Ризики 2020-го неминуче перейдуть і на наступний рік, де їх проєкція може призвести до повноцінної кризи.
Такі невтішні перспективи базуються як на симптомах загального ослаблення економіки, так і на системній безвідповідальності політиків, наслідком чого є зростальна некомпетентність. Найбільше нагромадження загроз у фіскальній та монетарній сферах. Проте уникнути найгіршого все ще можливо.
Знову дефолт?
Голова парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Україна має намір підняти питання про реструктуризацію боргів. «Стратегія наша яка? Дочекатися поновлення Адміністрації США, оскільки вони, так би мовити, основний кредитор або стейкхолдер, який впливає на всіх кредиторів — якірний такий. І з новою адміністрацією, оскільки позиція України для них важлива і близька, провести переговори щодо часткової реструктуризації боргу», — сказав він в етері телеканалу «Україна 24».
Питання не нове. Україна вже неодноразово проходила крізь субдефолти. Серед прикладів — невиконання зобов’язань у 1998 році. Крім того, уряд не виконав у запланованому ритмі зобов’язання перед зовнішніми кредиторами і Нацбанком, домовившись про реструктуризацію та репрофайлінг у 2015 та 2017 роках відповідно.
Та, попри це, ситуація знову критична. За оперативними даними Мінфіну, співвідношення виплат із погашення та обслуговування держборгу до доходів держбюджету у січні-листопаді-2020 досягнуло 50,2% (платежі з погашення держборгу за 11 місяців — 357,4 млрд гривень, платежі з обслуговування — 117,3 млрд гривень) — на тлі загальних доходів держбюджету за цей період 944,7 млрд гривень. До речі, вже 13% такого співвідношення є небезпечним рівнем (див. Методичні рекомендації щодо розрахунку рівня економічної безпеки України), а 16% — критичним.
Утім, МВФ відмовився надавати Україні екстрену фінансову допомогу і рекомендував дотримуватися чинної програми. Позиція Фонду цілком аргументована. Згідно з нещодавнім дослідженням аналітиків Case-Ukraine, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні за останні роки витіснили з першої сходинки офшорні системи, завдаючи шкоди бюджету щороку на 63–93 млрд гривень. Втрати держбюджету через зарплати в конвертах становлять 25–74 млрд гривень на рік, внаслідок офшорних схем — 22–36 млрд гривень, від тіньової оренди землі — 6–22 млрд гривень на рік.
Якщо за цих обставин про можливість чергового дефолту починають публічно говорити на високому рівні, це свідчить, що справи кепські.
Бюджетні змагання
Ситуація наразі складна, але, можливо, не безвихідна.
Як зізнався Мінфіну Сергія Марченко, раптово усвідомлений у листопаді зрив виконання програми держзапозичень окреслив істотний брак фінансових ресурсів. «Ситуація непроста, абсолютно непроста. Я нікого не обманюю, просто кажу, що так склалося, що значна сума коштів до цього часу нам не надійшла. Мова про більш як 3 млрд доларів, які були закладені в нас у бюджеті. Тому ми виходимо з цієї ситуації, як можемо», — сказав міністр фінансів ВВС News Україна.
Якщо цих грошей Мінфін не знайде, доведеться де-факто проводити секвестр бюджету, а з ним і скорочення робочих місць і попиту на товари. Якщо ж Мінфіну пощастить, розширена бюджетна ін’єкція у стислий час наприкінці року помітно прискорить інфляцію, що негативно відіб’ється на й так песимістичних очікуваннях бізнесу та населення.
Голова парламентського фінансового комітету Данило Гетьманцев вважає більш прийнятним секвестр бюджету, аніж емісійне фінансування, що може спричинити катастрофічні наслідки в перспективі. «Мінфін недовиконав план із запозичення. Унаслідок цього у нас справді недовиконання бюджету в витратній частині зараз достатньо велике… на жаль, крім секвестру, іншого рішення немає», — сказав він lb.ua.
За прогнозом Центру публічних фінансів та врядування KSE, Мінфін не зможе профінансувати від 100 до 140 млрд гривень видатків держбюджету: дефіцит становитиме близько 5% ВВП. «Наш прогноз дефіциту є оптимістичнішим за показники Мінфіну та НБУ, оскільки за результатами року Мінфін не зможе залучити весь необхідний обсяг фінансування та профінансувати всі заплановані видатки. До кінця року Україна не відновить співпрацю з МВФ, що обмежить можливості залучення коштів від інших міжнародних партнерів. Доступ до фінансування на внутрішньому ринку також буде обмежено», — підкреслюють у KSE.
«Близько 200 млрд гривень видатків загального фонду, що залишилися за планом на грудень, доведеться дуже ущільнити», — вважає головний економіст Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.
Зрештою, за оперативними даними Державної казначейської служби, за січень-листопад-2020 держбюджет було виконано із дефіцитом у розмірі 117,2 млрд гривень, зокрема по загальному фонду — з дефіцитом у сумі 130,7 млрд гривень (за планом — 236,9 млрд гривень). При цьому державні внутрішні запозичення до загального фонду держбюджету за січень-листопад становлять 275,6 млрд гривень (78,3 % від плану), зовнішні — 179,9 млрд гривень (71,8% від плану): загальний недобір позик за цей період становить 147 млрд гривень.
У переліку сценаріїв, за якими може піти уряд, зокрема, розширення продажу ОВДП з помірними ставками держбанкам (це половина банківського сектору), а також залучення до цього процесу вільних залишків з рахунків держкорпорацій.
Складність плану полягає у тому, що треба домовлятися. По-перше, зі спостережними радами банків. А якщо така схема передбачатиме істотну підтримку з боку НБУ, то, можливо, й з МВФ.
Нацбанк нагадує, що його монетарна політика вже надзвичайно м’яка: облікову ставку знижено до рекордних 6%. А з 30 квітня НБУ почав надавати довгострокове рефінансування: банки, що й так страждають від надмірної ліквідності, додатково отримали позик на 73,4 млрд гривень, зокрема 37,5 млрд гривень на п’ять років.
Паралельно йшло насичення ринку грошима через канал валютного ринку. Нацбанк купив валюти з початку року на 750 млн доларів більше, аніж продав, а це додаткова емісія гривні майже на 20 млрд гривень.
З іншого боку, в НБУ зазначають, що безпечним рівнем вкладень банків у держборг у міжнародній практиці вважається показник у 35% від їх зобов’язань перед клієнтами: до цієї межі ще понад 75 млрд гривень. Тому в НБУ не встановлюють жодних обмежень і готові задовольнити будь-який попит на рефінансування з боку банків.
І певне прискорення вже помітно. У період з 30 жовтня банки отримали від НБУ 33,9 млрд гривень довгих кредитів та вклали в ОВДП понад 13 млрд гривень. Наступний аукціон з рефінансування на термін до п’яти років заплановано на 11 грудня. Ризиками активного використання такого інструменту є можлива девальвація та інфляція на тлі росту готівки поза банками: фінансування бюджету шляхом емісії у 2014 році обійшлося у 25% інфляції, у 2015 році у 43%.
Чи є альтернатива
Інший шлях розв’язання бюджетної проблеми полягає у розміщенні єврооблігацій та ОВДП за ринковими / високими ставками. Варіант все ще ймовірний, хоч і неприємний. На зовнішній ринок капіталу треба виходити негайно, оскільки з кожним днем наближення до католицького Різдва залучення буде ставати все складнішим та дорожчим. При цьому показувати інвесторам мало, що є: верифікованого взаєморозуміння з МВФ не досягнуто, дискусійний проєкт держбюджету-2021 на етапі обговорення.
Проте уряд схиляється саме до нього. «У нас залишається ще кілька аукціонів з розміщення ОВДП. Звісно, це будуть коротко та середньотермінові запозичення, і вони будуть дорожче (10–13% річних у гривні), ніж кошти МВФ… На внутрішньому ринку це може бути 50–60 млрд гривень, на зовнішнім — близько 1 млрд доларів», — сказав голова уряду Денис Шмигаль журналу «Кореспондент».
У досягнення результативної взаємодії з МВФ вже й у самому Мінфіні мало хто вірить. А це означає, що гроші Фонду та макрофінансової допомоги з боку ЕС відкладаються у ліпшому випадку на лютий-2021.
Але в запасі української влади завжди залишається авторитарно-адміністративні важелі. Державна податкова служба за підсумками січня-листопада вже перевиконала річний план по загальному фонду держбюджету, а це дозволяє очікувати щонайменше 40 млрд гривень понадпланових податкових надходжень у грудні. А ще є такі інструменти, як затримка з поверненням ПДВ, авансові податкові платежі та скорочення видатків у ручному режимі. З регіонів вже надходить інформація про затримки з виплатами бюджетникам, зокрема медикам.
«У нас є план на випадок подій А, Б і В — як ми діємо, як завершити цей рік так, щоб ми по максимуму профінансували всі видатки, передбачені в бюджеті», — попереджає Марченко.
Чорні лебеді
І все б більш-менш: копійчина плюс копійчина й виживе родина. Але країна може зануритися у черговий локдаун. За оцінками епідеміологічної моделі KSE, за сценарієм жорстких обмежень у грудні (із заходами на рівні квітня) падіння ВВП у 2020 році становитиме 5,4%, тоді як за помірного карантину — 5,1%. Гетьманцев вважає, що локдаун на 3 тижні додасть 0,5–0,7% до наявного падіння ВВП.
Нехай там як український бізнес, згідно з останнім опитуванням НБУ, і надалі погіршує очікування щодо економічних результатів своєї діяльності на тлі посилення урядом карантинних заходів. Індекс очікувань ділової активності у листопаді знизився до 43,4 з 47,8 у жовтні.
За даними Держстату, за січеньвересень-2020 доданий фі нансовий результат до оподаткування великих та середніх підприємств становив 93,3 млрд гривень, що у 3,7 раза менше, ніж за відповідний період минулого року (342,8 млрд гривень).
І це на тлі тривалого зниження промислового виробництва та капітальних інвестицій: за 10 місяців 2020 року стиснення промисловості становило 6,8% до відповідного періоду минулого року. Згорнути виробництво набагато простіше, аніж його відновити чи наростити. Особливо, коли ступінь зносу матеріальних активів в економіці 56,9%.
«Тенденції в економіці та на фінансових ринках свідчать про звуження внутрішнього ринку та посилення ризиків потрапляння економіки України до негативного циклу соціально-економічного розвитку, в рамках якого зниження сукупного попиту в економіці призводить до скорочення доходів та зростання безробіття населення та ще більшого уповільнення економічної активності», — вважає голова Ради НБУ Богдан Данилишин.
Невтішною є й ситуація з проєктом держбюджету-2021. Терміни його розгляду зірвані: голосування за документ можуть провести аж в середині грудня. Цифри, які містить кошторис, весь час плавають, але основний напрям думок Мінфіну зрозумілий.
До другого читання загальний дефіцит скоротили на 23,8 млрд гривень, переважно шляхом збільшення доходів. Прогноз податкових надходжень збільшено на 8,9 млрд гривень, зокрема розширено плани надходжень від податку на доходи підприємств на 1,8 млрд гривень.
Надходження від приватизації збільшили удвічі, до 12 млрд гривень. Внутрішні запозичення скорочено на 51,8 млрд гривень, до все ще вражаючих 497,3 млрд гривень, зовнішні запозичення збільшено на 51,2 млрд гривень, до 204,5 млрд гривень. Чи вдасться реально залучити такі кошти — велике питання.
Разом із тим державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проєктів скорочено на 1,1 млрд гривень, а фінансове забезпечення виплати пенсій та дефіциту коштів Пенсійного фонду скорочено на 8,5 млрд гривень. А тим часом підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис гривень перенесли…
Олексій Янковий, аналітик фінансового ринку
газета “АгроМаркет”, грудень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
