Техніка
Головне:
Техніка

Господарство Анатолія Ковтуненко запроваджує інноваційну технологію землеробства

Довга дорога до MZURI

Довга дорога до MZURI
Анатолій Ковтуненко, ФГ «Злагода-10»

Колишній штурман далекого плавання Анатолій Ковтуненко став штурманом сільського господарства і прагне господарювати ефективно

Доля підкидає кожному з нас можливості, що майже завжди балансують між творчим пошуком і зваженим ризиком. Та коли до справи лежить душа, результат має всі шанси перевершити вкладені зусилля. Головне — віднайти власний життєвий фарватер і прокласти шлях до своєї цілі.

«І почалося…»

Колишній штурман далекого плавання Анатолій Ковтуненко прийшов у фермерство в буремні перебудовні часи. Як і багатьом іншим висококваліфікованим спеціалістам, що опинилися тоді на роздоріжжі, йому довелося зробити непростий вибір, опановуючи нові компетенції. Та, як зізнається, до сільського господарства душа лежала завжди. З дитинства допомогав батькам працювати на землі.

Повернувшись із Латвії в Україну, вирощував овочі (редис, капусту, помідори), потім вирішив взяти кілька гектарів землі — і почалося….

Свій фермерський життєпис Анатолій Іванович пише з 2004 року, коли в обробітку ФГ «Злагода-10» було 25 га. За 17 років господарство із села Степанівка (нині Конотопського району на Сумщині) зміцніло і виросло майже у сто разів — до 2220 га земельного банку.

«На початках працювали за класичною технологією ґрунтообробітку. Розпушували ниву на 30 см углиб. Щойно звільнялася земля — вирощували сидерати (гірчицю, ріпак, редьку), — пригадує господар. — Але згодом перейшли на «нуль» — і так господарювали десь років із десять. Вирощували в основному ячмінь пшеницю, сою, а також ріпак і гірчицю…».

Та коли років 6–7 тому в сівозміні з’явилася кукурудза (і її збирання переходило в зиму) — поля стали непридатні для «нуля». Хоча, як зауважує господар, добре відомі варіанти, як давати раду з пожнивними рештками, у «Злагоді-10» взялися за нову технологію — вертикальний обробіток ґрунту. Спочатку раз на три роки, а потім щороку почали здійснювати глибокорозпушування і вносити добрива сівалкою десь на 12–15 см углиб — так і готувалися до весни…

Власне, так на поля Анатолія Ковтуненка приходили й інші вдосконалення, а поле віддячувало врожаями. Торік і кукурудза (в сухому залишку) дала 10,5 т/га, а в позаминулому році — 12,5.

«Вислуховую всіх…»

Нині господарство запроваджує інноваційну технологію землеробства, що ідеально поєднала усе найкраще — від мінімального обробітку, «нуля», й оранки. Втім, з її перевагами тут ще тільки знайомляться, а результатами обіцяють поділитися після збирання врожаю.

Розповідаючи про свої агротехнологічні напрацювання, Анатолій Іванович зауважує, що з моменту сівби озимини підживлює пшеницю, коли тільки земля замерзла, а далі на поле виходить аж навесні.

«Йду дивитися, як перезимували мої посіви й чи потрібно їх підгодувати, вже тоді, коли техніка заходить у поле і не грузне», — каже він. І пояснює: «Жодним іншим чином я вже ніяк не вплину на свою пшеницю — то навіщо щось вигадувати? Якщо бачу, що поле видасть низький результат, ми його накриваємо раундапом і сіємо кукурудзу. Навіть не тягаємося.…»

Наразі штатного агронома в господарстві немає. Кадрова проблема у віддаленій місцевості — явище поширене. Та хто сказав, що це стане на заваді хорошим врожаям? Уже четвертий рік «Злагода-10» послуговується рекомендаціями програми Climat Fiеld View. Запроваджувати нові інноваційні технології господареві допомагає його син Вадим. Багато корисної інформації дають вебінари й конференції, дні поля.

«Я вислуховую всіх, — каже Анатолій Іванович. — Завжди прислухаюся до фахових порад. А коли із задоволенням усе це робиш, коли від роботи отримуєш радість — щось таки й виходить».

«На правильному шляху»

Кажуть, навіть у найтехнологічнішій справі вирішальне значення має характер. Бо саме він допомагає вистояти перед найбільшими труднощами — фінансовими, соціальними і навіть погодними, коли йдеться про агровиробництво. Характер веде і невтомного експериментатора Анатолія Ковтуненка, котрий прагне домогтися найвищої ефективності господарювання.

«Кукурудзу ми почали вирощувати, як на неї ціна піднялася, — каже Анатолій Іванович. — За рахунок неї вже три роки робимо аналіз ґрунту. І вже є реальні покращення: додалося азоту, фосфору, мікроелементів. Гумусу стало більше, а кислотність зменшилася — тобто ми на вірному шляху».

Хто б сперечався: нині вже не ті часи, коли можна господарювати наосліп. «Ми не можемо вплинути на ціну, а на врожай вплинути можемо — ось від цього і відштовхуємося», — зауважує господар. І пояснює, що «зайві» 2 т збіжжя — це сьогодні чималенька сума, щонайменше 16–17 тисяч, а за ці гроші можна посівам і добрив більше дати, і краще захистити рослини.

Нинішнього сезону близько 1700 га на полях «Злагоди-10» відведено під кукурудзу — її Анатолій Ковтуненко називає найкращим сидератом і вже кілька років поспіль закладає демоділянки різних гібридів зернової. Цьогоріч їх посіяли 37 (торік — 30), кожна така ділянка — від 25 до 50 га. Ще 550 га — під пшеницею (решта — під соєю).

«Наша ціль: соя-ріпак — щоб було 5 т на круг, пшениця — 10, кукурудза — 15. До цього ми йдемо і, можливо, цього року вже деякі поля даватимуть такий результат», — зауважує господар.

«Те, що треба»

Поля «Злагоди-10» бачили чимало різноманітних сільгоспмашин, знарядь і технологій. Втім, і досі господар у пошуку найкращих.

«У мене вся техніка не така, як у людей», — жартома зауважує він і розповідає про ще одне своє недавнє придбання — посівний комплекс MZURI. Технологію MZURI Pro-Til Ковтуненко побачив у роботі в господарствах на Чернігівщині й Дніпропетровщині. Побачив і зрозумів: це саме те, що треба.

«Всюди, де я раніше їздив, добре відгукувалися про сівбу ріпаку за цією технологією, — каже Анатолій Іванович. — Хоча у Дніпропетровській області господар показав ще й ячмінь та пшеницю. Та, власне, якщо вона добре сіє ріпак — як може погано сіяти інші культури?»

Отож уже нинішньої весни такий посівний комплекс вийшов на поля «Злагоди-10» — засіяли, застосовуючи адаптери точного висіву, 450 га кукурудзи та всю сою. Заклали також експеримент із застосуванням змінної норми під час сівби. Впорався агрегат навіть на лугах, що споконвіку не бачили плуга.

«Я сподіваюся, перейдемо на цю технологію повністю, — каже Анатолій Іванович. — Нам вона дуже підходить, і ми бачимо за нею велике майбутнє…»

Ще б пак! Поєднавши все найкраще від нульової, смугової та класичної технологій, MZURI Pro-Til дає змогу не тільки оптимізувати собівартість виробництва, а й суттєво поліпшити запаси гумусу та здоров’я поля. Без попередньої підготовки ґрунту, тобто безпосередньо по стерні, MZURI здійснює за один прохід одразу три основні операції — одночасно з розпушуванням вузьких смуг ґрунту (завширшки 12 см) і сівбою, агрегат вносить на всю глибину обробітку (до 25 см) у прикореневу зону мінеральні добрива. Звісно ж, у «Злагоді-10» і тут застосували експериментальний підхід. Сіяли сімома видами добрив від різних виробників, а також трьома видами мікрогранули (і без неї) та трьома видами рідких добрив (і без них). Як зауважує засновник і керівник господарства, осінь покаже, що з усього цього найкраще.

Із MZURI у «Злагоді-10» надалі мають наснагу якісно сіяти ріпак. Якщо господарство навчиться правильно користуватися машиною і вона себе покаже, на наступний рік планують взяти ще одну — для просапних культур.

«Буде ріпак, буде ячмінь. Можливо, далі сіятимемо сидерати (щоб земля не гуляла). Ми трошки змінимо сівозміну. Буде гречка як сидерат, — розповідає Анатолій Іванович. — Що хотілося б? Досягнути нашої цілі: 5–10–15. І менше „обслуги” на полі».

І це реально з MZURI ProTil. Універсальний агрегат здатний посіяти практично всі види культур і впорається з роботою у будь-яких погодних умовах. Як наголошує Олександр Ярошенко, директор Групи компаній B.T.A. Group, що є офіційним дилером MZURI, нині у сільському господарстві дедалі більшого значення набувають інновації. Тож для команди MZURI це надзвичайно почесна місія — вершити їх разом із найпрогресивнішими агрогосподарствами країни. Такими, як «Злагода-10» і штурманом Анатолієм Ковтуненком.

Джерело:
AgroTimes
Поділитись:

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали