Сьогодні важко собі уявити роботу хоча б одного свинокомплексу без постійної діагностики вагітності свиноматок. Наразі у більшості господарств ультразвукове дослідження (УЗД) використовується тільки для діагностики раннього терміну вагітності свиноматок. Але для сучасного технологічного процесу вже цього замало, оскільки можливості сонографічнічних приладів дозволяють виявляти низку сечостатевих та акушерсько-гінекологічних хвороб.
Застосування УЗД має низку переваг над іншими інструментально-діагностичними тестами, оскільки вона проводиться «тут і зараз», тобто в реальному часі. Для її проведення потрібно лише правильно підібрати портативний ультразвуковий прилад із широким програмним забезпеченням та трансдуктор, який може бути механічним секторним (з частотою роботи 2,5–3,5 МГц) або ж електронним конвексним (з частотою 2,5–7,5 МГц). Саме від таких спроможностей приладів значною мірою залежить якість та чіткість отриманих ехозображень органів і тканин, що дає змогу для належного інтерпретування отриманих даних. На їх основі з високою достовірністю можна підтверджувати поставлений діагноз або ж його спростовувати.
Ультразвукове дослідження органів базується на принципі ехолокації, тобто на визначенні місця розташування досліджуваного органу, його меж серед інших органів і тканин. Кожен орган має властиву йому морфологічну структуру зі специфічними акустичними властивостями — ехогенність (акустичну щільність) та гомогенність (однорідність). Залежно від структури та щільності органів чи тканин, ультразвук може проходити через них або ж заломлюватися. Завдяки цьому ефекту на моніторі екрана з різним ступенем інтенсивності відображаються тканини, які сканують.
Ретельно аналізуючи ехолокацію органа (анатомічне розташування та морфологічну структуру), його ехогенність й гомогенність, можемо робити прогностичні припущення й діагностичні висновки щодо повноцінності функціонування, наявності структурних змін, відхилень, аномалій чи патології.
Особливе значення сонографія має у свинарстві для діагностики патології сечостатевого апарату, оскільки дає можливість встановити характер ураження й особливості патологічних процесів.
У свиноматок найчастіше діагностуємо зміни:
• у матці (індурація, гіперплазія ендометрію, наявність метриту, піометри, новоутворень),
• патологію яєчників (фолікулярна кіста, овофорит),
• хвороби сечового міхура (цистит, новоутворення),
• зміни з боку кишківника (ентероколіт, здуття),
• патологію молочної залози (новоутворення, абсцеси, ущільнення),
• родові та післяродові ускладнення.
За УЗД матки у свиноматок перш за все звертаємо увагу на місце розташування її рогів, товщину, ехогенність та гомогенність стінок, на ехогенність вмісту в просвіті рогів, якщо такий має місце.
У невагітних свинок роги матки візуалізуються у вигляді кулястої з помірною ехогеністю структури, яка розміщена краніальніше від сечового міхура. Іноді візуалізується гіперехогенність її оболонок і гіпоехогенність порожнини. Проте в більшості випадків її практично не видно, оскільки прикривається петлями кишківника. Тому випорожнений кишківник і наповнений сечовий міхур для оператора роблять процедуру УЗД більш інформативною.
Під час дослідження свиноматок їх вгодованість та переповнений каловими масами і газами кишківник сильно заважають діагностиці, спотворюючи ехозображення. Кишковий жир, значні жирові відкладення на очеревині та гази кишківника створюють ультразвукові артефакти у вигляді гіперехогенних смуг і дуг різної товщини, що заважає інтерпретації отриманих ехозображень, особливо для початківців.
Захворювання свиноматок на метрит виникає практично на усіх технологічних етапах — під час вагітності, після пологів, у підсисний період, через кілька днів після осіменіння (фото 1), після аборту.
Приступаючи до ультразвукового дослідження, завжди збираємо анамнестичні дані по кожній окремій тварині. Сонографічна картина і анамнез допомагають правильно ставити діагноз.
Метрити у свиноматок мають різний перебіг (гострий, хронічний, прихований) з різним характером ексудату (катаральним, гнійним, фібринозним, іхорозним) та консистенцією. Залежно від цього, на моніторі екрану сканера візуалізуються розширення рогів матки із нерівномірністю її внутрішніх контурів (потовщенням або витонченням шарів слизової оболонки), а петлі матки мають різний діаметр (фото 2).
Ступінь розширення петель матки залежить від кількості вмісту ексудату, тонусу міометрію та перебігу хвороби. При цьому роги матки можуть займати як дорсальне положення стосовно сечового міхура, так і бути зміщеними у сторону кишківника (чим більше петлі матки наповнені ексудатом, тим більше кишківник зміщається краніальніше). А от коли матка переповнена ексудатом, сечовий міхур і кишківник не візуалізуються взагалі.
Залежно від характеру ексудату, який може бути утворений згустками різного розміру, щільності та гомогенності, на моніторі екрана має різну силу ехогенної інтенсивності його структур.
Іноді за поздовжнього чи поперечного ультразвукового зрізу у матці візуалізується значна кількість гіперехогенних включень (фото 3), різних за величиною, формою та структурою, що може вказувати на залишки щільних тканин (можливо мацерованих плодів та плацент). В інших поруч розташованих петлях спостерігається лише незначне витончення їх слизової і анехогенний вміст. Також можуть спостерігатись щільні перетяжки різної товщини та форми. І коли оператор бачить таке ехозображення, то завжди вагаються у правильній діагностиці. Така ехогенність зазвичай притаманна гострому післяродовому або метриту з хронічному перебігом. Наявність значної кількості фібринових ниток у порожнині матки значно ускладнює запальний процес, оскільки зумовлює уповільнення виділення ексудату назовні.
Шляхом системного сканування та моніторингу ехокартини оцінюємо стан матки кожної окремої хворої на метрит тварини, аналізуючи таким чином ефективність лікування (фото 4). При цьому звертаємо увагу на ступінь звуження петель матки, діаметр їх порожнин, однорідність структур слизової оболонки, ехогенність стінки, гомогенність вмісту, тобто слідкуємо за станом відновлення або ж, навпаки, порушення морфологічних структур органу.
За позитивних змін у матці сонографічно встановлюємо належне анатомічне розташування (локацію органу), рівномірність її внутрішніх контурів та товщину слизової, відсутність ексудату, тобто повернення стану матки до нормальних параметрів.
Судячи про стан матки кожної свиноматки, терміни лікування, ступінь враження слизової оболонки, швидкість її відновлення, характер виділень, можемо робити прогнозування щодо доречності подальшого використання таких тварин для репродукції. Адже тварини, які хворіють на метрит, зазвичай мають високу ембріональну смертність і перегули на різних термінах вагітності, народжують слабих нащадків або мають малоплідні гнізда тощо, що є економічно не обгрунтованим.
Тетяна Чорнозуб, канд. вет. наук
науковий консультант ТОВ «Еко-Вет»
журнал The Ukrainian Farmer, листопад 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі The Ukrainian Farmer та інтернет–сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
