Які особливості різних строків сівби озимого ріпаку

Кожного року чинником, що впливає на швидкість, якість сівби та посівні площі озимого ріпаку, є наявність вологи. Через її відсутність у серпні строки сівби зміщуються до пізніших уже кілька сезонів поспіль у багатьох регіонах.

Про це у статті «Перед стартом» у журналі The Ukrainian Farmer пише Олександра Кірічек, менеджер з продукту Ріпак, ТОВ «КВС-УКРАЇНА».

Загалом строки посівної від середини серпня до початку вересня вважають оптимальними для належного розвитку рослин ріпаку. Рання сівба позитивно впливає на розвиток кореневої системи та окремої рослини.

З іншого боку, надто рання сівба підвищує ризик вимерзання через надмірний ріст і розвиток рослин. Надто пізня сівба і, як наслідок, слабкий розвиток рослин восени можуть призвести до недостатнього росту біомаси, що, відповідно, не створює передумов для високої врожайності.

Проте останніми роками погодні умови восени є доволі сприятливими для росту та розвитку озимих культур, тому ріпак, посіяний до кінця першої декади вересня, а на Півдні – до кінця другої декади, має всі шанси ввійти в зиму у фазі розвитку, близькій до оптимальної.

Водночас за пізньої сівби варто обирати гібриди з максимально швидким стартовим ростом восени, щоб рослини встигли сформувати листкову розетку та достатню товщину кореневої шийки на момент припинення осінньої вегетації.

Раніше ми писали, які особливості застосування регуляторів росту на ріпаку.