Про разючі приклади порушень в утриманні та інкубації птиці, що були виявлені на птахопідприємствах у різних регіонах країни.
В умовах сучасного промислового та фермерського птахівництва часто допускаються порушення технологічного процесу. Вони можуть траплятись на всіх етапах виробництва: від утримання батьківського стада птиці до сортування й вакцинації добового молодняку в інкубаторії. Аналогічна ситуація спостерігається і під час вирощування ремонтного молодняку всіх видів сільськогосподарської птиці та бройлерів на м’ясо. Якими б факторами (недбалість, некомпетентність, байдужість тощо) ці порушення не були викликані, вони призводять до негативних наслідків для економіки та ветеринарно-санітарного стану підприємства.
З огляду на це, доцільно розглянути найбільш «яскраві» випадки таких порушень, виявлених на птахопідприємствах різного типу господарювання в різних регіонах країни.
Порушення в утриманні водоплавної птиці
Обстеження території господарства із вирощування водоплавної птиці виявило цілу низку порушень, як з боку технології вирощування батьківського стада, так і з боку дотримання ветеринарно-санітарних вимог на всіх етапах виробництва інкубаційних яєць і самого процесу їх інкубації.
Огляд території ферми показав повну відсутність дезбар’єру. Перед пташником із птицею батьківського стада розташована величезна стічна яма-канава, в якій, окрім побутового сміття, знаходяться тушки мертвої птиці на різній стадії розкладання, що супроводжується відповідними запахами. Територією ферми вільно пересуваються собаки, які розносять та заривають тушки мертвої птиці.
Вигули для птиці не обладнані навісами та канавками, замість них – калюжі з багнюкою. Оскільки навіть у спекотну пору року на вигоні сиро та брудно, птиця брудна, з налиплими грудками землі на череві. Часто яйце зноситься безпосередньо на вигулі, де розкльовується, а потім з’їдається воронами або самою птицею.
У приміщенні пташника відсутні гнізда, інкубаційне яйце відкладається безпосередньо на вологу підлогу. Рівень вологості підлоги такий, що під час пересування нею людини з середньою вагою 70–75 кг її взуття більш як наполовину занурюється в багнюку. Інкубаційне яйце не піддається першій дезінфекції і зберігається безпосередньо в пташнику кілька діб без належних температурно-вологісних умов. Тут же, поряд з інкубаційним яйцем в лотках на підлозі, некондиційним інкубаційним яйцем годуються собаки.
Після зберігання (4–6 діб) за високої (понад +18 °С) температури інкубаційне яйце перевозять підручним транспортом до інкубаторію, який розташований у напівпідвальному приміщенні колишньої овочевої бази. Дезінфекція яєць водоплавної птиці здійснюється один раз перед закладанням до інкубаційної шафи в розчині дезінфектанту – повністю одна партія, без ополіскування. Тобто відбувається купання інкубаційного яйця в «біологічному бульйоні» з подальшим перезараженням.
Яйця всіх видів водоплавної птиці інкубуються за одним усередненим режимом. Ревізія тумаків не здійснюється. У другій половині інкубації відбуваються масові вибухи тумаків, які забруднюють своїм умістом яйця навколо. На виводі дезінфекція 20%-ним розчином формаліну не проводиться. Кінцевим акордом цього безладу є виведення молодняку в одній інкубаційній шафі з поступовим вийманням пташенят. Виведення в середньому становить 20–40%, загибель молодняку до 7–10 доби післянатального життя – 50–70%, що призводить до масових нарікань та скарг з боку клієнтів.
Неправильне розташування інкубаторію
Інкубаторій одного з підприємств розташований на одній невеликій території з пташником, де вирощується молодняк та доросла птиця іншого виду, комбікормовим цехом та ямою Беккері. Територія повністю не огороджена, нею вільно пересуваються собаки, які копирсаються у відходах інкубації з незакритої чеської ями, розносячи їх куди заманеться. Оператори інкубаторію одночасно виконують обов’язки пташниць. Це суворо заборонено, оскільки мікробіологічне навантаження інкубаторію, а це пологове відділення у птахівництві, має бути мінімальним, а не поповнюватися додатковими збудниками з інших місць. В інкубаційній залі знаходиться майстерня, якою користуються працівники комбікормового цеху, вільно пересуваючись приміщенням, не перевдягаючись і не проходячи відповідних санітарно-гігієнічних процедур. Це спричиняє додаткове мікробіологічне навантаження на інкубаційне яйце, знижує санітарний стан інкубаторію. Такі порушення мають негативний вплив на ветеринарно-санітарний стан підприємства в цілому та на добовий молодняк зокрема. Останній виводиться з низьким імунітетом та «букетом» бактеріальних інфекцій, що призводить до підвищеної смертності протягом перших 7–10 діб після виводу та нарікань клієнтури.
Неправильне розташування повітрозабірників
Після реконструкції приміщення, що було побудоване в середині 50-х, за рекомендацією одного зі «спеціалістів» трубу для забору повітря для потреб інкубаторію було встановлено в туалетній кімнаті (вбиральні) біля унітазу. Поряд із вбиральнею розташована мийна кімната, в якій знаходиться пух, відходи інкубації, шкаралупа. Між кімнатами спільні двері та вентиляційна віддушина.
У людини та птиці є спільні інфекційні хвороби. Виділення збудника з природними відправленнями людини може відбуватися в прихованій (латентній) формі. Тому таке розташування повітрозабірників є не тільки неестетичним, а й шкідливим з ветеринарно-санітарної точки зору.
Непродумана дезінфекція
Проведення третьої дезінфекції інкубаційних яєць в інкубаторії відбувалося за класичною методикою: формалін + марганцевокислий калій + вода. Дезінфекційна суміш була поміщена в старі, залізні, колись оцинковані годівниці для курей. Це призводило до виникнення реакції інгредієнтів із залізом, при цьому виділялася мурашина кислота, яка згубно діє на інкубаційне яйце та зародки на ранній стадії розвитку. У результаті такої маніпуляції під час здійснення першого міражу виявили, що більш як 20% зародків загинули на ранній стадії розвитку у вигляді «хибно» незапліднених яєць.
Через кілька років на тому ж підприємстві під час виконання такого ж технологічного прийому в інкубаторії з метою підвищення температури в приміщенні дезінфекційної камери використали дизельне устаткування. При цьому продукти горіння дизпалива через сопло установки разом із гарячим повітрям потрапляли до кімнати. У результаті токсичної дії продуктів згоряння дизпалива відхід зародків із ознаками інтоксикації та загибелі на ранній стадії розвитку становив 18% для першої та 14% – для другої партії інкубаційних яєць.
Порушення температурного режиму
У результаті порушення температурного режиму в дезінфекційній кімнаті під час здійснення третьої дезінфекції на підприємстві у частини яєць, яка знаходилася надто близько до джерела обігріву, спостерігалася повна або часткова коагуляція білка. Враховуючи той факт, що білок починає густішати за температури +60 °С, а твердим стає за температури +65 °С, стає зрозумілим, наскільки були порушені температурні параметри та оптимальна відстань від нагрівача. У цьому випадку на підприємстві було втрачено майже 5% інкубаційних яєць.
Недооцінка тумаків
На одному з підприємств переведення партії яєць на вивід здійснюється вручну відповідно до прийнятої технології та обладнання, яким забезпечений інкубаторій. Одночасно з переведенням на вивід видаляють тумаки, які ще не вибухнули. Під час перевірки було виявлено, що замість того, щоб обережно видаляти тумаки з лотка, замінюючи їх нормальними яйцями, оператор плескав по тумаках долонею, радіючи гучному звуку та бризкам, що розліталися в різні боки. При цьому сусідні яйця забруднювалися вмістом тумаків. Запах у залі був відповідним – вентиляція не справлялася. Уміст яєць розтікався по пакувальному столу, стікаючи на підлогу. Все це витиралося брудною ганчіркою, яка потім милася в бруднющій воді. Руки без гумових рукавичок. Брудними руками оператор далі перекладав чисті яйця в лотки. З наступним лотком «веселощі» продовжувалися. На жаль чи на радість, це був третій і останній робочий день працівника в інкубаторії.
«Чистота» обслуговуючого персоналу
Під час проведення кількох поточних бактеріологічних досліджень в інкубаторії були відібрані проби (до і після дезінфекції), у тому числі з ший трьох операторів. У всіх випадках люди були одні й ті самі. У досліджуваних змивах зі шкірних покровів операторів до і після дезінфекції було виявлено мікроорганізм Pseudomonas aeruginosa родини Pseudomonadaceae, відомий як синьогнійна паличка (Bacillus pyocyaneum). Цей мікроорганізм є убіквітарним (повсюдним). Слід зазначити, що в інших місцях відбору проб для досліджень цього збудника після дезінфекції виявлено не було. Тобто рівень санітарно-гігієнічної культури операторів виявився досить низьким, оскільки навіть після прийняття душу та дезінфекції певної ділянки тіла їх пото-жировий шар був настільки щільним, що його не зміг подолати дезінфектант, який в інших проблемних місцях інкубаторію спрацьовував ідеально. Таким чином, виявили ще одне джерело занесення та поширення інкубаторієм збудника псевдомонозу, який сприяє появі великої кількості тумаків, підвищенню відходу яєць, зниженню відсотка виводу та низькій якості добового молодняку, призводячи до загибелі молодняку на вирощуванні.
Неправильне поводження з відходами інкубації
В інкубаторії одного підприємства розтин відходів інкубації здійснювався в експедиційній кімнаті одночасно з відправленням добового молодняку на вирощування в пташники. Перед цим пташенята вакцинувалися від кількох інфекційних хвороб. Слід розуміти, що при цьому перетинаються «чисті» та «брудні» зони. Такий варіант є недопустимим, оскільки до будь-яких відходів інкубації слід ставитися як до інфікованого матеріалу. А пташенята можуть додатково бути інфікованими повітряно-крапельним або повітряно-пиловим шляхом. Тобто для розтину відходів інкубації має використовуватися окрема обладнана кімната, у крайньому випадку, це можна робити в мийній кімнаті.
На інкубаторіях досліджених підприємств (із різним інкубаційним обладнанням, різними видами птиці, в різних регіонах країни) видалення відходів інкубації здійснюється через експедиційну кімнату. Часто це відбувається одночасно з відправленням молодняку на вирощування або реалізацію. При цьому відходи інкубації складають не в герметичні пластикові або залізні контейнери з кришками, а в старі діряві причепи. Через дірки у бортах та дні причепів рідкий вміст відходів інкубації витікає біля дверей експедиційної. Під час вивезення відходів трактор рухається територією підприємства, не враховуючи «чистих» та «брудних» доріг, забруднюючи покриття інфекційно небезпечним вмістом. З пилом, взуттям працівників підприємства, колесами автотранспорту інфекції розносяться по всьому господарству, а далі – по різних областях країни з машинами клієнтів. Все це різко погіршує якість молодняку, що перебуває на вирощуванні безпосередньо на підприємстві, а також сприяє поширенню інфекцій в інші регіони.
На жаль, описані факти – лише невелика частина порушень, які виявляють під час обстеження підприємств. Сподіваємося, акцентування на яскравих фактах неподобства в птахівництві приверне увагу виробничників і змусить керівників та спеціалістів переглянути своє ставлення до проблем на власних фермах.
Наталія Прокудіна, канд. вет. наук, експерт з інкубації та ембріональної патології
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
