Аби інвестиції сьогодні не перетворились на збитки завтра, бізнесу час звернути увагу на кліматичні тренди.
Проблеми зміни клімату дедалі більше хвилюють людство. Наразі вже не лише науковці б’ють на сполох. Практично кожен із нас відчуває вплив погодного чинника — чи то на здоров’ї, чи то в побуті, чи в бізнесі. Шалені буревії, шквали торнадо й посуха — всі ці явища, що ми з вами спостерігали цього літа на наших теренах. То до чого готуватися найближчими роками?
Прогнози зміни кліматичних умов для України, що розташована в середині континенту, в попередні роки не здавалися такими загрозливими, а в незначному потеплінні, навпаки, вбачали навіть певну користь. Скажімо, в північних регіонах почали широко вирощувати високоврожайну кукурудзу, відсоток загибелі озимої пшениці скоротився й подальші перспективи для аграрного виробництва, на перший погляд, вимальовувалися досить привабливі. Водночас думки науковців щодо подальшого розвитку ситуації розділилися. Попри те, що, на перший погляд, в Україні є багато річок, у маловодні роки дефіцит води відчувається навіть у басейнах великих рік. До того ж ресурс цей розподілено по всій території країни нерівномірно. На потреби сільського господарства Україна спрямовує до 40% своїх водних ресурсів. Із поступовим підвищенням середньорічної температури та зниженням рівня опадів ці потреби лише зростатимуть. Тож, без води неможливе економічне зростання країни, нехай який кліматичний прогноз науковців справдиться.
Деякі кліматологи й далі лякають людство стрімким підвищенням температур і перетворенням багатьох регіонів на пустелі. Інші, навпаки, передрікають різке зниження температурного режиму вже в недалекому майбутньому й кажуть про можливість настання льодовикового періоду. Мабуть, таки істина десь «посередині».
Атлантика «гальмує»
Звісно, без вивчення результатів досліджень будувати кліматичні моделі майбутнього досить ризиковано. Та вже сьогодні науковці звертають увагу світової спільноти на очевидну нестабільність нашої екосистеми. Найбільша увага — до Атлантичного океану. Його потужна система течій лежить в основі формування приблизно чверті теплового потоку нашої планети. Тому, на переконання Еллен Мартін (Ellen Martin) з Університету Флориди, гальмівні процеси в Атлантиці можуть призвести до охолодження всієї північної півкулі, висихання індійських й азійських мусонних регіонів, посилення північноатлантичних штормів і скорочення флори та фауни світового океану загалом [“How Climate Change Could Jam The World’s Ocean Circulation”].
Ні для кого не є новиною, що саме Гольфстріму (Gulf Stream) більшість європейських країн завдячують тому м’якому клімату, який дозволяє продуктивно працювати у виробництві аграрної продукції в цілому та вирощувати зерно. Утім, відносно недавно було зафіксовано поступове сповільнення цієї північноатлантичної течії. Декотрі вчені вбачають у цьому прямий наслідок танення льодовиків у Гренландії (через глобальне потепління). Інші кажуть, що це явище циклічне (з періодом у десятиліття).
Зокрема, на думку Лаури Джексон (Laura Jackson) із Метеорологічного відомства Британії, 300 млрд тонн прісної води, яка надходить щороку з Гренландії до світового океану, недостатньо, аби суттєво змінити плин Гольфстріму [“How Climate Change Could Jam The World’s Ocean Circulation”]. Тому є сенс щонайменше десять років заміряти швидкість і температуру течії по всьому Атлантичному океану, щоб отримати коректну модель подальшого розвитку ситуації.
 |
| Попри сповільнення течії Гольфстріму, науковці вбачають високу ймовірність подальшого повільного потепління у Європі |
Потепління… «на благо»
Результати дослідження вчених з Університету Сассексу, Університету Національної автономії Мехіко й Університету Каліфорнії Берклі, прогнозують сприятливий для Європи розвиток подій [“Gulf stream slowdown to spare Europe from worst of climate change”]. Зокрема, як зазначив містер Тол — професор економіки Школи бізнесу, менеджменту та економіки Університету Сассексу, «ймовірне охолодження для Європи може бути шкідливіше за потепління. На щастя, результати нашого дослідження не передбачають охолодження взагалі. Замість цього ми бачимо високу ймовірність подальшого повільного потепління, і це є благом для європейців».
Європейський клімат, за прогнозами науковців з Берклі, змінюватиметься досить м’яко. Водночас оскільки океанічні течії лише перерозподіляють тепло, то повільне потепління для Європи означає пришвидшене потепління в інших точках світу. За висновками вчених, зміна клімату розповсюджуватиметься нерівномірно, а отже, біднішим країнам буде важче боротися з його наслідками.
Міжурядова група експертів із питань змін клімату, до якої входять представники понад 100 країн світу, дотримується позиції, що всі кліматичні зміни на планеті стали наслідком діяльності людини. Тож боротьба з парниковим ефектом — це єдиний спосіб зменшити шкідливий вплив. У Європі найближчими роками намагатимуться адаптувати агровиробництво до кліматичних технологій. Тривають дискусії щодо відмови від біопалива першого покоління (біодизель, біоетанол і ін.) — з огляду на перевищення лімітів на викиди СО2 внаслідок його виробництва та використання. Перспективнішим має стати біопаливо другого та третього поколінь (відходи та залишки переробного виробництва), а також біопаливо, що вироблятиметься з вирощеної на деградованих землях продукції. Це той аспект, на який варто звернути увагу бізнесу, аби інвестиції сьогодні не перетворились на збитки завтра.
Програма-максимум для агросектору
Окремої уваги заслуговує питання щодо майбутнього, яке, за висновками кліматологів, очікує Україну. Скажімо, в разі розвитку негативного кліматичного сценарію південь України може в середньостроковій перспективі (10–20 років) перетворитися на напівпустелю, тому аграріям, що господарюють у цих кліматичних зонах, варто заздалегідь подбати про дієві превентивні заходи.
Надважливе питання — посухостійкі сорти зернових й олійних, а також тих культур, що традиційно культивують південні країни. Оскільки по всій території України прогнозують зміну режиму опадів, увага до сортової бази й тісна співпраця із селекційними компаніями має бути в пріоритеті агросектору. Наприклад, така традиційна для північних регіонів країни культура, як жито, дуже добре почуватиметься й на піщаних слабо зволожених ґрунтах півдня, якщо застосовувати замість сортів гібриди. Звісно, обсяг споживання жита на внутрішньому ринку обмежений, однак це вже питання маркетингу, у яких напрямах та, користуючись якими джерелами, його можна розширити. Крім цього, на часі відновлення системи зрошення, а для цього має повноцінно запрацювати ринок землі (та й чи може йтися про такі потужні довгострокові інвестиції без захисту прав того, хто обробляє цю землю?)
***
Наразі через мінливість і непередбачуваність погодного чинника прогнози світових аналітиків щодо обсягів виробництва зерна також стають дедалі менш реалістичними. Зокрема, у своїй останній доповіді Міністерство сільського господарства США збільшило за один місяць прогноз виробництва пшениці для України та Росії (загалом на 8 млн тонн). Переглядають у бік збільшення поточні оцінки врожаю ярої пшениці в США. Все це фактично обвалило світові ринки зерна — ціни як на біржах, так і на спотових ринках неодноразово пробили дно та зберігають спадний тренд. Схоже, аграрний бізнес стає дедалі більш ризикованим, непередбачуваним і витратним. Наразі єдиним дієвим захисним механізмом для фермера може стати страхування. Західний світ уже давно зрозумів, що безкоштовно нічого не буває. Треба вкласти сьогодні, аби не втратити завтра.
Марія Колесник, експерт аграрного ринку
газета “АгроМаркет”, вересень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
