Овочі - Ягоди - Сад

Картопля: підсумки й прогнози

Плантатор
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
Картопля: підсумки й прогнози

Цього непростого року картопляному бізнесу як ніколи стануть у нагоді якісне насіння, полив, сховища та переробка.

Традиція багато садити та їсти картоплі привела Україну в ТОП-5 виробників цієї культури, куди, крім нашої країни, входять Китай, Індія, Росія і США. Та якщо поділити вирощене на кожного громадянина країни, ми попереду всього світу. Тоді як півторамільярдний Китай вирощує 99 млн т цієї культури, 48-мільйонна Україна –– 20–22 млн тонн, залишивши позаду навіть США з подібним урожаєм на 330 млн населення. При цьому картопляною державою Україну не назвеш. Особливо в контексті останнього сезону, коли 2019 року ми імпортували найбільший обсяг картоплі за всі роки незалежності: понад 200 тис. тонн, а експортували –– 5,5 тис. тонн.

Інтегрована вертикаль

Продовжувати вирощування проблемної картоплі чи переходити на зернові й технічні культури –– питання, яке щороку стоїть перед багатьма українськими аграріями. Негативні настрої посилюють сюрпризи погоди, подорожчання насіння, добрив, засобів захисту, води, робочої сили, відсутність сховищ і непередбачувана ціна. Прорахувати напередодні сезону рентабельність –– марна праця, адже ринок української картоплі є переважно стихійним. Лише 5% продукції виробляється середніми й великими господарствами, решта –– безліччю господарств населення, де можна лише приблизно оцінити, хто, скільки й чого посадив і зібрав.

Майже весь урожай від городників реалізується в свіжому вигляді, він нижчої якості, на переробні підприємства чи в супермаркети не потрапляє. Тому розвиток цивілізованого картопляного ринку пов’язується з середніми й великими виробниками.

За даними Держстату, 2019 року загальний український урожай картоплі становив 20,2 млн тонн, із яких частка середніх і великих товаровиробників стновила приблизно 0,5 млн тонн. Той, хто хоче заробити, розуміє, що виробництво має бути спрямоване виключно на отримання доданої вартості. Можливі варіанти: поставки митої картоплі в супермаркети (насипом, фасованої, чищеної, нарізаної) або переробка на крохмаль, сухе пюре, чіпси, фрі. Ідучи таким шляхом й одночасно збільшуючи промислові посадки, Україна могла би наситити не лише внутрішній ринок, а й зовнішній. Поки ж переробний сегмент успішно заповнили інші країни.

Вітчизняні підприємства за кожним із напрямів можна порахувати на пальцях однієї руки, але є й позитив. Він полягає в тому, що такі підприємства принаймні стали з’являтися. Картоплю фрі для внутрішнього ринку (супермаркетів, фаст-фудів, заправок) виробляє ПрАТ «Корпорація “Інтерагросистема”» на Чернігівщині, очікується запуск потужностей того ж напряму в компанії «Бест Потейто» на Черкащині, яка одразу орієнтується не стільки на внутрішній ринок, стільки на експорт. На крохмаль картоплю переробляють 5 заводів у Чернігівській  Тернопільській і Житомирській областях. Пожвавилася переробка на чіпси. Нею зайнялися три потужні підприємства: «Монделіз Україна» в Київській області, «Клуб чіпсів» на Дніпропетровщині, «Пепсіко Україна» під маркою Lay’s на Миколаївщині.

На думку заступника генерального директора Української аграрної конфедерації Наталії Зарицької, у картопляного українського бізнесу є оптимістичне майбутнє, якщо виробники вибудовуватимуть інтегровану вертикаль виробництво-переробка-логістика-торгівля. Тобто виробникам варто засновувати переробні підприємства, а переробникам –– формувати власну сировинну базу, у тому числі укладаючи контракти з виробниками під цільове вирощування, як це роблять цукрові заводи з виробниками цукрових буряків.

Бажання заробити

Ще одна ніша для середнього і великого виробника –– супермаркети. Українська картопля –– мита, фасована, із надписами «для варіння» чи «для смаження», чищена й різана –– вже з’явилася на їхніх полицях, але в доволі скромному обсязі. Через погану врожайність минулого сезону пропонувався продукт нижчої якості, брудний, насипом. Порожні прилавки швидко окупували бульби єгипетські, нідерландські, білоруські й навіть російські, завезені через Білорусь.

За словами керівника відділу збуту ТОВ «ТД-Гермес», представника ірландської компанії IPM Potato Group Сергія Бородавка, інтервенція картоплі від наших північні та східних сусідів стала можливою завдяки тому, що вони вчасно потурбувалися про сховища, яких в Україні бракує. Певне місце імпорту звільнила картопля, яка не дійшла до супермаркетів, потрапивши до нових переробних заводів.

Ціни 2019–2020 маркетингового року виявилися непередбачуваними. Було так, що роздрібні стрибнули до 20 грн/кг, оптові –– до 14 грн/кг. Це гальмувало торгівлю, оскільки виробники притримували товар, й відверто заважало роботі переробної галузі. Оптові ціни, протримавшись доволі довго на рівні 11–12 грн/кг, почали знижуватися і на початку березня на оптових ринках «Столичний» і «Шувар» просіли до 6,50–7,50 грн/кг, адже в очікуванні нового врожаю виробникам настав час розпродати запаси.

Деякі експерти вважають, що ціна товарної картоплі, яка встановилася 2019 року, може вплинути на ціну насіннєвої. А якщо так станеться, то вона позначиться на ціні майбутнього врожаю. До собівартості картоплі-2020, можливо, додадуться технологічні витрати після аномальної зими, теплої й без опадів, яка загрожує поганою вегетацією й великою кількістю шкідників. Особливо це стосується виробників, які все ще намагаються вирощувати картоплю без поливу, що в умовах жорсткої конкуренції та зміни клімату вкрай ризиковано. За урахування всіх обставин, дешевшою, ніж торік, картопля буде навряд чи.

Насіння передусім!

Зрозуміло, що без якісного посадкового матеріалу в картоплярстві про прибутки не може бути й мови. За інформацією Юрія Дяка, директора Record Agro, що представляє німецьку компанію Еvroplant, цього року виробники особливо прискіпливо ставляться до насіннєвих бульб. Після погодних негараздів минулого сезону та в очікуванні непростого сезону 2020 року другим після смаку критерієм, за яким обирають сорти фермери, є стресостійкість. Виробники переймаються чистотою насіння та для рівномірності посадок прагнуть купити відкалібровані бульби.

За спостереженням менеджера з питань регіонального розвитку Record Agro Ярослава Демковича, ціна посадкового матеріалу багато років поспіль прив’язана до курсу валют й коливається в межах 1–1,2 євро. Також фахівець зазначив, що цієї весни їхні покупці більше питають ранню й середньоранню картоплю столового призначення, віддаючи їй перевагу перед середньопізньою й пізньою. 

Довідка

Наразі у світі вирощується понад 6 тисяч сортів картоплі. У реєстрі Європейського Союзу міститься 2 626 сортів, половина з яких (1510) є нідерландськими.

У Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні, внесено 186 сортів вітчизняної та закордонної селекції: 78 українських, 50 нідерландських, 48 німецьких, 7 ірландських, 2 французьких, 1 англійський.

Професійний сегмент вирощування картоплі в Україні оцінюється у 67 тис. га. При цьому під українські сорти відведено 6,3 тис. га, німецькі –– 27,2 тис. га, нідерландські –– 30,1 тис. га. Найбільші площі під промислове картоплярство зайняті в Чернігівській (9,2 тис. га), Тернопільській (7,8 тис. га), Київській (7,6 тис. га) та Житомирській та Львівській областях (6,7–6,5 тис. га).

В Україні розмножувати вітчизняні й іноземні сорти та продавати насіннєвий матеріал отримала право 21 компанія. Наразі вони вирощують на насіннєві цілі 86 сортів столового й технічного напряму. Найактивніше насіннєві бульби в Україну постачають Нідерланди, Німеччина, Польща та Франція.

Топові сорти для промислового вирощування, які займають половину промислових площ: Беллароза, Гранада, Рів’єра, Аризона, Королева Анна, Лабелла, Мелоді, Опал, Ред Леді, Сіфра.

Відповідно до опитування виробників, за останні три роки витрати на засоби захисту рослин під час вирощування картоплі лишалися майже незмінними й коливалися в межах 258–267 дол./га, з них інсектициди –– 23 дол./га, гербіциди –– 44 дол./га, протруювання бульб –– 74 дол./га. Найдорожчим виявився фунгіцидний захист: 143 дол./га.

Джерело довідки: «Клеффманн Групп»

Олена Сухорукова

журнал “Плантатор”, березень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
Плантатор
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями