Упровадження кліматично орієнтованого землеробства для України є стратегічним напрямом

Деградація ґрунту, зменшення його родючості й продуктивності – реалії сьогодення, що стали наслідками інтенсифікації агротехнологій із використанням мінеральних добрив і пестицидів, кліматичних змін, а віднедавна – забруднення й руйнування земель унаслідок активних воєнних дій. Тож упровадження кліматично орієнтованого землеробства для України – стратегічний напрям, що поєднує екологічну стійкість із економічною вигодою, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Хоча б з огляду на таку статистику засвоєння рослинами мінеральних добрив: до 40-50% азотних добрив не засвоюються, у перший рік після внесення засвоюваність фосфорних добрив становить усього 10-25%, решта фосфору швидко «зв’язується» у ґрунті, переходячи в недоступні для рослин форми, доступність калію сильно залежить від типу ґрунту і його вологості.

Тому в умовах глобальних змін клімату, постійного підвищення вартості вхідного ресурсу та втрати природного потенціалу родючості ґрунту головною альтернативою інтенсивному виробництву є кліматично орієнтоване землеробство, де система живлення та захист рослин спрямована не лише на отримання врожаю, а й на відновлення родючості та здоров’я ґрунту, який розглядається як жива система.

Директор ДП МНТЦ «Агробіотех» НАН України та МОН України кандидат економічних наук Андрій Литовченко виділяє такі основні показники здорового ґрунту:

• структурність і біорізноманіття мікробіоти;
• доступність й активний колообіг поживних речовин і вологи;
• можливість природного регулювання чисельності патогенів і шкідників;
• стимуляція росту рослин, їх підвищена стресостійкість;
• пришвидшена детоксикація шкідливих речових, що потрапляють у ґрунт;
• супресивність (здатність ґрунту до самовідновлення та секвестрування парникових газів).

Нагадаємо, знання фізіології рослин стає головним інструментом управління врожайністю.