Як «омолодити» агросектор

Потенціал можливостей працевлаштування у сільському господарстві величезний. Та оскільки молодь не вважає цю галузь привабливою і сталою, в полях господарюють здебільшого фермери передпенсійного і пенсійного віку. Щоб «омолодити» агросектор, всім нам слід замислитися над цілою низкою фундаментальних питань:

1. Навіщо нам це? З якими проблемами доведеться зіткнутися?

2. Як розвиток агросектору впливає на рішення молоді та її подальше працевлаштування? Що потрібно змінити, аби молоді сім’ї залишалися в селах та невеликих містах? Як озброїти молодь необхідними навичками й упевненістю для повноцінної участі в процесах прийняття рішень в агро?

3. На які трансформації agrifood в інших країнах позитивно відреагувала молодь?

4. Які стратегії найдієвіші? Що спонукало молодь набути адекватних навичок і знань, а згодом, після отримання відповідної освіти, досягнути лідерських позицій в агро? Якого навчання потребують агроекологічні підходи?

5. Які політики сприяють подоланню перешкод для ініціювання та/чи розширення масштабів діяльності молоді на всіх ланках agrifood-ланцюжка та в агроекології?

6. Які види діяльності мають найвищий потенціал для створення привабливого для молодої людини робочого місця? Чи влаштовує молодь зарплата в агро? Чи є приклади успішного розв’язання цієї проблеми?

7. Які дані необхідні для того, щоби розробити дієву політику для підвищення залученості й працевлаштування молоді, а також для кращої поінформованості про потреби й можливості знедоленої молоді?

Нехай там як, нові покоління є агентами змін, тож їх участь і лідерство в агро, як і в будь-якому іншому секторі національної економіки, надзвичайно важлива. Це, відповідно, вимагає, підвищення рівня життя та якості послуг у сільській місцевості. Крім того, оскільки молодь нині не розглядає сільське господарство як професію й не має наміру будувати таку кар’єру чи бізнес, виникає потреба трансформувати агросектор (аби він став інтелектуальним та економічно привабливим).

Як свідчить практика, молодь набагато швидше, ніж старше покоління, сприймає нові ідеї й технології. Тож і фермер майбутнього — це молода, адаптивна, енергійна й досвідчена у FinTech людина, орієнтована на глобальну зміну клімату та розумне сільське господарство. Власне, й дефініції сучасного менеджменту в агросфері кардинально відрізняються від тих, якими оперують директори минулого століття. Скажімо, глобалізація — це більше, ніж потік грошей і товарів. Ідеться про масштабування не тільки економіки, а й культури, технологій та управління. Людей пов’язують події, що мають планетарний масштаб. Натомість інтегроване сільське господарство — це орієнтований підхід, що поєднує потреби людини й суспільства, а також враховує спосіб життя, доповнюючи відповідні традиційні та інноваційні практики.

То як посприяти активній участі молоді в сільському господарстві й продовольчих системах? Передусім маємо розробити програми/пропозиції щодо профільного навчання за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які сприймає молодь. До процесу слід залучити всіх зацікавлених: батьків, роботодавців, адміністрації ОТГ тощо. Меседж, який потребує транслювання лідерами думки: додана цінність продукту чи послуги створює його додану вартість. Крім того, на часі розвиток інновацій для сільського господарства й продовольчої безпеки, що базуються на ІКТ (наприклад, з допомогою мобільних технологій, дронів, Інтернету речей тощо).

Маємо надати молоді доступ до фінансування профільної діяльності, сприяти доступу до агроресурсів і відповідних послуг, а також допомогти з пошуком ринків, де є попит на українські інноваційні проєкти. Звісно ж, обмін інформацією й комунікація тепер відбуватиметься через усі можливі соціальні мережі й мережі підтримки. Наразі майбутнє вже настало. Сільське господарство має стати модним і технічно складним для молоді. Поєднання технічної модернізації й державної політики щодо використання високих технологій в агро сприятиме залученню в галузь молодого покоління.