На старті нового сезону завжди постають два одвічні питання: «що буде з ціною?» й «коли продавати врожай?». Щороку ми ходимо по колу, стикаючись із тими самими викликами. Втім, кожен дає їм раду, як може чи як уміє.
Перспективи цьогорічного врожаю для аграріїв Півдня Одещини не надто оптимістичні, бо велику частку посівів знищила аномальна спека, а на старті жнив — навпаки, стали на заваді дощі. Разом із тим увагу ринку не оминули й інші резонансні події.
Дороги та «засранці»
Серед найобговорюваніших трейдерських тем перед початком сезону — відеозвернення Президента до перевізників у закритій групі в одному з месенджерів щодо перевантажень при перевезенні зернових, де гарант назвав їх «засранцями». Глава держави наголосив на тому, що Україна витрачає з бюджету мільярди доларів на будівництво та реконструкцію доріг, а вантажівки, які перевищують дозволені норми та ухиляються від проходження вагового контролю, руйнують дорожнє покриття.
Перевантаження — це таки зло для доріг та автодорів, але причини цього явища лежать дещо глибше звичної жадібності (хоча й не без неї). Учасники ринку визнають, що ціни на перевезення автошляхами зараз нижчі, ніж на залізниці (з урахуванням завантаження у вагони). Як зізнаються трейдери, багато хто возить вантажі фактично за собівартістю. Оскільки розцінки низькі, машини перевантажують навіть удвічі, а то й утричі. Зниження цін на автоперевезення вантажів було спричинене достатньо високими тарифами на оренду вагонів Укрзалізницею (таке тривало приблизно до 2018 року). Високі валові збори й логістичні потреби агросектору стимулювали появу нових перевізників, серед котрих були, зокрема, й самі виробники, що стикалися з неможливістю негайного транспортування врожаю.
Подолати проблему, на мою думку, могла б консолідація ринку навколо декількох національних операторів із перевезень (приватні перевізники з невеликим автопарком увійшли до їх складу). Обов’язкове ліцензування таких компаній допомогло б регулювати їхню діяльність і дозволило б не допускати перевантажень, адже це має бути одним з параметрів втрати ліцензії. Зворотним боком такої трансформації ринку обов’язково стане підвищення цін на перевезення, проте це буде плата за рівні та цілі дороги в країні хоча б на період гарантійних строків.
Cash back?
Ще одна «вічна проблема» — закупівлі зернових за готівку. З нею намагалися боротися з моменту запровадження ринкових відносин в Україні, проте й досі готівкові розрахунки для більшості дрібних фермерів є більш прийнятними за банківські розрахунки. Зважаючи на вартість перетворення «живих грошей» (від 8 до 15%), ціни у торговців за готівку майже не відрізняються від запропонованих їхніми конкурентами, що працюють «по-білому», а фермери погоджуються на такі умови, адже різницю між офіційними та готівковими платежами розцінюють, як плату за приватність.
Ініціатива законопроєкту щодо зниження ставки ПДВ також викликала у трейдерів різні оцінки. Частина ринку остерігається зниження закупівельних цін. На старті сезону таку ініціативу парламентарів навряд чи можна вважати доречною. З іншого боку, учасники ринку вітають таку ініціативу та запевняють, що в такому випадку «виграє кінцевий споживач». Основний аргумент — різниця між Ф1 та Ф2 стане меншою. …Можна й 0 % ПДВ зробити. Тоді між Ф1 та Ф2 різниця взагалі мінімальна буде. Але ж тоді відшкодування ПДВ виробникам має іти з бюджету.
Ініціатори законодавчої ініціативи, зокрема, наголошують, що після скасування спецрежиму сплати ПДВ для агровиробників держава не запропонувала іншого аналогічного механізму підтримки сільгоспвиробників, а їх затрати на сплату ПДВ до держбюджету зросли. З посиланням на євродирективи, аналіз, проведений UCAB на підставі даних USDA та операторів ринку щодо окремих видів олійних та зернових культур, показує, що зниження ставки ПДВ з 20% до 14% по операціях з їх реалізації не призведе до масштабних викривлень у структурі надходжень/втрат ПДВ для держави та приватного сектору.
Цінові качелі чи піке?
Перед початком нового сезону на ринку кукурудзи та пшениці рівень невизначеності є дуже високим. З одного боку чинники зниження ціни, притаманні початку сезону (очікування високого врожаю, сприятливі погодні умови в США та Бразилії, величезні перехідні залишки зернових) не беруться до уваги торгівцями, а чинники — тендери в традиційних імпортерів та несприятливі погодні умови в Причорноморському регіоні стали домінуючим чинником ціноутворення.
Одним з найсильніших чинників тиску на ціни стануть перехідні залишки зернових: через зупинку біоетанолової промисловості в США ринок отримав додатково величезний обсяг зерна на баланс, що продовжуватиме тиснути на ціни аж до наступного року. На мою особисту думку, пшениця має потенціал зниження до рівня 140–155 дол./т, а кукурудза — до 120–135 дол./т. Однак ситуація з коронакарантином може змінити ринок до невпізнаваності: продовження карантинних заходів стимулюватиме зростання цін, а у випадку винайдення вакцини — призведе до різкого зниження попиту, оскільки напруга на світових ринках спаде нанівець, а високі перехідні залишки та достатній обсяг виробництва зернових забезпечать високий рівень пропозиції.
Анатолій Стоянов, аналітик ринку
газета “АгроМаркет”, липень 2020 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
