Агромаркет

Стимул довіряти

АгроМаркет
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
Стимул довіряти

Ринкова взаємодія дедалі більше набуває ознак віртуальності. Що чекає фермерів і як реагувати на виклики сьогодення.

Світ таки змінився. Понівечивши сталі бізнес-моделі, знищивши окремі компанії та поламавши чиїсь життєві долі, пандемія COVID-19 сприяла шаленому злету інших, створила підґрунтя для народження нових ідей і посприяла розбудові кардинально відмінних взаємовідносин та процесів. То хто ж виграв, коли все навколо зупинялось та падало?  

З поля до дверей – через Інтернет 

Найбільше за останні місяці, як показало дослідження аналітиків Financial Times, зросла сукупна вартість фармакологічних компаній. Вони змогли залучити неабиякі інвестиції в контексті пошуку вакцини від COVID-19. Соціальна дистанція спонукала до зростання попиту на програмне забезпечення і різні віртуальні платформи, електронні девайси та їх комплетувальні. Тому технологічні гіганти теж у виграші. Так само й розробники електронних та віртуальних розваг, а також нове телебачення (з початку карантину побільшало нових клієнтів цієї індустрії, зокрема, у європейських та азійських країнах). На тлі запровадження карантинів та обмежень для офлайн-бізнесів розквітла електронна комерція. До пандемії такого поступу, як за останні декілька місяців, цьому сегменту годі було сподіватися ще років п’ять, а в деяких країнах навіть десять. 

Щоби впоратися з різким зростанням попиту (навіть у провідних гравців ринку не вистачало персоналу, а склади були перевантажені), компанії були змушені терміново переглядати свої ланцюги постачання й відпрацьовані логістичні схеми. Так народилося чимало перспективних проєктів, зокрема й дотичних до аграрної сфери. Більшість із них — регіонального рівня або вузького спрямування. Звісно, конкурувати з Amazon найближчим часом жоден не зможе і навряд чи планує. Проте зайняти свою вузьку нішу саме час. Передусім ідеться про новітні онлайн-сервіси для вибору й замовлення додому ресторанної їжі чи якісних натуральних продуктів (не тільки із супермаркетів, а й безпосередньо з фермерських господарств). І стимулом для розширення цієї мережі став саме карантин. 

У Європі агріфуд-бізнеси налагодили онлайн-замовлення з подальшою доставкою своєї продукції практично одразу, щойно це стало можливим (після зняття урядами частини карантинних обмежень). Щоправда, окремій невеликій компанії вкрай непросто налагодити стабільний канал для реалізації власної продукції. По-перше, потрібен бюджет на створення і просування в середовищі потенційних споживачів такого маркетплейса (якщо, звісно, це не особиста сторінка фермера в соцмережах). Як показує практика, зазвичай, це робота для залучених фахівців, оскільки вимагає спеціальних компетенцій. По-друге, навіть доставка «з поля до дверей» за умов отримання готівки з рук в руки не сприяє рівню безпеки, якого вимагає нова реальність. Відповідно, для встановлення платіжної системи на власному сайті доведеться укласти окрему угоду з банком. І, по-третє, продавець має гарантувати своєчасну доставку безпечного та якісного товару покупцеві. Це означає витрати на маркування, фасування, контроль за якістю продукції та належну логістику (зокрема, формування інституту кур’єрів). Тому цілком логічно, що конкурентну перевагу дістали ті потужні сервіси (інтернетпортали), що забезпечили споживачеві не тільки широку палітру сконцентрованих в одному місці пропозицій, а й стабільність, безпечність та гнучкість у виборі платіжної системи та варіанту доставки. 

Назбирай собі сам і харчуйся здорово 

Загалом у фермера є кілька варіантів реагування на згадані виклики: 1) ви розвиваєте родинний бізнес і він обмежений конкретною локацією (районом чи областю) — в такому разі ви маєте змогу гарантувати швидкість, якість та безпечність всієї логістичної ланки, а отже, несете за все це повну відповідальність; 2) ви об’єднуєтеся з іншими фермерами, які виробляють суміжну продукцію, щоб спільно весь цей крам реалізовувати. Власником такого онлайн-майданчика може бути як фермерський кооператив, так і група програмістів (це не головне), а ключовими засадами успіху будуть взаємодія і розподіл зон відповідальності. Треба розуміти, що як без гарантованої своєчасної поставки якісної продукції, так само і без зручного налагодженого механізму її замовлення та оплати проєкт не стане прибутковим. На жаль, втратити довіру набагато легше, ніж її завоювати чи відновити. 

Яскравий приклад такої взаємодії на довірі — можливість долучитися до збирання врожаю в якомусь із фермерських господарств Європи (щось на кшталт «назбирай собі сам»). Кожен охочий може відгукнутися на запрошення і завітати на ферму/поле/сад в певні робочі години, скажімо з понеділка по суботу з 9 до 16 (про це зазвичай фермери повідомляють на власних сайтах або ж публікують рекламу в соцмережах). За зібрані овочі, фрукти чи ягоди потрібно буде заплатити лише «на виході» — за фіксованою й відомою заздалегідь ціною. Поведінку збирачів — що зривають, а що залишають достигати — зазвичай ніхто не контролює. Втім і прецедентів (коли хтось із відвідувачів щось понищив чи зіпсував) практично не трапляється. Таку заготівлю по-фермерськи дуже полюбляють родини з дітьми. Найпопулярніші в них ягідні ферми та сади, а також невеликі молочні господарства. 

Ще один напрям, на перспективність якого варто звернути увагу, — здорове харчування. Ситуація з COVID-19 стала для багатьох стимулом до переосмислення свого способу харчування та тих дієт, яким вони раніше надавали перевагу. Необхідність перегляду стала зрозуміла, коли люди усвідомили, що нездорові дієти є одним з основних чинників ризику летальності в разі інфікування коронавірусом. Доведено, що SARS-CoV-2 непропорційно впливає на людей з надмірною вагою, а також тих, хто потерпає від діабету чи серцево-судинних недуг. Ця інформація надає суттєвої підтримки тренду здорового харчування, поширеному нині здебільшого серед молоді. 

Якщо раніше така ініціатива була виключно прерогативою споживачів, то тепер і на державних рівнях обговорюють можливість ухвалити довгострокові заходи щодо популяризації здорового раціону харчування й усебічного заохочення фермерів забезпечувати ринок широким спектром таких здорових продуктів. Окрема увага до співпраці між секторами охорони здоров’я, виробництвом продовольства та сільським господарством. 

Відродити репутацію у новій реальності 

Звісно, про скорочення виробництва традиційних видів продовольчої сировини не йдеться: попит на зернові й олійні у світі суттєво зріс. Приміром, експорт сої з Бразилії до Китаю за перші п’ять місяців 2020 року досягнув рекордних показників. Попит на пшеницю на світових ринках, попри прогнози рекордного виробництва у наступному сезоні, протягом останніх місяців перебував на стабільно високому рівні. 

Утім, цілком імовірно, що в середньостроковій перспективі заможні країни дедалі більше надаватимуть перевагу підтримці тих виробників, чия продукція входить до раціону здорового харчування. Тим часом нині багато фермерів у США та Європі, які постраждали внаслідок закриття ресторанів та шкіл, через проблеми з логістикою та дефіцит робочої сили, ще й досі не впевнені в тому, чи зможуть відновити своє виробництво наступного сезону. 

Найбільших втрат під час пандемії зазнали ті країни, де рівень довіри між владою, бізнесом та населенням, був нижчий, ніж у сусідів. Фактично, поточна криза — це криза довіри. Нова реальність, у якій вага віртуального життя та електронної торгівлі з кожним місяцем ставатиме більш вагомою, успішність торгових онлайн-відносин майбутнього базуватиметься саме на цій довірі: між споживачем та постачальником, між виробником та логістом. 

Звісно, все це працюватиме лише за умови взаємоповаги та порозуміння між владою і населенням та владою і бізнесом. У разі їх відсутності на країни чекатимуть більш глибокі кризи та потрясіння, які в найгіршому випадку можуть породити хаос та крах суспільства. Уряди мають розуміти, що в короткостроковій перспективі від них чекають не лише термінової фінансової допомоги тим особам та компаніям, що найбільше постраждали від пандемії, а й рішучих кроків, спрямованих на запобігання виникненню продовольчої кризи. Для цього необхідно розробити нові механізми, які сприятимуть пожвавленню світової торгівлі, покращать її координацію. Сьогодні надання об’єктивної інформації на всіх рівнях взаємодії влади, бізнесу та населення є запорукою майбутнього успіху. 

У таких складних умовах, ми маємо вчитися ставати чесними: із собою, бізнес-партнерами та клієнтами. За часів, коли торгові відносини дедалі більше набуватимуть ознак віртуальності, вага репутації зростатиме в геометричній прогресії, а поняття бренду набуватиме нових значень.  

Марія Колесник, аналітик аграрних ринків

газета “АгроМаркет”, липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».

Інші статті в цьому журналі
Джерело:
АгроМаркет
Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями