має становити 40–48 см./голову, або 200–250 голів/м.. Дно слід застеляти обгортковим папером або сухими продезінфікованими великими стружками. Індиченята в тарі мають бути однорідними за живою масою. Обов’язковим до виконання є те, що до передавання замовнику або транспортування до місця вирощування добовий молодняк має бути в тарі в приміщенні інкубаторію. Приміщення повинно бути сухим, чистим і мати температуру не нижчу ніж +28 °С. Тривалість перебування молодняку в інкубаторії не має перевищувати 12 год. Перед передаванням молодняку його опромінюють пристроями типу ПРК чи аналогічними з бактерицидними лампами з експозицією приблизно 3 хв та відстанню від пристрою до індиченят — приблизно 3 м. 

До місця вирощування пташенят доставляють спеціалізованими автотранспортними засобами. Внутрішню поверхню кузова автомобіля й багатооборотну тару для перевезення  добового молодняку дезінфікують парою формальдегіду за класичною методикою. Можлива обробка іншими дезінфекційними засобами, що зареєстровані на території України, згідно з інструкціями та настановами щодо їх застосування. В кузові тару з добовим молодняком закріплюють у спеціальних візочках або на транспортних піддонах, щоб запобігти переміщенню. У кузові, завантаженому добовими індиченятами, не дозволено перевозити сторонні вантажі, а сам автотранспорт завантажують молодняком у закритих тамбурах інкубаторію за температури не нижчої ніж +15 °С. За потреби добовий молодняк дозволено транспортувати неспеціалізованим автотранспортом (залізничним, авіатранспортом) за умови дотримання певних вимог. Пташенят дозволено пересаджувати з автомашини постачальника в транспорт замовника. Постачальник несе відповідальність за відповідність добового молодняку вимогам стандарту до моменту передавання. Час перебування в дорозі від моменту виїзду автотранспортного засобу з підприємства-виробника не має перевищувати 24 год, від моменту вибірки індиченят з інкубатора до посадки на вирощування — 36 год. За перевезення добового молодняку потрібно контролювати стан птиці. Автотранспорту, завантаженому молодняком, заборонено заїжджати в інші господарства. Параметри мікроклімату під час перевезення такі: +24…+26 °С — температура у фургоні; +27…+30 °С — у зоні молодняку; вологість — 55–67% незалежно від сезону року за умови достатнього повітрообміну. Концентрація СО2 в кузові не має перевищувати 2%. Швидкість автомобіля на заасфальтованій дорозі повинна бути не більша за 60 км/год, на ґрунтовій — 30 км/год. Не дозволено допускати різке підвищення швидкості й поштовхи; через відстань 50–75 км потрібно робити короткочасні зупинки для огляду вантажу. 

Приймальноздавальний контроль партії 

Здавання-приймання добових індиченят здійснюють партіями. Кожна партія добового молодняку для племінних і промислових стад повинна супроводжуватися документами: товарно-транспортна накладна; паспорт добового молодняку; відповідні ветеринарні документи, видані у встановленому порядку. Для добового молодняку, призначеного для племінного стада птиці, додатково видають племінне свідоцтво встановленого зразка. Для компенсації природного падежу під час транспортування добових пташенят на відстань до 100 км виробник безкоштовно видає одне індиченя — на кожні 300 голів; понад 100 км — по 2 індиченята. До того ж у товарно-транспортній накладній зазначають загальну кількість добового молодняку й кількість голів, що належать до оплати. Щоб перевірити відповідність добового молодняку вимогам чинного стандарту, підприємство-постачальник і замовник здійснюють приймально-здавальний контроль партії. Для цього методом випадкової вибірки відбирають не менше ніж 5 одиниць тари, з яких відбирають не менше як 100 голів молодняку для оцінювання його зовнішнього вигляду, віку та маси. Приймально-здавальному контролю підлягає кожна партія добового молодняку за такими показниками: зовнішній вигляд, жива маса та вік пташенят. Результати записують у паспорт, який відправляють із цією партією. Для визначення якості виведених індиченят підприємство-постачальник проводить періодичний біологічний контроль — не рідше ніж 2 рази на місяць шляхом лабораторного аналізу. Для розтину відбирають методом випадкової вибірки не менше як 20 голів молодняку. Контрольним біологічним показником є маса залишкового жовтка з жовтковим мішком, що має бути для індиченят не більше ніж 15%. 

У разі отримання незадовільних результатів навіть за одним із показників повторно відбирають зразки з тієї самої партії в подвійній кількості. Отримані результати є остаточними. Якщо результати повторного контролю незадовільні, партію бракують і повністю пересортовують. 

Наталія Прокудіна, канд. вет. наук, незалежний експерт з інкубації яєць і ембріональної патології с.-г. птиці

журнал «Наше Птахівництво», січень 2020 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Поділитись: