Агромаркет

Коли дані стають активом

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Коли дані стають активом

З експортера сировинних ресурсів Україна має шанс перетворитися на провайдера інноваційних технологій.

 

За різними експертними оцінками, інноваційні технології нині застосовуються на кожному десятому гектарі сільськогосподарських угідь. Багато це чи мало? Все, як мовиться, залежить від орієнтирів, до яких прагне агросектор і кожне господарство зокрема.

 

Зростання цифрових технологій для агросектору відкрило силу-силенну нових можливостей, передусім для роботи з даними. Датчики, супутники й БПЛА можуть збирати інформацію 24 год на добу по всьому полю. Вони можуть контролювати стан рослин і ґрунту, температуру, вологість — загалом величезну кількість даних. Загалом, як кажуть експерти, «цифрове землеробство» має дві головні цілі. Перша – потрапити у цикли ухвалення рішень на агропідприємстві, перш ніж вони почнуть сприйматися як ризик. Друга — дозволити цифровому агро використовувати свої дані для прогнозування, оцінювання й вивчення альтернатив.

 

Утім, технологіям потрібен час, а «штучному інтелекту», що невдовзі може й справді взяти на себе чимало відповідних компетенцій — навчання й допомога з боку людини. Чи готовий до такої взаємодії агросектор? Між задекларованими інноваціями та реальними результатами їх упровадження на українських теренах нині спостерігається суттєвий дисбаланс. Так само, як років десять тому, престижним вважалося придбати собі дорогий мобільний телефон, нині статусності кожному десятому фермерові додає новенький квадрокоптер, що фотографує з височини його рідне село та посіви кукурудзи.

 

Втім, про системність у запровадженні високих технологій поки що не йдеться. Чому?

 

Сьогодні стало модно бути інноватором, тому багато агровиробників заявляють про свої інноваційні досягнення, хоча насправді картина не така оптимістична. Попри те, що в Україні вже є готові інвестувати кошти й час у суперінноваційні розробки, для багатьох фермерів мобільний додаток на смартфоні — неабияка новинка, з якою ще треба навчитися давати собі раду. І доки сміливці намагаються систематизувати роботу свого бізнесу, переводячи його на «цифру» (диджиталізуватися, як нині кажуть), основна маса гравців ринку воліє осторонь спостерігати за процесом й інвестувати тільки в перевірені та зрозумілі речі. То які перспективи у високих технологій в агросекторі?

 

— Показник купівлі інноваційних агротехнологій в Україні перевищує показник їх упровадження, що свідчить про низьку якість останнього, — зауважує Артем Бєлєнков, очільник компанії SmartFarming. Утім, за його спостереженнями в умовах конкурентної боротьби консервативні господарства помітно програють прогресивним у рентабельності, тож запровадження інновацій для оптимізації сільгоспвиробництва для багатьох стає вимушеним кроком. Щоправда, на думку експерта, змінюватися слід раніше, ніж ринок змусить це зробити.

 

Збільшити прибутковість. На 3%

 

Потреби різних категорій сільгоспвиробників, зрозуміло ж, різні. Одному потрібні конкретні фінансові результати. Іншому — розуміння конкретних переваг інновації. Ще комусь рекомендації від того, хто таке вже практикує у своєму господарстві. Нехай там як, і великі, і малі агропідприємства теоретично не проти модернізувати й оптимізувати виробництво, систематизувати бізнес-процеси, мінімізувати людський чинник, контролювати репутаційні ризики тощо.

 

За підрахунками консалтингової компанії McKinsey & Company, упровадження інновацій здатне принаймні на 13% пришвидшити зростання компанії й на 3% збільшити її прибутковість. Показник, як каже Олександр Руденко, директор з розвитку UkrLandFarming, начебто й незначний, враховуючи обсяги інвестицій, яких потребує. Зрозуміло, що нині за умов високої маржинальності агровиробництва багато сільгоспвиробників сумніваються в необхідності якихось кардинальних змін. Усе це гальмує диджиталізацію агробізнесу й робить упровадження інновацій в агровиробництво точковим явищем.

 

То як за таких обставин вибудувати систему? На переконання експерта Олександра Романишина, що більше в компанії стейкхолдерів, зацікавлених у змінах, то простіше їх упроваджувати. Україна глибоко інтегрована у світові бізнес-процеси, і ми не можемо це ігнорувати. Світові бізнес-моделі змінюються. Час, коли земля була головним активом, минув, а в інформаційну епоху активом стають дані. Тому потрібно щодня собі ставити запитання: що буде з моєю компанією через кілька років? Втриматися на плаву мають більше шансів ті, що встигнуть змінитися…

 

Що заважає системі?

 

У переліку викликів, із якими доводиться мати справу кожному керівнику агропідприємства, — невпорядкований земельний банк господарства, безсистемність і безконтрольність виробничих процесів, ціла низка «вузьких місць» у логістиці, зберіганні й збуті, а ще проблеми з персоналом, «каша» у фінансах тощо. Як дати собі із цим раду? Передусім слід систематизувати наявні дані — про працівників, ресурси, техніку, склади, історію поля, погоду, збір і перевезення врожаю, фінанси, збут, а також про те, що відбувається із цими ресурсами, технікою тощо. Вся ця інформація у вигляді вихідних даних подається до управлінських програм, окрім того, має бути систематизовано інформацію про ґрунт і рослину: як вона розвивається, які має проблеми, що з нею відбувається протягом усього циклу розвитку. За результатами цих даних агроном визначає, що із цією рослиною варто робити. Тож що точніші дані, то ефективнішими будуть управлінські рішення.

 

Утім, нині, як каже Іван Кунь, генеральний директор компанії «Інтерпроект GmbН», усе це в нас на досить низькому рівні. Мало хто користується якимось додатковим обладнанням для визначення локальних погодних умов, тому прогнозування дуже нечітке. Так само багато хто говорить про точне землеробство, проте на практиці немає чіткого розуміння, методології його впровадження. Крім того, в Україні дуже велика проблема з лабораторними аналізами ґрунту й рослин. Більшість вітчизняних лабораторій не дають результатів, які б відповідали міжнародним стандартам, тому нині багато аналізів відправляють або в Британію, або в США, проте за цей час їхня актуальність може втрачатися.

 

Коли один плюс один — більше, ніж два

 

Український ринок агроінновацій наразі активно розвивається. Виникають стартапи, які пропонують ефективні рішення для сільгоспвиробництва. «Труднощі перекладу» між ІТ-сферою й агросектором долають консалтингові компанії, створені із цією метою. В університетах з’являються спеціальності менеджерів з інновацій… Проте особливість українського ринку в тому, що шлях новачків з їхніми ідеями до безпосереднього клієнта (сільгоспвиробника) дуже складний, зокрема, й через велику кількість шахраїв на ньому, тому чесні інноватори консолідуються. Так, за словами співзасновника компанії Dron.UA Валерія Яковенка, якщо, приміром, хтось розробив суперточну камеру з датчиком для виявлення ділянок із надмірною кількістю вологи, то репрезентує її разом із квадрокоптером чи БПЛА (до яких агросектор уже адаптувався).

 

«Коли ми говоримо про ефективність упровадження інновацій, то окремо взята технологія — ніщо, — зауважує Валерій Яковенко. — Аби це давало 100% ефективності, треба робити все в комплексі. Якщо, наприклад, компанія зацікавлена в тому, щоб застосовувати дрони, створювати з їх допомогою карти полів, вирішувати питання їх охорони, аналізувати забур’яненість, тобто виявляти проблему, то ця компанія вже повинна мати ресурс, щоб локально на цю проблему вплинути. Якщо купити окремо дрон без можливості диференційно внести добриво, то його ефективність буде на рівні 5–10%. Так само обприскувачі окремо дадуть незначний результат, а разом ці технології дадуть набагато більше. Це той випадок, коли один плюс один дає більше, ніж два».

До речі

 

Новація — це предмет або нематеріальний елемент, якого не існувало раніше, але який потенційно може приносити якусь користь, мати цінність, проте ще не викликає споживчого інтересу через свою непопулярність.

 

Інновація — це новація, яка стала товаром, яка входить у повсякденний вжиток. Завдання інновації — підвищувати продуктивність праці, мінімізувати витрати чи покращувати умови життя.

 

 

Анжела Гаврилюк

газета “АгроМаркет”, червень 2018 року

 

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями