Агрономія

Агрономічні «гулі»

Агрономічні «гулі»

Про найпоширеніші помилки під час проведення посівної кампанії.

  

Вік живи — вік навчайся. Парадоксально, але найефективніше навчання зазвичай відбувається на помилках. Проте бажано, щоб вони були чужими. Керівник (одночасно — головний агроном) фермерського господарства «Богданів край», що у Чигиринському районі на Черкащині, Вадим Демчук поділився власним досвідом набивання «гуль».

 

Фермерське господарство існує 6 років. На площі 300 га вирощуємо пшеницю, кукурудзу, соняшник, ріпак. Останніми роками маємо непогану врожайність — пшениці збираємо 60–62 ц/га, кукурудзи — 50–60, соняшнику — 28–29 ц/га.

 

На початку діяльності, оскільки я тоді був ще молодим агрономом, наробив багато помилок. Про деякі з них хочу застерегти колег.

 

Помилка: спочатку засівається основний масив, а потім — краї поля

 

Саме так написано в багатьох підручниках з агрономії. Що ми отримуємо за такою методикою? Перше — на розворотах техніки маємо нерівності по краях поля, висушування ґрунту й надмірне його ущільнення. Щоб потім засіяти крайову смугу, доводиться додатково її культивувати. Трапляється, що нова сучасна техніка так утрамбовує край поля, що й культиватор не допомагає — доводиться дискувати.

 

Також після проходження дискової борони або дискатора отримуємо дуже великі брили, у яких важко закрити насіння; а якщо й закриєш, то за посушливої погоди довго чекаєш сходів, рослини відстають у розвитку. Недобір урожаю забезпечений. Трапляється, коли краї поля доцільно не засівати зовсім, наприклад, в разі вирощування цукрових буряків. Та найкраще краї поля із цукровими буряками обсівати суданською травою, яка приваблює корисних комах для боротьби зі шкідниками. Вирішувати, звичайно, агроному: трапляється різне, кліматичні зони різні, культури різні, відповідно, й підходи мають бути різними. Однак, як мені відомо, в передових господарствах, де культура землеробства на високому рівні, краї поля засівають в першу чергу.

 

Помилка: агроном не проконтролював налаштування культиватора

 

Часто агрономи вважають, що налаштування культиватора для передпосівної культивації — турбота механізатора. Звичайно ж, ні.

 

Насамперед агроном — це технолог виробничого процесу, і як він поставиться до виконання службових обов’язків, таку отримає якість ріллі. Якщо лапи культиватора встановлено на «п’яту», то вони будуть погано заглиблюватися й бур’янів не підріжуть. Якщо ж на «носок», то, навпаки, заглиблення буде надмірним, вивертатиметься вологий ґрунт, а оброблена поверхня поля матиме підвищену гребенистість. Тобто в підсумку отримаємо на полі підвищену засміченість або ж велику втрату вологи з неякісно підготовленим ґрунтом для висіву польових культур. Також культиваторні лапи можуть бути встановлені на різну глибину. В результаті, в одному місці техніка вигортатиме вологий ґрунт, в іншому — мало заглиблюватиметься і не забезпечуватиме підрізання бур’янів.

 

В умовах реального виробництва, за можливістю, треба обрати найбільш вирівняне місце й провести попереднє налаштування культиватора. Остаточне його налаштування слід проводити безпосередньо в полі. Треба перевірити заглиблення кожної лапи, перекриття між лапами в секції та між секціями.

 

Помилка: за сівби не перевірена довжина маркерів сівалки або сівба проходить взагалі без маркерів

 

Досить поширена помилка. В основному сіють одиничними сівалками без маркерів зернові культури, перекриваючи 2–3 сошники. На стикових міжряддях виходить загущений посів, витрати насіння збільшуються на 10–15%.

 

Помилка: агроном не стежить під час сівби, щоб на поворотних смугах підіймали сошники сівалки

 

В результаті недогляду отримуємо на поворотних смугах подвійний висів, сошники йдуть на повороті на злам, гнуться або ламаються. Рослини на краях — низькорослі, колоски маленькі, адже їм бракує вологи, світла, живлення. Це — поширена помилка під час сівби зерновими сівалками.

 

Помилка: після початку руху сівалки не проводиться підрахунок насіння, що висівається

 

Зазвичай до початку сівби має бути розрахована й затверджена норма висіву. Вона розраховується у штуках насінин на гектар, у виробництві зручніше — у штуках на погонний метр. Щоб розрахувати кількість погонних метрів на гектар потрібно площу одного гектара (10 тис. м³) розділити на ширину міжряддя. На міжряддя 70 см вийде 14 286 погонних метрів, на міжряддя 45 см — 22 222 погонних метри, на 15 см — 66 666 погонних метрів. Якщо вам кажуть, що висівають стільки-то кілограмів на гектар, не вірте цьому фахівцеві. Нормальний спеціаліст повинен знати кількість насіння у штуках, тисячах, мільйонах — і на гектар, і на погонний метр. Проїхав, зупинився, підрахував кількість насіння на погонний метр (і не один раз): для кукурудзи й соняшнику — на 14,3 м, для цукрових буряків — на 22,2 м, для зернових — на 6,66 м. Помноживши, відповідно, на 1000 або на 10 тис., отримуємо норму висіву на гектар. Підрахували, порівняли з розрахунковою нормою, відкоригували — й далі контролюємо. Якщо не контролювати кількість насіння, може бути пересів або недосів: те й інше веде до зменшення врожаю. Після зупинки посівного агрегата й підрахунку насіння, коригування норми висіву, слід агрегатом здати назад, а потім знову рухатися вперед, щоб не утворився просів, оскільки насіння заповнюють котушки або не відразу присмоктуються до дисків.

 

Помилка: відсутність вирівнювальних шлейфів за сівалками

 

Зазвичай як шлейфи виступають ланцюги. Обов’язково потрібно проконтролювати прикріплення ланцюгів. Вони мають бути прикріплені так, щоб закривати всі рядки, що засіваються. В разі відсутності ланцюга частина насіння в рядках лишається незакладеною на достатню глибину або й лежить на поверхні ґрунту, особливо по сліду тракторних коліс або гусениць. Таке насіння не виживе, що призведе до зрідження сходів.

 

Помилка: протруювання насіння сільгоспкультур проводиться без фітоекспертизи

 

Це все одно, що лікувати хворого без діагнозу. Потрібно враховувати, що основна маса протруйників знижує схожість польових культур. Після фітоекспертизи ми дізнаємося, якими хворобами інфіковане насіння й у якому відсотковому відношенні. Тільки після проведеного аналізу слід підбирати відповідний протруйник, установити норму витрат.

 

Помилка: насіння польових культур не перевіряють на схожість, чистоту, наявність насіння карантинних бур’янів, не визначають масу 1000 насінин

 

Якщо агроном не відправляє зразки насіння на аналіз, значить не думає про майбутній урожай. Є агрономи, які, навпаки, дуже прискіпливо відбирають насіннєвий матеріал для здачі на експертизу. І бездіяльність, і прискіпливість у відборі насіннєвого матеріалу позбавляють нас основного чинника для отримання врожаю — правдивості. Не маючи правдивих даних, не зможемо правильно встановити оптимальну норму висіву й отримати потрібну густоту сходів, що обернеться істотним недобором урожаю.

 

Помилка: допускається змішування сортів, гібридів культур, що висіваються

 

Якщо агроном або недогледів, або пішов на поводу в механізаторів через їхнє небажання зайвий раз почистити сівалку, ситуація з’ясується ближче до збирання. Який негатив отримаємо в результаті змішування сортів і гібридів? Вони можуть відрізнятися за групами стиглості. Якщо змішати ранньостиглі, середньостиглі й пізньостиглі сорти, то в період збирання одні рослини обсипатимуться, інші — стоятимуть зеленими й вологими. Якщо змішати остисті й безості форми зернових, отримаємо дуже строкаті посіви. Сорти можуть відрізнятися за ступенем кущіння, ступенем розгалуження, висотою. Змішування сортів призводить також до значного недобору врожаю.

 

Помилка: сівба насіння в частково вологий, частково сухий ґрунт

 

В результаті отримуємо неоднорідні сходи, зниження густоти сходів: в одному місці — порожньо, в іншому — нормально, так звані «рябчики». Де вологи вистачило, там насіння набубнявіло, проросло й зійшло. Де вологи бракує, ситуація може бути різною: насіння не зійшло зовсім; насіння набубнявіло й зігнило; насіння набубнявіло, проросло, дало корінці й засохло; насіння набубнявіло, дало корінці й стебельця, але на поверхню не вийшло. Така картина характерна для озимої пшениці. Нерівномірність розвитку рослин веде до зниження врожайності культури. Щоб отримати дружні сходи, треба сіяти у вологий, або ж у сухий ґрунт.

 

Помилка: під час сівби соняшнику насіннєві ящики (бункери) сівалки засипають під зав’язку, ще й злегка утрамбовують, щоб рідше зупинятися для поповнення й тим самим збільшити корисний час роботи

 

Категорично так робити не можна. Начебто є і «ворушилка» у ящиках, яка, за задумом конструкторів, повинна не давати насінню злежуватися. Проте власним досвідом установлено, що сипкість насіння соняшнику під час заправки сівалок під «зав’язку» погіршується, порушується рівномірність подачі насіння на висівний диск. Проводили досліди на нових сівалках «Гаспардо». Вивчали два варіанти засипання насіння. Перший — повністю засипали насіннєвий ящик, другий — засипали трохи більше половини його обсягу. Сівалка — та сама, поле — те саме. З’ясувалося, що за повного завантаження насіннєвого ящика ми не можемо висіяти встановлену норму. А за завантаження насіння соняшнику наполовину ящика висів проводився чітко за нормою. Звісно, досвідчені агрономи перевіряють висів насіння на рівній дорозі (де вона є). На дорозі дуже добре видно розставлення насінин, заощаджується час, не треба довго розкопувати насіння в ґрунті. Однак в разі заповнення бункерів під «зав’язку» цей спосіб перевірки норми висіву не придатний. На дорозі може бути точно за нормою, в полі — не за нормою. Причина — злежуваність насіння соняшнику й недостатня сипкість. Результат — норма висіву менша, кількість рослин на гектарі менша, врожайність — менша запланованої.

 

Помилка: допускається змішування насіння просапних культур різних фракцій

 

Це доволі поширена помилка в господарствах із низькою культурою землеробства. Зазвичай допускається через безконтрольність із боку агрономічної служби або через недбалість. Потрібно враховувати, що механізатор працює «від гектара» і йому «до лампочки», якої фракції насіння потрапило в бункер. Проте ж насіння різниться за довжиною, товщиною, масою 1000 насінин. Часто чуєш вислів механізатора: «Навіщо чистити сівалку, все одно в один бурт висипаємо з урожаю». Так, висипаємо в один бурт, але насіння різних фракцій присмоктується до отвору й скидається по-різному. Дрібних насінин може присмоктатися до одного отвору кілька, тоді як велика насінина може не присмоктатися взагалі, тобто під час змішування насіння різних фракцій ми не зможемо правильно відрегулювати скидач через неоднорідність насіннєвого матеріалу. Під час сходів це матиме такий вигляд: десь по кілька рослин у гнізді, а десь — пропуски в рядку. І те, й друге веде до зниження врожаю. На практиці на ці помилки дуже мало зауважують, а втрати врожаю від них значні.

 

Помилка: перше правило обприскування, яке порушується повсюдно, — відсутність аналізу води, яка застосовується для приготування робочих розчинів

 

Якісне обприскування рослин починається з води. Насамперед потрібно відібрати проби води й здати в лабораторію, де проведуть фізико-хімічний аналіз і нададуть відповідний висновок про придатність води для обприскування. Одні фермери беруть воду зі ставків, інші — з артезіанських свердловин, деякі — з річок. Якість води скрізь різна: забрудненість, жорсткість, рН іноді зашкалюють, а агроном потім морочить собі голову, чому пестицид не спрацював.

 

Отож, обприскувач може бути добре підготовлений і відрегульований, механізатор — кваліфікований, пестицид — із надійної компанії, але вода може зіпсувати всю працю аграрія й боляче вдарити по бюджету господарства.

 

 

Інна Бірюкова

журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2016 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ