Біометод проти в’янення кавунів
Початок повномасштабного вторгнення росії на територію України негативно вплинув на всі соціально-економічні галузі країни загалом, зокрема зміни відбулися і в агропромисловому секторі.
Насамперед слід зазначити високий рівень зруйнованої сільськогосподарської переробної промисловості, повністю або частково виведеної з ладу непридатності мільйонів гектарів родючих земель до вирощування рослинної продукції внаслідок їх окупації, мінування та ведення постійних бойових дій, неможливість виробникам реалізовувати вирощену рослинну продукцію в повному обсязі за рентабельною ціною та інших чинників.
Водночас змін зазнала і структура посівних площ, як польових, так і плодово-овочевих сівозмін, до прикладу, Херсонська, Запорізька, Миколаївська, Одеська та частина Донецької області традиційно вважалися регіонами — лідерами за посівними площами та валовим збором овочевої продукції. Відомим є й те, що до початку воєнної агресії на цих територіях вирощували та забезпечували ринок ранніми сортами столової картоплі, хоча ці регіони й не можна назвати природно картоплярськими, як порівняти з Вінницькою, Львівською, Житомирською, Чернігівською та Київською областями.
Водночас значно скоротилося забезпечення сезонною продукцією — томатами, цибулею, перцем, зокрема й кавунами. Для прикладу, до початку збройної агресії площі під посівами кавунів у південних областях у загальному виробництві становили понад 50%, де збирали понад 270 тис. тонн плодів із площі 32,7 тис. гектарів. До 2014-го товарне баштанництво також розвивалося у Миколаївській, Запорізькій, Донецькій, Одеській областях, Автономній Республіці Крим. Найбільшим постачальником продукції баштанництва була Херсонська область — 190 тис. тонн (або майже 70% валового виробництва південного регіону). Запорізька область вирощувала 35 тис. тонн, найнижчі показники мають Одеська (30 тис. тонн) та Миколаївська (27,5 тис. тонн) області. Валове виробництво до 2022 року було стабільним і становило близько 550–570 тис. тонн.
Водночас 2023 року спостерігалося збільшення площ під посівами кавунів майже у всіх регіонах країни, що безперечно впливає на фітосанітарну ситуацію цих областей. Особливо доцільно зазначити й те, якщо порівнювати Лісостепову та Степову природно-кліматичні зони, то отримаємо суттєву різницю в кількості опадів, що сприяє інтенсивному поширенню та інфікуванню посівів кавунів різними збудниками грибної етіології, таких як антракноз кавунів (Соllеtоtrісhum lаgеnаrіum, біла Sclerotinia sclerotiorum, сіра Botrytis cinerea гнилі, борошниста роса Erysiphe cichoracearum, зокрема й одним із найшкідливіших захворювань фузаріозне в’янення кавунів Fusarium oxysporum Schl. f. melonis Wr. (рис. 1)).
Fusarium oxysporum Schl. f. melonis Wr. уражує молоді та дорослі рослини. На сходах хвороба проявляється у двох формах: в’янення та гнилі кореневої шийки рослин. Доцільно зазначити й те, що фузаріозне в’янення поширено в усіх зонах товарного баштанництва. Розвитку хвороби сприяє знижена температура (14–16 °С) та надмірна вологість ґрунту.
За першої форми прояву хвороби сім’ядольні листочки набувають блідо-зеленого забарвлення, втрачають тургор, в’януть і засихають протягом 2–3 днів (рис. 2).
Гниль найчастіше спостерігається за надмірної вологості та зниження температури ґрунту, що трапляється під час активного росту й розвитку кавунів у першій половині літа.
Характерним є й те, що іноді в’януть окремі пагони, водночас деякі уражені рослини не гинуть, а лишаються карликовими, мають короткі міжвузля та дрібне листя (рис. 3).
Зараження відбувається через кореневу систему внаслідок проникнення міцелію через кореневі волоски або механічні пошкодження.
Після проникнення в рослину міцелій концентрується в судинах, зумовлюючи закупорювання й інтоксикацію, чим і пояснюється в’янення рослин.
Джерелом інфекції є ґрунт, а також рослинні рештки та насіння. Спори зберігаються у ґрунті до 15 років у формі склероцій, хламідоспор і грибниці.
Для ефективного контролю поширення фітопатогену доцільно запроваджувати низку фітосанітарних заходів, а саме дотримання науково обґрунтованої ротації сільськогосподарських культур у часі та просторі. Так, найкращими попередниками для баштанних культур є зернові, зернобобові культури, багаторічні трави, водночас повернення кавунів на попереднє місце допускається не раніше ніж через 5–6 років.
Важливим чинником у системі ефективного контролю поширення збудників хвороб рослин є збалансована система живлення, оскільки відомим фактом є те, що підвищена концентрація азоту сприяє інтенсивному поширенню й розвитку фітопатогенів та інших шкідливих організмів. Так, оптимальними умовами для розвитку збудника фузаріозного в’янення сприяє низька температура ґрунту, тому рекомендовано висівати насіння кавунів в оптимальні строки, а саме в добре прогрітий ґрунт — 16–18 °C, та з рівнем вологості в шарі 0–70 см — 75–80 %.
Одночасно в комплексі з цими агрозаходами доцільно застосовувати фунгіцидні препарати, які контролюватимуть поширення збудників хвороб рослин, що зберігаються в ґрунті, зокрема і фузаріозне в’янення в посівах кавунів. Водночас доцільно зазначити, що плоди цієї культури вживають в їжу свіжими, тому виробникам слід максимально обмежити застосування синтетичних препаратів, а також суворо дотримуватися регламентів їх застосування. Ефективною альтернативою є застосування біологічних препаратів на основі грибів антагоністів із роду Trichoderma spp., одним із таких препаратів є представлений компанією «Біонорма» — Біонорма триходерма (рис. 4).
Зареєстрований для застосування на зернових, зернобобових, технічних, овочевих, баштанних, плодово-ягідних і декоративних рослинах. Для досягнення максимальних показників як технічної, так і господарської ефективності потрібно застосовувати рекомендовані норми внесення (табл. 1) препарату в ґрунт за допомогою розкидачів, сівалками в рядок під час сівби, в лунки разом із насінням або посадковим матеріалом.
Таблиця. Норми витрат для промислового та приватного застосування
Під час основного внесення доцільно рівномірно розподілити біопрепарат по поверхні ґрунту із застосуванням розкидачів мінеральних добрив. Препарат потрібно загорнути в ґрунт на глибину до 20 см, застосовуючи наявне технологічне обладнання (дискові борони, культиватори й інше).
Також препарат можна застосовувати під час сівби, висаджуванні розсади та саджанців сільськогосподарських культур, завдяки зручній гранульованій препаративній формі внесення можливе сівалкою та іншою технікою, водночас слід забезпечити рівномірне розподілення гранул в рядку з обов’язковим загортанням. За прикореневого внесення рекомендовано рівномірно розподілити біопрепарат по поверхні ґрунту, після чого рясно полити.
Сергій Мороз, Ph.D., асистент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин, Національного університету біоресурсів і природокористування України Науковий співробітник, інституту агробіології ГК Біонорма.