На ринку засобів захисту рослин — гострий дефіцит ґрунтових інсектицидів проти личинок коваликів.
Всі товари, призначені для використання у сільському господарстві, можна розділити на три основні категорії:
– необхідні товари (без яких неможливо виростити достатній та якісний урожай);
– бажані товари (не є обов’язковими, проте їх використання позитивно впливає на продукцію);
– непотрібні (товари, які постійно намагаються втелющити аграрію, але той не розуміє, для чого вони потрібні, або ж розуміє, що вони не потрібні абсолютно).
Всі чудово усвідомлюють, що на останні дві категорії виділити кошти можуть лише підприємства з високим рівнем фінансової забезпеченості, в той час як перша категорія потрібна всім, хто заробляє на життя вирощуванням сільськогосподарської продукції.
З огляду на сказане хотілося б розглянути проблему забезпеченості аграріїв одним з найнеобхідніших і найважливіших інструментів для отримання врожаю, а саме — хімічними засобами захисту рослин проти дротяника. Цей шкідник є найпершим ворогом молодої рослини в ґрунті: щойно насінина потрапляє в землю, одразу ризикує бути пошкодженою дротяником і, як результат, навіть не прорости.
Дротяник — достатньо пристосований до умов навколишнього середовища шкідник. Саме в період висівання просапник культур в Україні личинки дротяника перебувають в активному стані через голод.
При незначному заселенні ґрунту цим видом шкодочинних об’єктів достатньо однієї обробки насіння інсектицидним протруйником для того, щоб усунути небезпеку втрати значної кількості рослин. Але останнім часом все частіше польові агрономи стикаються з масовим заселенням ґрунту дротяником. Подекуди в північних регіонах України популяції личинок ковалика досягають 60 особин на 1 м2 , що практично унеможливлює навіть отримання сходів (адже на таку площу при висіві потрапляє 14—21 насінина кукурудзи або 24—30 насінин цукрових буряків, що в 2—4 разів менше, ніж заселеність шкідником).
Старий знайомий — дефіцит
Що робити аграрію в такій ситуації? До кого звертатися? Перше, що спадає на думку — звернутися до переліку пестицидів і агрохімікатів, зареєстрованих на території України, і подивитися, яким препаратом можна знищити дротяника. Простіше кажучи, знайти той інсектицид, який можна внести в ґрунт і захистити насіння ще до того, як покласти його в землю. 
Тримаючи в руках цей тисячосторінковий каталог вагою понад кілограм, цілком переконаний, що серед усього цього різноманіття засобів захисту рослин без проблем знайдеться десяток таких, що зарадять твоїй проблемі, але… У Переліку знайшлося лише кілька отрутохімікатів, яким притаманна ґрунтова дія, і лише один, котрий повною мірою може дати результат. Хоча він і недешевий, переважна більшість аграріїв, яким довелося познайомитися з дротяником, готова викласти значні кошти, аби убезпечити свій урожай. Проте після двох десятків телефонних дзвінків до різних фірм-продавців фермер розуміє: таких грошей витрачати не доведеться — товару на складах немає, а сьогоднішнє замовлення може бути виконане лише через рік, і то не в повному обсязі. …На мить здалося, що повернувся на три десятиліття назад, в ті часи, коли дефіцит був звичним явищем. Але не віриться, що сьогодні, в часи ринкових відносин, немає саме товару першої категорії.
Мова йде про достатньо відомий препарат на основі діючої речовини фіпроніл. Виробляється він лише однією компанією, і термін патентного захисту фіпронілу збігає лише 2017 року. Таким чином, жодна генерична компанія не має права виробляти цю діючу речовину, навіть якщо комусь, крім оригінатора ,відома її формула. Звичайно, є препарати на основі деяких інших діючих речовин, але вони, попри достатньо високу вартість, не забезпечують такого ефекту.
На ринку представлено багато високоефективних протруйників насіння, але у випадках великих популяцій дротяника потрібен саме ґрунтовий інсектицид, а не протруйник.
У компанії — виробникові фіпронілу ситуацію пояснюють тим, що їм банально не вистачає потужностей, аби забезпечити потребу сільгоспвиробників у препараті на 100%. Будівництво нових потужностей потребує великих інвестицій та часу. Тому, здається, поки не закінчиться дія патенту або ж поки інша компанія-оригінатор не винайде нової діючої речовини для боротьби з дротяником, аграрії мусять самотужки виходити із ситуації.
Втім, якщо замовити препарат сьогодні і зробити передоплату, то вже в 2015 році господарство буде фіпронілом забезпечене. Питання лише в тому, хто ж хоче заморозити кошти на два роки. І як вирішувати проблему дротяника в цей період?
Антикризовий менеджмент
Що ж, проблема є, вона дедалі помітніша. Пестицидів, здатних повною мірою врятувати ситуацію, немає, змінювати культуру вже пізно. Пропонуємо скористатися такими «пожежними методами»:
– Протруювання насіння інсектицидними протруйниками пролонгованої дії (тіаметоксам, імідаклоприд), висів збільшеної норми насіння на гектар. Таким чином ми забезпечуємо захист насіння в ґрунті на доволі тривалий (до 50 днів) термін, а пошкоджене шкідником насіння компенсується підвищеною нормою висіву.
– Передпосівна культивація (верхній шар ґрунту — 12—15 см перевертається, і значна кількість шкідників залишається на поверхні, де їх поїдають птахи; таким чином популяції зменшуються на 30—50% — це дуже поширена практика в країнах Європи), протруювання насіння.
– Внесення в ґрунт рідких азотних добрив (достатньо суперечливий метод боротьби з ґрунтовими шкідниками, бо при його реалізації гинуть не лише шкідливі, а й корисні бактерії і мікрофлора; до того ж цей метод достатньо затратний, адже на використання таких видів добрив потрібні додаткові документи та спеціальна техніка).
– Заміна культури (якщо немає можливості витрачати додаткові кошти на описані методи, можна боротися з дротяником за допомогою гірчиці. Шкідник негативно реагує на цю олійну культуру, тому якщо її посіяти, а після збирання врожаю загорнути пожнивні рештки в ґрунт, то протягом двох-трьох років дротяника на полі не буде).
Як бачимо, безвихідних ситуацій немає. Хлібороб мусить рятувати врожай будь-якими доступними методами. Однак хочеться, аби сфери обслуговування сільського господарства зосереджувалися на виробництві продукції першої категорії. Також сподіваємося, що провідні науковці, які працюють на світових оригінаторів, у цю мить стоять на шляху до відкриття нових, дуже потрібних діючих речовин, а інженери і будівельники споруджують нові потужності для виробництва необхідних пестицидів.
Особливості біології дротяників
Личинки ковалика (дротяники) — тонкі, видовжені, циліндричні або дещо сплюснуті, мають відносно тверді покриви. Личинки розвиваються в ґрунті до 2—3 років, живлячись корінням рослин, часто завдаючи шкоди сільськогосподарським культурам, особливо злаковим. Завдяки формі тіла, личинки дуже легко пересуваються під землею і мігрують від рослини до рослини, тому здатні пошкоджувати велику кількість рослин за невеликий проміжок часу. Личинки мають вузьке червоподібне тіло, що складається з 13 члеників. Форма тіла циліндрична або сплющена залежно від виду, покриви хітинізовані та блискучі, що робить личинок схожими на шматки мідного дроту, звідси і назва «дротяники».
Під час зимівлі личинки більшості видів коваликів мігрують глибше 25—35 см, де температура ґрунту є порівняно стабільнішою і не опускається нижче критичної, яка, зокрема для коваликів степового і темного, становить -3,9 °С. Вертикальні переміщення цих комах у ґрунті відбуваються впродовж весняно-осіннього періоду і пов’язані переважно з пошуком корму та більш оптимальних умов для перезимівлі. При помірній температурі та високій вологості дротяники тримаються у шарі 5—7 см й інтенсивно живляться рослинами. Для початку весняної вертикальної міграції личинок коваликів необхідне встановлення середньої декадної температури ґрунту на глибині 20 см +6,5 °С, на глибині 40 см — +4,7 °С. Для масового переміщення дротяників з глибших шарів ґрунту до верхніх потрібна середня декадна температура на глибині 20 см — +8,1°С, на глибині 40 см — +8,5 °С.
У літній період, мірою висихання верхнього шару ґрунту та підвищення його температури, дротяники переміщуються до глибших вологіших горизонтів. Позитивний гігротропізм цих комах сприяє пошукам корму, оскільки коренева система рослин, зокрема буряків, заглиблюється у місця з більшою вологістю ґрунту. Восени розпочинається вертикальна міграція дротяників до глибших шарів через зниження температури ґрунту нижче +10 °С. Вже при температурі +6 °С рух личинок уповільнюється, а при зниженні до +4 °С стає млявим, при 0 °С вони ціпеніють.
Вертикальна міграція личинок коваликів у глибші горизонти ґрунту для проходження зимової діапаузи починається при зниженні його температури на глибині 20 см до +7,8-8,3 °С, на 40 см — до +9,4…+9,8 °С. Вертикальна міграція личинок коваликів до верхніх шарів ґрунту не відбувається за випадання великої кількості опадів при різкому зниженні температури ґрунту до +11,4…+13,1 °С на глибині 5 см. У той же час повільне зростання температури ґрунту на глибині 20 см з +7,7 до +9,4 °С, а на глибині 40 см — з +9,9 до +10,1°С викликає міграцію дротяників до вищих шарів.
Вадим Скрипник, аналітик ринку ЗЗР
журнал “The Ukrainian Farmer” квітень, 2013 року
Усі авторські права на інформацію розміщену в журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/magazines належать виключно видавничому дому АГП Медіа та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал “The Ukrainian Farmer” з гіперлінком https://agrotimes.ua/magazines . Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому “АГП Медіа” .
The Ukrainian Farmer
