Овочі-Ягоди-Сад

«Дібрівка Агросервіс» у 2020 році планує вийти на врожайність у 500 т органічної малини

Органічна малина по-крупному

Органічна малина по-крупному

ТОВ «Дібрівка Агросервіс» у селі Дібрівка Тетіївського району Київської області свій шлях в органічне ягідництво розпочало три роки тому одразу з 30 гектарів органічної малини. У 2020 році в господарстві сподіваються вийти на планову врожайність у 500 т і вже збудували морозильник на 50 т продукції. У планах –– збільшення потужностей морозильника до 200 т.

Плантація та догляд

Господарство має в обробітку до 3 тис. гектарів землі, спеціалізується на польовому рослинництві: вирощує зернові й технічні культури. Інтенсивний яблуневий сад займає 11 га, органічний малинник втричі більший –– його площа доведена до 35 га. У малиннику посаджено три відомі сорти: Поемат, Полєсьє і Полка. Саджанці завозили з Польщі, купували їх у своїх партнерів –– польських садівників, разом із якими закладали яблуневий сад. Саме поляки порадили господарству обрати органічний напрям і закласти ягідник на цілинних землях.

Юрій Гончарук

–– Коли ми тільки починали, жодного досвіду в ягідництві в господарства не було, –– зізнався агроном підприємства Юрій Гончарук. –– Ми не були обізнані з ринком сортів, не розумілися на технології вирощування. Орієнтувалися на поради польських партнерів. Малинник починався в господарстві передусім як соціальний проєкт, щоб створити робочі місця для молоді. Але ми розраховуємо на його прибутковість.

Рослини висадили із міжряддям 3,2 м та відстанню між рослинами 40–45 см. На гектарі розмістилося 7–7,5 тисяч рослин. Почали закладати плантацію в листопаді 2016 року: завдяки швидким темпам, роботі в дощ і непогоду встигли до настання стійких морозів засадити всі 30 га.

–– Для ягідника ми обрали систему крапельного зрошення із однією поливною стрічкою на ряд, –– розповів про нюанси ягідної інфраструктури Юрій Гончарук. –– Досвід трьох років роботи показав, що цього в умовах Київщини недостатньо. Я бачив результати вирощування малини в інших господарствах із двома стрічками, так значно ліпше. Малина має властивість сильно розростатися, у багатьох ягідниках на 3–4-й рік ряд досягає ширини 1 м, тому одна стрічка не може повноцінно забезпечити водою й поживними речовинами всі рослини.

На початку весни, для раннього старту ягідник підживлюють калійними добривами, які допускаються в органічному виробництві. Якщо немає морозів, вмикають полив, щоб добриво краще засвоювалося рослинами. Далі за помірних плюсових температур вносять сірку.

Особливу увагу Юрій Гончарук звертає на кальцієве живлення, оскільки спочатку недооцінив роль кальцію для якості ягід. Кальцій надає ягодам пружності, сприяє тому, щоб вони не кришилися й не підтікали. З досвіду господарства, втрати врожаю через нестачу кальцію сягають 20–30%, тому кальцій до цвітіння вносять тричі.

Захист будують на органічних препаратах, на якості яких не економлять. Комплексний захист господарства забезпечує компанія «БТУ-Центр».

–– У плані захисту сезон 2019 року був для нас доволі складним, –– прокоментував Юрій Гончарук. –– Перші два роки в органічному малиннику хвороб та шкідників не було, тому з’явилося оманливе сподівання, що так буде завжди. Однак в умовах монокультури відбувається накопичення патогенних організмів. Не всі сорти однаково реагують на ці процеси. Наприклад, у нас на третій рік на сорті Поемат з’явилася іржа, до якої він чутливий. Обробки біопрепаратом доводилося робити після кожного дощу, а вони навесні 2019 року ішли часто. Урешті-решт іржу вдалося побороти в першій половині вегетації препаратом Медян Екстра, однак органічним садівникам слід враховувати, що застосовувати його можна не пізніше ніж за 35 днів до збирання врожаю. Це важливо, особливо в разі постачання малини на експорт, адже тестування одразу виявить у ягодах перевищення вмісту міді.

Також на сорті Поемат у сезоні 2019 року з’явилися листокрутки. Боротьба з ними була тяжкою, обробки — малоефективними. Проблема вирішилася тільки після того, як на ділянку із сортом Поемат зайшли працівники і вручну вибрали шкідника з усіх шести гектарів цього сорту.

На сортах Полєсьє та Поляна ні шкідників, ні хвороб помічено не було.

Збирання врожаю

Торік пробували возити малину на свіжий ринок. Але реалізувати щодня 6–7 тонн ягід виявилося доволі складно навіть у столиці, тому вирішили ягоди заморожувати. Улітку 2019 року за місяць збудували морозильник на 50 тонн продукції, витративши на це 100 тисяч євро. Друга черга холодильника збільшить потужності зберігання до 200 тонн за планової врожайності 2020 року 500 тонн органічної малини.

Холодильний цех може приймати, сортувати й заморожувати до 8 тонн малини на добу.

Ручне збирання малини потребує значної кількості робочих рук. На початку плодоношення для збирання врожаю господарство потребує 70 працівників на день, а в періоди пікового плодоношення, мірою наростання врожаю, до 320 збиральників. Залучити таку кількість людей –– велика проблема, хоча умови роботи на підприємстві гарні. Реально в минулі сезони вдавалося залучити 220–240 працівників на день. Для приїжджих збиральників на території господарства збудували 12 будиночків, є побутові зручності, можливість гарячого харчування.

–– Раджу всім, хто планує закладати малинники на великій площі, одразу запроваджувати систему електронного обліку для персоналу, –– поділився досвідом Юрій Гончарук. –– Вести облік у зошитах реально для господарства в кілька гектарів, для великих площ це недоцільно: утворюються черги зі збиральників у точках збирання, малина пізніше надходить на охолодження. Завдяки електронним системам економиться час, робота оптимізується, немає плутанини із нарахуванням зарплат.

Через проблему з персоналом підприємство поступово переходить на комбайнове збирання малини. У 2019 році комбайном збирали сорт Поемат. Але машина залишала на кущах 40% урожаю. Зміна налаштувань результату поки що не дала. Треба було або пускати комбайн ще раз, або дозбирувати ягоди вручну, що теж проблемно.

У подальшому на підприємстві планують попрацювати над маркетингом продукції, її доробкою та упаковкою.

Геннадій Гнип

журнал “Плантатор”, березень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ