Якщо мета – виростити високоякісну птицю, то з малими курчатами треба поняньчитися, переконані на ТзОВ «Птахокомплекс Губин».
ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» – найбільший підрозділ Агропромгрупи «Пан Курчак», який займається виробництвом та реалізацією м’яса птиці. Усі ферми ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» обладнані сучасним устаткуванням провідних світових виробників.
Процес вирощування курчат-бройлерів максимально автоматизований, контроль виробничих параметрів здійснюється із застосуванням комп’ютерного обладнання. Протягом циклу вирощування відстежується кожен фактор, що впливає на розвиток бройлерів: дозування і періодичність годівлі, рівень освітленості, вологість, температурний режим. Для годівлі птиці птахокомплекс вирощує на орендованих землях кукурудзу, пшеницю, ячмінь та інші зернові. Отриману сировину піддають обробці за спеціальними технологіями, щоб курчата отримували збалансоване, збагачене вітамінами харчування.
Детально про особливості вирощування птиці на ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» розповіла директор із виробництва Наталія Гончаренко.
— Наталіє Аркадіївно, розкажіть про особливості утримання птиці в перші дні після посадки на ТзОВ «Птахокомплекс «Губин». Наскільки ретельно ви готуєтеся до прибуття чергової партії з поповненням?
— Перед посадкою добового молодняку спеціально готуємо приміщення: ретельно його чистимо, миємо, сушимо, дезінфікуємо, налаштовуємо параметри системи мікроклімату тощо. Якщо говорити в цілому, у нас для птиці забезпечуються комфортні умови з першого дня. Утримання бройлерів на птахофабриках комплексу «Губин» підлогове, з відповідними технологічними особливостями.
Хочу поділитися з колегами-птахівниками важливою порадою. Якщо ви маєте на меті отримати кондиційну товарну птицю, з курчатами доведеться добре поняньчитися.
Наприклад, стосовно годівлі молодняку треба подбати про розміщення додаткових годівниць. Для цього в себе на підприємстві вздовж системи напування ми розстилаємо на підлозі звичайний папір, на який розсипаємо додатковий комбікорм. Розкладений папір має виконувати роль своєрідної додаткової тарілки – це шлях курчати до корму. Основна функція цього паперу полягає в тому, щоб курча навчилося шукати корм і воду поступово. На практиці папір використовується до 5-ти днів. Проте я з власного досвіду рекомендую розстилати його не довше 3–4 діб, бо з часом папір забруднюється послідом і комбікормом. Уже на другу добу ми розсипаємо корм на папір тільки на ті ділянки, де курчата його максимально спожили. Також слідкуємо, щоб корм з паперу не розсипався, а отже, щоб було менше перевитрат. На другу добу обов’язково вмикаємо лінію годівлі, щоб стимулювати курчат їсти більше. А далі, коли папір вже прибраний, заохочувати курчат до поїдання корму з годівниць треба ще активніше. Для цього ми використовуємо звукові сигнали. Також варто стимулювати споживання води, що своєю чергою покращуватиме споживання кормів. Якщо все зробити правильно, курчата добре набирають вагу.
Особливої уваги заслуговує лінія напування. Лінію напування треба вмикати вже на другу добу життя птиці. Обов’язково відстежуємо рівень напування, тиск у системі. Потрібно вздовж усієї лінії напування перевіряти, чи добре під час натискання на ніпель проходить вода, щоб власними пальцями відчути те, як курча дзьобом натискає на ніпель та отримує з нього воду. На 2–3 добу трішки піднімаємо лінію напування та годівлі до рівня голови курчат (менше ніж на половину витка). Орієнтуватися при цьому слід на дрібних особин, щоб їм теж було зручно.
— Крім напування й годівлі, на що слід звернути увагу в перші дні вирощування?
— Треба ретельно контролювати режими вологи та температури. Параметрам вологи варто приділити максимум уваги в першу добу. Багато хто вважає, що не обов’язково на час посадки забезпечувати вологість повітря для курчат на рівні 60–65%. Насправді ж, курчата дуже вразливі, зовсім не стресостійкі, тому часточки пилу в повітрі можуть викликати в них респіраторні захворювання внаслідок негативного впливу на дихальні шляхи. Відповідно, треба штучно забезпечувати оптимальний рівень вологи.
Температура в приміщенні для малят має бути на рівні 32,5 °С. Але цей показник може варіюватися залежно від віку батьківського стада. Наприклад, якщо батьківське стадо на період яйценосності старе, то температуру утримання курчат можна сміливо понижувати на кілька градусів. І навпаки, якщо малеча отримана від птиці-молодки і, відповідно, має меншу вагу, то для неї надзвичайно важливе тепло. Адже чим менші курчата за вагою, тим менше в них розвинена терморегуляція. Треба слідкувати за поведінкою курчат, за їхнім розміщенням на підлозі, а вже відповідно до цього регулювати температуру.
Велике значення мають температура й вологість повітря, що надходить у пташник іззовні. Тому залежно від зовнішніх показників температури та вологості треба коригувати внутрішні показники.
— Які вимоги до освітлення в пташниках із птицею?
— У першу добу світло горить 24 години, на другу тривалість світлового дня зменшується на годину. Максимальна потужність освітлення має становити не менше 30–40 лк. Це вдається не завжди, але тоді курчат потрібно няньчити ще більш ретельно, зокрема, ще активніше стимулювати їх до споживання води та корму. Як це робити? Наприклад, за допомогою гучних звуків. Спробуйте поплескати в долоні, присівши на рівень птиці, і курчата йтимуть на звук. Можна навіть просто присісти навшпиньки та говорити до них, курчата йтимуть на голос і збиратимуться до купи саме в місці вашого перебування. У цей момент пальцями потрібно доторкатися до ніпеля, тоді курчата будуть тягнутися до ніпелів за вашими пальцями і питимуть воду. Якщо курча реагує на звук, значить, у нього хороша реакція, з нього виросте хороша птиця в майбутньому.
Якщо на 7-му добу жива вага курчат має відхилення не більше 5%, тоді світловий режим можна регулювати. У нас, наприклад, з 18-ї години вечора світло вимикається на 6 годин. Це потрібно для відпочинку бройлерів, бо під час сну в організмі птиці відбуваються певні фізіологічні процеси, коли засвоюються поживні речовини, виробляються гормони, що сприяють нормальному перебігу росту кістяка, формування внутрішніх органів та пера. Ближче до 30-го дня птиці знову забезпечуємо світло протягом 23-х годин на добу, і так до моменту забою лишаємо 1 годину без освітлення. Після цього на 35–36 добу проводимо проріджування бройлерів, бо спочатку садимо 20 голів на 1 кв. м площі пташника. Щоб птиця до забою розвивалася нормально, треба обов’язково прорідити стадо.
Крім того, у себе на підприємстві застосовуємо програму переривчастого освітлення: вимикаємо світло з 13 до 14-ї години дня. У цей період птиця відпочиває, тож персонал може спокійно піти на обід. Крім того, після нетривалого сну птиця знову починає інтенсивно споживати корм та воду, що своєю чергою підвищує однорідність стада. Ввели ми цю програму недавно, але вона вже показала хороший результат.
— Як заохочуєте операторів до кращої роботи? Адже функції контролю за нормальним розвитком птиці, за оптимальним мікрокліматом в пташнику покладені саме на них.
— У себе в пташниках ми розмістили спеціальні аркуші з табличками-звітами, де оператор лишає свій підпис, прізвище та вказує час і дату контрольного проходу. Це така собі форма контролю за діями оператора. Важливо не просто пройтися вздовж усього пташника, а подивитися на те, як поводиться птиця в кожній зоні: на початку, в середині та в кінці приміщення, чи справно працюють системи напування й годівлі. Оскільки пташники бувають різними за довжиною та шириною, автоматичні прибори контролю не завжди можуть точно вказати, що відбувається на конкретній виробничій ділянці. Тож немає нічого кращого, ніж постійна пильність людей, які заходять до приміщень із птицею, щодня з нею працюють і можуть вчасно побачити й усунути будь-яку проблему.
— Чи на ТзОВ «Птахокомплекс «Губин» контролюють вагу бройлерів упродовж усього терміну вирощування?
— Я переконана, що до 7-ми днів потрібно контролювати рівень живої маси курчат, періодично зважуючи їх. Перший раз ми обов’язково зважуємо приблизно 1% поголів’я одразу після того, як молодняк приїздить на ферму. Потім у процесі вирощування наші оператори зважують по 100–200 голів на різних ділянках приміщення, проводячи випадкову вибірку по діагоналі. Цей спосіб зважування ще називають методом конверта. Таким чином розраховуємо середню вагу, яку набирає птиця.
Однак тільки за допомогою зважування оцінити приріст ваги складно. Також треба відстежувати, як курчата споживають воду і корм. Для цього можна просто присісти навпочіпки в пташнику і промацати кілька голів курчат у зоні вола. Коли воло еластичне, це говорить про те, що курча добре спожило корм та попило води. Якщо воло щільне, значить, курча спожило корм, але не знайшло води. Якщо воло водянисте, то воду птиця попила, а от корму не знайшла. Коли в результаті дослідження методом конверта виявиться, що значний відсоток птиці має відхилення щодо рівня споживання корму і води, із цим потрібно розбиратися. Можливо, сталося заповітрення системи подачі води, і через це вода надходить нерівномірно. Чи, можливо, ускладнений шлях курчат до води або корму.
— Розкажіть про рецептури комбікормів, якими годуєте птицю.
У нас є такі рецепти: старт, гровер 1, фініш 1, фініш 2. Раніше використовували п’ять рецептів, але віднедавна вирішили скоротити їхню кількість до чотирьох. Це зменшує стрес під час переходу з одного рецепту на інший, дає можливість птиці розвиватися більш рівномірно. Стартом годуємо до 10 днів, гровером 1 – з 11-денного віку до 28-го дня, фінішем 1 – з 29-го дня до 34-го, а потім з 34-го дня і до забою згодовуємо фініш 2. Такий комбікорм різниться за розміром часточок. Спочатку згодовуємо крихти, потім крихти стають більшими, а далі йде гранула розміром 2–3 мм. Якщо оператори бачать, що птиця неохоче споживає корм чи розкидає його, тоді про це обов’язково сигналізують технологу для більш ретельного вивчення проблеми та проведення корегувань.
— Звернула увагу, що на вашій птахофермі використовується підстилка з неподрібненої соломи. Які в неї переваги?
— Ми використовуємо тюковану солому з наших полів. Якщо солому подрібнити, то виходить багато пилу, і нам це в принципі не потрібно. Ми давно використовуємо таку солому, вона показує непогані результати. Періодично проводимо санацію солом’яної підстилки. Перед підготовкою пташника його підлогу заливаємо 2–3%-ною каустичною содою з розрахунку 0,5 кг на 1 кв. м негашеного вапна, поливаємо розчином мідного купоросу, а потім застилаємо підстилку.
Соломи маємо достатньо, тому я не бачу сенсу міняти її на щось інше. Просто звертаємо увагу на якість її заготівлі, зберігання тощо. Ми зрозуміли, що якість соломи краща тоді, коли вона зберігається в тюках, бо в такому разі її сильніше пресують. Залишки соломи використовуємо для спалювання у твердопаливних котлах. Маємо польські твердопаливні котли, що працюють на соломі та можуть обігрівати усі наші пташники.
Пробували використовувати адсорбенти для підстилки, але відчутного результату при цьому не помітили. Можу сказати, що вони тільки здорожують собівартість виробництва.
— Весняний період є нелегким у плані переходу птахофабрики на інший режим мікроклімату. Що можна порадити в перехідні періоди?
— Насамперед треба враховувати вік птиці та щільність посадки, а вже виходячи з цього планувати подальші дії щодо зміни температури всередині пташників. У нас на птахопідприємстві запроваджені цілодобові чергування, які дозволяють постійно бути в курсі того, що відбувається із птицею, як вона реагує на підвищення чи пониження вуличної температури.
Особливо треба контролювати зовнішню температуру в нічний час. Якщо вона низька, то підвищувати температуру всередині пташників. А от вдень, коли повітря на вулиці добре прогрівається, мікроклімат треба відрегулювати так, щоб внутрішня температура була нижчою за зовнішню.
— Як боретеся із високими зовнішніми температурами влітку?
— В усіх наших пташниках працює система мікроклімату та встановлено тунельну вентиляцію. Її роботу треба коригувати залежно від теплопровідності пташника. Для зменшення теплопровідності варто утеплювати пташники пінополістирольними плитами. Можна поліпшувати ситуацію влітку за допомогою спеціальних режимів годівлі, введення підкислювачів, препаратів, які сприяють підвищенню споживання комбікормів тощо.
Наталія Колос
журнал “Наше Птахівництво”, травень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
