Тваринництво

Як маленькі поросятка дають великі прибутки

Економіка багатоплідності

Економіка багатоплідності

Як маленькі поросятка дають великі прибутки  

Іноді від свинарів доводиться чути: перевагою данської генетики, безперечно, є її багатоплідність, але маленькі новонароджені поросята надалі мають і меншу вагу на відлученні. А це вже позначається на економічних показниках ферми. 

Олена Василевич, директорка ТОВ «Брідерс Україна»

Директорка ТОВ «Брідерс Україна» Олена Василевич і технолог компанії Іван Бугай своїм виступом на Всеукраїнському практичному форумі «СВИНОКОМПЛЕКС: ефективне виробництво» спростували цю думку. 

Отже, як відомо, основними репродуктивними показниками батьківського поголів’я є кількість новонароджених поросят. Те, що продуктивність данських свиноматок є найвищою серед інших генетик — факт, з яким не посперечаєшся. Це доводять і статистичні дані, зібрані на основі аналізу продуктивності 100 тис. свиноматок на фермах у Східній Європі за середньої кількості опоросів на рік 2,38–2,45 там відлучають по 15,9– 17,0 голів на свиноматку на опорос, а найкращі ферми отримують від свиноматки понад 40 поросят на рік. Звідси постає логічне запитання: як можна досягти таких високих показників продуктивності й таким чином підвищити ефективність виробництва? 

Прийомні мами й міксування 

При роботі з генетикою з Danish Genetics особливо відповідальним є момент опоросу і період від народження поросят і до їх відлучення. Під час опоросу іноді свиноматки потребують рододопомоги — коли свиноматка народила мертвих поросят, адже це ознаки патології. Після опоросу треба проконтролювати, чи не потрібно свиноматці дати знеболювальне, підвести її, щоб вона поїла, надати доступ до води. 

Далі починається робота з поросятками. Оскільки зазвичай свиноматки Danish Genetics народжують по 20 голів, то ключовим моментом є підбір свиноматок-мачух і подальше міксування поросят. Як цей процес налагоджено на данській фермі NYLAND, що має 700 основних свиноматок, розповів наш співвітчизник Олександр Мацюченко, який там працює. 

«Після опоросу всіх поросят (а їх понад 20) ми складаємо в куточок, свиноматку годуємо, а потім реєструємо поросят. Далі відрізаємо вже сухі пуповини й даємо дозу антибіотика. Через 40 хв після народження всім поросятам підпилюють зуби й надають доступ до вимені свиноматки. Важливо, щоб всі новонароджені поросятка — і менші, і більші — отримали молозиво. Для цього спочатку найменших поросят поміщаємо до свиноматки, а більших лишаємо в кутку. А потім навпаки. Під час годівлі свиноматок перші 2–3 даванки всіх поросят бажано закривати в куточках, щоб свиноматка не придавила поросят, коли лягатиме після їжі». 

Далі новонародженим поросятам слід підібрати прийомну маму. Свиноматок-мачух найкраще відбирати під час годівлі — тоді видно, як вона встає, як годує поросят, стан її вимені. Якщо поросята під час годівлі перебувають під свиноматкою, отже, вона мало встає і не надає повністю поросятам вим’я для годівлі. Така свиноматка в мачухи не годиться. 

Наприклад, маємо чотири свиноматки, які народили по 20 поросят: від кожної з чотирьох свиноматок відбирають «зайвих» поросят: по 4 найбільших і найміцніших поросят. Таким чином, під кожною свиноматкою зостануться 16 голів, яких вона може вигодувати, а відібраних 16 найбільших можна підкласти до прийомної мами. 

«Відібраних новонароджених поросят ми підкладаємо до свиноматки, яка має поросят віком мінімум сім днів. А її власних поросят перевозимо в загін до свиноматок із найкращими материнськими якостями та поросятами, які готові до відлучення, тобто мають 21 день від народження. З новою мамою семиденні поросята лишаються мінімум на 14 днів. Завдяки такій системі ми надаємо новонародженим поросяткам спершу доступ до молозива, а потім — до молока на весь підсисний період», — розповідає Олександр Мацюченко. 

Повернемось до тих чотирьох свиноматок, у яких забрали по чотири «зайвих» поросятка, то в кожної лишилося приблизно по 16 поросят і часом вони різного розміру. Щоб вирівняти за кондицією, їх періодично переміщають між свиноматками — відбувається так званий процес міксування, або вирівнювання поросят. Найменших поросят з чотирьох опоросів підкладають до найкращої свиноматки з-поміж чотирьох, яка вже двічі-тричі поросилася і має маленькі добрі соски. Найбільших поросят підкладають до старшої свиноматки, яка має 5–6 опоросів і не дуже добре вим’я. Середніх поросят відправляють до свиноматки, яка є не досить чутливою, але здатна їх вигодувати. За словами Олександра Мацю ченка, ці групи можна перемішувати до чотирьох днів. А якщо немає додаткових хвороб на фермі, навіть до відлучення. 

Які поросята дешевші 

То як кількість живонароджених поросят позначається на кількості відлучених поросят на свиноматку на рік? Ці розрахунки провів технолог ТОВ «БРІДЕРС УКРАЇНА» Іван Бугай, порівнявши середні показники ферм України, де використовують інші різні генетики (в середньому рахували по 14 живонароджених поросят), з показниками Danish Genetics у країнах СНД та однієї української ферми, де працюють із данською генетикою. У розрахунках брали до уваги лімітований чинник — 60 місць на маточнику, тобто коли щотижня з маточника слід вивільняти 60 місць. Щоб досягнути такого результату, у разі данської генетики треба мати 49,5 опоросів, а на одній із найуспішніших ферм із Danish Genetics в Україні всього 47 опоросів. 

Як видно з табл., за різної кількості опоросів показники живонароджених поросят на тиждень у трьох випадках не дуже відрізняються — в середньому 840–846 голів. Кількість відлучених поросят на гніздо і на опорос на середньостатистичних фермах України збігаються (12,64 гол.), бо за такої плідності не потрібно використовувати свиноматок-мачух. У двох інших випадках показники різняться приблизно на три поросяти через застосовування мачух. Натомість кількість відлучених поросят на свиноматку на рік у разі данської генетики набагато більша, а це і є показник ефективності данського виробництва. 

Таблиця. Вплив кількості живонароджених поросят на кількість відлучених поросят

Ще один важливий економічний показник: кількість основного стада свиноматок, яка має забезпечити певну кількість відлучених поросят. І в цьому разі данська генетика економічно вигідніша: щоб отримати в рік 39533,88 відлучених поросят на фермах з іншою генетикою, треба мати 1344 свиноматок, натомість 39816,26 відлучених данських поросят може народити й вигодувати 1066 свиноматок. Саме внаслідок такої різниці вартість утримання основного маточного стада з данською генетикою обходиться дешевше, ніж іншої генетики, відповідно, і собівартість вирощування данських поросят є нижчою (різниця в собівартості може сягати 40%!). Ось так із маленьких поросяток виростають великі прибутки.  

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ