Підсумки сезону–2013 наочно засвідчили, хто з українських овочівників зумів скласти зовнішнє національне оцінювання на предмет виживання за умов ринкової економіки. Випробування низьким попитом на овочі, мізерними цінами, наявністю імпортного товару, високими виробничими видатками спонукало одних підприємців відмовитися від ризикованого овочівництва, других — переглянути свій асортимент, третіх — шукати варіанти диверсифікації, четвертих — шукати власні рецепти виживання. Саме такі нестереотипні способи підприємництва знайшли наші співрозмовники — директори потужних каховських овочевих господарств.
Овочі на кону
Андрій Федоренко — незвичний директор великого за мірками Херсонщини господарства, що вирощує на 5 тис. га зернові й овочі. Незвичний тим, що народився у Києві, закінчив столичний вуз, отримав спеціальність інженера хіміка-технолога, пропрацював за фахом 8 років на заводі і в пострадянські часи змушений був шукати своє місце під сонцем. Співпрацював із друзями, які займалися аграрним бізнесом, і коли вони відходили від справ не розгубився й підхопив їхню справу. У спадок залишилося невелике господарство, яке мало поливні землі, 5–7 тракторів, 5 машин, зернотік.
Саме тоді прочитав в американському журналі статтю із розповіддю як побудувати успішне аграрне підприємство. Було в ньому кілька позицій, із-поміж яких перше відводилося команді, друге — погоді, третє —технопарку й лише останнім у переліку значилися обігові кошти. На цьому фундаменті і побудував діяльність господарства. Дякуючи попереднім власникам бізнесу, фахова команда була сформована на 90% і шишок на етапі становлення пощастило не набити.
Овочами ТОВ «Славута Юг» займалося з моменту заснування. Цибулю, капусту, томати вирощують на невеликій площі — близько 50 га. Урожаї отримують непогані, питання збуту зазвичай вирішують стихійно — за овочами прямо в господарство приїздять малі фермери, продавці, перекупники, вони ж постачають овочі на ринки.
Останні 3–4 роки перевиробництва змусили тепер уже депутата Херсонської облради Андрія Федоренка поставитися до «овочевого питання» серйозно.
– Сучасний овочевий ринок — стихійне утворення. Якщо у Європі, Америці його реально спланувати й спрогнозувати ціну на товар, то в Україні овочеві ризики подібні до гри в казино. У нас цивілізованого ринку овочів немає. Установилася висока ціна, наприклад, на картоплю, наступного року всі її посадять: учителі, пожежники, міліціонери, бухгалтери, космонавти, фермери. Ринок перенасититься, овочевий експорт нерозвинутий і внутрішній ринок «обвалиться». Натомість люди, які професійно працюють в овочевому сегменті, добре знають переробників, яким здають продукцію, упевнені, що з ними розрахуються, мають налагоджені контракти з мережами супермаркетів тощо, — розповідає Андрій Федоренко.
Щоб убезпечити свій бізнес від ринкових негараздів, керівник «Славута Юг» зайнявся його диверсифікацією: має сховище на 3 тис. тонн продукції, холодильники, теплицю для вирощування розсади, виноградник, пекарню. Каже, що все це для власних потреб. Проте суміжні напрями виробництва кілька років допомагали вирівнювати фінансову ситуацію на підприємстві й не відмовлятися від овочевої програми. Незважаючи на високі ціни на продукцію минулого сезону, цей рік А. Федоренко вважає для овочівництва в межах свого господарства вирішальним.
– Виростити овочі — лише 20–30% шляху. Головне — продати її. Саме на цьому питанні і зосередимося.
Вузька спеціалізація
Про ФГ «Акант» ми писали неодноразово. І маючи нагоду, поцікавилися в його власника та керівника Віктора Помазнюка, яким був для нього сезон-2013.
– 2013 рік був справедливим. Бувають сезони, коли гроші зароблять усі: і ті, хто добре працює, і ті, хто погано. Минулого сезону заробили гідні гроші ті, хто впевнено почувається в овочівництві. Решта отримала збитки або зовсім незначні заробітки, — зауважив фаховий агроном.
За словами Віктора Помазнюка, його господарство збільшило обсяги виробництва, зокрема своєї провідної культури — цибулі, під якою розширило площі, удосконалило технології виробництва, а саме механізацію вирощування цибулі. Якщо раніше її збирали за допомогою двох удосконалених голландських комбайнів, то минулого сезону виготовили три власні збиральні машини, придбали обприскувач, розширили лінію доробки продукції з 2 тис. тонн до 4 тис. тонн і цього року ці потужності планують подвоїти. Дуже добре зарекомендувало себе брендування цибулі. Завдяки власним ТМ «Сонце» для салатної цибулі і «Крапля сонця» для гострої цибулі вдалося продати понад 1 тис. тонн розфасованої продукції.
Дещо змінилися канали збуту продукції. Якщо раніше її купували дрібні продавці для продажу на оптових ринках, колеги-овочівники для подальшого фасування та продажу під власними ТМ, а також перекупники, що експортують якісні українські овочі в Прибалтику та Росію, то минулого року в ФГ «Акант» знайшли дорогу й представники великого рітейлу. Акантівську цибулю відтепер можна придбати в мережах «АТБ», «Сільпо», «Екомаркет», «Фуршет». Є вона не лише на ринках Західної України, а й на Сході України, який традиційно забезпечував себе овочами.
Рецепт успіху в овочівництві від В. Помазнюка, у цілому, звучить так: «Потрібно вміти знайти свою аудиторію. Чим більше посилюється на ринку конкуренція, тим більше ми фокусуватимемося на вдосконаленні технологій, підвищенні якості кінцевої продукції, зокрема нашої брендованої цибулі».
Не багатіти, а вдосконалюватися
Овочеве підприємництво впродовж 25 років було справжнім хобі для Олексія Калініченка. Перетворив його на серйозний бізнес лише 7 років тому. Відтак, за часів овочевої кризи директор ТОВ «Алтан-агро» не виживав, як його колеги, а нарощував обсяги виробництва та розвивав інфраструктуру господарства, яке вправно вирощувало на 300 га поливних земель овочі борщового набору. На роботі днював і ночував, їздив на виставки, запозичував зарубіжний досвід.
Олексій Калініченко один із перших у регіоні встановив лінії з доробки продукції: є в нього і сортувальні лінії, і калібровка, і шліфовка, і пакування. Можливо, саме це прагнення оперативно відреагувати на запити ринку допомогло йому знайти свої ринки збуту. Судіть самі: найкращу та найякіснішу продукцію він збуває мережам супермаркетів — «Екомаркет», «АТБ», Fozzi, із рештою працює через посередників. Трохи гіршу продукцію купують перекупники прямо з поля і реалізують на ринках, некондиційний товар також не викидають — миють, шліфують, пакують і відвозять переробникам на соки та заморожування.
Минулий сезон приніс О. Калініченку прогнозований фінансовий виграш. І тут господар не розгубився — гроші було розумно інвестовано: 24 серпня в «Алтан агро» почалося будівництво суперсучасного овочесховища, і до середини листопада п’ять підрядників здали в експлуатацію на 2,5 тис. тонн потужностей, які оперативно завантажили овочами. Закоханий у свою справу овочівник спробував у сезоні-2013 вирощувати в полі кубовидні перці (до речі, під них у сховищі облаштовано дві газові камери), а цього року планує збудувати для них теплицю. Та й це не межа мрій О. Калініченка — хоче закласти виноградник, а потім інтенсивний сад, який, упевнений господар, продемонструє справжню віддачу.
– Я не багатію. Я вдосконалюю виробництво. І минулий рік приніс бажані результати. Високі ціни на всю овочеву групу дадуть усім фермерам змогу розвиватися, — запевняє Олексій Калініченко.
** ** **
Наведені приклади овочевих господарств, безперечно, заслуговують на увагу. Проте просто запозичити їхні прийоми та інструменти мало. Потрібно постійно думати, що може привести ваше господарство до успіху в майбутньому. А це означає, що потрібно змінюватися. Стабільність неможлива в умовах ринкової економіки. Багатьох лякає постійна потреба змін. Проте кожна зміна — це новий виклик, шанс досягти успіху та втриматися на гребені хвилі.
Оксана Руженкова
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі Плантатор та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
При використання інформації з подальшим будь-яким відтворенням, републікацією, поширенням, переробкою, перекладом, включенням її частин до інших творів обов’язкове посилання на журнал Плантатор з гіперлінком https://agrotimes.ua/journals.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
