Замінити дорогу нині сою без втрат для продуктивності та здоров’я корів можна з допомогою додавання до раціону небілкового азоту.
Сьогодні тільки й розмов, що про зростання цін на зернові та олійні культури. Однак, незважаючи на поживну цінність сої (багата на білок, незамінні амінокислоти, енергію, що забезпечують високу продуктивність молочної та м’ясної худоби), фермери змушені шукати для сої якусь альтернативу й гідну заміну.
На відміну від свиней та інших тварин, які мають однокамерний шлунок, у жуйних переробка спожитого корму відбувається переважно в передшлунках (зокрема, у рубці) завдяки життєдіяльності великої кількості мікроорганізмів. У бактерій рубця, особливо тих, що відповідають за перетравлення клітковини, є потреба в аміаку (0—15 мг упродовж дня). Його функція — забезпечення бактерій енергією для перетравлення клітковини й синтезу мікробного протеїну. За стандартної годівлі більшу частину доби спостерігається дисбаланс азоту в рубці. Ефективність роботи мікробів зазвичай виражається у грамах мікробного протеїну на 1 г ферментованих вуглеводів (чи ферментованої сухої речовини). Логічно, що чим більше азоту отримають мікроби рубця, тим ефективніше буде перетворюватися азот раціону в молоко.
Оскільки протягом дня (особливо у перерві між годівлями) вміст аміаку у рубці стає надто низьким, що порушує ріст й розвиток бактерій, то надзвичайно важливо забезпечувати постійне надходження азоту до рубця. Сьогодні існує багато кормових добавок, що поліпшують ферментацію рубця й життєздатність мікробів. Одними з кращих є добавки небілкового азоту до раціону жуйних. Наявні на ринку джерела небілкового азоту в раціонах корів містять 41% азоту та 256% сирого протеїну. При цьому, згідно з результатами досліджень, 6,3% небілкового азоту доступно відразу ж після споживання, а швидкість його подальшого виходу становить 8% на годину.
Дослідами встановлено, що при додаванні небілкового азоту в ферментери ріст бактерій збільшується на 5%. А покращення життєдіяльності й функції мікрофлори рубця сприяє збільшенню надоїв (як, наприклад, було встановлено в одному з дослідів, на 1,8 кг молока більше від однієї корови — Tikofsky and Harrison, 2006).
Крім можливості покращити склад раціону, додавання джерела небілкового азоту дозволяє збалансувати вихід азоту й забезпечити постійний його рівень. Контрольований й постійний вихід азоту сприяє зростанню синтезу ідеального протеїну для виробництва молока (мікробного протеїну) на 10—20%. Такі добавки дозволяють скоротити кількість загального азоту в раціоні — він ефективніше використовується організмом з меншими витратами. Добавки небілкового азоту сприяють перетворенню азоту корму в бактеріальний азот. Наприклад, Chalupa і Sniffen (2006) встановили, що за використання джерела небілкового азоту в раціонах корів спостерігалися покращення росту мікрофлори рубця й виведення азоту (табл. 1). Засвоєння азоту раціону рубцевими мікробами збільшується на 5%. У результаті було отримано на 65% більше азоту в молоці та на 7% менше в сечі. Азот у сечі міститься у формі сечовини, він легко гідролізується до аміаку уреазою гною. А застосування небілкового азоту в раціоні худоби сприяє зниженню виходу сечовини із сечею й азоту в навколишнє середовище.
Таблиця 1. Вплив джерела небілкового азоту на мікрофлору рубця й зниження виходу азоту в навколишнє середовище (Chalupa and Sniffen, 2006)
|
|
Без добавок небілкового азоту |
З добавками небілкового азоту |
Різниця |
|
Надій, г/день |
31,3 |
33,1 |
|
|
Споживання азоту, г/день |
592 |
594 |
|
|
Мікробний азот, г/день |
220 |
232 |
+5,4 |
|
Азот у молоці, г/день |
169 |
179 |
+5,9 |
|
Азот у гної, г/день |
421 |
413 |
-2 |
|
Азот у фекаліях, г/день |
235 |
241 |
+2,6 |
|
Азот у сечі, г/день |
186 |
173 |
-7 |
На початку 2009 року в Польщі було проведено дослід щодо використання небілкового азоту в раціонах високопродуктивних лактуючих корів. Метою досліду було визначення впливу додавання джерел небілкового азоту з повільним контрольованим виходом на показники продуктивності молочних корів. Досліджувані препарати частково слугували заміною сої та ріпаку (табл. 2).
У корів дослідної групи, що отримували небілковий азот, спостерігалося збільшення кількості молока (+1,6 кг/день, P>0,05). Найбільша різниця була відзначена в грудні (рис.). Впливу на склад молока помічено не було. Середній вміст жиру в молоці становив 3,94 і 3,85% у контрольній та дослідній групах відповідно. Вміст білка й сечовини у молоці в обох групах були такими: 3,29 і 3,25%, 224 і 228 мг/л. Попри те що соєвий і ріпаковий шроти були замінені небілковим азотом, вміст сечовини у молоці не збільшився (Zygmunt M. Kowalski, 2009).
Вміст сечовини у сироватці крові корів був нижчим, ніж у контрольної групи (5,2 і 4,5 ммоль/л в контролі і досліді відповідно). Введення небілкового азоту значно знизило кількість неперетравлених частинок у гної, особливо довгих частинок соломи, покращило ферментацію у рубці (фото).
Отже, серед переваг використання небілкового азоту слід назвати такі:
Додавання небілкового азоту допоможе створити й підтримати постійне надходження протеїну в організм корів при дисбалансі білка в раціоні та досягти високої продуктивності навіть в умовах високої ціни на зернові.
Юлія Дворська, канд. вет. наук, доцент
Сумський національний аграрний університет
журнал “The Ukrainian Farmer”, лютий 2011 року
The Ukrainian Farmer
