З Романом Процем, керівником компанії «Сервіс-Агрозахід», що є дистриб’ютором багатьох світових виробників добрив, ЗЗР, насіння, техніки, ми спілкувалися двічі: у лютому на столичній виставці «АгроВесна. Зернові технології», якраз напередодні розв’язаної росією війни, та на початку травня, коли частина наших східних і південних територій уже тимчасово була окупована й там точилися запеклі бої. Приводом для обох розмов було наше бажання з’ясувати: яким, з погляду дистриб’ютора, є стан справ і перспективи вітчизняного ринку засобів аграрного виробництва.
Між двома цими розмовами в цій царині сталося багато змін: відбулося «велике переселення» людей і товарів ближче до західного кордону, ускладнилася логістика постачання продуктів, змінилася цінова політика. Однак головне, на нашу думку, змінилося ставлення дистриб’ютора до своєї роботи. «Раніше ми розглядали нашу роботу як бізнес. Тепер інше відчуття — ти намагаєшся допомогти фермеру. Бо він хоче допомогти армії, і ми також цього хочемо. А загалом ми хочемо допомогти фермерам вийти на вищий рівень розвитку та врожайності. Така наша місія», — каже Роман Проць. Як це їм вдається — у пропонованому інтерв’ю.
— Пане Романе, два місяці тому ви констатували, що наші аграрії можуть відчувати певний дефіцит засобів виробництва. Яка ситуація нині?
— Компанії-постачальники, які раніше працювали на Півдні та Сході країни, і навіть частина з центральної України, перемістилися на Захід разом зі своїми складськими залишками. Нині вільних складів на Заході України знайти неможливо, а ціна за оренду 1 м. складських приміщень виросла. Тому, якщо два місяці тому був певний дефіцит добрив і ЗЗР, який, за нашими розрахунками, на період посівної повинен був зрости до 15–20%, то тепер виробничих засобів від Вінниці й до західного кордону країни не бракує, адже те, що призначалося для всієї країни, нині використовують тільки для 60% посівних площ.
Є одна проблема — тривалий період очікування постачань з-за кордону. Якщо раніше після оплати товару в Німеччині, Франції, Польщі чи Угорщині добрива вже через три дні були в Україні, то тепер нам лише через 1,5 місяця після подання заявки додатково повідомляють, що товар вже є і можна за ним приїхати.
— Чи можете спрогнозувати, якою буде ціна на добрива та ЗЗР?
— Ціна на ЗЗР після здорожчання певної групи пестицидів удвічі-втричі, а деяких — на 20–30%, нині стабілізувалася. Можливо, зросла ціна на ті продукти, що тепер довозять — через логістику.
Добрива здорожчали значно через зростання ціни на газ. Ще взимку ми говорили з вами, що фосфорні подорожчали у 2–2,5 раза, азотні — втричі. З того часу ціна на азот виросла ще на 15–20%, на фосфор, калій — на 25%. Досить високе зростання за два місяці. Нині ціна й далі зростає щотижня. Тож купувати по 35 тис. грн/т карбамід не кожен готовий. Та й добрива ці у певному дефіциті.
Тобто наш прогноз, що затрати на гектар на вирощування будь-якої культури цього року, порівнюючи з 2021 роком, виростуть, справджується. Наприклад, тільки технологія вирощування кукурудзи здорожчає на 13–15 тис. грн/га. Щоб покрити ці видатки, треба зібрати додатково 2–2,5 т/га кукурудзи.
— На вашу думку, як може фермер здешевити технологію? Які поради ви даєте своїм клієнтам?
— Тут радше треба говорити не про здешевлення технології, а про підвищення рентабельності вирощуваних культур. Бо якщо зменшувати витрати на виробництво, навряд чи отримаєш заплановану врожайність. Тому, щоб збільшити врожайність, треба збільшувати затрати. Бо на ціну врожаю фермер значно вплинути не може — вона більш-менш ринкова. Хіба що може добитися доброї якості кінцевого продукту, за яку отримає доплату.
Проблеми дефіциту певних продуктів для тих аграріїв, що розуміються на технології, взагалі не існує. Адже завжди можна використати продукти, яких є достатньо, в різних варіантах, і таким чином вирішити питання дефіциту. Наприклад, можна замінити оригінальний продукт на генеричний. Можна скористатися продуктами непрямої дії, зареєстрованими на іншій культурі. І таким чином оптимізувати свої витрати.
Проте ми пропонуємо набагато цікавішу й прогресивнішу технологію, яка останні два роки набирає обертів у Франції, а також у нашій країні. Практика доводить, що вона дає змогу підвищити рентабельність виробництва на 20%.
Ми говоримо насамперед про те, що в українському ґрунті є достатньо елементів живлення на будь-який урожай. Навіть у найбіднішому міститься 5 т/га фосфору. А рослина виносить з урожаєм не більше як 200 кг/га. Тому додавати фосфор та ще й у недоступній для рослини формі — необов’язково. Інша річ — доступний фосфор, який дається рослині завдяки препарату Бактім. Фактично це біота ґрунту, завдяки якій починає працювати й фосфор. Таким чином, ми можемо зменшити внесення фосфору та калію на 50%, азоту — на 30% без втрат урожаю. Цей препарат можна вносити перед сівбою, але краще — зразу після збирання культури.
Другий варіант, який ми пропонуємо, — рідкий фосфор по сходах. Його можна вносити разом із добривами чи пестицидами прикоренево або по листку. Водорозчинний фосфор починає діяти відразу після внесення. 5–10 л/га такого рідкого добрива заміняє 50–60 кг/га гранульованого фосфору в д. р., і врожайність фермери отримують вищу. Чим «посходовий» фосфор кращий за той, що вносять перед сівбою? Доки рослина проросла, проходить місяць, доки кореневі волоски проросли — ще пів місяця. І внесена перед сівбою частка водорозчинного фосфору в гранулі уже не працює. А нам цікаво, щоб фосфор стимулював кореневу систему на початку вегетації рослини, щоб вона могла з ґрунту витягувати елементи для розвитку рослини і формування врожаю. Тому, наприклад, у Франції більшість фермерів сьогодні не вносять фосфор у гранулі, а вносять посходово.
Врешті-решт, не забуваймо й про роль біостимуляторів, які позитивно впливають на фізіологічні процеси рослини, прискорюючи фотосинтез, поліпшуючи ефективність живлення, стійкість до хвороб та стресів. Наприклад, наш комплексний препарат рослинного походження Нутріліф Сінерджіак (компанія «Фертіплюс Франс») діє як промоутер цвітіння, тобто поліпшує цвітіння та формування зав’язі усіх культур. А це — основа майбутнього врожаю. Це єдиний продукт, який може використовуватись в період цвітіння будь-якої культури включаючи і плодові дерева.
— Урожай формують добрива і волога, якої часто бракує. Як правильно застосовувати ці добрива, щоб вони краще працювали в умовах дефіциту вологи?
— Наша компанія кілька років тому розробила технологію, використовуючи дослідження різних іноземних інститутів. Наприклад, за допомогою продукту AQUASORB можна акумулювати в полі вологу. Цей продукт у вигляді гранул висівають разом з насінням — коли випав дощ, гранули втягують вологу, перетворюються на гель і рослина бере вологу з цього гідрогелю. Якщо після цього дощ не випадає більше місяця, рослина все одно забезпечена вологою. Завдяки цій технології у господарствах за таких умов, як приклад, отримували прибавку соняшнику до 1 т/га.
Наступне, що треба зробити — зменшити коефіцієнт транспірації. Бо таким чином ми забезпечуємо рослині більшу кількість вологи і забезпечуємо вищий врожай. Добриво Оптисіл, нанесене за допомогою обприскування, зменшує до 30% транспіраційний коефіцієнт на будь-якій культурі. Тобто вистачає на 30% вологи менше, щоб отримати запланований урожай. Препарат зменшує випаровування, оскільки потовщує стінки клітин, через які волога випаровується повільніше. І рослину така кількість води задовольняє. Така схема дуже добре працює, особливо в посушливі роки.
Третій шлях — збільшити корінь, тобто кількість кореневих волосків, які шукають вологу та поживу, стимулювати його рости вниз. Це можна зробити за допомогою препарату Algomel РUSH по сходах рослин. Доведено, що він втричі збільшує кореневу систему.
За нинішніх умов, коли добрива здорожчали, фермер думає, дати йому це добриво чи ні. Чи вистачить йому вологи, щоб зібрати 6 — 8 т/га пшениці, бо без вологи добриво не буде працювати. За такої схеми, яку пропонуємо ми, він з більшою гарантією може розраховувати на запланований урожай.
— Але ж це ще додаткові витрати на технологію…
— Це не додаткові витрати, це зменшення витрат. Можу це довести на прикладі французьких фермерів. Вони добрив вносять менше, ніж ми. У них ґрунти мають менший вміст фосфору та калію, менше гумусу, а результат приблизно, як у нас. Пшениця, наприклад, родить по 7,5 т/га. Натомість вони вносять азоту 130150 кг/га в д.р., фосфору не дають взагалі, хоч у них середній вміст фосфору в ґрунті низький. Калій дехто дає, дехто — ні. Урожай отримують за рахунок додавання добрив фоліарно. Вони прораховують технологію, в них висока рентабельність.
Думаю, завдяки такій технології ми можемо на 30 % зменшити по Україні норми внесення добрив не на шкоду врожайності. Вона ще й зросте, якщо ми це правильно зробимо. Це реальна ідея.
— Азотне добриво — одне з основних, запаси якого постійно треба поповнювати. Навряд чи йому можна знайти дешевий повноцінний замінник…
— Альтернативи азотним добривам справді нема, але можна зменшити їхню кількість без зменшення урожайності. Наприклад, за допомогою технології AQUASORB. Адже коли йде дощ, гранули затримують у прикореневому шарі не тільки воду, але й азот. Натомість за звичайної технології дощ промиває до 30% цього елементу. Ще приклад: бактерії, які потрапляють у ґрунт з препаратом Бактім, працюють із ґрунтовим азотом. Що теж дає змогу зменшити до 30% його внесення. Збільшення кореневої системи теж працюватиме на збереження азоту, бо велика коренева система вловлює більше азот і більше його засвоює.
Азот можна накопичувати, увівши в сівозміну бобові. Зокрема сою. От ми маємо канадські сорти, які дають до 5 т/га. Без добрив ми вирощували по 4 т/га сої, вносили тільки рідкий фосфор у нормі 5 кг/га і деякі мікродобрива. Якщо нині затрати на кукурудзу становлять 40-45 тис. грн/га, то сою можемо виростити за 20 тис. грн/га і отримати за неї 80 тис. грн/га. Тобто рентабельність зростає до 400 %, а соя ще й лишає азот у ґрунті. Тож після неї можемо вирощувати кукурудзу, додавши лише 100 кг/га азоту замість 150 кг/га.
— Як можна оптимізувати систему захисту?
— Не всі засоби захисту в Україні використовують правильно. Коли ми почали брати інформацію з інститутів захисту рослин інших країн, побачили, що є велика невідповідність між нормами, які ті інститути досліджують, і в реальному використанні. Наприклад, фунгіцид зареєстрований на пшениці в нормі 1 л/га. Але на пшениці зазвичай є декілька грибкових захворювань. Щоб знищити одне, достатньо 1 л/га, для знищення інших треба й менші дози. А для знищення фузаріозу колоса треба 2 л/га. Виходить, що фунгіцид від фузаріозу не захищає. Останніми роками ми стикнулися з тим, що багато продуктів не працюють проти церкоспорозу на буряку. Бо декілька років тому цієї проблеми не було і ефективні колись препарати сьогодні неефективні.
Ми намагалися з’ясувати, чому і дати рішення. Тож ми розробили схему захисту від церкоспори і минулого року у фермерів, які за нею працювали, уражень буряків не було. Тут важливі діюча речовина і норма внесення. Інколи на буряк реєструють продукт із трьома діючими речовинами, а на церкоспору діє тільки одна, тож фермер переплачує за непотрібні йому речовини.
Німецькі та голландські фермери вже пройшли цей етап. Тепер вони мають консультантів, за порадами яких використовують окремі д.р. із певними пропорціями і отримують сильний захист.
Протистояти хворобам рослина може й за рахунок сильного імунітету. Наш стимулятор росту рослин і антистресант Algomel РUSH, вироблений на основі червоних водоростей, має дуже сильну імунну дію. Окрім того, це практично єдиний продукт у світі, який захищає рослини від кореневих гнилей, діючи через листок. Він рухається по рослині зверху вниз і зупиняє хворі клітини кореневої гнилі. Якщо препаратом профілактично обробити буряк, він також не уражується кореневими гнилями. Ми перевірили: буряк стає біліший, правильної форми, підвищується врожайність та цукристість.
Бактім корисний ще й тим, що знищує збудників хвороб у ґрунті, які з початком вегетації атакують рослину. Тому його вносити корисно не тільки тому, що рослина отримує фосфор у доступній формі, але ще й можна знешкодити шкідливі гриби у ґрунті. У комбінації із протруюванням насіння цього буде достатньо, щоб захистити рослини від кореневих гнилей.
— Нині складно щось прогнозувати, але все таки, як ви вважаєте, чи будемо з врожаєм цього року?
— Якщо абстрагуватися від війни, то нині нашому фермеру ніщо не заважає отримати високий урожай. Бо він має все найкраще у світі. Навіть порівняно з європейським фермером, який не може купити супертехніку, бо має малі площі — вона йому й не потрібна. Новітню технологію запровадити також не завжди може через брак коштів. До наших фермерів йдуть нові технології, бо вони мають змогу їх впровадити. І засоби для впровадження цих технологій — добрива, ЗЗР тощо він також має, хоч і ціна на них нині значно зросла.
Але, на жаль, від війни ми не можемо абстрагуватися. Тому, головне, я всім бажаю нашої перемоги, а хлібом ми забезпечимо і себе, і світ.
The Ukrainian Farmer
