Яких змін потребує технологія вирощування соняшнику

Основним лімітаційним чинником урожайності соняшнику є дефіцит вологи. Тому всі агрозаходи мають сприяти нагромадженню, в першу чергу осінньо-зимової вологи.

На це звернув увагу керівник селекційної програми ТОВ АПФ «Флора», доктор біологічних наук, професор Віктор Бурлов.

«Після збирання врожаю озимини на 2–3-й день треба злущити стерню і негайно провести глибоку безвідвальну оранку ґрунту на 30–35 см, тобто у серпні» — радить він.

Навесні, в разі відсутності падалиці озимини, достатньо провести передпосівну культивацію за кілька днів до сівби.

Безвідвальна оранка зберігає капілярну структуру ґрунту, а насіння бур’янів находяться на поверхні ґрунту, що сприятиме їх швидкому проростанню. Передпосівна культивація в такому разі знищить 70–80% ранніх бур’янів.

«Прогресивні технології вирощування соняшнику унеможливлюють міжрядний бробіток ґрунту для знищення пізніх бур’янів, а всі весняні агрозаходи зводяться до передпосівної культивації, сівби, поєднаних із внесенням добрив, обприскуванням соняшнику у фазі 3–4-х пар справжніх листків страховими гербіцидами та збирання», — додав пан Віктор.